Рішення № 26431801, 10.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.12 р. Справа № 5006/25/93/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу 17168,12 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Ніколенко І.В.;

від третіх осіб - не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (далі - ТОВ «ПБП «Азовінтекс») про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу 17168,12 грн.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 9,27 Закону України «Про страхування», статті 993, 1191, Цивільного кодексу України, положень статті 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, на підставі наявних у справі документів.

Треті особи або їх представники у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. Вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

- ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» є неналежним відповідачем, оскільки страховиком за полісом №ВС/7726223 є Страхова компанія «Кредо-Класік»;

- між працівником відповідача -ОСОБА_3, винним у вчиненні ДТП та ОСОБА_5, постраждалою особою, 13.07.2009 року було досягнуто домовленості про відшкодування збитків за майнову та моральну шкоду завдану внаслідок ДТП;

- нормами чинної редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не визначені строки протягом якого учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані повідомити страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності про настання ДТП, тому у позивача відсутні підстави для подачі регресного позову згідно ст.38 указаного Закону.

Крім того, відповідач вважає що статтею 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок повідомити страховика про настання ДТП передбачений для учасників ДТП, яким відповідач не є, що виключає можність для позивача звернутись з регресним позовом до страхувальника-відповідача відповідно до приписів статті 38 вказаного Закону.

Згідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 19.03.2009 року між ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік» та ТОВ «ПБП «Азовінтекс» було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/7726223 (а.с.8), за яким було застраховано відповідальність власника автомобіля марки «Камаз», державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до протоколів загальних зборів акціонерів ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік» №189 від 23.09.2009р., №190 від 12.11.2009р., №191 від 17.02.2010р. та Статуту ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (а.с.72-77), ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» є повним правонаступником ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік».

18.06.2009 року в м.Маріуполі відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Камаз», державний номер НОМЕР_2 що належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2

Відповідно до постанови Першотравневого районного суду Донецької області від 22.07.2012 року дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення п.13.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_3, який притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.16).

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовано ні відповідачем, ні ОСОБА_3, вони не повідомили страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності про настання ДТП в порядку визначеному п.33.1.4 ст.33 статтею 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час вчинення ДТП).

У зв'язку з тим, що 13.10.2008р. між ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі -ЗАТ «УСГ») був укладений Договір добровільного страхування автомобіля «Хюндай», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 звернулася до ЗАТ «УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Для оцінки вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Хюндай», ЗАТ «УСГ» було замовлено автотоварознавче дослідження. За результатами дослідження оформленого актом №230609-608 від 08.07.2009р. (а.с. 17-39), розрахунку суми страхового відшкодування від 29.07.2009р. та страхового акту від 29.07.2009р. (а.с.40-41), ЗАТ «УСГ» виплатило ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 17168,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №49923 від 17.08.2009р. (а.с.42)

27.10.2010р. ЗАТ «УСГ» звернулось з претензією до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 17168,12 грн., оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Камаз» була застрахована у ЗАТ «СК «Кредо-Класік», правонаступником якої є відповідач.

Листом від 09.11.2010р. ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» звернулось до ТОВ «ПБП «Азовінтекс» яким повідомило про наявність претензії від страхової компанії «УСГ» та просило відповідача надати документи, котрі мають відношення для врегулювання питань пов'язаних з виплатами страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням автомобіля «Хюндай», державний номер НОМЕР_1. Проте, зазначений лист відповідач залишив без відповіді. Неподання відповідачем інформації позивачу про наявність домовленості між ОСОБА_3(особа винна у вчиненні ДТП) та ОСОБА_5 (постраждала особа) про відшкодування збитків за майнову та моральну шкоду, позбавило можливості ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» об'єктивно розглянути претензію ЗАТ «УСГ» від 27.10.2010р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

30.05.2012р. ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» перерахувало страховій компанії «УСГ» страхове відшкодування у сумі 17168,12 грн. що підтверджується платіжними дорученнями №018628 (а.с.51).

16.07.2012 р. ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» звернулась до ТОВ «ПБП «Азовінтекс» із претензією №093, якою просило Товариство перерахувати в порядку регресу 17168,12 грн. Проте, ТОВ «ПБП «Азовінтекс» відповіді на претензію на надало, кошти не перерахувало.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у вказаному розмірі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до приписів статті 38, пункту 38.1.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника, зокрема у разі, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону, а оскільки відповідач такого повідомлення не здійснив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову виходячи із того, що статтею 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок повідомити страховика про настання ДТП передбачений тільки для учасників ДТП, яким відповідач не є, що виключає можливість для позивача звернутись з регресним позовом до страхувальника-відповідача відповідно до приписів статті 38 вказаного Закону.

Між тим, суд не погоджується з такими висновками виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 38, пунктом 38.1.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема у разі, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

Підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вказаного Закону передбачено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди, а якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально (в редакції, що діяла на час вчинення ДТП - 18.06.2009р.).

Згідно статті 4 зазначеного Закону суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) та потерпілі.

З приписів наведених норм права вбачається, що приписи підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону щодо невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, стосуються тих учасників дорожньо-транспортної пригоди, на яких такий обов'язок було покладено.

Виходячи з викладеного, оскільки із встановлених судом обставин справи не вбачається, що такий обов'язок було покладено тільки на учасника дорожньо-транспортної пригоди, регресний позов до страхувальника відповідача у справі заявлений вірно та обґрунтовано

Подібна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.09.2011р. зі справи №38/35 Господарського суду міста Києва.

Суд також не приймає доводи відповідача про відсутність підстав для звернення ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» з позовом, у зв'язку із домовленістю ОСОБА_3, ( особи винної у вчиненні ДТП) та ОСОБА_5 (постраждалою особою) та виплату ОСОБА_5 13.07.2009 року коштів у сумі 9000 грн. у якості відшкодування збитків за майнову та моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП (а.с.80), оскільки предмет зазначених правовідносин виходить за межі розгляду спору в даній справі.

Крім того, на час вчинення ДТП (18.06.2009р.), наявність зазначених правовідносин між вказаними особами не звільняла ОСОБА_3 та ТОВ «ПБП «Азовінтекс» від обов'язку не пізніше трьох робочих днів, повідомити страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу 17168,12 грн. - задовольнити повністю..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (пр.Леніна,68а, м.Маріуполь, 87500, код ЄДРПОУ 24155428) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01034 м.Київ, вул..Рейтарська,37, код ЄДРПОУ 20033533) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 17168 (сімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1609, 50 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 жовтня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 15 жовтня 2012 року

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.