Постанова № 26428501, 20.09.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/4036/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовом виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит"про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі- Фонд) з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит" (далі- СТОВ "Камсит") про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Камсит" рахується заборгованість перед Фондом в розмірі 51 831,64 коп., яка виникла внаслідок несплати відповідачем суми страхових внесків, самостійно визначеної у звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 1-ий квартал 2011 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження (вх. № 23688).

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, жодних заяв до суду не надсилав, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито достатні заходи для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Однак, відповідач своїм правом заперечити проти позову не скористався.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч. 4 ст.122 та ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, судом встановлено наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Камсит" здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого Іллінецькою районною державною адміністрацією, а також включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить довідка з ЄДР (а.с.8-12).

Судом також встановлено, що 18 квітня 2011 року відповідачем по справі подано до робочого органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за перший квартал 2011 року, в якому визначено суму, що підлягає сплаті в розмірі 51 831,64 грн. (а.с.6, 6-на звороті).

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Відповідно до статті 1 Закону, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами.

Частиною 2 статті 3 цього Закону передбачено, що завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, смерті громадянина або члена його сім'ї.

Статтею 9 Закону передбачено, що керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності-некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

В силу статті 19 Закону джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є, в тому числі, страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом; суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб до Закону та інших актів законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 Закону, страхувальник зобов`язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески і згідно зі статтею 30 Закону несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, який подається відповідно до пункту 4 частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", є документом, в якому страхувальник самостійно узгоджує суму заборгованості по страховим внескам до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

На момент розгляду судом адміністративної справи відповідачем не надано до суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, крім того, вимоги позивача про сплату заборгованості відповідач у судовому порядку не оскаржував.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленими судом, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит" (22752, вул. Центральна, 10-А, с. Камяногірка, Іллінецький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32701406, р/р 2600811906 в ВОД АППБ "Аваль" МФО 302247) на користь виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (21037, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, р/р№ 37178500300001 в УДК у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПО 21727137) заборгованість в сумі 51 831 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн. 64 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович