Ухвала суду № 26419766, 31.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 р.Справа № 2а-1670/1531/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2012р. по справі № 2а-1670/1531/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа ПП "Богдан"

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту відповідач, Кременчуцька ОДПІ), третя особа - ПП "Богдан", в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.01.2012 р. № 0000262302/21, від 05.03.2012 р. № 0000692302/6.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2012р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 27.01.2012 року № 0000262302/21 та від 05.03.2012 року № 0000692302/6.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" витрати зі сплати судового збору в сумі 107 грн. 30 копійок.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" зареєстровано 22.12.1995 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укрататнафта" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.01.2012 року № 172/23-309/00152307, яким зокрема зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року на суму 1647,00 грн.

Крім того, працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укрататнафта" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за листопад 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.02.2012 року № 940/23-309/00152307, яким зафіксовано порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України завищено суму залишку від'ємного значення попередніх періодів який після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2011 року на 1647,00 грн.

За результатами розгляду вказаних актів Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року № 0000262302/21, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1647,00 грн. та від 05.03.2012 року № 0000692302/6 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1647,00 грн.

Позивач не погодився з прийнятими рішеннями відповідачем та звернувся з Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою щодо визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень - рішень від 27.01.2012 р. № 0000262302/21 та від 05.03.2012 р. № 0000692302/6 діяв не на підставі, не у спосіб, що передбачені законами України. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.01.2012 р. № 0000262302/21, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ПП "Богдан" 26.09.2011 року виписано податкову накладну № 327 на загальну суму 11375,41 грн. в тому числі ПДВ 1 895,90 грн.

07.10.2011 року позивачем частково повернуто ПП "Богдан" алкогольні напої згідно накладної про повернення товару Б-00007471 на загальну суму 7 195,77 грн. У зв'язку з чим ПП "Богдан" було складено розрахунок № 1747 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 327 від 26.09.2011 року, згідно якого сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту склала 1199,30 грн. Позивач відобразив коригування на суму 1199,30 грн. в рядку 16.1 Податкової декларації з податку на додану вартість та Додатку 1 до декларації "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість".

Також, згідно накладної № Б-00007964 від 25.10.2011 року позивач отримав від ПП "Багдан" алкогольних напоїв на загальну суму 8 837,32 грн. У зв'язку з чим останнім було виписано податкову накладну № 451 від 25.10.2011 року на загальну суму 8831,32 грн. в тому числі ПДВ на суму 1472,89 грн.

Вказана сума податку на додану вартість була включена позивачем до складу податкового кредиту в жовтні 2011 року та відображена в Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в складі податкового кредиту за номером 134.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 192.1 та підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п. 192.1). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. 192.1.1).

Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу. У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість. При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. У рядку 16.1 відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1.

ПП "Богдан" відобразило коригування податкових зобов'язань на суму 1199,30 грн. не в Додатку № 1, а в Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".

11.02.2012 року ПП "Богдан" до Кременчуцької ОДПІ подано уточнюючу податкову декларацію № 22 за жовтень 2011 року у який виправлено допущену помилку, а саме: відкореговано рядок 1 шляхом зменшення обсягів постачання на суму 5996,00 грн. та відображено в рядку 8 суму зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1199,30 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що позивачем правомірно відображено суму податку на додану вартість в розмірі 1472,89 грн. в складі податкового кредиту в Податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2011 року.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.03.2012 року № 0000692302/6, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивач у ТОВ "ТПГ "Діамант" придбав пневмошлифмашинки ИП-2014Б в кількості 2 штук та здійснено їх оплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковою накладною № 579 від 21.10.2011 року, рахунком на оплату № 779 від 13.10.2011 року, платіжним дорученням № 0000014352 від 02.11.2011 року, акт отримання багажу вантажоодержувачем та податковою накладною № 59 від 21.10.2011 року.

Відповідач в акті перевірки посилається на невірне оформлення податкової накладної № 59 від 21.10.2011 року виписаної ТОВ "ТПГ "Діамант" у зв'язку з тим, що місцезнаходження юридичної особи продавця не відповідає дійсності.

Згідно із пунктом 201.4 та 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідачем а ні до суду першої інстанції а ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів того, що на час придбання пневмошлифмашинки ИП-2014Б та виписання податкової накладної № 59 від 21.10.2011 року ТОВ "ТПГ "Діамант" було відсутнє за місцезнаходженням.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення рішення від 27.01.2012 року № 0000262302/21 прийнято відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.01.2012 р. № 0000262302/21 та від 05.03.2012 р. № 0000692302/6 є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2012р. по справі № 2а-1670/1531/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.