Постанова № 26431164, 02.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.10.12Справа №2а-1846/12/2770

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Маненковій А.І.,

за участю: представника позивача Свиридової Г.В. (довіреність № б/н від 17.09.2012 року); представника відповідача Запорожець Л.В. (довіреність № 2/05-31/04 від 23.08.12 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі про визнання незаконною постанови про накладення стягнень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі про визнання незаконною постанови про накладення стягнень. Вказує, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі 19.07.2012 року проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів. За результатами перевірки складений акт № 000133 від 19.07.2012 року. На підставі акту перевірки відповідачем була прийнята постанова № 71 від 02.08.2012 року про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»в розмірі 45 477,60 грн. за відсутністю вказівки про масову частку мірки у дизельному паливі. Вважає постанову незаконною та такою, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Позивач просить визнати незаконною постанову про накладення стягнень.

Ухвалою від 14 серпня 2012 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 14 серпня 2012 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити. Вказує, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі 19.07.2012 року проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів. За результатами перевірки складений акт № 000133 від 19.07.2012 року. На підставі акту перевірки відповідачем була прийнята постанова № 71 від 02.08.2012 року про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»в розмірі 45 477,60 грн. за відсутністю вказівки про масову частку мірки у дизельному паливі. Вважає постанову незаконною та такою, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просив у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що перевіркою, було встановлено порушення з боку позивача вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 8 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Також вказує, що перевірка була проведена в присутності начальника АЗС №2 Савчук О.П., якою акт перевірки був підписаний без зауважень.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступне: 06.07.2012 року начальником Державної інспекції з питань захисту прав споживачів м. Севастополя було прийнято повідомлення на проведення перевірки ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»в період з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року (а.с.103).

19 липня 2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт». За результатами перевірки було складено акт № 000133 від 19.07.2012 року (а.с.10-17). Вказаний акт не було підписано співробітником ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт». Перевіркою було встановлено порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»п. 8 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Кабінетом Міністрів України від 20.12.1997 року № 1442, а саме: відсутні відомості про види нафтопродуктів у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора АЗС.

20.07.2012 року за вих. №44-р Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі було прийнято розпорядження про усунення порушень вказаних в акті перевірки № 000133 від 19.07.2012 року у ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт», АЗС № 2, м. Севастополь, вул. Руднєва, 44, яким було зобов'язано ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт», АЗС № 2, м. Севастополь, вул. Руднєва, 44 усунути порушення, виявлені в ході перевірки та перелічені у строк до 26.07.2012 року та інш. (а.с.9).

02 серпня 2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі була прийнята постанова про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»№ 71, якою за реалізацію нафтопродуктів без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації застосовано до ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»санкції в розмірі 30 % вартості одержаної для реалізації партії дизельного палива згідно розрахунку за товарно-транспортними накладними № 253 та № 341 - штраф в розмірі 45 477,60 грн.; зобов'язано ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»у 15-денний термін з дні отримання постанови сплатити в установленому порядку штраф (а.с.7-8).

02.08.2012 року директором СФ ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»на адресу начальника Державної інспекції з питань захисту прав споживачів м. Севастополя було направлено лист з відомостями про те, що відомості з роздрібними цінами, марками та видами нафтопродуктів, які продаються на АЗС № 2 вказані на інформаційному табло та біля вікна оператора (а.с.94).

Статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991 року № 1023-XII (далі -Закон № 1023) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: 1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів; 3) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати$ 13) накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України тощо.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007 року № 877-V (далі -Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій; прийнятний ризик - соціально, економічно, технічно і політично обґрунтований ризик, який не перевищує гранично допустимого рівня; ризик - кількісна міра небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом; треті особи - юридичні та фізичні особи (адвокати, аудитори, члени громадських організацій, уповноважені представники організації роботодавців, їх об'єднань та інші), які залучаються суб'єктами господарювання або органами державного нагляду (контролю) в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з ч.ч. 1-4, 11 ст. 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю). Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1442 (далі -Правила) визначають порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), а також регламентують вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості цих нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування. Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України, які зареєстровані в установленому порядку.

Відповідно до п. 2 Правил, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Продаж нафтопродуктів у дрібній розфасовці здійснюється також через спеціалізовані магазини, що продають товари господарського вжитку (далі - спеціалізовані магазини).

Згідно з абз. 1 п. 7 Правил, на фасаді АЗС і торговельного приміщення повинна бути вивіска із зазначенням найменування суб'єкта господарювання та власника або уповноваженого ним органу. На видному місці розміщуються інформація про режим роботи і копія свідоцтва про державну реєстрацію, а також табличка із зазначенням прізвища, імені та по батькові чергового оператора, що відпускає нафтопродукти, і інформація про місце розташування найближчих АЗС.

Пунктом 8 Правил, передбачено, що відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів (у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора АЗС. Усі зразки супутніх товарів та нафтопродуктів у дрібній розфасовці повинні бути виставлені у асортименті, наявному у суб'єкта господарювання, у вітринах приміщення АЗС, на прилавках і у вітринах спеціалізованих магазинів з ярликами цін (цінниками), оформленими в установленому порядку.

Відповідно до п. 9 Правил, суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні). В інформації про нафтопродукти зазначаються: їх назва; дані про їх основні властивості; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами; ціна та умови їх придбання; відомості про умови їх зберігання; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача. Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови. Суб'єкт господарювання зобов'язаний поінформувати споживача про можливість виникнення за певних умов унаслідок поводження з нафтопродуктами небезпеки для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища.

Пунктом 15 Правил передбачено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному для споживача місці на АЗС куточка покупця, в якому розміщуються інформація про найменування власника АЗС або уповноваженого ним органу, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, книга відгуків та пропозицій. На вимогу споживача уповноважений керівником суб'єкта господарювання працівник повинен ознайомити його з вимогами цих Правил, Закону України "Про захист прав споживачів", а також подати документи, зазначені у пункті 9 цих Правил.

Відповідно до п.п 1.8 п. 1 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310 (далі -Порядок № 310) на підставі наказу, зазначеного в пункті 2.6 розділу II цього Порядку, оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 2), яке підписується керівником або заступником керівника відповідного органу з питань захисту прав споживачів (із зазначенням його прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується гербовою печаткою. У направленні на проведення перевірки зазначаються: найменування органу з питань захисту прав споживачів, що проводить перевірку; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності якого проводиться перевірка; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності якого проводиться перевірка; номер і дата наказу, на виконання якого проводиться перевірка; перелік посадових осіб, які беруть участь у проведенні перевірки, із зазначенням їх посад, прізвищ, імен та по батькові; дата початку та дата закінчення перевірки; тип перевірки (планова або позапланова); підстави для проведення перевірки; предмет проведення перевірки; інформація про здійснення попереднього заходу контролю (тип заходу і строк його здійснення).

Підпунктом 2.6 п. 2 Порядку № 310 передбачено, що перевірки проводяться посадовими особами на підставі наказу відповідного органу з питань захисту прав споживачів, який повинен містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет перевірки.

Згідно з п.п. 2.7 п. 2 Порядку № 310, перед проведенням планової перевірки відповідний орган з питань захисту прав споживачів надсилає суб'єкту господарювання письмове повідомлення про проведення планової перевірки не пізніше ніж за десять днів до дня її проведення. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення проведення планової перевірки; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких проводиться перевірка; найменування відповідного органу з питань захисту прав споживачів. Повідомлення надсилається рекомендованим листом або телефонограмою за рахунок коштів відповідного органу з питань захисту прав споживачів або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку проведення планової перевірки не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення на проведення перевірки від 06.07.2012 року було вручено представнику ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт»12.07.2012 року, тобто за 7 днів до початку перевірки.

Також суд зазначає, що представником відповідача не було надано суду, оригіналу для огляду та копії в матеріали справи, наказу про призначення проведення перевірки ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт», на який відповідач посилається в акті перевірки № 000133 від 19.07.2012 року.

Зокрема, зі змісту фототаблиць, наданих представником позивача (а.с.106-109, 116-118), судом встановлено, що на інформаційному табло, який знаходиться на в'їзді АЗС № 2 (а.с.117-118) та біля оператора АЗС «куток покупця»відповідно до вимог пункт 8 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, зазначена роздрібна ціна та марка дизельного палива зі вмістом масової частки сірки.

Відповідно до Наказу № 1-к від 01.10.2007 року Савчук Олена Павлівна є начальником АЗС № 2 з 01.10.2007 року, та не є посадовою особою в розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(а.с.124).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було надано суду жодних доказів наявності матеріалів щодо перевірки обґрунтованості протестів прокуратури міста Севастополя, щодо вказаних розпоряджень.

Зокрема, суд зазначає, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірності прийняття постанови № 71 від 02.08.2012 року про накладення стягнень.

З урахуванням вищевикладеного судом робиться висновок, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, а постанова № 71 від 02.08.2012 року про накладення стягнень -скасуванню.

Постанова складена та підписана 08 жовтня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі № 71 від 02 серпня 2012 року.

3. Стягнути з Державного Бюджету України (код ЕДРПОУ 38022717, ГУ ДКС України у м. Севастополі, МФО 824509, р/р 31214206784001, код платежу 35884906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» (04071, м. Севастополь, вул. Набережно-Лугова, 9, код ЄДРПОУ 33060700, р/р 2600833193901 в ПАТ «Петрокоммерц-Україна», МФО 300120) суму судового збору в розмірі 455,00 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак