Рішення № 2641997, 12.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.08 Справа № 8/88

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», місто Луганськ

до Закритого акціонерного товариства «Торговельно-комепрційна фірма «АРТ», місто Луганськ

про стягнення 2237 грн. 55 коп.,

при секретарі судових засідань Краснопольській Т.Б.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Топко В.Д. –юрисконсульт, - довіреність №179 від 22.07.08 року;

від відповідача – не з’явився, -

встановив:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

боргу у сумі 2165,46 грн., який утворився за період з травня по серпень 2008 року внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг електрозв»язку №14233, укладеного між сторонами 01.06.2000 року, а також пеню у сумі 72,09 грн., а всього 2237,55 грн.;

витрат по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено з 25 листопада до 12 грудня 2008 року –у зв'язку з неявкою відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та заявив клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що згідно матеріалам справи, юридичною адресою відповідача є місто Луганськ, вул.А.Ліньова, 85-а, що підтверджується матеріалами справи (довідка державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради серії АВ №756874 від 19.11.08 року).

13.11.08 року за вих. №1077 та 25.11.08 року за вих. №427 судом на цю адресу спрямовано ухвали про призначення справи до судового слухання

Оператором поштового зв’язку повернуто до суду письмове повідомлення про вручення першого поштового відправлення уповноваженій особі відповідача; письмове повідомлення про вручення другого поштового відправлення станом на день слухання справи до суду не надійшло.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу чи особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення

У зв’язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, - в якому сказано, що поштові відправлення можуть бути повернені об’єктом поштового зв’язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника, письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.

Наявні у справі докази підтверджують факт того, що відповідач знаходиться за своєю адресою, отримав перше поштове відправлення, але з невідомих причин до судового засіданні не прибув. Друге поштове відправлення судом спрямовано на ту ж адресу.

Будь-які інші дані про місцезнаходження відповідача у суду відсутні.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань, а тому справу відповідно до ч.3 ст.22 і ст.ст. 43 та 75 ГПК України розглянуто за відсутності відповідача, - за наявними в ній матеріалами.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

01.06.2000 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», місто Луганськ (Підприємство зв»язку), - з одного боку, - та Закритим акціонерним товариством «Торговельно-комерційна фірма «АРТ» (Споживач), - з іншого боку, - укладено договір про надання послуг електрозв»язку №404, за умовами якого Підприємство зв»язку надає Споживачу послуги електрозв»язку, перераховані в додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (пункт 1 договору), а Споживач має право користуватися додатковими (сервісними) видами послуг, які надаються по телефону (п. 3.1.3), користуватися телефонним зв»язком із спецслужбами (п. 3.1.4), користуватися автоматичним міжміським та міжнародним телефонним зв»язком, якщо це передбачено технічними можливостями обладнання АТС (п.3.1.11), користуватися міжміським та міжнародним телефонним зв»язком за допомогою оператора за попереднім замовленням (п. 3.1.12).

Споживач зобов»язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8); своєчасно вносити плату за користування радіоточкою (п. 3.2.16).

Послуги, які надаються Підприємством зв»язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1); Споживач сплачує послуги електрозв»язку за спільно погодженою авансовою системою оплати (п. 4.2); Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3); розрахунки за фактично отримані в кредит послуги елктрозв»язку та кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв»язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5).

У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв»язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6).

У разі несплати за надані послуги електрозв»язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки (п.5.8).

Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п»ять років (п.7.1).

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п. 7.2).

Згідно матеріаліам справи договір є чинним на час розгляду цього спору.

На виконання умов договору Підприємством зв»язку (позивачем) за період з травня по серпень 2008 року надано відповідачу послуг електрозв»язку на суму 2165,46 грн.

З матеріалів справи (розрахунок суми боргу) вбачається, що Споживач не вживав заходів до погашення суми боргу, у зв»язку з чим станом на 01.09.08 року вона складає 2165,46 грн. та підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи:

розрахунком нарахованих та оплачених телекомунікаційних послуг до договору №14233, згідно якому станом на 01.09.08 року сума боргу становить 2165,46 грн.;

розрахунком суми пені за цим спром, яка скаладає 72,09 грн.;

рахунками про надання послуг електрозв»язку №14233: від 31.05.08 року на суму 930,74 грн.; від 30.06.08 року на суму 975,77 грн.; від 31.07.08 року на суму 258,95 грн.; та від 31.08.08 року на суму 00,00 грн.;

іншими матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Правовідносини, які є предметом розгляду по цій справі, виникли між сторонами з 05.07.01 року, коли діяв Цивільний кодекс Української РСР, та мають місце після 01.01.04 року –дня набрання чинності Цивільним кодексом України (далі –ЦКУ), а тому суд при вирішенні цього спору посилається на норми нині чинного ЦКУ, як то передбачено п.4 Прикінцевих та перехідних положень останнього.

Як сказано у ст.11 ЦКУ, цивільні права та обов”язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов”язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

Зобов”язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов”язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов”зання.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов”язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов”язаний виконати свій обов”язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов”язання.

Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором, - тобто діяти у відповідності до пунктів 3.2.8, 3.2.16, 4.1-4.3 та 4.5-4.6 договору.

Однак він у вказаний термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного цивільного законодавства України.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525,526, 527, 530, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Торгово-комерційна фірма «АРТ», ідентифікацйний код 13393521, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. А. Ліньова, 85-а, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(місто Київ, бульвар Т.Шевченка,18) в особі Центру електрокомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 1, ідентифікаційний код 01182820, - заборгованість у сумі 2237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн. 55 коп., у тому числі: основний борг –2165 грн. 46 коп., пеня –72 грн. 09 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 12.12.08 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

Рішення складено у повному обсязі та підписано –15 грудня 2008 року.

Суддя А.П.Середа

Спеціаліст І категорії С.В. Агафонова