Ухвала суду № 26418780, 15.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

У Х В А Л А

про повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"15" жовтня 2012 р.

№ 5017/2012/1991

Суддя Антощук С.І., розглянувши матеріали заяви (вх.№4667/2012 від 12.10.2012р.): Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси (65007, м.Одеса, вул. Прохорівська, 3/5; код ЄДРПОУ 26302750)

до боржника: Дочірнього підприємства „СКД” (65031, м.Одеса, вул. Промислова, 31; код ЄДРПОУ 32430892)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства „СКД” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно з ч. 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України заява про порушення справи повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вимоги; законодавство, на підставі якого подається заява.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п’ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. У ч.105 Постанови Пленуму Верховного Суду України про судову практику в справах про банкрутство №15 від 18.12.2009р. зазначено, що відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника –юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Таким чином, належним доказом відсутності юридичної особи за місцезнаходженням є Довідка або Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який містить статус відомостей про юридичну особу: „відсутність юридичної особи за місцезнаходженням”.

Згідно ч.12 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки; у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Відповідно до ч. 14 ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Тобто, Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачено різні підстави для внесення до Єдиного державного реєстру запису про „відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу” та про „відсутність юридичної особи за місцезнаходженням”.

Враховуючи наявність у наданій суду Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.08.2012р. запису „відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу”, суд не має правових підстав для прийняття вказаного запису як належного доказу відсутності Дочірнього підприємства „СКД” за місцезнаходженням.

Також, при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство заявник має право подати до суду докази ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також довести припинення господарської діяльності боржника на підставі сукупності інших доказів, якими можуть бути податкові декларації, витяги з банківських рахунків про відсутність обороту коштів та інші фактичні данні. З наданої суду довідки вих.№2728/18-120 від 28.03.2012р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС вбачається, що згідно бази даних юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.03.2012р. Дочірнє підприємство „СКД” останню податкову звітність надавало 26.01.2012р. Таким чином, обов’язок керівних органів подавати податкову звітність у передбачений діючим законодавством спосіб у розумінні положень ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржником не порушено, оскільки з моменту подання боржником останньої податкової звітності до дати звернення до суду не сплинуло одного року.

Тому, господарський суд вважає, що заявник не навів обставин і не надав доказів в обґрунтування вимоги про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства „СКД” із застосуванням спеціальної процедури банкрутства, передбаченої ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, заява Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства „СКД” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя-

У Х В А Л И В:

1.Заяву Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про порушення провадження у справі про визнання Дочірнього підприємства „СКД” (ЄДРПОУ 32430892) банкрутом повернути заявнику без розгляду.

2.Матеріали заяви з додатком надіслати заявнику.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 3-х арк.; додаток на 57-ти арк.

Суддя Антощук С.І.