Рішення № 26431492, 09.10.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.2012Справа №5002-7/2869-2012

За позовом відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (Аеропорт цивільної авіації, місто Дніпропетровськ, 49042)

до відповідача - фізичної особи-підприємця Сауляк Віталія Максимовича (вул. 2-ї Гвардійської Армії, буд. 1а, кв.1, місто Сімферополь, 95024)

про стягнення 101997,83 грн.

Суддя І.І.Дворний.

Представники від сторін:

від позивача: Бондаренко В.Ю., довіреність №б/н від 31.01.2012р., предст.;

від відповідача: Лопін А.В., довіреність №3383 від 05.09.2012р., предст.

Суть спору: 16 серпня 2012 року відкрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Сауляк Віталія Максимовича, у якій просило стягнути з останнього грошові кошти у розмірі 101997,83 грн. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 612, 625, 693 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані невиконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором поставки рекламно-виставкової продукції, укладеним між сторонами, в частині надання позивачу товару згідно переліку за фактом надходження коштів. Так, ненадання відповідачем товару та неповернення сплачених за товар грошових коштів послугували підставою для звернення позивача до суду з позовом про їх стягнення у примусовому порядку. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача по справі.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року позовна заява була прийнята до розгляду і порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 вересня 2012 року через неявку у судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладався.

У судове засідання, що відбулось 09 жовтня 2012 року, з'явився представник позивача, який підтримав вимоги заявленого позову.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов не скористався, в судовому засіданні проти виниклої заборгованості не заперечував та зобов'язався її сплатити, про що позивачу надав гарантійний лист від 08 жовтня 2012 року.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

18 листопада 2009 року між фізичної особи-підприємця Сауляк Віталієм Максимовичем (за договором виробник) та відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (за договором замовник) було укладено договір на поставку рекламно-виставкової продукції за №1.3-139/1124, згідно пункту 1.1 якого, виконавець зобов'язався виготовити та поставити замовнику продукцію відповідно до умов вказаного договору.

Згідно пункту 3 сума договору складає 220533,00 гривень, пунктом 2.3 договору передбачено, що строк поставки продукції проводиться не пізніше трьох календарних місяців з дня здійснення замовником переплати у розмірі 70% від суми договору.

27 листопада 2009 року замовник на виконання пункту 4.1 зазначеного вище договору здійснив передоплату у розмірі 70% від суми договору, що складає 154373,10 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №5892 від 27 листопада 2009 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 14).

Так, поставка мала бути здійснена до 27 лютого 2010 року. Втім, як стверджує позивач, станом на 31 липня 2012 року, виробник взяті на себе зобов'язання, щодо поставки продукції в повному обсязі, не виконав: фактично поставка товару була здійснена на суму 44 106,60 грн. та повернуто переплату у розмірі 9000,00 гривень.

Відповідно до пункту 4.3 договору № 1.3-139/1124, якщо впродовж трьох місяців з моменту отримання вказаної переплати виконавець не поставив товар, він зобов'язується повернути, не пізніше 3-х календарних днів з дати письмового повідомлення, суму отриманої передоплати.

Так, 18 квітня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію, зі змісту якої вбачається, що у зв'язку із втратою інтересу до замовлення та на підставі ст. ст. 612, 615, 693 Цивільного кодексу України, розірвав вищевказаний договір в односторонньому порядку та запропонував відповідачу провернути суму переплати у розмірі 110 266,50 гривень, та зазначив, що у разі несплати суми боргу у семиденний строк з дня отримання вказаного листа-вимоги буде змушений звернутися до господарського суду за захистом порушених прав зі стягненням суми переплати та трьох процентів річних (а.с. 20). Вимога була отримана особисто відповідачем 04 травня 2012 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні (а.с. 22). Таким чином, у відповідача, відповідно до п. 4.3 договору, з 08 травня 2012 року виник обов'язок повернути суму переплати.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів і послугувало підставою для звернення позивача з позовними вимогами про стягнення передоплати у примусовому порядку.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача попередньої оплати правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 Цивільного кодексу України).

Отже, між сторонами виникли правовідносини, що породили взаємні права та обов'язки. Так, позивач зобов'язався здійснити передплату товару, а відповідач - поставити продукцію відповідно до умов укладеного договору.

Із досліджених судом доказів слідує, що фактично між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, укладений між сторонами договір є різновидом договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (пункт 1 статті 656 Цивільного Кодексу України).

Товаром у виниклих правовідносинах виступає рекламно-виставкова продукція, а саме макети літаків. Так, відповідно до накладної №04/11 від 04.11.2011 року було поставлено товару на загальну суму 44106,60 гривень (а.с.18).

Стаття 663 Цивільного кодексу встановлює, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 664 того ж кодексу обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Так, товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

З матеріалів справи слідує, що відповідач зобов'язань належним чином не виконав, товар в повному обсязі не поставив, суму передоплати не повернув, докази зворотного на момент розгляду даної справи у суду відсутні.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України , статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на відсутність доказів сплати заборгованості, суд вбачає правові підстави для стягнення з фізичної особи-підприємця Сауляк Віталія Максимовича заборгованості за договором на поставку рекламно-виставкової продукції за №1.3-139/1124 в сумі 110266,50 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити сум боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних, здійснений позивачем у справі і встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 08 травня 2012 року по 31 липня 2012 року складає 731,33 грн.

З врахуванням викладеного, та приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач доказів, які б підтвердили поставку товару не надав, як і не надав доказів повернення передоплати, у той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено 15.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сауляк Віталія Максимовича (вул. 2-ї Гвардійської Армії, буд. 1а, кв.1, місто Сімферополь, 95024, ін. код 2459615279) на користь відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (Аеропорт цивільної авіації, м. Дніпропетровськ, 49042, код ЄДРПОУ 01130549) 101997,83 грн. заборгованості та судовий збір в розмірі 2039,96 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний