Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
15:24
24.09.2012 р. Справа № 2а-2351/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Алькор", до за участюВознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС, Прокуратури Миколаївської областіпроскасування податкових повідомлень-рішень від 04 лютого 2010 року №0000018800/0, від 22 березня 2010 року № 0000038800/0, В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Алькор»(далі - позивач) звернувся з позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області (далі - відповідач, Вознесенська ОДПІ) з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 04 лютого 2010 року №0000018800/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1248795,00 грн., у тому числі за основним платежем -832530,00 грн. та за штрафними санкціями -416265,00 грн. (т. 1, а. с. 8); від 22 березня 2010 року № 0000038800/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними санкціями у сумі 416265,00 грн. (т. 1, а. с. 9).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані повідомлення-рішення є незаконними, не відповідають нормам діючого законодавства та підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Алькор»перебуває на обліку у Вознесенській об'єднаній державній податковій інспекції у Миколаївській області як платник податків.
У період з 21 січня 2010 року по 22 січня 2010 року посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої 25 січня 2010 року прийнятий акт № 331/35-10/30999972 (т. 1, а. с. 71-96).
Перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткуван ня прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено пода ток на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 832530,00 грн., у тому числі за півріччя 2008 року в сумі 179056,00 грн., за 3 квартали 2008 року в сумі 613025,00 грн.. за 2008 рік в сумі 832530,00 грн.; п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму сумі 765829,00 грн., у тому числі за квітень 2008 року в сумі 64078,00 грн., за травень 2008 року в сумі 36579,00 грн., за червень 2008 року в сумі 65659,00 грн., за липень 2008 року в сумі 108655,00 грн., за серпень 2008 року в сумі 135946,00 грн., за вересень 2008 року в сумі 134387,00 грн., за жовтень 2008 року в сумі 137215,00 грн., за листопад 2008 року в сумі 46537,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 36773,00 грн.
З урахуванням розгляду скарг позивача відповідачем на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 04 лютого 2010 року №0000018800/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1248795,00 грн., у тому числі за основним платежем -832530,00 грн. та за штрафними санкціями -416265,00 грн.; від 22 березня 2010 року № 0000038800/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними санкціями у сумі 416265,00 грн.
Перевіркою встановлено, що позивачем до складу валових витрат віднесені витрати по придбанню товарів від постачальників ТОВ «Континент АВС»на суму 1451089,40 грн.; ТОВ «Гамма-плюс»на суму 1084422,29 грн.; ТОВ «Сабстрой-НК»на суму 594785,49 грн. на підставі первинних документів, які згідно висновку від 21 жовтня 2009 року № 5677 судово-почеркознавчої експертизи Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ МІО України по матеріалам кримінальної справи № 20120900015 були підписані не посадовими особами вищезазначених підприємств-контрагентів, а громадянкою ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 180-191). Згідно протоколу допиту свідка від 31 липня 2009 року громадянки ОСОБА_1 встановлено, що вона за вказівкою громадянина ОСОБА_2 виготовляла (вносила номер, дату, назва підприємства, найменування товару, робіт), роздруковувала документацію різних підприємств, у тому числі ТОВ «Континент АВС», ТОВ «Гамма-плюс», ТОВ «Сабстрой-НК», проставляла на документах (податкових накладних, видаткових накладних, рахунках, договорах) відбитки печаток вказаних підприємств та підписувала їх від імені директорів даних підприємств, а саме від імені директорів ТОВ «Континент АВС»ОСОБА_3, ОСОБА_4, директорів ТОВ «Гамма-плюс» ОСОБА_5, ОСОБА_6, директора ТОВ «Сабстрой-НК»ОСОБА_7 Зразки підписів директорів громадянка ОСОБА_8 бачила в уставних документах вказаних підприємств. З директорами вказаних підприємств громадянка ОСОБА_8 не знайома. На підтвердження викладених обставин в матеріалах справи знаходиться постанова Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2011 року №1-656/11 (т. 2, а. с. 224-230) судовим рішенням було встановлено, що ОСОБА_2 використовував реквізити та банківські рахунки ТОВ «Сабстрой-НК», ТОВ «Континент АВС»при пособництві інших осіб, документально оформляв неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого дані документи передавалися замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку, з метою незаконного формуванню податкового кредиту, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість, формування валових витрат за що контрагенти ТОВ «Сабстрой-НК», ТОВ «Континент АВС»перераховували грошові кошти на його розрахунковий рахунок.
Окрім того, за результатами перевірки встановлено, що позивачем до складу валових витрат віднесено витрати по придбанню товарів від постачальника ТОВ «Прокс-М»на суму 199820,46 грн. Згідно протоколу допиту звинуваченого ОСОБА_9 відомо, що за грошову винагороду від громадянина ОСОБА_7 він погодився зареєструвати на своє ім'я підприємство та рахується на ньому засновником та директором. Підписавши реєстраційні документи ТОВ «Прокс-М», ОСОБА_9 ніякої фінансово-господарської діяльності даного підприємства не здійснював, ніяких бухгалтерських документів, в тому числі договорів, накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, рахунків, податкових декларацій не підписував. Вся документація ТОВ «Прокс-М»та печатка підприємства знаходилась у ОСОБА_7. На підтвердження викладених обставин в матеріалах даної справи знаходиться постанова Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2009 року № 1-1363/09 (т. 2, а. с. 212-213) судовим рішенням встановлено, що засуджений ОСОБА_9 в травні 2007 року за грошову винагороду на своє ім'я зареєстрував ТОВ «Прокс-М», при цьому не маючи жодного наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність передбачену статутом ТОВ «Прокс-М»та усвідомлюючи при цьому, що зазначене підприємство створене для прикриття незаконної діяльності інших юридичних осіб отримуючи прибуток шляхом ухилення від сплати податків. Громадянина ОСОБА_9 визнано винним в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України та притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на 3 роки.
Щодо норм матеріального права на яких ґрунтується акт перевірки Вознесенської ОДПІ від 25 січня 2010 року № 331/35-10/30999972 на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, слід зазначити наступне.
За наявними в матеріалах справи доказами господарська діяльність від імені контрагентів позивача в першому ланцюгу постачання товарів, а саме ТОВ «Гамма плюс», ТОВ «Континент АВС», ТОВ «Сабсторй-НК», ТОВ «Прокс-М»здійснювалась не уповноваженими на це особами, які мали на меті отримання незаконного доходу, в тому числі за рахунок несплати до бюджету податків. Згідно із вимогами пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94 платник податку включає до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) Відповідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями вказано, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку не належать до складу валових витрат.
Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин:
- податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної);
- податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної);
- всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п. 18 Порядку заповнення податкової накладної).
Відповідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»із змінами та доповненнями підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно п. 2 ст. З цього Закону на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою і для податкового обліку. Відповідно до статті 9 Закону України слідує, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені уповноваженими на це особами на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.14. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.
Таким чином, бухгалтерський та податковий облік не можуть ґрунтуватись на первинних документах, які мають ознаки «підробки».
Також слід зазначити, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року по справі № 2а-2350/10/1470, яка станом на час розгляду справи набрала законної сили було скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Алькор»було задоволено в частині скасування податкового повідомлення рішення інспекції від 04 лютого 2010 року № 0000028800/0 зазначене податкове повідомлення-рішення винесено на підставі того ж акта перевірки від 25 січня 2010 року № 331/35-10/30999972, що є предметом розгляду даної справи.
У відповідності до частини 1 статті 72 КАС України обставини встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року по справі № 2а-2350/10/1470 встановлена безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Гамма плюс», ТОВ «Континент АВС», ТОВ «Сабсторй-НК», ТОВ «Прокс-М».
Суд також зазначає, що вироком Приморського районного суду м.Одеси від 02.11.2009 року ОСОБА_9 визнаний винним та засуджений за ч.2 ст. 205 КК України за створення та використання фіктивного підприємства ТОВ «Прокс-М»(т.2, а.с.212-213).
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 28.09.2011 року по справі ОСОБА_2 та інших осіб, звинувачених за ч.2 ст. 205 КК України встановлено , що ТОВ «Континент АВС», ТОВ «Сабсторй-НК»створені як фіктивні та не здійснювали будьяеої господарської діяльності(т.2, а.с. 224-230).
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя І. А. Устинов
Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 28.09.2012 року.
Суддя І. А. Устинов
Судове рішення № 26430022, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 24.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2351/10/1470. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: