Постанова № 26428437, 14.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2012 р. (12:30) Справа №2а-5958/12/0170/21

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В., розглянувши за участю представника позивача - Лисенко О.В., довіреність № 280 від 08.06.2012р., представника відповідача - Васильєвої Т.С., довіреність № 03-57/9 від 13.09.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства радгосп-завод ім.1 Мая

до Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим

про визнання протиправними та скасування постанов.

Обставини справи: Державне підприємство радгосп-завод ім.1 Мая (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Коршук О.О. від 21.05.2012р."Про арешт сільськогосподарської техніки в кількості 31 одиниці" та від 24.05.2012р. "Про арешт незавершеного виробництва-врожаю 2012 року", "Про призначення зберігача майна, на яке накладено арешт".

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані постанови прийняти із грубим порушенням чинного законодавства, без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття та є необґрунтованими.

Під час розгляду справи представником позивача були надані додаткові письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення, відповідно до яких, рішення про накладання арешту на майно позивача було прийнято у зв'язку із недостатністю коштів на арештованих рахунках позивача для задоволення вимог стягувачів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2012р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Коршук О.О. прийнято постанову Про арешт сільськогосподарської техніки в кількості 31 одиниці".

Разом з тим, також 24.05.2012р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Коршук О.О. прийняті постанови "Про арешт незавершеного виробництва-врожаю 2012 року", "Про призначення охоронця майна, на яке накладено арешт".

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України "Про виконавче провадження"зі змінами та доповненнями № 606-XIV від 21.04.1999р. (далі Закон № 606).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 6 Закону № 606 визначені гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні, зокрема ч. 1 закріплено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1-2 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: - здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; - надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; - розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; - заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; - роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Арешт і вилучення майна боржника визначений ст. 57 Закону № 606.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: - винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; - винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; - винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; - проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч. 1-2 ст. 57 Закону № 606).

Частиною 3 ст. 57 Закону № 606 визначено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Приписами ч. 1-5 ст. 52 Закону № 606 визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

В свою чергу, відповідно до п. 5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

З огляду на приписи зазначених норм, суд приходить до висновку, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Таким чином, звернення стягнення на кожну наступну категорію майна боржника, визначену Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, можливе лише після встановлення недостатності майна боржника попередньої категорії.

Як зазначив представник відповідача, державним виконавцем було прийнято постанову про накладання арешту на рахунки позивача, проте у зв'язку з недостатністю коштів на арештованих рахунках для задоволення вимог стягувачів, відповідачем прийнято оскаржувані постанови "Про арешт сільськогосподарської техніки в кількості 31 одиниці" та від 24.05.2012р. "Про арешт незавершеного виробництва-врожаю 2012 року".

Проте, у порушення вимог ст. 71 КАС України, відповідачем суду не надано доказів прийняття державним виконавцем постанови про накладання арешту на рахунки позивача, також не надано доказів недостатності на них коштів, необхідних для задоволення вимог стягувача, у свою чергу відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.5.6.1. Інструкції арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Згідно ч. 1 с. 59 Закону України "Про виконавче провадження" майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Відповідно до п. 5.12.5 Інструкції передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.

Таким чином, проведення опису та оцінки арештованого майна є обов'язковою процедурою, необхідною для здійснення державним виконавцем наступних дій направлених на реалізацію майна.

В свою чергу, як вбачається з постанови про арешт майна позивача від 21.05.2012р., арешт накладено на сільськогосподарську техніку в кількості 31 одиниці, опис та оцінка-відсутні, що не дає змогу зробити висновок щодо можливості та достатності покриття суми стягнення, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 57 Закону № 606, тобто, не більше суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Крім того, ст. 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29.11.2001р. № 2864-III встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

При цьому, згідно ст. 2 Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом, зокрема, звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, вищенаведений Закон не звільняє державні підприємства від майнової відповідальності, оскільки на період дії мораторію кредиторам надано можливість задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації оборотних активів зазначених підприємств, а також майна, яке не використовується у виробничій діяльності підприємства. Дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, що обліковуються як оборотні активи, а саме: грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні; інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу ( згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

Таким чином, відповідач не мав правових підстав для накладання арешту на сільськогосподарську техніку в кількості 31 одиниці, оскільки сільськогосподарська техніка відноситься до основних засобів виробництва підприємства, а саме забезпечує ведення виробничої діяльності підприємства, та на неї, відповідно до Закону поширюється дія мораторію на примусову реалізацію майна.

Що стосується постанови про накладання арешту на незавершене виробництво відповідача від 24.05.2012р., суд зазначає, що згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, незавершене виробництво відноситься до оборотних активів підприємства, а отже на нього може бути накладено арешт, проте суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постанови про арешт майна позивача від 21.05.2012р. та 24.05.2012р. прийняті при виконанні зведеного виконавчого провадження № 23-1/12 про стягнення з позивача на користь фізичних та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 1466858,00 грн., а саме при виконанні виконавчих проваджень № 27948963 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-ІУ від 25.07.2010р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 20002.00 грн., виконавчого провадження № 28287717 щодо виконаного листа Окружного адміністративного суду № 2а-15431/10/9/0170 від 17.12.2010р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая па користь Первомайського районного центру зайнятості 12524,41 грн., виконавчого провадження № 28373674 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-ІУ від 22.08.2011 р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 133397,22 грн.,виконавчого провадження № 28374069 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-121У від 22.08.2011р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім.1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 64654,25 грн., виконавчого провадження № 28374446 щодо наказу Господарського суду № 5002-26/2297- 2011 від 12.08.2011р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ПАТ ,,Компанія Райз" 8969,99 грн., виконавчого провадження № 28715958 щодо виконавчого Листа Окружного адміністративного суду № 2а-5501/11/0170/21 від 23.05.2011р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 6838,05 грн., виконавчого провадження № 28764363 щодо виконавчого листа Окружного адміністративного суду № 2а- 2192/11/0170 від 24.03.2011 р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь Первомайського районного центру зайнятості 4518,23 грн., виконавчого провадження № 28981306 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-1У від 23.09.2011р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 126905,82 грн., виконавчого провадження № 29262817 щодо виконавчого листа Окружного адміністративного суду № 2а-16380/10/12/0170 від 30.09.2011р. про стягнення на користь Первомайського відділення Красноперекопської ОДПІ 200311,25 грн., виконавчого провадження № 29613617 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-1У від 24.10.2011р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 85477,29 грн., виконавче провадження № 29892439 щодо виконавчого листа Окружного адміністративного суду № 2а-3001/11/0170/22 від 13.10.2011р. про стягнення на користь УПФУ в Первомайському районі 23467,36 грн., виконавчого провадження № 30017596 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-87 У від 18.11.2011р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1-Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 340,00 грн., виконавчого провадження № 30041161 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-1 У від 23.11.2011р. про стягнення з ДП радгосп- завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 72802,57 грн., виконавчого провадження № 30041451 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-143-У від 23.11.2011р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 96,02 грн., виконавчого провадження № 30529014 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-1 У від 23.12.2011р. про стягнення з ДП радгосп- завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 101854,29 грн., виконавчого провадження № 30610974 щодо наказу Господарського суду АРК № 5002-7/2853-2011 від 30.11.2011р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль"324178,73 грн., виконавчого провадження № 30980290 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № 10-1 У від 23.01.2012 р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 50584,27 грн., виконавчого провадження № 31068517 щодо наказу Господарського суду № 5002-26/2297-2011 вд 11.01.2012р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ПАТ "Компанія Райз'' 3171,75 грн., виконавче провадження № 31124760 щодо виконавчого листа Окружного адміністративного суду № 2а-95/11/7/0170 від 26.01.2012р. про стягнення на користь УПФУ в Первомайському районі 1531,15 грн., виконавче провадження № 31428161 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-1 У від 24.02.2012 р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 49246,45 грн., виконавче провадження № 31582817 щодо виконавчого листа Окружною адміністративного суду № 2а-6881/11/0170/24 від 14.02.2012р. про стягнення на користь УПФУ в Первомайському районі 12210,83 грн., виконавче провадження № 31717038 щодо судового наказу Первомайського районного суду № 2-н-1/0115 від 16.01.2012р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая судових витрат 107,30 грн., виконавче провадження № 31717246 щодо судового наказу Первомайського районного суду № 2-н-1/0115/2/2012 від 14.02.2012 р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая судових витрат 107,30 грн., виконавче провадження № 31717344 щодо судового наказу Первомайського районного суду № 2-н-3/12/0115 від 14.02.2012р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая судових витрат 107,30 грн., виконавче провадження № 31887705 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-1 У від 26.03.2012 р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 43206,71 грн., виконавче провадження № 32277487 щодо судового наказу Первомайського районного суду № 2-н/01115/5/2012 від 05.04.2012р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ОСОБА_6 заборгованості по заробітній платі 3622,33 грн., виконавче провадження №32325458 щодо судового наказу Первомайського районного суду №2-н-3/12/0115 від 11.04.2012 р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ОСОБА_7 заборгованості по заробітній платі 5188,13 грн., виконавче провадження № 32375949 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № Ю-1 У від 24.04.2012р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 42 203,81 грн., виконавче провадження № 32530586 щодо судового наказу Первомайського районного суду № 2н-/0115/8/2012 від 04.05.2012 р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая судових витрат 107,30 грн., виконавче провадження № 32679784 щодо судового наказу Первомайського районного суду № 2-н-1/12/0115 від 15.05.2012р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ОСОБА_8 заборгованості по заробітній платі 3861,48 грн., виконавче провадження № 32812722 щодо вимоги УПФУ у Первомайському районі № 10-1 У від 28.05.2012 р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая на користь УПФУ в Первомайському районі 43771,12 грн., виконавче провадження № 32878109 щодо судового наказу Первомайського районного суду № 2-/0115/5/2012 від 27.01.2012 р. про стягнення з ДП радгосп-завод ім. 1 Мая судових витрат 107,30 грн., а також 10 відсотків виконавчого сбіру.

В свою чергу, як вже було зазначено раніше, згідно ст. 2 Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом, зокрема, звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, арешт майна позивача, а саме незавершене виробництво, можливий лише для звернення стягнення за рішеннями щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В свою чергу, з постанови про накладання арешту на незавершене виробництво позивача від 24.05.2012р. вбачається, що арешт накладено для задоволення вимог стягувачів фізичних та юридичних осіб на загальну суму в розмірі 1466858,00 грн. за усіма вказаними виконавчими провадженнями, тобто у порушення вимог ст. 2 Закону.

Крім того, суд звертає увагу на те що, 23.02.2012р. складено Акт про фіксування форс-мажорних обставин, а саме комісією встановлено, у зв'язку із настанням надзвичайної ситуації-шквальних поривів вітру та сильних морозів -30 та більше на ґрунті з 01.02.2012р. по 10.02.2012р., трапилась гибель озимої пшениці на площі - 440 га та озимого ячменя на площі 200 га., у зв'язку з чим, врожай зазначених культур підлягає списанню.

З договору № 1-2012 від 01.04.2012р. підряду по виробництву соняшника, вбачається, що отримувачем готової продукції - насіння соняшника, є не позивач, а ТОВ «Югсемпром».

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§ з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§ безсторонньо (неупереджено);

§ добросовісно;

§ розсудливо;

§ з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§ пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§ з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§ своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення або вчинення дії, відо бражає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішен ня повинно бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Частина 3 ст. 181 КАС України передбачає, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів правомірності та обгрунтованості прийняття ним оскаржуваних постанов, внаслідок чого постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Коршук О.О. від 21.05.2012р."Про арешт сільськогосподарської техніки в кількості 31 одиниці" та від 24.05.2012р. "Про арешт незавершеного виробництва-врожаю 2012 року " є протиправними та підлягають скасуванню.

У свою чергу, постанова головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Коршук О.О. від 24.05.2012р. "Про призначення зберігача майна, на яке накладено арешт", також підлягає скасуваню, оскільки зазначеною постановою призначено зберігача майна, на яке накладено арешт постановами, до яких суд дійшов висновку, що вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 14.09.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено та підписано 19.09.2012 року.

Керуючись ст. ст. 7, 69-71, ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Коршук О.О. від 21.05.2012р."Про арешт сільськогосподарської техніки в кількості 31 одиниці".

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Коршук О.О. від 24.05.2012р. "Про арешт незавершеного виробництва-врожаю 2012 року".

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції АР Крим Коршук О.О. від 24.05.2012р. "Про призначення зберігача майна, на яке накладено арешт".

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.