Рішення № 2642767, 11.12.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.08 Справа№ 22/240

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Содружество”, смт.Кринички Дніпропетровської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробниче підприємство „Львівський автонавантажувач”, смт.Шкло

про стягнення 67094,98 грн.

Суддя М.Желік

Представники

Від позивача: Кушнірчук Н.В. ( довіреність № 2 від 08.01.08р.)

Від відповідача: не з”явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Содружество”, смт.Кринички Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробниче підприємство „Львівський автонавантажувач”, смт.Шкло про стягнення 67094,98 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 25.11.2008р. призначив розгляд справи на 11.12.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Содружество” (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торово-виробниче підприємство „Львівський автонавантажувач (надалі відповідач) укладено договір поставки товару №71 від 14 травня 2008 року, у відповідності до п.1.1 якого позивач зобов’язався поставити відповідачу продукцію, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплати цю продукцію, назва, асортимент, кількість, ціна якої вказана в специфікаціях, оформлених у вигляді додатку до даного договору, що являється його невід”ємною частиною.

Згідно п.4.1 договору відповідач здійснює перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на умовах 50% передплата, залишок 50% протягом 7 календарних днів з моменту поставки.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав. Факт отримання товару відповідачем на загальну суму 116406,01 грн. підтверджується видатковою накладною № С-004426 від 31.07.2008 року.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково і станом на 07.11.2008 року його заборгованість перед позивачем становить 62228,28 грн.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.7.1 договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення і згідно поданого розрахунку сума пені становить 4327,75 яка підлягає стягненню.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 538,95 грн. –3% річних є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення .

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22,43,49,75,82,84,85,115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробниче підприємство „Львівський автонавантажувач” (81050 смт.Шкло, Львівська область Яворівський район, пров.Новий,1 , р/р 2600601038225 в 2 ЛФ ВАТ „Кредо банк”, МФО 385372, ЄДРПОУ 31003499, свідоцтво № 18682614, ІПН 310034913335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Содружество” (52300, смт.Кринички Дніпропетровська область, вул.Заводська,2, р/р 26003050202869 в КБ „Приватбанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЗКПО 34245231) 62228,28 грн. –основного боргу, 4327,75 грн. - пені, 538,95 грн. –3% річних, 670,95 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Желік М.Б.