Постанова № 26431368, 11.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р. Справа № 5023/6982/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В., Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:Севенко Г.П., дов. №10/2 від 10.01.2012р.; Капинос Н.В., дов. №10/1 від 10.01.2012р.;від відповідача:Дорошенко Р.В., дов. б/н від. 17.01.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. (складена 21.05.2012р.)у справі господарського суду№5023/6982/11 Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне"до Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект"провизнання недійсною додаткової угоди до форвардного контрактуВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.03.2012р. (складене 19.03.2012р.) у справі №5023/6982/11 позовні вимоги задоволені. Визнано недійсною додаткову угоду від 24.12.2004р., яка є невід'ємною частиною до форвардного контракту № 10 від 03.03.2003р. укладеного між позивачем та відповідачем. Одночасно змінено назву підприємства відповідача з Відкритого акціонерного товариства "Атоменергокомплект" (код 19122591) на Публічне акціонерне товариство "Атоменергокомплект" (код 19122591).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. (складена 21.05.2012р.) у справі №5023/6982/11 зазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Безмятежне", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції та залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2012р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів: головуючий суддя: Алєєва І.В., (доповідач), судді: Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 19.09.2012р. №03.07-05/716 в зв'язку із завантаженістю судді Шевчук С.Р. для розгляду справи №5023/6982/11 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя -Алєєва І.В. (доповідач), судді: Акулова Н.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою від 24.09.2012р. Вищий господарський суд України, в порядку ст.ст. 77, 1115 ГПК України, відклав розгляд касаційної скарги.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 02.10.2012р. №03.07-05/754 в зв'язку з виходом з відпустки судді Євсікова О.О. для розгляду справи №5023/6982/11 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя -Алєєва І.В. (доповідач), судді: Акулова Н.В., Євсіков О.О.

08.10.2012р. в судовому засіданні касаційної інстанції оголошено перерву до 11.10.2012р. в порядку ст.ст. 77, 1115 ГПК України.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 11.10.2012р. з'явились представники позивача та відповідача.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, що сторонами укладено форвардний контракт № 10 від 03.03.2003р., за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивачеві у строк з 30.08.2003р. по 31.12.2003р. зернові, зернобобові та масляничні культури.

Додатковими угодами від 08.12.2003р. та від 24.12.2004р. сторони вносили зміни до форвардного контракту №10 від 03.03.2003р. щодо строків передачі товару. Остаточний строк передачі товару сторони визначили додатковою угодою від 24.12.2004р., за умовами якої відповідач зобов'язався передати у власність, а позивач зобов'язався прийняти зернові, зернобобові та масляничні культури врожаю 2004 та 2005 років в строк з 30.08.2003р. по 31.12.2006р.

Відповідно до п. 4.1 форвардного контракту поставка товару здійснюється за базисною умовою поставки, вказаною у відповідній специфікації. Згідно з пунктом 2.3. контракту його загальна сума визначається на підставі відповідних специфікацій та складає 800000грн.

Специфікацією (додаток № 1 до контракту № 10 від 03.03.2003р.) сторони визначили найменування товару, його кількість та вартість.

З урахуванням умов форвардного контракту №10 від 03.03.2003р., додаткових угод до нього та специфікації, відповідач зобов'язаний був передати у власність позивача в строк з 30.08.2003р. по 31.12.2006р. товар на загальну суму 800000грн., а саме: пшеницю 4-класу в кількості 160,052 тонни на суму 120039,00грн., пшеницю 3-го класу в кількості 150,053 тонни на суму 117041,00грн., пшеницю 5-го, 6-го класу в кількості 100,080 тонни на суму 66052,80 грн., ячмінь фуражний в кількості 160,052 тонни на суму 90060,00грн., кукурудзу фуражну в кількості 118,100 тонн на суму 92118,00грн., жито група А в кількості 150,600 тонн на суму 69277,20 грн., соняшник в кількості 79,100 тонн на суму 104412,00 грн., цукор в кількості 50,00 тонн на суму 141000,00 грн.

Пунктом 3.2. форвардного контракту передбачено, що позивач зобов'язаний здійснити 100% передплату за товар, вказаний у відповідній специфікації на протязі 30-ти днів з моменту підписання договору.

Скасовуючи судове рішення місцевого господарського суду, апеляційна інстанція дійшла до висновку про неможливість врахування, як доказу по справі, висновоку судової економічної експертизи №11439 від 27.12.2011р. щодо невідповідності спірної додаткової угоди меті діяльності підприємства позивача, згідно статуту якого підприємство діє з метою отримання прибутку. При цьому констатовано, що зазначеним експертним висновком не доведено того, що на момент укладення спірної додаткової угоди мала місце збитковість даної операції.

Також апеляційний господарський суд спростував доводи позивача щодо фіктивності зазначеного вище договору, оскільки як було встановлено господарськими судами обох інстанцій, форвардний контракт №10 від 03.03.2003р. виконаний з боку відповідача шляхом сплати позивачу 100% передплати за товар.

При новому розгляді суду необхідно з'ясувати, які ознаки має товар, перелічений в специфікації до форвардного контракту №10 від 03.03.2003р. індивідуальні чи родові. Також необхідно з'ясувати у повному обсязі фактичні обставини справи щодо найменування товару відповідно до форвардного контракту №10 від 03.03.2003р. в редакції додаткової угоди від 24.12.2004р., який відповідач зобов'язався передати у власність позивачеві. Так умовами зазначеного контракту передбачено, що відповідач зобов'язався передати позивачеві зернові, зернобобові та масляничні культури, однак у переліку товарів значиться, зокрема, у тому числі і цукор. Однак господарськими судами попередніх інстанції з цього приводу не наведено жодних доводів.

Оспореною додатковою угодою від 24.12.2004р. до форвардного контракту №10 від 03.03.2003р. викладені у новій редакції пункти 1.1, 3.1, 10.2 зазначеного контракту. Між тим, матеріали справи свідчать, що господарськими судами попередніх інстанцій не встановлені фактичні обставини спірних правовідносин щодо співвідношення пункту 1.1, викладеного у новій редакції (згідно з додатковою угодою від 24.12.2004р.) зі змісту пунктом 1.2 форвардного контракту №10 від 03.03.2003р., в якому наведений перелік товарів із зазначенням класів, зернових та їх вартості з урахуванням сезонності врожаю. Заявник касаційної скарги наполягає на тому, що ці невстановлені фактичні обставини є суттєвими для оцінки спірних правовідносин, оскільки додатковою угодою змінено роки врожаю, строки виконання контракту, а протягом періоду з 2003р. по 2005р. та в подальшому, відбувались зміни Національних стандартів України щодо зернових, зернобобових та масляничних, стосовно яких укладений форвардний контракт. Не досліджено господарськими судами попередніх інстанції питання щодо зберігання визначених у форвардному контракті №10 від 03.03.2003р. товарів (в редакції додаткової угоди від 24.12.2004р.).

Ці питання потребують дослідження та з'ясування в повному обсязі з метою повного та всебічного встановлення обставин справи у відповідності до приписів чинного законодавства та норм процесуального права.

Крім того, в даній справі містяться незасвідчені належним чином матеріали, які оцінювались судами, як докази по справі, а саме: форвардний контракт №10 від 03.03.2003р. (а.с.10-11), додаток №1 до вказаного договору (а.с.12), нечитаєма додаткова угода з накладенням тексту (а.с.13), додаткова угода від 24.12.2004р. (а.с.14), інші матеріали (а.с.15-20).

Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", якими визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Фактично ксерокопії письмових доказів, на які посилаються учасники судового процесу та господарські суди першої та апеляційної інстанції, належним чином не засвідчені (має місце лише напис "копія вірна" або "з оригіналом згідно", в деяких випадках наявна печатка та підпис невідомої особи без зазначення її посади та повноважень, відсутня дата засвідчення копій).

Вищевикладене в сукупності є суттєвим для правильного вирішення спору в розумінні статей 34, 36 ГПК України в зв'язку з чим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані в повному обсязі фактичні обставини спірних правовідносин, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи приписи ст. 1117 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2012р. (складене 19.03.2012р.) та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. (складена 21.05.2012р.) у справі №5023/6982/11 підлягають скасуванню, як винесені без дослідження всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" -задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. (складена 21.05.2012р.) та рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2012р. (складене 19.03.2012р.) у справі №5023/6982/11 -скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова Суддя О.О. Євсіков