Рішення № 2641994, 18.12.2008, Господарський суд Чернігівської області

18.12.08

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, просп. Миру,20, тел. 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

16 грудня 2008р. справа №14/167

За позовом: Приватного підприємства „Валента”, вул.Гординського,2, к.411, м. Біла Церква, Київська обл., 09100

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівська м’ясна компанія”, вул. 8 Березня,42, с.Городище, Бахмацький р-н, 16520

Про стягнення 38555грн. 81коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Дем’янчук І.І. представник, довіреність від 20.04.08р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 37115,43грн. за поставлений товар згідно накладної №03 від 11.01.08р., 970,47грн. інфляції за період травень –вересень 2008р., 469,81грн. три проценти річних за період з 15.05.08р. по 15.10.08р.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Згідно довідки Головного управління статистики у Чернігівській області №843/04-1-10 від 16.12.08р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться Товариство з обмеженою відповідальністю „Чернігівська м’ясна компанія”, ідентифікаційний код 32785947, Бахмацький р-н., с.Городище, вул.8 Березня,42.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов’язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Позивач здійснив відповідачеві відпуск макухи соєвої згідно накладної №03 від 11.01.08р в кількості 16,27тн. на суму 43115,43грн. по довіреності ЯНЦ№780657 від 10.01.08р.

Єдиний письмовий договір купівлі-продажу товару між сторонами не укладався. Угода купівлі-продажу, відповідно до ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем.

Приймаючи до уваги, що сторонами не визначено строк виконання зобов’язання відповідачем по оплаті отриманого товару і такий строк не зазначено у накладній, тому в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пред’явлення позивачем 23.05.08р. претензії №22 від 15.05.08р. щодо оплати відповідачем отриманого товару, суд розцінює як пред’явлення вимоги на оплату відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, яка повинна бути виконана відповідачем у семиденний строк, тобто у строк до 31.05.08р.

Матеріали справи свідчать, що відповідач в установлений термін оплату товару не провів.

В підтвердження проведення відповідачем часткової оплати отриманого товару позивачем подано до матеріалів справи копію виписки установи банку від 07.07.08р. на суму 3000,00грн., від 09.07.08р. на суму 3000,00грн., від 10.07.08р. на суму 3000,00грн., від 24.09.08р. на суму 2000,00грн., від 06.11.08р. на суму 1200,00грн. та від 25.11.08р. на суму 1000,00грн., а всього на суму 13200,00грн.

Позивачем при подачі позовної заяви до господарського суду Чернігівської області - 10.11.08р. (про що свідчить поштовий штемпель на конверті а.с.17) визначена заборгованість відповідача за поставлений товар у розмірі 37115,43грн.

Дослідивши подані позивачем докази часткової оплати відповідачем отриманого товару, суд доходить висновку, що на час звернення позивача до суду про стягнення з відповідача боргу, останнім була проведена часткова оплата на суму 12200,00грн., і відповідно борг відповідача становив 30915,43грн. (43115,43грн.-12200,00грн.), а не 37115,43грн. як заявлено позивачем.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем безпідставно заявлені позовні вимоги до відповідача на суму 6200грн., оскільки до подачі позовної заяви заборгованість в сумі 6200грн. вже була сплачена відповідачем згідно виписок банку від 10.07.08р. на суму 3000,00грн., від 24.09.08р. на суму 2000,00грн., від 06.11.08р. на суму 1200,00грн.

Оскільки, після порушення провадження у справі відповідач здійснив погашення боргу на суму 1000грн., що підтверджується поданою позивачем копією виписки банку від 24.11.08р., то заборгованість в сумі 1000грн. відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1000грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем у відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України на час розгляду справи не подано доказів щодо повної або часткової оплати вартості отриманого товару по накладній №03 від 11.01.08р., доказів що спростовують вимоги позивача.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Таким чином, заборгованість відповідача в сумі 29915,43грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 970,47грн. інфляції за період травень –вересень 2008р., 469,81грн. три проценти річних за період з 15.05.08р. по 15.10.08р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок, враховуючи, що відповідачем не подано суду доказів відсутності вини у несвоєчасній оплаті отриманого товару, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляції та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення інфляції в сумі 465,42грн. за період червень-вересень 2008р., в частині стягнення 3% річних в сумі 392,12грн. за період з 31.05.08р. по 15.10.08р., оскільки при здійсненні нарахувань суми інфляції та 3% річних позивачем не враховано, що прострочка виконання відповідачем зобов’язань по оплаті товару виникла з 31.05.08р., а не з 15.05.08р., та нарахування вчинені на розмір заборгованості відповідача без урахування проведених останнім часткових оплат 10.07.08р. у сумі 3000,00грн. та 24.09.08р. у сумі 2000,00грн.

З огляду на викладене, решта вимог про стягнення з відповідача трьох процентів річних та сум інфляції є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, вимоги позивача не оспорив, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 29915,43грн., в частині стягнення інфляції в сумі 465,42грн., в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 392,12грн. В частині стягнення боргу у сумі 1000,00грн. провадження у справі припинити. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасною оплатою отриманого товару та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито у сумі 317,73грн. та 97грн.24коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 525, 526, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,34, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу у сумі 1000грн.00коп.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівська м’ясна компанія” (вул. 8 Березня,42, с.Городище, Бахмацький р-н, р/р 260088199 в „Райффайзен банк Аваль” м. Бахмач, МФО 353348, код 32785947) на користь Приватного підприємства „Валента” (вул.Гординського,2, к.411, м Біла Церква, Київська обл., р/р 26009385088701 в УСБ м. Біла Церква, МФО 321013, код 31952830) 29915грн.43коп. боргу, 392грн. 12коп. три проценти річних, 465грн. 42коп. інфляції, 317грн.73коп. державного мита та 97грн.24коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 18.12.2008р.

Суддя Н.Ю.Книш