Постанова № 26430879, 10.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 жовтня 2012 р. Справа №2а-7791/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання -Івановій Н.Ю.,

за участю:

представника позивача - Даниленко І.В.,

представника відповідача - Липитинської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Світло Шахтаря" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012 року №0000132212 та від 20.04.2012 року №0000122212.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" з питань підтвердження взаємовідносин з підприємством ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»за березень 20111 року та ТОВ «Промтехноопт»за травень-вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку. За результатами перевірки складений акт перевірки від 12.04.2012 року №265/221/33206228, яким встановлено порушення п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України. На підставі вказаного акту перевірки винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Підставою для нарахування ТОВ "Науково-виробниче об'єднання Світло Шахтаря" грошових зобов'язань з податку на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення суми по податку на додану вартість, на думку відповідача, є відсутність факту реального вчинення господарських операцій контрагентами позивача: ТОВ "Промтехноопт" та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». Позивач вказав, що висновок акту є необґрунтованим. Висновок відповідача про нереальність характеру господарських операцій між позивачем та зазначеними вище контрагентами не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначена позиція спростовується наявністю первинної документації щодо угод між позивачем та його контрагентами.

Представник відповідача -Буряківский О.В. надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на інформацію, отриману від ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», та на результати перевірок ТОВ "Промтехноопт". Зазначив про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій контрагентів позивача - ТОВ "Промтехноопт", ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»та не підтвердження передачі ТМЦ на склад та зі складу, не підтвердження транспортування товару.

Представник позивача -Даниленко І.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові, та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Липитинська О.А. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" (далі - ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря") зареєстровано як юридична особа 01.11.2004 року виконавчим комітетом Харківської міської ради (т.1 а.с.45-46). Позивач перебував на обліку у ДПІ Жовтневого району м.Харкова з 11.11.2004 року, на теперішній час перебуває на обліку у Західній МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС, що не заперечувалось сторонами по справі.

Згідно витягу з ЄДРПОУ (т.1 а.с.46) видами діяльності ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" є зокрема: виробництво машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, виробництво електричних ламп та освітлювального устаткування, ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки, інші види оптової торгівлі.

Фахівцем Західної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" (код ЄДРПОУ 33206228) з питань підтвердження взаємовідносин з підприємством ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»(код ЄДРПОУ 36987611) за березень 20111 року та ТОВ «Промтехноопт»(код ЄДРПОУ 37092055) за травень-вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки складений акт від 12.04.2012 року №265/221/33206228 (т.1 а.с.12), яким встановлено наступні порушення:

- заниження податку на прибуток в сумі 100662,65 грн. у т.ч. 2 кв.2011 р. -17572,00 грн., 3 кв. 2011 р. -80029,65 грн., 4 кв.2011 р. -3061,00 грн.; 3 квартал 2011 р. -53491,00 грн. за рахунок порушення п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до завищення валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехпоопт»за червень 2011 року -76400,00 грн., серпень 2011 р. -347955,00 грн., жовтень 2011 р. -13310,00 грн., вартість яких не підтверджена відповідними розрахунковими документами;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України - завищення податкового кредиту, в наслідок чого донараховано ПДВ в сумі 109971,00 грн., у т.ч. квітень 2011 р. -10258,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», червень 2011 р. -16660,00 грн., серпень 2011 р. -80391,00 грн., жовтень 2011 р. -2662,00 грн. -по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт».

За виявленими порушеннями винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 20.04.2012 року №0000132212 (т.1 а.с.28) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 109971,00 грн.;

- від 20.04.2012 року №0000122212 (т.1 а.с.29) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 100663,00 грн.

Позивач не погодився із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх у адміністративному порядку, відповідно до ст.56 ПК України (т.1 а.с.30-38).

Рішенням від 02.07.2012 року №147 Державної податкової служби у Харківській області скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012 року №0000132212, від 20.04.2012 року №0000122212 -без змін.

Як зазначено в акті перевірки від 12.04.2012 року №265/221/33206228 - ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" на підставі договорів, укладених з ТОВ «Промтехноопт»на поставку електромеханічного обладнання, податкових та видаткових накладних включено до складу валових витрат в 2-4 кварталах 2011 року суму у розмірі 437665,00 грн. та до складу податкового кредиту в червні 2011 року (по податковій накладній від 10.05.2011 року №189) ПДВ -16660,00 грн., в серпні 2011 року (по податковим накладним від 04.07.2011 року №125 та від 20.07.2011 року №641) -80391,00 грн., в жовтні 2011 року (по податковій накладній від 08.09.2011 року №361) -2662,00 грн.

Підставою для висновку щодо заниження позивачем податку на прибуток в сумі 100662,65 грн. у т.ч. 2 кв.2011 р. -17572,00 грн., 3 кв. 2011 р. -80029,65 грн., 4 кв.2011 р. -3061,00 грн. та завищення валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехпоопт»за червень 2011 року -76400,00 грн., серпень 2011 р. -347955,00 грн., жовтень 2011 р. -13310,00 грн., вартість яких не підтверджена відповідними розрахунковими документами, а також завищення позивачем податкового кредиту у сумі ПДВ -99713,00 грн. - стали акти ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо перевірок контрагента позивача -ТОВ «Промтехпоопт», а саме: від 07.11.2011 року №220/23-03-05/37092055, від 21.10.11 року №111/23-02-05/37092055, від 14.12.2011 року №324/23-03-05/37092055 за травень-жовтень 2011 року. На думку відповідача із висновків вищезазначених актів випливає, що у ТОВ «Промтехноопт»відсутній факт реального вчинення господарських операцій у травні-жовтні 2011 року.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря", виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Промтехноопт", як продавцем, були укладені договори купівлі-продажу, а саме (т.1 а.с.115-126):

- від 29.08.2011 року №39/08 щодо поставки товару згідно специфікації від 29.08.2011 року №1 (гвинт, шпилька, тощо);

- від 18.07.2011 року №26/07 щодо поставки товару згідно специфікації від 18.07.2011 року №1 (корпус, кришка до світильників);

- від 30.06.2011 року №25/06 щодо поставки товару згідно специфікації від 30.06.2011 року №1 (гвинт, шпилька, резистор);

- від 04.05.2011 року №18/05 щодо поставки товару згідно специфікації від 30.06.2011 року №1 (гвинт, ключ, привод струму, тощо).

На виконання умов вказаних договорів ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" прийняло товар, що підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.128, 130, 132, 134), сплативши його вартість, що підтверджується виписками з банку (т.1 а.с. 136-140), а ТОВ "Промтехноопт" виписало податкові накладні (т.1 а.с.129, 131, 133), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами купівлі-продажу ТМЦ.

Транспортування та реальність наявності ТМЦ підтверджується копіями подорожніх листів, копіями аркушів книги обліку довіреностей на отримання ТМЦ від постачальників, накази оформлення пропусків, накази закріплення за водіями автотранспорту, посвідчення водіїв, договір найму (оренди) транспортного засобу (т.1 а.с.141-148, т.2 а.с.118-124, 128).

На підтвердження реальності придбаних у ТОВ "Промтехноопт" ТМЦ та їх подальшого використання позивачем у своїй господарській діяльності, позивачем надані наступні докази (т.1 а.с.149-250, т.2 а.с.1-85, 126): накладні на внутрішнє переміщення, списання ТМЦ у виробництво, копії нормативних складів продукції, копії видаткових накладних на реалізацію готової продукції.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Промтехноопт", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

На час укладання та виконання договорів ТОВ "Промтехноопт" було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість (т.1 а.с.127), що не заперечувалось сторонами.

Таким чином, ТОВ "Промтехноопт" виконав свої зобов'язання за договорами купівлі-продажу, а ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" прийняло товар за цими договорами, що відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання товару у ТОВ "Промтехноопт" в розмірі 99713,00 грн.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Положеннями п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За замістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, факт придбання товарів з дотримання вимог ст. 198 ПК України є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість. Отже, у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару.

Платник податку на додану вартість -покупець товару на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований платником ПДВ, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльністю, дотримання вимог податкового законодавства щодо декларування податкових зобов'язань, тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб'єкту господарювання. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит, яке виникає за першою із законодавчо визначеної події, у даному випадку на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.04.2012 року по справі за позовом ТОВ "Арго-Лізинг" до ДПІ у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідачем не надано доказів щодо наявності в діях позивача ознак таких неправомірних дій.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази фактичного нездійснення ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" господарських операцій або докази невідповідності вимогам законодавства первинних документів позивача за взаємовідносинами з особами, що не мають правоздатності або статусу платників ПДВ, за нікчемними правочинами або господарськими операціями, що не відповідають закону, докази придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які несумісні з господарською діяльністю або не використовувались в господарській діяльності.

Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентам при укладанні і виконанні договорів дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду позивачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит, ним були подані декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування, що зазначено у акті перевірки.

Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Промтехноопт".

Також, статтею 138 ПК України, зокрема, встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів до складу валових витрат є наявність зв'язку ТМЦ з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких ТМЦ повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Таким чином, судом встановлено, що придбані товари у ТОВ «Промтехноопт»у подальшому були використані позивачем у своїй господарській діяльності та вказані операції відповідають видам діяльності ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря", встановлених у ході перевірки.

Посилання відповідача на висновки актів перевірки ТОВ «Промтехноопт»від ДПІ у Жовтневого району м.Харкова, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також суд не бере до уваги висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Промтехноопт" персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, оскільки дані висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємств укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Відповідачем у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано доказів того, що вказані первинні документи містять недостовірні відомості або визнані недійсними.

На підставі зазначеного вище, з врахуванням порядку відображення в податковому обліку суб'єкта підприємницької діяльності з податку на прибуток підприємств витрат на придбання товарів для використання у власній господарській діяльності, судом встановлено правомірність віднесення витрат на придбання ТМЦ у ТОВ "Промтехноопт" до складу валових витрат позивача на підставі первинних документів.

Таким чином, доводи відповідача щодо порушення позивачем п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, викладені в акті, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, тому висновок відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток не відповідає дійсним обставина справи.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», судом встановлено наступне.

Згідно акту перевірки від 12.04.2012 року №265/221/33206228 - ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" на підставі договору від 01.12.2010 року №14, укладеного з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»на виконання робіт по ремонту приміщення, акту виконаних робіт та податкової накладної від 16.03.2011 року №50, безпідставно віднесло до складу податкового кредиту у квітні 2011 року ПДВ у розмірі 10257,94 грн.

Підставою для вищезазначеного висновку відповідача, став акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова від 30.06.2011 р. №1475/23-03-05/36987611 з питань дотримання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за квітень-березень 2011 року, в якому встановлено факт відсутності реального вчинення господарських операцій, вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, відповідачем на підставі висновків вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, зроблений висновок щодо заниження позивачем ПДВ за квітень 2011 р. у розмірі 10258,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

Суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря", виходячи з наступного.

З наданих позивачем доказів судом встановлено, що між ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»(виконавець) та ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" (замовник) укладено договір про виконання підрядних робіт від 01.12.2010 року №14 (т.1 а.с.82). Згідно умов договору "Виконавець" зобов'язується у порядку та на умовах зазначеного договору виконати за завданням "Замовника" роботи щодо ремонту орендних приміщень ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" на 2 поверсі у будівлі «Червоних факел»- кабінету начальника технічного департаменту та відділу забезпечення та маркетинга, за адресою -м.Харків, вул..Світ Шахтаря 4/6.

На виконання умов договору ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»були виконані ремонтні роботи, що оформлені належним чином - актом приймання робіт (т.1 а.с.88), а позивачем були отримані та сплачені в повному обсязі реальні послуги, що підтверджується протоколом узгодження ціни, довідкою вартості робіт, локальною сметою, актом приймання-передачі матеріалів, довідка списання будівельних матеріалів, податковою накладною, платіжним дорученням, випискою з банку, довідкою від 03.12.2010 р. №1145 (т.1 а.с.84-114), наказом від 02.11.2010 р. (т.2 а.с.125).

Також, на підтвердження реальності факту виконання робіт, позивачем надано договір від 01.07.2008 року №55/165 щодо оренди приміщення за адресою -м.Харків, вул.Світ Шахтаря 4/6.

Право на віднесення суми до податкового кредиту підтверджено наявною у справі податковою накладною, виписаною ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»на адресу.

Також суд зазначає, що предметом правочину є послуги, котрі не обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін спірного правочину не суперечить закону.

Первинні документи по взаємовідносинам ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу положень ст.44 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили.

Посилання відповідача на те, що 24.01.2012 року свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»було анульоване, суд не бере до уваги, оскільки виписана податкова накладна була видана позивачу до 18.10.2011 року.

Судом встановлено, що податкова накладна від 16.03.2011 року №50 (т.1 а.с.109), виписана ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

На час укладання та виконання договору ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»було зареєстровано як юридична особа та платником податку на додану вартість (т.1 а.с.110-112), а також мало ліцензію на господарську діяльність, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури (т.1 а.с.86-87), що встановлено в ході розгляду справи.

Таким чином, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»виконав свої зобов'язання за договором від 01.12.2010 року №14, а позивач прийняв роботи за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання робіт у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»за квітень 2011 року ПДВ у розмірі 10257,94 грн.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст.200 ПК України).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Посилання відповідача на висновки акту перевірки контрагента ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", складений ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також, суд не бере до уваги висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" складських приміщень та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, оскільки дані висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 року №0000132212 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 109971,00 грн. та податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.04.2012 року №0000122212 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 100663,00 грн., прийняті необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України "Про державну податкову службу в України" та за ознаками ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що в спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Світло Шахтаря" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.04.2012 року №0000132212 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 109971,00грн. та податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.04.2012 року №0000122212 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 100663,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Світло Шахтаря" (61000, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6, інші відомості не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2106,34 грн. (дві тисячі сто шість грн. 34 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. У повному обсязі текст постанови виготовлено 15.10.2012р.

Суддя І.С. Нуруллаєв