Постанова № 26430660, 09.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2012 р. № 2-а-9243/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Хлібзавод "Салтівський", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд:

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, ДПС №0000070042 від 20.04.2012 p., яким ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, код платежу 11020300, на суму 139098,75 грн., з яких 111279,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями -27819,75 грн.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, ДПС №0000080042 від 20.04.2012 p., яким ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, код платежу 14010100, на суму 111278,75 грн., з яких 89023,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями -22255,75 грн.;

В обґрунтування позову вказано, що податкові повідомлення-рішення №0000070042, яким ПАТ «Хлібзавод «Салтівський» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, код платежу 11020300, на суму 139098,75 грн., з яких 111279,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 27819,75 грн. та №0000080042, яким ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, код платежу 14010100, на суму 111278,75 грн., з яких 89023,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 22255,75 грн. були прийняті С ДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, ДПС з порушенням норм чинного в Україні законодавства, на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, та які були зроблені перевіряючими з перевищенням повноважень, наданих їм законодавцем, внаслідок чого такі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що все викладене в запереченнях вказує на безпідставність, невірне сприйняття, неправильне тлумачення та застосування приписів чинного законодавства України позивачем, формальний обмін податковими накладними між позивачем та його контрагентами, а також укладення нікчемних правочинів, що містять безтоварний характер з метою отримання податкової вигоди за рахунок коштів Державного бюджету, натомість дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про донарахування сум податкових зобов'язань ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»є законними та обґрунтованими.

Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський»(код ЄДРПОУ 31340536), (далі за текстом ПАТ «Хлібзавод «Салтівський») з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатом перевірки був складений акт від 04.04.2012р. № 19/42-013/31340536 яким було встановлено порушення ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»:

- ч. 1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_2 з постачальниками та покупцями.

- п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 89023 грн.;

- п. 3.1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 111279 грн.

На підставі зазначених висновків акта перевірки 20.04.2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, ДПС були складені наступні податкові повідомлення-рішення:

1. податкове повідомлення-рішення №0000070042, яким ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, код платежу 11020300, на суму 139098,75 грн., з яких 111279,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 27819,75 грн.

2. податкове повідомлення-рішення №0000080042, яким ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, код платежу 14010100, на суму 111278,75 грн., з яких 89023,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 22255,75 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»в адміністративному порядку до ДПА у Харківській області, а потім до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС у Харківській області від 25.06.2012р. № 3121/10/10.2-17 та Рішенням ДПС України №13496/6/10-2115 від 30.07.2012 р. податкові повідомлення-рішення №0000080042 та №0000070042 від 20.04.2012 року були залишені без змін, а скарга ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»та ФОП ОСОБА_2 було укладено заключено договора поставки олії рослинної №4-Г від 01.01.2009 року та договір поставки борошна №20/09 від 20.09.2010р. у кількості 50 тон, на виконання яких ФОП ОСОБА_2, код НОМЕР_1 поставлено на користь ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року олію соняшникову та борошна, на що виписано податкові накладні на загальну на суму 1744562,3 грн., у тому числі ПДВ-290759,87 грн.

Умови транспортування продукції відповідно до умов договору поставки №4-Г від 01.01.2009 року: поставка товару здійснюється транспортним засобом Постачальника (ФОП ОСОБА_2.) (автомобіль Камаз, г/н НОМЕР_2, автомобіль MAN, г/н НОМЕР_9; п/пр г/н НОМЕР_4; автомобіль MAN, г/н НОМЕР_10; п/пр г/н НОМЕР_5; автомобіль ERF, г/н НОМЕР_11; п/пр г/н НОМЕР_7) та за його рахунок.

Умови транспортування продукції відповідно до умов договору поставки №20/09 від 20.09.2010р.: постачання здійснюється на умовах: EXW (франко-склад) продавця ГП «Новопокровський КХП», смт.Новопокрівка, Чугуївський р-н, Харківській обл..

Суд заначає, що як ході проведення перевірки так і в ході розгляду справи в суді ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»було надано товарно-транспортні накладні відповідно до яких транспортування придбаної олії соняшникової та борошна від постачальника до покупця здійснювалось перевізниками ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 на замовлення ФОП ОСОБА_2.

Також судом встановлено, що згідно висновків перевірки ФОП ОСОБА_2 (Акт №2723/17-214/НОМЕР_1 від 23.12.2011р. ДПІ у, Комінтернівському р-ні м.Харкова) перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_2:

1. Неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у періоді, що перевірявся. Порушення ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФО-П ОСОБА_2 з постачальниками та покупцями.

2. Відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року.

Перевіркою встановлено нікчемність угод з реалізації товарів ФОП ОСОБА_2 на загальну суму ПДВ 1028696,08 грн., в тому числі в березні 2010 року - 116454,67 грн., вересні 2010 року - 460288,00 грн, жовтні 2010 року в сумі 301014,65 грн., листопаді 2010 - 143793,88 грн., грудні 2010 - 7144,88 грн., по зазначених у п.2.4.1 акту перевірки, контрагентах.

Перевіркою встановлено нікчемність угод з придбання товарів ФО-П ОСОБА_2 на суму ПДВ сумі 969096,90 грн., у тому числі за березень 2010 сумі 110454,70 грн., за вересень 2010 року в сумі 460288,71 грн., за жовтень 2010 року в сумі 301015,53 грн., за листопад 2010 року в сумі 143793,88 грн та за грудень 2010 в сумі 7145,88 грн зазначених у п.2.4.2 акту перевірки контрагентах.

Згідно акту про результати планової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_2 від 23.12.2011р. №2723/17-214/НОМЕР_1, складеного ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, у ФО-П ОСОБА_2 відсутні необхідні для виконання господарської діяльності основні засоби, а саме: офісні приміщення, складські приміщення, приміщення або земельні ділянки для паркування власного автотранспорту.

Враховуючи вищенаведене ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова було зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу за між зазначеними контрагентами та ФО-П ОСОБА_2 не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача".

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Кодексу витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину (частина 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно частини 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Крім того, як зазначається у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742, слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ...

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ-документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд аналізуючи зміст вище зазначеної господарської операції між позивачем та ФОП ФО-П ОСОБА_2 приходить до висновку, що зазначена господарська операція є фіктивною.

Так аналізуючи додані позивачем до справи суд зазначає, що накладна №05/10 від 05.10.2010 року завірена печаткою СПДФО ОСОБА_2, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала видаткову накладну - відсутні, постелений тільки підпис. З боку отримувача накладна завірена, штампом ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»склад сировини», посада, прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції відсутні, проставлений тільки підпис; У прибутковому ордері №397 від 05.10.2010, щодо оприбуткування олії соняшникової на складі сировини, посада, прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції відсутні, проставлений тільки підпис

- накладна № 19/10 від 19.10.2010 року завірена печаткою СПДФО ОСОБА_2, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала видаткову накладну - відсутні, поствлений тільки підпис. З боку отримувача накладна завірена штампом ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»склад сировини», посада, прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції відсутні, проставлений тільки підпис; У прибутковому ордері №442 від 19.10.2010, щодо оприбуткування олії соняшникової на складі сировини, посада, прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції відсутні, проставлений тільки підпис

- накладна №3/11 від 03.11.2010 року завірена печаткою СПДФО ОСОБА_2, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала видаткову накладну - відсутні, поставлений тільки підпис. З боку отримувача накладна завірена штампом ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»склад сировини», посада, прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції відсутні, проставлений тільки підпис; У прибутковому ордері №493 від 03.11.2010, щодо оприбуткування олії соняшникової на складі сировини, посада, прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції відсутні, проставлений тільки підпис

- накладна №16/11 від 16.11.2010 року завірена печаткою ФО-П ОСОБА_2, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала видаткову накладну - відсутні, поставлений тільки підпис. З боку отримувача накладна завірена штампом ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»склад сировини», посада, прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції відсутні, проставлений тільки підпис; У прибутковому ордері № 527 від 16.11.2010, щодо оприбуткування олії соняшникової на складі сировини, посада, прізвище особи, відповідальної за дозвіл та здійснення господарської операції відсутні, проставлений тільки підпис

Транспортування олії соняшникової отриманої по накладним №19/03 від 19.03.10 та №5/03 від 05.03.10 не підтверджено товарно-транспортними накладними.

Також згідно наданої до суду копії журналу обліку поставки муки на склад безтарного зберігання зазначено (напис № 317), що на склад від ФО-П ОСОБА_2 було отримано брутто 25360 кг., нетто 12460 кг. інші записи щодо отримання борошна відсутні, хоча згідно угоди № 20/09 від 20.09.2012 року ФО-П ОСОБА_2 було поставлено 50 тонн борошна.

Також суд зазначає, що позивачем на вимогу суду не було у відповідності до вимог ст. 71 КАС України надано доказів в'їзду та виїзду автомобілів які доставляли як борошно так і олію на територію ПАТ «Хлібзавод «Салтівський».

Суд зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п.1, пп. 2.1, п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складеш на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р. № 996-XTV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.3.1 ст. З Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами і доповненнями, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами і доповненнями, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України від 28.12,1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами і доповненнями, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Враховуючи висновки суду щодо фіктивності угод між позивачем та ФОП ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що вищезазначені документи щодо відображення операцій між ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»та ФОП ОСОБА_2 за період березень, жовтень, листопад 2010, не можуть вважатися первинними з метою ведення бухгалтерського та податкового обліку.

У відповідності до вимог передбачених п. п. 3.1.1. п; 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження: лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

в інших випадках, визначених цим Законом;

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином суд зазначає, що факт відсутності об'єкта оподаткування та безпідставність складання податкових накладних ФОП ОСОБА_2, в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»податкового кредиту за операціями з придбання олії соняшникової, які фактично не відбулися.

Наявність у підприємства ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у ПАТ «Хлібзавод «Салтівський»не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникненні такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. З, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вимогами п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) /та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Крім цього, на вимогу суду позивачем не було надано доказів економічної доцільності укладення вище зазначених угод з посередником (ФОП ОСОБА_2.), оскільки як було встановлено судом та не заперечувалось позивача по справі, що вони отримували олію та борошно безпосередньо у виробників.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 жовтня 2012 року.

Суддя Спірідонов М.О.