Рішення № 26431580, 11.10.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2012 р. Справа № 5010/1119/2012-13/71

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , при секретарі судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного підприємства "Ретро",

вул. Коновальця, 7,м.Болехів,Івано-Франківська область,77202

про спонукання укласти договір та стягнення штрафу

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3, .(довіреність від 8.10.11)- представник;

ОСОБА_1 - підприємець;

Від відповідача: Чопей С.Д., (довіреність від 17.09.12)- представник;

встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до приватного підприємства "Ретро" про спонукання до укладення договору купівлі-продажу частки майнового комплексу в редакції поданій позивачем та стягнення штрафу в розмірі 431 982,39 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.06.2012р. між позивачем та відповідачем укладено попередній договір предметом якого є купівля фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у приватного підприємства "Ретро" частини нерухомого майна, що знаходиться у м. Болехів по АДРЕСА_2 проте відповідач ухиляється від укладення основного договору чим порушує правво на отримання майна у власність.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позов вх.№6144/12-свх. та в судовому засіданні проти позову заперечив.

Крім того, 09.10.12 за вх.№6616/2012 свх. позивачем подано клопотання про витребування нових доказів - довідки Відділу Держкомзему у м.Болехів від 17.02.11 №083/0638/03. Зважаючи на подання відповідачем в судовому засіданні довідки Відділу Держкомзему в м.Болехів №232/04 від 26.06.12, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши зібрані в справи докази та надавши їм належної правової оцінки, суд встановив наступне.

22.06.2012р. між позивачем та відповідачем укладено попередній договір предметом якого є купівля-продаж частини нерухомого майна, що знаходиться у м. Болехів по АДРЕСА_2 та складається із наступних будівель і споруд: майстерня-склад за планом земельної ділянки Літ. А загальною площею 56,3 кв.м., склад за планом земельної ділянки Літ. Б загальною площею 213,2 кв.м., склад за планом земельної ділянки Літ. В загальною площею 99,3 кв.м., склад за планом земельної ділянки Літ. Г загальною площею 651,6 кв.м., склад-навіс за планом земельної ділянки Літ. Є загальною площею 193,6 кв.м., ворота за планом земельної ділянки під №1 загальною площею 14,6 кв.м., колонка питна за планом земельної ділянки під № 2, огорожа за планом земельної ділянки № 4 загальною площею 251,0 кв.м., що становить 92/100 часток.

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_5 22.06.2012р. та зареєстровано у реєстрі за № 1228 .

Пунктом 1.2 даного договору сторони погодили ціну основного договору (вартість частки майнового комплексу) - 431 982,39 грн. Вказану суму позивачем сплачено відповідачу 22.06.2012р., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 22/6 від 22.06.2012р.(а.с.17).

Крім того, згідно пункту 4 попереднього договору строк укладення основного договору визначено до 05 липня 2012р.

Згідно із пунктом 10 попереднього договору, на момент укладення Основного договору Покупець зобов'язується мати в наявності всі необхідні документи для відчуження Об'єкта. Згідно із пунктом 11 попереднього договору, не пізніше як за один день до підписання Основного договору надати Покупцю оригінали довідок про відсутність заборгованості по платі за землю та інших витратах, пов'язаних з експлуатацією та/або утриманням об'єкту.

Згодом позивачем зі свого боку погоджено із нотаріусом проект договору купівлі-продажу частки майнового комплексу та розроблено схему розподілу земельної ділянки, на якій у цілому розташовано майновий комплекс.

02.07.2012р. та 27.07.12 позивачем на адресу ПП "Ретро" надіслано проект договору купівлі-продажу частки майнового комплексу, що підтверджується копіями квитанції до прибуткового касового ордеру та опису вкладення у лист (а.с.28-29,31-33). Листами Івано-Франківського РСП ТОВ "Аеро-Експрес" (а.с.30,34) підтверджується, що зазначеного проекту договору відповідачем не отримано у зв"язку з відмовою працівників відповідача отримати кореспонденцію.

Зобов'язання, встановлені попереднім договором, відповідачем не виконано, про причини, які б унеможливлювали виконання ним своїх договірних зобов'язань, позивача не повідомлено.

Згідно п.20 попереднього договору у випадку не укладення Основного договору у вказаний у даному Договорі строк з вини Продавця, Покупець має право на свій вибір отримати від Продавця подвійний розмір ціни Об'єкту, яка вказана у п.1.2. цього Договору та додаткової сплати суми коштів у розмірі 100 % вартості Об'єкту чи укладення Основного договору у судовому порядку та стягнення з Продавця штрафу у розмірі 100 % вартості Об'єкта.

Відповідно до ч.І ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно ч.І ст.182 ГК України, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Відповідно до ст.6 ЦК України, дія принципу свободи договору зумовлює те, що більшість договорів, які укладаються в умовах ринкової економіки, є вільними, тобто такими, укладення котрих залежить виключно від розсуду сторін.

Згідно п.21 попереднього договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та нотаріального посвідчення і діє до моменту виконання Сторонами усіх своїх зобов'язань по ньому у повному обсязі.

Відповідно до ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч.І, ч.2 ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідачем як продавцем прийнято пропозицію про укладення в строк до 05.07.2012р. договору купівлі-продажу частки майнового комплексу у нотаріальній формі на умовах, визначених у попередньому договорі, що підтверджується підписанням сторонами попереднього договору.

Зважаючи на приписи ст.635 ЦК України, ст. 182 ГК України та наведені норми ст.174 ГК України, ч.І, ч.2 ст.642 ЦК України, у відповідача виник обов'язок підписати основний договір. Відповідач, будучи пов'язаним з позивачем умовами попереднього договору, не вправі в односторонньому порядку відмовитися від укладення основного договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарського договору застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У силу ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України зазначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог, встановлений у ст. 635 ЦК України та ст. 182 ГК України, укладений між позивачем та відповідачем попередній договір містить істотні умови основного договору та укладений у формі, встановленій для основного договору. Проект договору купівлі-продажу частки, що пропонується для укладення як основний договір, містить істотні умови договору відчуження нерухомого майна, встановлені Цивільним кодексом України та попереднім договором, не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, внаслідок підписання попереднього договору відповідач погодився на укладення договору купівлі-продажу частки майнового комплексу на визначених сторонами умовах, а тому відмова відповідача від підписання договору на попередньо визначених та погоджених умовах порушує права позивача та вимоги чинного законодавства.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і суд може захистити таке право та інтерес способами, що встановлені договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, серед іншого, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав. Статтею 10 ГПК України передбачено, що на вирішення господарського суду можуть бути подані спори, що виникають при укладенні господарського договору.

Згідно частини 3 статті 182 ГК України, у разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до вимог ч.2 ст.649 ЦК України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін.

Частина 2 ст.16 Цивільного кодекс України передбачає, що суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Пунктом 20 попереднього договору укладеного між сторонами 26.06.2012р. передбачено право покупця звернутися до суду з вимогою про укладення основного договору, на умовах, визначених попереднім договором.

Відповідно до ч.2 ст.187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору.

Розглянувши подану позивачем редакцію договору купівлі-продажу, суд вважає його таким, що відповідає нормам чинного законодавства України, за винятком частини другої пункту 4 та пункту 17 договору, який суперечить приписам чинного законодавства щодо порядку надання земельної ділянки для обслуговування приміщень та умов розірвання договору.

Згідно п.20 попереднього договору укладеного між сторонами 26.06.2012р., у випадку не укладення Основного договору у вказаний у даному Договорі строк з вини Продавця, Покупець має право на свій вибір отримати від Продавця подвійний розмір ціни Об'єкту, яка вказана у п.1.2. цього Договору та додаткової сплати суми коштів у розмірі 100 % вартості Об'єкту чи укладення Основного договору у судовому порядку та стягнення з Продавця штрафу у розмірі 100 % вартості Об'єкта.

Статтею 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій,зокрема, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 4 ст 231 ГК України передбачено,що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Розмір штрафних санкцій

На підставі наведеного вище суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 431 982,39 грн.

Судовий збір слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку.

В контексті вищенаведеного , позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають задоволення частково.

Керуючись ст. 10, 12, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, ст., 20,174,182, 187,193 Господарський кодекс України, ст. ст. 16, 509, 526, 610,635, 649 Цивільного кодекс України суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємця ОСОБА_1 до відповідача Приватного підприємства "Ретро" задовольнити частково.

Укласти договір в наступні редакції:

"Договір купівлі-продажу частки майнового комплексу"

1. Продавець передав у власність-продав, а Покупець прийняв у власність-купив частину нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, що є частиною майнового комплексу.

2. Нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, що відчужується за цим договором, складається із наступних будівель і споруд: майстерня-склад за планом земельної ділянки Літ. А загальною площею 56,3 кв.м., склад за планом земельної ділянки Літ. Б загальною площею 213,2 кв.м., склад за планом земельної ділянки Літ. В загальною площею 99,3 кв.м., склад за планом земельної ділянки Літ. Г загальною площею 651,6 кв.м., склад-навіс за планом земельної ділянки Літ. Є загальною площею 193,6 кв.м., ворота за планом земельної ділянки під №1 загальною площею 14,6 кв.м., колонка питна за планом земельної ділянки під № 2, огорожа за планом земельної ділянки № 4 загальною площею 251,0 кв.м., що становить 92/100 часток (надалі у цьому договорі - Частка майнового комплексу).

3. Частка майнового комплексу належить Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н від 26.04.2012 року, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.02.2012 року № 47, зареєстрованого Обласним комунальним підприємством ?Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації? за реєстраційним № 36539122, в книзі: 4, номер запису: 243, що стверджується Витягом № 33965715 про державну реєстрацію прав, виданого Обласним комунальним підприємством ?Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації? 26.04.2012 року.

4. Земельна ділянка площею 2,819 га, на якій знаходиться майновий комплекс належить Продавцю підставі Державного акту на право постійного користування на земельну ділянку серії І-ІФ № 002484, виданого 02.04.1998 року на підставі рішення Болехівської міської ради від 06.08.1997 року та рішення від 26.03.1998 року і відповідно до рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 20.01.1998 року, державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 35, цільове призначення: для виробничих потреб, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 26:102:000:00:03:035:0017.

5. Купівлю-продаж Частки майнового комплексу вчинено за погоджену сторонами суму 431 982 (чотириста тридцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дві) гривні 39 копійок, які Продавець отримав від Покупця до підписання цього договору.

6 . Відчужувана Частка майнового комплексу оглянута Покупцем особисто. Істотних недоліків, які перешкоджали б її використанню за призначенням під час огляду не виявлено.

7 . Незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням, зазначеної в цьому договорі Частки майнового комплексу не має. Від Покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору. До укладення цього договору Частка майнового комплексу іншим особам не відчужена.

8 . Частка майнового комплексу як внесок до статутного капіталу юридичної особи не передана.

9 . Щодо майнового комплексу та/або Частки майнового комплексу відсутні спори, судові спори, самовільних переобладнань у відчужуваній Частці майнового комплексу не має.

10. Внаслідок продажу Частки майнового комплексу не буде порушено прав та/ чи законних інтересів інших осіб.

11. Обтяжень, будь-яких прав у третіх осіб щодо Частки майнового комплексу не має.

12. Відчужувана Частка майнового комплексу не є об'єктом культурної спадщини, історичною пам'яткою, пам'яткою архітектури.

13. Відчужувана Частка майнового комплексу не визнана аварійною чи такою, що підлягає зносу.

14 . У тексті цього договору зафіксовано усі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу Частки майнового комплексу.

15. Договір діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за цим договором.

16. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Частки майнового комплексу переходить до Покупця з моменту передання йому Частки майнового комплексу.

Стягнути з Приватного підприємства "Ретро" (ідентифікаційний код юридичної особи 20540922) вул. Коновальця, 7,м.Болехів,Івано-Франківська область,77202 на користь Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 штраф в розмірі 431 982,39 грн.(чотириста тридцять одна тисяча дев"ятсот вісімдесят дві) гривні 39 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства "Ретро" (ідентифікаційний код юридичної особи 20540922) вул. Коновальця, 7,м.Болехів,Івано-Франківська область,77202 на користь Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 суму судового збору в розмірі 9 713,00 грн. ( дев"ять сімсот тринадцять, 00 грн)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.10.2012р.

Суддя Шкіндер П. А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кучма І. І. 16.10.2012р.