Постанова № 26430261, 26.09.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12:50

26.09.2012 р. Справа № 2а-4369/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомприватного малого підприємтсва "Інтерфлот",

доДержавної податкової інспекції у Заводському р-ні м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012р. № 0000560231, В С Т А Н О В И В:

Приватне мале підприємство «Інтерфлот»(далі -ПМП «Інтерфлот», позивач) звернулось до державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі -відповідач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2012 року №0000560231, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 18325,00 грн., у тому числі за основним платежем -14660,00 грн. та за штрафними санкціями -3665,00 грн. (а. с. 8).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Панлі»(далі -ТОВ «Панлі»).

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Приватне мале підприємство «Інтерфлот»перебуває на обліку у державній податковій інспекції в Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС як платник податку на додану вартість.

В період з 23 лютого 2012 року по 24 лютого 2012 року посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку ПМП «Інтерфлот»з питань взаємовідносин з ТОВ «Панлі»за липень 2011 року, на підставі якої 28 лютого 2012 року складений акт № 650/231-00/20862643 (а.с. 10-27). На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2012 року № 0000560231, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 18325,00 грн., у тому числі за основним платежем -14660,00 грн. та за штрафними санкціями -3665,00 грн. Перевіркою встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Основним видом діяльності ТОВ «Панлі»згідно витягу з ЄДРЮОФОП, що міститься в матеріалах справи, є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами - 51.33.0.

В липні 2011 року при здійсненні господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Панлі», останнє постачало позивачу бронзу, труби, клапани, компенсатори та інше обладнання, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткова та податкова накладні (а.с. 28-29). Зазначена господарська операція не співпадає з видом господарської діяльності ТОВ «Панлі».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2012 року № 0000560231 та суджень відповідача, відображених в акті перевірки позивача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

На підставі акту перевірки позивача суд встановив, що у ТОВ «Панлі»відсутні матеріальні та людські ресурси для проведення господарських операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) у тих об'ємах, які задекларовані згідно наданої підприємством звітності. Також згідно інформації УДАІ УМВС та КП «ММБТІ»будь-які транспортні засоби та нерухоме майно за ним не зареєстроване.

Суд дійшов висновку про безтоварність господарської операції між позивачем та ТОВ «Панлі». Цей висновок ґрунтується в тому числі і на тому, що підприємство яке займається оптовою торгівлею молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами не може постачати , труби, клапани, компенсатори та інше устаткування для суднобудування.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що договір на постачання товару з його продавцем не укладався. Натомість надав до суду лист-замовлення, відповідно до змісту якого позивач пропонує ТОВ «Панлі»поставити йому визначений покупцем товар у визначені покупцем строки та по визначеній покупцем ціні.

В той же час представник позивача не зміг пояснити, чому специфічні матеріали, які використовуються в суднобудуванні, вони без попередньої домовленості замовляли на підприємстві, яке займається оптовою торгівлею молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами.

Суд критично ставиться до пояснень представника позивача, з приводу того, що йому байдуже чим займається його контрагент ТОВ «Панлі», якщо він поставив позивачу необхідний товар. Поставка товару, на думку представника позивача, підтверджена податковими, видатковими накладними, платіжними дорученнями. Позивачем не надано як під час проведення перевірки, так і під час розгляду справи до суду доказів на підтвердження транспортування товару від ТОВ «Панлі» до позивача. Суд критично відноситься до тверджень представника позивача про те, що ТОВ «Панлі»власним транспортом привезло товар безпосередньо до прохідної заводу, де він був перевантажений на відомчий транспорт, тому-що у відповідності до акту перевірки власний транспорт у ТОВ «Панлі»відсутній, а також відсутні будь-яки дані про використання ним орендованого транспорту для перевезення ним товарів контрагентам.

Тому суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що позивач не може нести відповідальність за свого контрагента з приводу ненадання ним податкового звіту та несплату ним податків з цієї операції.

Також позивачем не надано жодних доказів на підтвердження перевезення товарів, придбаних у ТОВ «Панлі».

Суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Панлі»із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів, тощо.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем під час слухання справи між ПМП «Інтерфлот»та ТОВ «Панлі»укладено недійсні правочини. Тобто право ПМП «Інтерфлот»на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних на виконання недійсних правочинів не виникає.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше, як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 01.10.2012 року.

Суддя І. А. Устинов