Постанова № 2642479, 04.12.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2008 № 4/375

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Смірнової Л.Г.

Синиці О.Ф.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Контакт"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.10.2008

у справі № 4/375 (Борисенко І.І.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "РТЛ Україна"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Контакт"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 148416,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.10.2008 р. у справі № 4/375 позов ТОВ „РТЛ Україна” до ТОВ „Реал контакт” про стягнення 148416,62 грн. задоволений.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити позовні вимоги без задоволення.

Представник позивача проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи,12.12.2007 сторонами укладений договір суборенди № 392/07, за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв в суборенду нежитлове приміщення, загальною площею 133,9 кв.м по вул. Г.Космосу 4 м. Києва та зобов’язався здійснювати орендні платежі.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Задовольняючі позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що на неодноразові звернення позивача з проханням зробити ремонт стелі, яка протікала, що загрожувало зіпсуванню комп’ютерів, відповідач не реагував, в зв’язку з чим позивач змушений був звернутися з листом про розірвання договору найму, а тому останній повинен повернути гарантійний платіж, а також сплатити неустойку та судові витрати.

Заперечуючи проти рішення, відповідач наполягає на тому, що суд порушив процесуальні норми, оскільки розглянув справу у відсутність його представника; суд дійшов помилкових висновків, так як з акта приймання-передачі приміщення вбачається, що приміщення у належному стані, а тому стягнення неустойки безпідставне.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до умов договору, позивач вніс на рахунок відповідача гарантійний платіж в розмірі 73560,82 грн. що складає розміру трьохмісячної суборендної плати.

Згідно п.1.5.2 гарантійний платіж підлягає поверненню протягом трьох днів після закінчення дії договору і відсутності заборгованості за орендну плату витрат на ремонт та прибирання.

З матеріалів справи вбачається відсутність у суборендаря заборгованості.

Враховуючи, що позивач направив відповідачу листа про розірвання договору суборенди, а останній погодився, про що сторонами складений акт приймання-передачі (повернення) приміщення ( а.с.31), гарантійний платіж повинен бути повернутий.

Таким чином, у даній частині позовних вимог, господарський суд дійшов вірного висновку про стягнення гарантійного платежу на користь позивача.

Стосовно неустойки та витрат на проведення експертизи, то колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в цієї частині, оскільки п.12.8 договору передбачає стягнення неустойки в наслідок порушення відповідачем зобов’язань, а саме неналежне утримання будинку у належному стані. Висновок спеціаліста про те, що приміщення підлягає негайному ремонту в зв’язку з його невідповідністю нормам СПіП є неналежним доказом, так як складений у відсутність представника відповідача, документів про його запрошення не має, висновок складений 05.09.08, тобто після повернення відповідачу приміщення, що підтверджується актом від 31.07.08, таким чином, позивач та спеціаліст вже без дозволу відповідача не мали можливості потрапити у приміщення. А також, те що з акту повернення приміщення не вказано що його не можливо використовувати з причин зіпсування, навпаки зауважено що приміщення знаходиться у належному стані, без пошкоджень з урахуванням рівня нормального зносу. А тому, вина відповідача не доведена (а.с.26-31).

Відповідач орендує приміщення у ВАТ „Ритм”, договір суборенди не містить зобов’язань відповідача у здійсненні ремонту, навпаки, п.6.1.1 договору цей обов’язок покладає на позивача( підтримувати належний внутрішній стан, шляхом проведення поточного ремонту, тощо).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ „Реал контакт” задовольнити частково, рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2008 року у справі № 4/375 скасувати в частині стягнення неустойки та витрат на проведення експертизи і судових витрат.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Реал контакт” (04062 м. Київ пр. Перемоги 94/1; р\р 26006544818001 в філії „Розрахунковий центр” КБ „Приватбанк” м. Київ, МФО 320649, код 31815960) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „РЛТ Україна” ( 01021 м. Київ вул. Грушевського 28/2, н/п 43; р\р 26005005405001 в ФАКБ „Надра” м. Київ, МФО 320564, код 34480987) державне мито в розмірі 242 грн. ( двісті сорок дві грн. 00коп.), 69 грн. (шістдесят дев’ять грн..00коп.) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині рішення господарського суду від 23.10.2008 у справі № 4/375 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Смірнова Л.Г.

Синиця О.Ф.

10.12.08 (відправлено)