Рішення № 26431706, 28.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/9381-2012 28.08.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

До Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 3 490,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Кендюх Т.В. -представник (дов. № 11-03/11 від 03.01.2012)

Від відповідача Атаманчук Б.В. -представник (дов. № 75 від 22.11.2011)

Суть спору:

Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»заявлений позов до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»про відшкодування шкоди в порядку регресу 3 490,00 грн.

Ухвалою суду від 12.07.2012 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №5011-12/9381-2012 та призначено розгляд справи на 27.07.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 27.07.2012 справу було передано в провадження судді Куркотовій Є.Б., в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 27.07.2012 суддя Куркотова Є.Б. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 10.08.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2012 справу було передано в провадження судді Прокопенко Л.В.

В судовому засіданні 10.08.2012 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав вказаних у відзиві.

В судовому засіданні 10.08.2012 оголошено перерву до 28.08.2012.

В судовому засіданні 28.08.2012 представник позивача надав заяву про виправлення помилки, яка допущена в позовній заяві про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та в Постанові Дарницького районного суду міста Києва від 26 лютого 2010 року, а саме: допущена описка в даті настання дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до заяви про виправлення описки позивач просить вважати правильним запис дати настання дорожньо-транспортної пригоди "04 лютого 2010 року", що підтверджується Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 20.08.2012.

В судовому засіданні 28.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2009 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", як страховиком? та Островною А.Г. як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 09/02-5649394, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "TOYOTA RAV", д.р.н. АХ 8029 ВК.

Як вбачається з Довідки ВДАІ Дарницького району міста Києва, 04.02.2012 в м. Києві на вул. Здолбунівська сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля "TOYOTA RAV", д.р.н. АХ 8029 ВК., під керуванням Островний І.Ю. та автомобіля "OPEL" д.р.н. АА 4464 ІЕ, який належить та яким керувала Гордащук О.О.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва від 26.02.2010 гр. Гордащук О.О. було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

18.02.2010 страхувальник звернувся до позивача із заявою щодо виплати страхового відшкодування.

На підставі Страхового Акту № 02-6794 від 23.03.2010 та, враховуючи Звіт № 106/10 від 16.02.2010 та Угоди від 18.02.2010, позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування автотранспорту № 09/02-5649394, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткового касового ордеру № 118 від 12.03.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. Гордащук О.О. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5312436, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль"OPEL", д.р.н. АА 4464 ІЕ, ліміт за шкоду майну -50 000,00 грн., франшиза -п'ятсот десять грн.

09.09.2010 позивач направив на адресу відповідача претензію вих № 1019/10-1295 про виплату страхового відшкодування, проте станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Гордащук О.О., в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "OPEL", д.р.н. АА 4464 ІЕ, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/5312436).

Вина Гордащук О.О., яка керувала автомобілем "OPEL", д.р.н. АА 4464 ІЕ, підтверджується Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 26.02.2010.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції Закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля TOYOTA RAV , д.р.н АХ 8029 ВК., відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5312436), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту № 09/02-5649394 від 20.07.2009, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у Постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № ВС/5312436, складає 510 грн.

З розрахунку позивача вбачається, що позивач врахував франшизу в розмірі 510 грн.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 3 49 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, ідентифікаційний код 31241449) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(02100 м. Київ, вул. Дубового, буд. 18, ідентифікаційний код 31704186) 3 490 (три тисячі чотириста девяносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко

Повний текст складено 11.09.2012