Рішення № 26431814, 15.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.12 р. Справа № 5006/4/128/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Копил ІА. - довіреність від 03.10.2012р.,

від відповідача - Попов С.Г. - довіреність від 17.01.2012р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Юкас» м. Донецьк

до відповідача - Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»

м. Красноармійськ, м. Родинське

про стягнення 17199,20грн. заборгованості, 3% річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 17199,20грн., з яких: 16178,00грн. - заборгованість, 170,20грн. - 3% річних, які нараховані за період з 29.05.2012р. по 03.10.2012р., 851,00грн. - пеня, яка нарахована за період з 29.05.2012р. по 03.10.2012р. відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір № 181111 від 18.11.2011р. з специфікаціями, рахунки-фактури № СФ-0000056 від 14.05.2012р. на суму 10998,00грн., № СФ-0000057 від 14.05.2012р. на суму 5180,00грн., видаткові накладні № РН-0000022 від 15.05.2012р. на суму 10998,00грн., № РН-0000023 від 15.05.2012р. на суму 5180,00грн., по яким на підставі довіреності № 15 від 15.05.2012р. відповідач отримав товар, претензію № 2 від 18.09.2012р. з вимогою оплатити борг, яка направлена відповідачу 19.09.2012р.

Відповідач підтвердив заявлений до стягнення борг, який він сплатив 10 жовтня 2012р. платіжним дорученням № 4753, який надав суду.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору № 181111 від 18.11.2011р. товар, а також 3% річних, пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір № 181111 від 18.11.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, 18.11.2011р. сторонами підписаний договір № 181111, відповідно до якого постачальник (позивач) поставляє товар, визначений в специфікаціях, протягом 15 банківських днів з дати підписання специфікації на склад покупця м. Родинське, а покупець (відповідач) приймає та оплачує товар протягом 10 банківських днів з дати поставки товару. Пунктом 9.1 договору встановлений строк його дії - з моменту підписання - до 31.12.2012р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

2

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідачу були виписані рахунки-фактури № СФ-0000056 від 14.05.2012р. на суму 10998,00грн., № СФ-0000057 від 14.05.2012р. на суму 5180,00грн., всього на загальну суму 16178,00грн.

Господарським судом встановлено, що по накладним № РН-0000022 від 15.05.2012р. на суму 10998,00грн., № РН-0000023 від 15.05.2012р. на суму 5180,00грн. позивач передав, а уповноважена особа відповідача на підставі довіреності № 15 від 15.05.2012р. отримала обумовлений в договорі товар на загальну суму 16178,00грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються в строки, узгоджені в специфікаціях, відповідно до яких покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 10 банківських днів з дати поставки товару.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити отриманий товар за накладними № РН-0000022 від 15.05.2012р. на суму 10998,00грн., № РН-0000023 від 15.05.2012р. на суму 5180,00грн. до 28.05.2012р. включно.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар не сплачений, у зв'язку з чим позивач 19.09.2012р. направив відповідачу претензію з вимогою оплатити борг, яка залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 16178,00грн. Але, приймаючи до уваги, що відповідач сплатив борг в повному розмірі після звернення позивача до господарського суджу за захистом своїх порушений прав, що підтверджується платіжним дорученням № 4753 від 10 жовтня 2012р., в цій частині позову господарський суд припиняє провадження за відсутністю спору на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.

Враховуючи те, що відповідач не оплатив отриманий товар в строки, передбачені договором, позивач просить стягнути з нього 170,20грн. 3% річних, які нараховані за період з 29.05.2012р. по 03.10.2012р.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар сплачений не в повному обсязі, тому позивачем нарахована сума річних відсотків.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 170,20грн. 3% річних і, провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині частково в розмірі 169,74грн., оскільки

3

позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати, однак, при здійсненні розрахунку не враховано, що у 2012 році 366 календарних днів, що повинно бути відображено у розрахунку.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 851,00грн. пені, яка нарахована за період з 29.05.2012р. по 03.10.2012р. відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 231 Господарського кодексу України визначений розмір штрафних санкцій, зокрема, частиною 1 встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Частиною 2 ст. 231 ГК України визначено коло господарських правовідносин, де застосовуються саме уніфіковані штрафні санкції, якщо інше не передбачено законом чи договором. Дані санкції підлягають застосуванню у разі скоєння господарського правопорушення, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належать до державного сектора економіки, або якщо виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного кредиту.

Відповідно до ч.4 зазначеної статті у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Таким чином, за загальним правилом розмір штрафних санкцій передбачається законом чи договором. Пріоритет у визначенні розміру санкцій надається закону. Коли розмір штрафних санкцій законом не визначено, вони застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді пені, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає відсутніми правові підстави для застосування до відповідача пені, передбаченої ст. 231 ГК України, оскільки останнім допущено прострочення виконання грошового зобов'язання. Крім цього, позивач не довів суду, що він є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1529,82грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково.

На підставі ст.ст.526,530,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та, керуючись статтями 49,82,84, п.1-1ст.80, 81-1,85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

4

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Юкас» м. Донецьк до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» м. Красноармійськ, м. Родинське про стягнення відповідача 17199,20грн., з яких: 170,20грн. 3% річних, 851,00грн. пені частково.

Припинити провадження у справі про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» м. Красноармійськ, м. Ординське на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Юкас» м. Донецьк заборгованості в сумі 16178,00грн. за відсутністю спору в цій частині.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» м. Красноармійськ, м. Родинське, вул. Перемоги, буд. 9, ЄДРПОУ 31599557 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Юкас» м. Донецьк-83017, бул. Шевченка, буд. 40, офіс 9, ЄДРПОУ 36981630 річні проценти в сумі 169,74грн.,1529,82грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 15.10.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.