Рішення № 26431832, 04.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.12 р. Справа № 5006/13/72/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-примислове об'єднання "Аріста", м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціально-промислове будівництво "Енерго", м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»-металургійний завод», м. Донецьк

про: стягнення 181343грн.16коп.

За участю представників сторін

від позивача: Александров О.О. (за довіреністю б/н від 16.08.2012р.);

від відповідача: Слухацький А.В. (за довіреністю № 22/1538/1 від 30.05.2012р.);

від третьої особи: Бабічева І.В. (за довіреністю № 1251 від 01.12.2001р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-примислове об'єднання "Аріста", м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціально-промислове будівництво "Енерго", м. Донецьк, про стягнення 181343грн.16коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 180000грн.00коп. та 3% річних у сумі 1343грн.16коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 515спс від 11.08.2011р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнає, вважає, що строк оплати товару для нього не настав, оскільки на товарно-транспортній накладній серії АР № 220603 від 13.02.2012р. відсутня будь-яка відмітка покупця про отримання товару.

23.08.2012р. позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення стосовно відбитку печатки ПрАТ «Донецьксталь-металургійний завод» на товарно-транспортній накладній серії АР № 220603 від 13.02.2012р.

23.08.2012р. позивач звернувся до суду із клопотаннями про залучення до участі у справі в якості другого відповідача ПрАТ «Донецьксталь-металургійний завод» та про витребування наступних документів: договору комерційного представництва № 16932дс від 23.07.2008р., довіреності б/н від 06.05.2011р., виписки із реєстру податкових накладних за лютий 2012р., відомості аналітичного обліку (карточку рахунку, відомість по рахунку) по субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за лютий 2012р.

Ухвалою від 23.08.2012р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»-металургійний завод», м. Донецьк та задовольнив клопотання позивача про витребування доказів шляхом витребування у відповідача та третьої особи договору комерційного представництва № 16932дс від 23.07.2008р. та довіреності б/н від 06.05.2011р., ухвалою від 06.09.2012р. суд витребував у відповідача обґрунтовані письмові пояснення за підписом першого керівника щодо відображення або не відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Соціально-промислове будівництво "Енерго" спірної господарської операції з прийняття товару, з вказанням підстав її внесення до бухгалтерського та податкового обліку товариства.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 17.09.2012р. у зв'язку із відрядженням судді Макаровій Ю.В., справу № 5006/13/72/2012 передано на розгляд судді Мальцеву М.О.

21.09.2012р. третя особа через канцелярію суду надала пояснення № 17/17-2464юр від 20.09.2012р., за якими відбиток печатки Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь-металургійний завод», м. Донецьк на ТТН серії АР № 220603 від 13.02.2012р. був проставлений помилково.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 01.10.2012р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

04.10.2012р. відповідач надав через канцелярію суду письмові пояснення стосовного того, що не володіє інформацією стосовно походження відбитку печатки ПрАТ «Донецьксталь»- металургійний завод» на ТТН серії АР № 220603 від 13.02.2012р.

Під час судових засідань відповідач проти отримання товару від позивача не заперечував.

Під час судового засідання 04.10.2012р. учасники справи підтвердили позиції, викладені письмово, повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

11.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-примислове об'єднання "Аріста", м. Донецьк (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соціально-промислове будівництво "Енерго", м. Донецьк (покупцем) в особі першого заступника директора дирекції по матеріально-технічному постачанню ПрАТ «Донецьксталь-металургійний завод» Ляха А.В., що діє на підставі договору комерційного представництва № 16932дс від 23.07.2008р. та довіреності б/н від 06.05.2011р. був укладений договір купівлі-продажу № 515спс, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити обладнання та продукцію виробничо-технічного призначення, іменоване в подальшому товар. Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 10 днів від дати його поставки, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Згідно із п. 4.1 договору умови, місце фактичної передачі (поставки) товару узгоджуються сторонами в додаткових угодах. Момент переходу права власності на товар визначається у відповідності з умовами поставки. Вантажоодержувачем товару є покупець, якщо інше не обумовлене в додаткових угодах.

У відповідності із п. 4.2 договору приймання товару по кількості та якості здійснюється згідно із умовами договору.

Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2012р. Будь-які зміни, доповнення та додатки до договору мають силу, якщо вони виконані в письмовому виді та підписані уповноваженими представниками сторін.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплено печатками підприємств.

У виконання п. 1.1 договору сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору, якою погодили найменування товару, його кількість та вартість, умови поставки та оплати.

А саме, відповідно до пунктів 2,3 угоди покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 30 днів від дати його поставки, товар поставляється на умовах СРТ склад покупця м. Донецьк (Інкотермс 2000). Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, вказана в товарно-транспортній накладній.

Дана додаткова угода викладена в письмовій формі, підписана представниками сторін та скріплена печатками товариств, є невід'ємною частиною договору № 515спс від 11.08.2011р., відповідно до п. 8.1 договору має юридичну силу.

За змістом позовної заяви, позивач за видатковою накладною 130201 та товарно-транспортною накладною серії АР № 220603 передав відповідачу погоджений сторонами в Додатковій угоді № 1 до договору товар, однак відповідач взагалі не оплатив його вартість.

Позивач звернувся до відповідача з претензією, якою просив оплатити виниклу заборгованість у розмірі 180000грн.00коп., яка листом № 22/1592/1 від 06.06.2012р. залишена відповідачем без задоволення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором щодо оплати продукції, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 180000грн.00коп. та 3% річних у розмірі 1343грн. 16коп. у зв'язку з несплатою товару, який поставлений на виконання умов договору № 515спс від 11.08.2011р.

Договір № 515спс від 11.08.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вже зазначалося, в якості доказів отримання товару покупцем у означеній позовній заяві кількості та за вказаною ціною позивач посилається на видаткову накладну № 130201 та товарно-транспортну накладною серії АР № 220603 від 13.02.2011р.

Суд дослідивши вказані докази дійшов висновку, що товар був поставлений позивачем саме на виконання договору № 515спс від 11.08.2011р., оскільки товар, передбачений сторонами в Додатковій угоді № 1 до договору і був поставлений позивачем.

Дослідивши видаткову накладну №130201від 13.02.2012р. суд встановив, що поставлений відповідачу згідно зазначеної накладної товар на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 311 від 08.02.2012р. прийнято уповноваженою особою ТОВ "Соціально-промислове будівництво "Енерго", що підтверджується підписом останньої на вказаній накладній. Відповідно факт отримання товару відповідачем підтверджується належними доказами у справі у відповідності з приписами ст. 33 ГПК України.

Слід також відзначити, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином накладні є первинними документами, на підставі яких вносяться відповідні дані до бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи двостороннього акту звірки розрахунків між сторонами станом на 31.05.2012р. в бухгалтерському обліку ТОВ "Соціально-промислове будівництво "Енерго" відображена спірна господарська операція з прийняття товару, з вказанням підстав її внесення до бухгалтерського та податкового обліку товариства. Вказаний акт з боку відповідача підписаний особою за прізвищем Тупикова Е.П., яка за письмовими поясненнями відповідача займає посаду головного бухгалтера ТОВ "Соціально-промислове будівництво "Енерго" та має повноваження для підписання актів звірки розрахунків.

У відповідності з ч. 3 Додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу №515спс від 11.08.2011р. датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, вказана в товарно-транспортній накладній.

Матеріали справи містять товарно-транспортну накладну серії АР № 220603 від 13.02.20912р., яка містить підпис, який скріплений печаткою Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь" - металургійний завод", тоді як в графі "Вантажоодержувач" зазначено найменування відповідача.

У зв'язку з цим, з метою всебічного та повного розгляду спору по суті, господарський суд ухвалою від 23.08.2012р. згідно ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»-металургійний завод», м. Донецьк.

Ухвалами від 23.08.2012року та від 06.09.2012р. господарський суд Донецької області витребував у відповідача та третьої особи пояснення, з посиланням на докази, на якій підставі в товарно-транспортній накладній серії АР № 220603 від 13.02.2012р. міститься відбиток печатки ПАТ "Донецьксталь-металургійний завод", незважаючи на те, що вантажоодержувачем продукції є ТОВ «Соціально-промислове будівництво "Енерго", м. Донецьк.

З письмових пояснень від 20.09.2012р. № 17/17-2464юр. уповноваженого представника ПАТ «Донецьксталь»-металургійний завод», м. Донецьк, вбачається, що оскільки відповідно до товарно-транспортної накладної серії АР № 220603 від 13.02.20912р. пунктом розвантаження є поштова адреса ПАТ «Донецьксталь» - металургійний завод», м. Донецьк є можливим помилкове проставлення печатки даного товариства.

При цьому відповідач під час судових засідань та у відзиві не заперечив проти факту отримання від позивача товару. Факт отримання товару відповідачем підтверджено належними доказами у справі.

Вимоги ухвали суду від 06.09.2012р. щодо надання обґрунтованих письмових пояснень за підписом першого керівника щодо відображення або не відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Соціально-промислове будівництво "Енерго" спірної господарської операції з прийняття товару відповідач не виконав, тобто не надав належних та допустимих доказів відсутності в бухгалтерському та податковому обліку товариства відображення спірної господарської операції, що свідчить про те, що товар отримувався.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 515спс від 11.08.2011р.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та у встановлений строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За приписами Додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу №515спс від 11.08.2011р. покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 30 днів від дати його поставки, датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, вказана в товарно-транспортній накладній.

Враховуючи викладені умови, в товарно-транспортній накладній серії АР № 220603 від 13.02.2012р. є відмітка про отримання товару.

Оскільки матеріалами справи підтверджується поставка та відповідно отримання товару відповідачем 13.02.2012р., то з урахуванням вимог договору купівлі-продажу № 515спс від 11.08.2011р. та Додаткової угоди № 1 до нього щодо строків оплати, 14.03.2012р. наступив граничний строк оплати для відповідача, а вже з 15.03.2012р. почалося прострочення виконання зобов'язання.

В матеріалах справи є також докази звернення позивача до відповідача з претензією здійснити оплату спірного товару, яка листом № 22/1592/1 від 06.06.2012р. залишена відповідачем без задоволення.

Однак до теперішнього часу відповідач товар на суму 180000грн.00коп. не оплатив.

Доказів погашення боргу в сумі 180000грн.00коп. відповідач не представив, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1343грн.16коп., нараховані за період з 15.03.2012р. по 13.07.2012р.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", вважає його вірним, заявлена позивачем сума 3% річних у розмірі 1343грн.16коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за обраний позивачем період, а отже вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-примислове об'єднання "Аріста", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціально-промислове будівництво "Енерго", м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь-металургійний завод», м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 180000грн.00коп. та 3% річних у сумі 1343грн.16коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціально-промислове будівництво "Енерго" (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Куйбишева, будинок 6, код ЄДРПОУ 35456138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-примислове об'єднання "Аріста" (юридична адреса: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, будинок 39, код ЄДРПОУ 33221885) суму основного боргу в розмірі 180000грн.00коп. та 3% річних у сумі 1343грн.16коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 3626грн.86коп.

У судовому засіданні 04.10.2012р. оголошено повний текст рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2012 р.

Суддя Макарова Ю.В.