Постанова № 2642663, 15.12.2008, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2008 р. Справа № 46/77-08

(н.р. 11/161-07)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., судді Білоконь Н. Д. , Івакіна В.О.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Ярової Л.І., довіреність б/н від 31.03.2008 року,

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - Мазепи Г.Б., довіреність № к/7 від 17.12.2007 року,

3-го відповідача - Лимар О.В., дов

іреність № юр/46 від 20.06.2008 року

розглянувши апеляційну скаргу третього відповідача (вх. № 2737 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2008 у справі

за позовом приватної виробничо-комерційної фірми "ЛАНА", м. Харків,

до

1. Харківської міської ради, м. Харків,

2. закритого акціонерного товариства "Титан" з виробництва підйомно-транспортного устаткування, м. Харків,

3. товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", м. Харків,

про визнання права власності,

встановила:

Позивач, приватна виробничо-комерційна фірма “Лана”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до першого відповідача про визнання права власності - просив суд визнати за ним право власності на нежитлові самочинно побудовані будинки, а саме: двоповерховий склад літ. "П-2" загальною площею 1319,1 кв. м; склад пиломатеріалів літ. "С-1" загальною площею 260,2 кв. м.; склад будматеріалів літ. "У-1" загальною площею 51,1 кв. м.; склад готової продукції (двоповерховий) літ. "О-2" загальною площею 1758,3 кв. м.; гаражі літ. "Ш-1" загальною площею 320,8 кв. м.; склад літ. "Ф-1" загальною площею 29,3 кв. м.; дільницю обробки скла літ. "Р-1" загальною площею 178,5 кв. м.; цех первинної обробки деревини літ. "Т-1" загальною площею 318,4 кв. м.; дільницю технічного обслуговування літ. "Х-1", загальною площею 195,4 кв. м.; що розташовані за адресою м. Харків, Жовтневий район, проспект Ілліча, 118-А; нежитлові побудовані будинки: майстерня (двоповерхова) літ. "С-2" загальною площею 1299,9 кв. м. та нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1-8; 2-го поверху №№ 9-11 літ. "А-2" загальною площею 197,4 кв. м., розташовані за адресою м. Харків, Жовтневий район, вул. Червоножовтнева, 7.

Судом було залучено до участі у справі як другого відповідача – закрите акціонерне товариство "Титан" та як третього відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування".

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2008 року (судова колегія у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Бринцев О.В., суддя Жельне С.Ч.) позов приватної виробничо-комерційної фірми “Лана” задоволено частково. Визнано за приватною виробничо-комерційною фірмою “Лана” право власності на самочинно побудовані нежитлові будівлі, а саме: двоповерховий деревообробний цех літ. “П-2” загальною площею 1417,5 кв. м., склад пиломатеріалів літ. “С-1” загальною площею 260,2 кв. м., склад будматеріалів літ. “У-1” загальною площею 51,1 кв. м., двоповерховий склад готової продукції дільниці збірки меблів літ. “О-2” загальною площею 1758,3 кв. м., гаражі літ. “Ш-1” загальною площею 320,8 кв. м., склад літ. “Ф-1” загальною площею 29,3 кв. м., дільницю з обробки скла літ. “Р-1” загальною площею 178,5 кв. м., цех первинної обробки деревини літ. “Т-1” загальною площею 318,4 кв. м., дільницю технічного обслуговування та ремонту літ. “Х-1” загальною площею 195,4 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 118А.

Позовні вимоги приватної виробничо-комерційної фірми “Лана” про визнання права власності на самочинно збудовані двоповерхову майстерню літ. “С-2” загальною площею 1299,9 кв. м. та двоповерхову нежитлову будівлю літ. “А-2” загальною площею 197,4 кв. м., що розташовані за адресою м. Харків, вул. Червоножовтнева, 7А, залишено без розгляду.

Третій відповідач, ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" не погодився з рішенням господарського суду першої інстанції у цій справі, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 03.11.2008 року в частині визнання за приватною виробничо-комерційною фірмою “Лана” право власності на самочинно побудовані нежитлові будівлі, а саме: двоповерховий деревообробний цех літ. “П-2” загальною площею 1417,5 кв. м., склад пиломатеріалів літ. “С-1” загальною площею 260,2 кв. м., склад будматеріалів літ. “У-1” загальною площею 51,1 кв. м., двоповерховий склад готової продукції дільниці збірки меблів літ. “О-2” загальною площею 1758,3 кв. м., гаражі літ. “Ш-1” загальною площею 320,8 кв. м., склад літ. “Ф-1” загальною площею 29,3 кв. м., дільницю з обробки скла літ. “Р-1” загальною площею 178,5 кв. м., цех первинної обробки деревини літ. “Т-1” загальною площею 318,4 кв. м., дільницю технічного обслуговування та ремонту літ. “Х-1” загальною площею 195,4 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 118А, та прийняти нове рішення, яким у цій частині позовних вимог відмовити повністю. Також просить це рішення в частині визнання права власності на самочинно збудовані двоповерхову майстерню літ. “С-2” загальною площею 1299,9 кв. м. та двоповерхову нежитлову будівлю літ. “А-2” загальною площею 197,4 кв. м., що розташовані за адресою м. Харків, вул. Червоножовтнева, 7А, залишити без змін. Посилається на те, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які господарський суд Харківської області визнав встановленими, також на те, що суд зробив висновки, які не відповідають обставинам та матеріалам справи, що їх підтверджують.

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що ТОВ “ХЗПТУ” є правонаступником колишнього державного підприємства “Харківський завод підйомно-транспортного устаткування”. Представник ТОВ “ХЗПТУ” також зазначив, що спірні будівлі знаходяться не по пр. Ілліча, 118А, а по пр. Ілліча, 118, та на них право власності вже зареєстроване саме за цим товариством, що не було досліджено та встановлено судом першої інстанції. Крім того, Скаржник посилається на грубе порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Що крім того, на його погляд грубо порушує його процесуальні права, основні принципи господарського процесу, відповідно до яких правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, при цьому господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Позивач у відзиві проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Перший та другий відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Представник першого відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Представник третього відповідача в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримує, просить судову колегію скаргу задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів, наведених в апеляційній скарзі заперечує, вважає рішення господарського суду Харківської області законним, обґрунтованим та таким, що має бути залишено без змін. Свою правову позицію по справі мотивує тим, що спірні нежитлові будівлі по пр. Ілліча, 118-А позивач збудував майже 18 років тому на вільній від забудов земельній ділянці колишнього державного підприємства Харківський завод підйомно-транспортного устаткування імені В.І. Леніна, в 2006 році в бюро технічної інвентаризації отримав технічні паспорти на зазначені будівлі за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 118-А, отримав висновки МЧС та міськсанепідстанції про можливість їхньої експлуатації, крім того згодом земельна ділянка, на якій розташовані спірні будівлі, надана йому власником землі в оренду.

Другий відповідач, ЗАТ “Титан”, в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі, вказує, що ніяке майно відповідно до рішення Жовтневого райвиконкому № 181-5 від 05.12.1989 р. “Про відкріплення кооперативу “Лана” від ЖЕО Жовтневого району” кооперативу “Лана” державним заводом підйомно-транспортного устаткування не передавалось, договір № 5 від 14 січня 2005 р., відповідно до якого позивач користувався землею колишнього державного заводу ПТУ, судом визнаний недійсним, а тому позивач без будь-яких підстав самовільно захопив земельну ділянку по пр. Ілліча, 118, та самовільно збудував на ній спірні нежитлові будівлі, що є предметом спору по цій справі, чим порушив права другого відповідача, як правонаступника Державного підприємства “Харківський завод підйомно-транспортного устаткування імені В.І. Леніна”, якому ділянка по пр. Ілліча, 118 була надана в користування відповідно до рішення Харківського міськвиконкому від 12 грудня 1963 року

Крім того, другий відповідач по справі посилається на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази відносно приналежності та встановлення судом реального місця розташування нежитлових будівель, що є предметом цього спору.

Представником третього відповідача було заявлено клопотання про залучення нових доказів, що не були досліджені в господарському суді першої інстанції, а саме: копію листа №20/4838 Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області від 27.11.2008 року та копію відповіді на запит Господарського суду Харківської області (ухвала від 09.10.2008р. по справі №46/77-08 (н.р.№11/161-07) від Комунального підприємства «Харківське МіськБТІ»№5980/3 від 03.12.2008 року

Клопотання мотивоване тим, що, залучення цих нових доказів та обґрунтування залучення цих нових доказів було заявлено ще в господарському суді першої інстанції, але судом це було проігноровано, внаслідок чого, було прийнято незаконне та необґрунтоване, на думку скаржника, рішення по справі. Посилається на те, що не мав змоги подати такі докази раніше по незалежним від нього причинам, оскільки, як вибачається з самих документів –вони датовані значно пізнішими датами ніж було прийнято рішення по цій справі Господарським судом Харківської області. Вважає, що ці документи мають вагоме значення для всебічного та повного розгляду справи, у зв'язку з чим, просить суд апеляційної інстанції долучити означені докази до справи.

Колегія суддів розглянувши клопотання третього відповідача, враховуючи положення частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, дійшла висновку, що заявлене клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, враховуючи обов'язковість відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду України по цій справі, та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Кооператив “Лана” по виробництву товарів народного споживання та побутовому обслуговуванню населення було створено наказом житлово-експлуатаційного об'єднання № 71-4 від 03.05.1988р. на виконання рішення Жовтневого райвиконкому м. Харкова № 75 від 27.05.1988 р. з метою повного задоволення потреб населення в товарах та послугах. Відповідно до Статуту позивача він є правонаступником кооперативу “Лана”.

Рішенням виконкому Жовтневої районної ради № 181-5 від 05.12.1989 р. “Про відкріплення кооперативу “Лана” від ЖЕО Жовтневого району” кооператив було відкріплено від ЖЕО та закріплено за заводом підйомно-транспортного устаткування ім. В.І. Леніна. Пунктом 3 цього рішення директора заводу було зобов’язано виділити кооперативу приміщення, обладнання та інше майно для виробничо-господарської діяльності та визначити орендну плату, проте, як підтвердив в судовому засіданні представник ЗАТ “Титан”, який є правонаступником колишнього державного заводу, кооперативу “Лана” на виконання цього рішення було надано майно, але до сих пір не визначено правовий статус (на яких підставах).

Рішенням виконкому Харківської міської ради народних депутатів № 316-2 від 14 листопада 1990 року “Про будівництво тимчасового складу” кооперативу було дозволено проектування у 1990 році та будівництво у 1990-1991 роках тимчасового складу на території заводу підйомно-транспортного устаткування ім. Леніна.

29 листопада 1990 року кооперативу було видано архітектурно-планіровочне завдання на проектування складу, яке між тим не містить підпису керівника планово-економічного управління міськвиконкому, що має суттєве значення для повного та всебічного вирішення цієї справи.

На думку судової колегії, господарським судом першої інстанції необґрунтовано застосовано частину 1 статті 376 Цивільного кодексу України, відповідно до якої будівлі, споруди, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудовані на земельній ділянці, що не була виділена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Згідно з вказаною нормою право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано на підставі рішення суду, за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. В матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення саме ПВКФ «Лана»самочинного будівництва нежитлових будівель, що є предметом спору, а саме будь-які накладні на придбання будівельних матеріалів, акти виконаних робіт тощо.

Судова колегія зазначає, що необхідними умовами узаконення самочинно побудованих об’єктів є відведення землі під уже існуючими будівлями та відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України набуття права на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації в межах їх повноважень.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, якою регулюється порядок передачі земельних ділянок в оренду, передбачено, що особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної чи комунальної власності, подає у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування заяву (клопотання) у порядку, визначеному статтями 118, 123 цього Кодексу. Тобто волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.

При цьому частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Такий договір оренди спірної земельної ділянки, який є належним у даній справі доказом, не був наданий ПВКФ «ЛАНА», що підтверджується матеріалами справи.

Як зазначила колегія Вищого господарського суду України у мотивувальній частині своєї Постанови по цій справі від 28 лютого 2008 г., прийнятій за наслідками касаційного перегляду справи, «При новому розгляді справи суду необхідно встановити на підставі належним чином оформлених доказів користувача або власника земельної ділянки та встановити, чи може така особа бути учасниками господарського процесу та вирішити спір відповідно до закону.

Крім того, під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.»

Відповідно до частини 1 статті 111-21 ГПК України «вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи».

Господарським судом Харківської області під час прийняття рішення з цієї справи були проігноровані вказівки Вищого господарського суду України, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2008р., та вимоги норм чинного законодавства, що є грубим порушенням норм процесуального права судом першої інстанції.

Суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення посилається на наявні в матеріалах справи документи, а саме рішення 19 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 27 лютого 2008 р. № 34/08 “Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель та споруд” позивачу надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовно площею 1,59 га по пр. Ілліча, 118А для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд та Рішення 23 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 20 червня 2008 р. проект землеустрою був затверджений та земельну ділянку по пр. Ілліча 118А надано ПВКФ “Лана” в оренду для експлуатації будівель.

На думку судової колегії судом першої інстанції були зроблені невідповідні висновки щодо місця розташування нежитлових будівель, що є предметом спору по цій справі, адже не було у повному обсязі досліджено це питання, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, посилання суду першої інстанції щодо того, що між позивачем та другим та третім відповідачами були укладені договори № 76 від 23.01.1997 р., № 76/1 від 31.10.1997 р., № 76/2 від 10.05.2000 р., аналогічний за змістом договору № 76 від 23.01.1997 р., а також договір № 13 від 12.05.2001 р., аналогічний договору № 76/1 від 21.10.1997 р., про відшкодування позивачем на користь другого та третього відповідачів витрат по сплаті земельного податку, які на думку суду є належним доказом існуючих правовідносин по землекористуванню. Це суперечить нормам матеріального права, зокрема нормам Земельного кодексу, що були чинні на момент укладення таких договорів.

Судом правильно встановлено на підставі дослідження наданих другим та третім відповідачами документів, що містяться у матеріалах справи, що 10 грудня 1963 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради депутатів трудящих було прийняте рішення № 682-3 “Про відвід ділянки землі заводу підйомно-транспортного устаткування ім. Леніна, по пр. Ілліча, та про надання дозволу на реконструкцію заводу”. Відповідно до цього рішення ХЗПТУ ім. Леніна було відведено земельну ділянку по пр. Ілліча без зазначення конкретної адреси орієнтовно площею 33,5 га, яка відповідно до рішення повинна була складатись за рахунок земель ХЗПТУ орієнтовною площею 20 га, земель заводу будівельних машин орієнтовною площею 9,5 га без зазначення адреси земельної ділянки цього заводу, земель тарного заводу орієнтовною площею 4 га також без зазначення адреси земельної ділянки цього заводу. Крім того, цим рішенням вилучалися та передавалися ХЗПТУ ім. Леніна землі приватних домоволодінь № 7 та № 10 по вул. Ново-Московській, мешканців яких ХЗПТУ повинен бути відселити. Відповідно до документів, що містяться у матеріалах справи, власником цілісного майнового комплексу ХЗПТУ ім. Леніна за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 118 є організація орендарів “Титан” по виробництву підйомно-транспортного устаткування, яка, відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (в редакції, що діяла на момент підписання віще зазначених документів) та згідно з Класифікацією організаційно-правових форм господарювання, яку прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 N 97, є самостійною юридичною особою. Відповідно до довідки ТОВ «ХЗПТО»від 20.06.08р., що міститься у матеріалах справи –ТОВ «ХЗПТО»є правонаступником заводу підйомно-транспортного устаткування ім. Леніна.

Здійснивши аналіз матеріалів справи, апеляційним судом встановлено, що другий та третій відповідачі по справі знаходяться за адресою м. Харків, пр. Ілліча, 118, нежитлові будівлі, що є предметом спору також знаходяться саме за адресою м. Харків, пр. Ілліча, 118, що підтверджує посилання другого та третього Відповідача на можливість порушення їх прав в наслідок задоволення позову.

Проте, як вже зазначалося, судом першої інстанції взагалі не було досліджено та встановлено дійсне місце розташування та адреса нежитлових будівель, що є предметом спору.

Судова колегія приходить до висновку що нежитлові будівлі, що є предметом спору розташовані саме за адресою м. Харків, пр. Ілліча, 118, а не за адресою м. Харків, пр. Ілліча, 118-А, як це стверджує у своїх позовних вимогах позивач.

Такого висновку апеляційний суд дійшов на підставі наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ст.32 Закону України „Про власність", суб'єктами права державної власності на землю виступають органи місцевого самоврядування на землі в межах їх території. Пунктом 34 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Земельна ділянка є державною власністю і відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні Харківської міської ради.

Громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що передбачено ст. 116 Земельного кодексу України, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Таким чином, судом першої інстанції були здійснені невідповідні висновки в частині не заперечення третього Відповідача щодо легалізації позивачем самовільно збудованих ним будівель та оформлені ним землекористування під цими спорудами. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється ( ч.З ст. 125 Земельного кодексу України). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку, передбачений ст. 126 Земельного кодексу України є вичерпним.

Рішенням Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання від 27.02.2008 р. № 34/08 «Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд». ВПКФ «Лана»надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1,5900 га по пр. Ілліча, 118-А.

Рішенням Харківської міської ради 23 сесії 5 скликання від 20.06.2008 р. № 1608 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд»від 20.06.2008 р. затверджено проект відведення земельної ділянки, та надано ВПКФ «Лана»в оренду строком до 01.05.2013 року земельну ділянку площею 1,5734 га по пр. Ілліча. 118-А.

Зміст вказаних рішень Харківської міської ради різняться площею земельної ділянки, на яку необхідно було розробити проект відведення земельної ділянки та наданої земельної ділянки в оренду. Крім того, згідно додатку 1 до рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання з назвою «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування та надання згоди на укладення договорів суборенди земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд». Однак в самому рішенні Харківської міської ради від 20.06.2008 р. № 164/08 мова щодо суборенди не ведеться.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПВКФ «ЛАНА»для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд по пр. Ілліча, 118-А, Жовтневого району, м. Харкова, стосується земельної ділянки яку було надано згідно договору «О предоставлении земельного участка в бессрочное пользование»від 20.10.1964 р. № 6 на підставі постанови виконкому Харківської міської ради № 682-5 від 10.12.1963 р. про надання в безстрокове і безоплатне користування земельну ділянку в м. Харкові по проспекту Ілліча, 118 заводу підйомно-транспортного устаткування ім. Леніна.

В рішеннях Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання від 27.02.2008 р. № 34/08, та 23 сесії 5 скликання від 20.06.2008 р. вказано адресу пр. Ілліча, 118-А, але на час перевірки відсутнє рішення про присвоєння окремої юридичної адреси ПВКФ «ЛАНА»по пр. Ілліча, 118-А, та по пр. Ілліча, 118, що суперечить вимогам норм чинного законодавства.

Листом № 30/04 від 11.04.2008 р. ПВКФ «ЛАНА»звернулось до виконкому Жовтневого району м. Харкова зміст якого підтверджує використання земельної ділянки по пр. Ілліча, 118, а також з проханням присвоїти вказаній ділянці адресу пр. Ілліча,118-А.

Згідно відповіді голови виконкому Жовтневої районної ради з метою упорядкування поштової нумерації вважає за можливе надання зазначеним об'єктам поштової адреси: пр.Ілліча,118-А при умові надання листа КП «Харківське Міськ БТІ»про відсутність правової реєстрації за даною адресою та листа поштового відділення про відсутність даної адреси в обслуговуванні. Поштамт Харківської дирекції УГПСС «Укрпошта»листом від 21.05.2008 р. № 7-19 повідомило, що адреса проспект Ілліча, 118-А знаходиться на території обслуговування відділення поштового зв'язку №19 та по вказаній адресі розташовано автотранспортне підприємство № 16358.

Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області у наданому третім Відповідачем по справі листі робить висновок, що вимоги зазначених рішень Харківської міської ради розповсюджуються на земельну ділянку по пр. Ілліча, 118-А, та не розповсюджуються на використання земельної ділянки по пр. Ілліча, 118 м. Харкова, на якій нежитлові будівлі, що є предметом даного спору дійсно розташовані. Крім того, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області зазначено, що підчас здійснення перевірки дотримання норм чинного земельного законодавства належним чином оформлений документ, відповідно до вимог земельного законодавства, що посвідчує право на земельну ділянку за адресою м. Харків, проспекту Ілліча, 118, а також пр. Ілліча,118-А ВПКФ «Лана»не надано.

З відповіді на запит Господарського суду Харківської області (ухвала від 09.10.2008р. по справі №46/77-08 (н.р.№11/161-07) від Комунального підприємства «Харківське МіськБТІ»від 03.12.2008р. (вих.№5980/3) вибачається наступне: «вивченням матеріалів інвентаризаційної справи встановлено, що 20.11.2007р. КП «Харківське МіськБТІ»зареєструвало право власності на нежитлові будівлі літ. «П-2»загальною площею 1417,5 кв.м., літ. «С-1»загальною площею 260,2 кв.м., літ. «У-1»загальною площею 51,1 кв.м., літ. «0-2»загальною площею 1758,3 кв.м., літ. «Ш-1»загальною площею 320,8 кв.м., літ. «Ф-1»загальною площею 29,3 кв.м., літ. «Р- 1»загальною площею 178,5 кв.м., літ. «Т-1»загальною площею 318,4 кв.м., літ. «Х-1»загальною площею 195,4 кв.м., розташовані по пр. Ілліча, 118-а за Приватною виробничо-комерційною фірмою «ЛАНА»на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2007р., справа №11/161-07.

14.04.2008р. КП «Харківське МіськБТІ»анулювало реєстрацію права власності на вказані нежитлові будівлі за ПВК фірмою «ЛАНА»на підставі постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2008р., справа №11/161-07.»

Також з відповіді на запит Господарського суду Харківської області (ухвала від 09.10.2008р. по справі №46/77-08 (н.р.№11/161-07) від Комунального підприємства «Харківське МіськБТІ»від 03.12.2008р. (вих.№5980/3) вибачається що 17.07.2008р. КП «Харківське МіськБТІ»зареєструвало право власності на нежитлові будівлі літ. «0/1-1»загальною площею 1738,2 кв.м., літ. «П/1-1»загальною площею 15,9 кв.м., літ. «Р/1-1»загальною площею 13,8 кв.м., літ. «С/1-1»загальною площею 129,7 кв.м., літ. «Т/1-1»загальною площею 154,3 кв.м., літ. «У/1-1»загальною площею 228,1 кв.м., літ. «Х-1»загальною площею 85,9 кв.м., літ. «Х/1-1»загальною площею 932,1 кв.м., літ. «4/1-2»загальною площею 440,5 кв.м., літ. «Ш/1-1»загальною площею 1193,3 кв.м., літ. «Ю-2»загальною площею 3562,8 кв.м., літ. «Я-1»загальною площею 824,5 кв.м., літ. «Я/1-1»загальною площею 1638,8 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху №8-10 в літ. «Т-1»загальною площею 25,9 кв.м., розташовані по пр. Ілліча, 118 за ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування»на підставі свідоцтва про право власності, виданого 09.07.2008р. виконавчим комітетом Харківської міської ради, за №19568517.

Згідно тієї ж відповіді на запит Господарського суду Харківської області (ухвала від 09.10.2008р. по справі №46/77-08 (н.р.№11/161-07) від Комунального підприємства «Харківське МіськБТІ»від 03.12.2008р. (вих.№5980/3) вибачається, що 21.07.2008р. КП «Харківське МіськБТІ»зареєструвало право власності на нежитлові будівлі літ. «В/1-1»загальною площею 4191,0 кв.м., літ. «171-1»загальною площею 1731,4 кв.м., літ. «Д/1-1»загальною площею 321,3 кв.м., літ. «Е/1-1»загальною площею 72,9 кв.м., літ. «Ж/1-1»загальною площею 178,5 кв.м., літ. «И/1-2»загальною площею 783,2 кв.м., літ. «Л/1-1»загальною площею 275,2 кв.м., літ. «М/1- 1»загальною площею 52,7 кв.м., розташовані по пр. Ілліча, 118 за ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування», за №19605929.

Також, КП «Харківське МіськБТІ»повідомляє, що 20.11.2008р. техніком КП «Харківське МіськБТІ»додатково було проведено обстеження вищевказаних будівель по пр. Ілліча, 118 і встановлено, що будівлі за адресою пр. Ілліча, 118-А і пр. Ілліча, 118 являються ти ми ж самими.

Таким чином, судом першої інстанції були, здійснені невідповідні висновки, що не відповідають вимогам норм чинного законодавства та фактичним обставинам справи, не в повному обсязі дослідженні питання та докази, що мають суттєве значення порушені норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого було прийнято незаконне та необґрунтоване рішення.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 N 11 "Про судове рішення", з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

Обґрунтованим визнається рішення, прийняте на підставі повного з'ясування та дослідження всіх обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, що подані сторонами та при необхідності витребувані від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду в разі, якщо позивач без поважних причин не надав суду витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Приймаючи до уваги, що позивач не виконав вимоги ухвал суду щодо надання оригіналів документів, що підтверджують позовні вимоги відносно нежитлових будівель по вул. Червоножовтневій, 7А та не надав суду доказів поважності причин, за якими ці документи ним не надані, у зв'язку з чим, на думку судової колегії, суд першої інстанції правильно прийняв рішення, що позовні вимоги в частині визнання за ПВКФ “Лана” права власності на будівля за цією адресою, мають бути залишені без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статі 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2008 року скасувати в частині визнання за приватною виробничо-комерційною фірмою "Лана" (61012, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 7-А, код ОКПО 14081137) право власності на самочинно побудовані нежитлові будівлі, а саме: 2-х поверховий деревообробний цех літ. "П-2" загальною площею 1417,5 кв.м., склад пиломатеріалів літ. "С-1" загальною площею 260,2 кв.м., склад будматеріалів літ. "У-1" загальною площею 51,1 кв.м., 2-х поверховий склад готової продукції дільниці збірки меблів літера "О-2" загальною площею 1758,3 кв.м., гаражі літ. "Ш-1" загальною площею 320,8 кв.м., склад літ. "Ф-1" загальною площею 29,3 кв.м., дільницю по обробці скла літ. "Р-1" загальною площею 178,5 кв.м., цех первинної обробки деревини літ. "Т-1" загальною площею 318,4 кв.м., дільницю технічного обслуговування та ремонту літ. "Х-1" загальною площею 195,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 118-А; та прийняти нове, у задоволенні позову відмовити.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Білоконь Н. Д.

Суддя Івакіна В.О.