Постанова № 26430208, 04.09.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

04.09.2012 р. Справа № 2а-8705/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І. А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомЦентрального районного центру зайнятості, до за участю третьої особиОСОБА_1 Державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради Яценко Н. Є.простягнення коштів в сумі 15537,92 грн., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 15537,92 грн.

Позивачем та третьою особою подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

19 січня 2009 року відповідачем подано заяву до Центрального районного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного і отримання допомоги по безробіттю (а. с. 74). Згідно п. 2 абз. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 (далі - Порядок), під час проведення реєстрації кожна особа за допомогою працівника центру зайнятості заповнює із застосуванням автоматизованої системи картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), у якій зазначаються особисті дані особи (прізвище, ім'я та по батькові; зареєстроване місце проживання; число, місяць та рік народження, ідентифікаційний номер), останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»(далі - Закон), підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або підстава припинення іншого виду діяльності, що підтверджено документально, і засвідчує особистим підписом достовірність внесених до картки даних та ознайомлюється з пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки».

Згідно вказаної вище норми Порядку, відповідач заповнив картку № НОМЕР_2 (а. с. 72).

Відповідно до п. 11 абз. 2, 3 Порядку, державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону. За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості.

Таким чином, з вказаної норми вбачається, що наданню статусу безробітного обов'язково передує реєстрація особи в центрі зайнятості як такої, що шукає роботу. При цьому, центр зайнятості, приймаючи рішення про надання особі статусу безробітного, виходить з тих відомостей, які особа внесла в персональну картку при реєстрації як такої, що шукає роботу.

Відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», того ж дня відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Мінпраці України та ДПА України № 60/62 від 13 лютого 2009 року було проведено звірку даних центру зайнятості з даними ДПА України та виявлено, що під час перебування на обліку в Центральному районному центрі зайнятості відповідач був зареєстрований як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 ч. 3 п. б Закону, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, відносяться до зайнятого населення.

Згідно пояснень державного реєстратора Яценко Н. Є.26 лютого 2008 року отримано постанову щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»відповідач повинен надати реєстраторові пакет документів, який ним наданий не був.

З огляду на наведені норми, суд приходить до висновку про те, що відповідач на час перебування на обліку в Заводському районному центрі зайнятості, відносився до зайнятого населення.

Суд вважає, що особи, які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. № 357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

У період з квітня 2009 по січень 2010 року відповідачу виплачувалася допомога по безробіттю, яка склала 15537,92 грн., що підтверджується розрахунковою довідкою позивача (а. с. 68).

26 серпня 2011 року на адресу відповідача направлено повідомлення про повернення коштів № 07-3952 на суму 15537,92 грн. (а. с. 75-76). Відповідач заборгованість не сплатив.

Таким чином, суд вважає, що відповідачу була безпідставно нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 15537,92 грн.

Спори, що виникають із правовідносин щодо виплати допомоги по безробіттю, відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва (р/р 37175001000436 у ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 20917678) виплачену допомогу по безробіттю в сумі 15537,92 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та виконується негайно.

Суддя І. А. Устинов