Постанова № 26417887, 01.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2012 року 08 год. 57 хв. № 2а-6575/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс»до 1. Київської регіональної митниці, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпро визнання нечинним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів від 07 березня 2012 року № 100000003/2012/011520/2 в частині та зобов'язання вчинити певні дії, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс»(далі -ТОВ «Напої Плюс», позивач) з позовом до Київської регіональної митниці (далі -відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУДК у м. Києві, відповідач 2) (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 01.08.2012 року) про визнання нечинним та скасування рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 07 березня 2012 року № 100000003/2012/011520/2 у частині (графі) 30 щодо коригування митної вартості товару та у частині (графі) 33 щодо застосування методу 3 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у визначенні митної вартості товару, зобов'язання Київську регіональну митницю направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про відшкодування надмірно сплачених митних платежів у розмірі 3 138, 36 доларів США, що еквівалентно 25 044, 10 грн. (офіційний курс НБУ на дату сплату коштів становить 7, 98 грн. за 1 долар США), зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути з Державного бюджету України суму надмірно сплачених митних платежів у розмірі 25 044, 10 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок ТОВ «Напої Плюс»(код ЄДРПОУ 36843876, р/р № 2600316982 в ПАТ «Райффазен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем 1 необґрунтовано відмовлено у застосуванні першого методу визначення митної вартості товарів та самостійно визначено іншу, відмінну від заявленої позивачем, митну вартість товарів за третім методом, мотивуючи ненаданням декларантом у повному обсязі додаткових витребуваних документів та наявністю цінової інформації на подібні товари, оскільки митному органу були надані усі документи, в тому числі додатково витребувані, які є достатніми для визнання заявленої митної вартості товару за першим методом, а заявлена митна вартість базувалась на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідач 1 проти позову заперечував. В обґрунтування правомірності самостійного визначення митної вартості імпортованих товарів вказано наявність сумнівів у достовірності заявленої митної вартості та ненадання позивачем додаткових витребуваних митницею документів.

Відповідач 2 проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що чинним законодавством передбачено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а з урахуванням відсутності підтвердження зарахування коштів до відповідного бюджету вимоги щодо їх стягнення є безпідставними.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідачів в судових засіданнях заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та просили відмовити в їх задоволенні.

10 вересня 2012 року судом було ухвалено про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини щодо правомірності рішення відповідача 1 стосуються порядку визначення митної вартості товару під час імпорту товарів на митну територію України.

Як свідчать обставини справи, на виконання умов контракту від 09.07.2010 року № GSNP-01, укладеного між ТОВ «Напої Плюс»та фірмою Shmuel Foods Ltd.»(Ізраїль), до Київської регіональної митниці митним брокером ПП «Б.В. Груп»(згідно з договором про надання митно-брокерських послуг від 20.10.2010 № 01-ТБ) подано вантажну митну декларацію (далі - ВМД) від 01.03.2012 року № 100190000/2012/311124 та товаросупровідні документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару «освітлений мультифруктовий концентрат, артикул 8349, з числом Брікса 51,4; 51,5».

Митна вартість товарів була визначена позивачем за першим методом, тобто за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до графи 44 ВМД від 01.03.2012 року № 100190000/2012/311124 на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем були надані наступні документи:

- облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 10.10.2011 року № 10000/26/11/1306;

- попередня митна декларація від 10.02.2012 року № 100000037/2012/531003/001;

- накладна CMR від 24.02.2012 року № 3076/1;

- коносамент від 03.02.2012 року № AD/HFA12/0227;

- рахунок-фактура від 26.01.2012 року № 462423;

- контракт від 09.07.2010 року № GSNP-01 (зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів);

- доповнення до контракту від 01.09.2010 року б/н, від 01.11.2011 року № 2, від 01.02.2012 року № 4;

- договір про надання митно-брокерських послуг від 20.10.2010 року № 01-ТБ;

- експортна декларація країни відправлення № 210118717;

- екологічна декларація від 24.02.2012 року № 11917;

- довідка ДПІ у Печерського району м. Києва про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (про відсутність за межами України валютних цінностей та майна) від 01.02.2012 року № 26088831;

- сертифікат відповідності від 25.03.2010 року № UA1.028.Х004834-10;

- екологічна декларація від 24.02.2012 року № 2730;

- звіт про проведення санітарно-епідеміологічної експертизи від 29.11.2011 року № 11270 п;

- відбиток штампа територіальних органів Державної екологічної інспекції України «Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено», що проставляється на товаросупровідних (товарно-транспортних) документах і засвідчує результат здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контрою) від 03.02.2012 року № 2761;

- сертифікат про походження від 26.01.2012 року № JАN 11 81228;

- декларація митної вартості товару від 01.03.2012 року № 100190000/2012/311124.

У зв'язку із спрацюванням під час здійснення митного контролю автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за кодом 121 «Перевірка правильності визначення митної вартості товарів», до відділу митних платежів було підготовлено запит від 02.03.2012 № 311124.

За результатами співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, оформлення яких вже здійснено та інформація щодо яких міститься в у базі даних програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі-ЄАІС), відповідно до пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 (далі -Порядок № 1766), посадовою особою відповідача 1 на декларації митної вартості товарів від 01.03.2012 року № 100190000/2012/311124 було зроблено запис про необхідність надання додаткових документів та складено перелік таких документів, зокрема «прайс-лист виробника товару, висновок експертної організації, бухгалтерська документація (страховий поліс, податкові та видаткові накладні), інші документи за бажанням декларанта».

Митного брокера ПП «Б.В. Груп»ОСОБА_2 було ознайомлено з вказаним переліком, проведено процедуру консультації, про що вчинено відповідний запис на декларації митної вартості товарів, який засвідчено особистим підписом ОСОБА_2 від 05.03.2012 року.

На виконання вищевказаної вимоги відповідача 1 декларантом ТОВ «Напої Плюс»ОСОБА_3 07.03.2012 року було додатково надано прайс-лист виробника товару, лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза»від 06.03.2012 року № 851, бухгалтерська документація (копія сертифіката страхування № 462423), переклад експортної декларації країни відправлення (Ізраїлю), копія листа Shmuel Foods Ltd.»від 01.12.2012 року б/н, про що свідчить відповідний напис на декларації митної вартості товарів від. 07.03.2012 року та підтверджується графою 33 рішення про визначення митної вартості товару 07.03.2012 року № 100000003/2012/011520/2.

Розглянувши надані на підтвердження заявленої митної вартості товару документи, відповідачем 1 було самостійно визначено митну вартість імпортованих товарів за третім методом, тобто за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

За вказаним рішенням митну вартість «освітленого мультифруктового концентрату, артикул 8349, з числом Брікса 51,4; 51,5»скоригована з 1,65 доларів США за кг до 2, 35 доларів США за кг (графа 30).

Не погоджуючись із визначеною відповідачем 1 митною вартістю товарів, позивач звернувся до митниці із заявою від 12.03.2012 року № 10/03 щодо надання дозволу на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, дану заяву було задоволено відповідачем 1.

Товари було випущено у вільний обіг під гарантійне зобов'язання при їх ввезенні на митну територію України зі сплатою до державного бюджету сум податків і зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею.

Листом від 06.04.2012 року № 71/04 позивач звернувся до відповідача 1 щодо перегляду рішення про визначення митної вартості товару від 07.03.2012 року № 100000003/2012/011520/2.

За результатом розгляду зазначеної заяви відповідач 1 листом від 31.05.2012 року № 14/2-11/17567 повідомив про відсутність підстав для перегляду вищевказаного рішення, посилаючись на ненадання у повному обсязі усіх витребуваних документів, зокрема бухгалтерської документації (податкові та видаткові накладні), неможливість прийняття висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза»від 06.03.2012 № 851 на підтвердження заявленої митної вартості товару та наявністю цінової інформації щодо митного оформлення аналогічних товарів за вищою ціною.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92- VI (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті -це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами Контракт від 09.07.2010 року № GSNP-01 укладено ТОВ «Напої Плюс»з безпосереднім виробником товарів -Shmuel Foods Ltd.»та є прямим зовнішньоекономічним контрактом.

Відповідно до п. 1, п. п. 3.2. п. 3 Контракту від 09.07.2010 року № GSNP-01 фірма an-Shmuel Foods Ltd.» (Ізраїль) зобов'язується продати, а ТОВ «Напої Плюс»погоджується купити освітлені фруктові концентрати, ціна яких фіксується сторонами в додатку до вказаного контракту.

Як свідчить лист фірми Shmuel Foods Ltd.»від 22.03.2012 року продукти мають унікальні артикули і різняться між собою своїми параметрами. До числа основних входять число Брікса, ратіо (цукрово-кислотне співвідношення), кислотність, кількість пульпи.

Додатком від 01.02.2012 року № 4 до зазначеного Контракту (прайс-лист) сторонами погоджено асортимент та ціну товарів, відповідно до якого товар «освітлений мультифруктовий концентрат, артикул 8349, число Брікса 51,+/-1»продається за ціною 1 650, 00 доларів США за 1 (одну) тонну.

Тобто, заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтувалась на документах наданих виробником виходячи з контрактної вартості товару.

Як свідчить платіжне доручення в іноземній валюті від 21.02.2012 року № 22, ТОВ «Напої Плюс»на користь продавця було сплачено 33 000 дол. США, що відповідає ціні товару, вказаній у рахунку - фактурі від 26.01.2012 року № 462423.

Задекларована позивачем митна вартість товару відповідає ціні, вказаній у експортній декларації країни відправлення № 210118717.

Вирішуючи спір суд зважає на те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Відповідач 1 не вказав жодної з обставин, які відповідно до ст. 267 Митного кодексу України унеможливлюють визначення митної вартості за першим методом, а також не надав доказів того, що документи, надані позивачем під час митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відмова відповідача 1 у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару не може базуватись виключно на інформації ЄАІС ДМСУ, оскільки вказаний висновок повинен базуватися на оцінці й інших наданих документів і доказів у сукупності.

Як свідчать листи Київської регіональної митниці від 26.03.2012 року № 14/2-11/13401, від 31.05.2012 року № 14/2-11/17567, відмовляючи у перегляді спірного рішення про визначення митної вартості товару відповідачем 1 було вказано на те, що позивач не виконав вимоги щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, що мають відповідні повноваження.

Відповідач 1 при прийнятті спірного рішення також виходив з того, що поданий лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза»від 06.03.2012 року № 851 не підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки експертом не здійснено аналіз цін на товар та не була врахована кон'юнктура ринку.

Суд не погоджується з вказаним висновком.

Наказом Міністерства промислової політики України від 13.05.2008 р. № 279 затверджено статут Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза», до повноважень якого належить здійснення, в тому числі, моніторингу зовнішньо-торгівельних цін, експертизи зовнішньоекономічних договорів.

Як свідчить лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза»від 06.03.2012 року № 851 згідно цінової інформації, отриманої у відповідь на запит від компанії представника виробника відповідної продукції «Gan-Shmuel Foods Ltd.»в Росії, рівень цін на освітлений мультифруктовий концентрат артикул 8349»становить за ціною 1 650, 00 доларів США за тонну, на умовах поставки СІF -Одеса.

Крім цього, висновок про те, що вказаний рівень ціни на імпортований товар відповідає поточній кон'юнктурі ринку зроблено ДП «Укрпромзовнішекспертиза», в тому числі, з урахуванням аналізу комерційних пропозицій виробників та постачальників відповідної продукції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наданий позивачем висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза»від 06.03.2012 року № 851 є доказом, що також підтверджує правомірність заявленої позивачем ціни -1,65 дол. США за кг.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення відповідач 1 вказує на ненадання позивачем у повному обсязі документів на підтвердження задекларованої митної вартості.

Під час судового розгляду встановлено, що із усього переліку витребуваних митницею документів, фактично позивачем не було надано лише бухгалтерську документацію (податкові та видаткові накладні). При цьому, відповідачем 1 не доведено, що саме має підтвердити вказана документація.

На думку суду, в даному випадку ненадання бухгалтерської документації (податкових та видаткових накладних) не є достатньою підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості товару за першим методом, оскільки надані декларантом документи у сукупності дають підстави для висновку про те, що заявлена митна вартість за ціною договору базувалась на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Крім цього, суд звертає увагу на непослідовність позиції відповідача 1 щодо митної вартості товару «освітлений мультифруктовий концентрат, артикул 8349, з числом Брікса 51,4; 51,5».

Під час попередніх поставок товару відповідач 1 визнавав задекларовану митну вартість товару за ціною угоди, а саме: за 1,55 дол. США за кг, що підтверджується ВМД від 13.12.2011 року № 100190000/2011/137336, від 12.12.2011 року № 100190000/2011/137102.

При цьому, оскаржуване рішення про визначення митної вартості товару від 07.03.2012 року № 100000003/2012/011520/2 прийнято відповідачем 1 за третім методом, тобто за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Разом з тим, вже після прийняття спірного рішення під час здійснення митного контролю такого ж товару 26.03.2012 року митницею було визнано задекларовану митну вартість за першим методом за ціною 1,65 доларів США за кг, про що прийнято рішення про визначення митної вартості товару від 26.03.2012 року № 100190000/2012/301109/2.

За таких обставин, у суду немає підстав вважати задекларовану митну вартість товарів «освітлений мультифруктовий концентрат, артикул 8349, з числом Брікса 51,4; 51,5»заниженою чи несправедливою.

Враховуючи викладене, на думку суду, надані позивачем документи у своїй сукупності є достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом, відтак митним органом необґрунтовано застосовано третій метод визначення митної вартості товарів рішенням про визначення митної вартості товарів від 07 березня 2012 року № 100000003/2012/011520/2.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем 1 не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірного рішення про визначенні митної вартості за третім методом.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає з метою повного захисту порушеного права позивача на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати спірне рішення в повному обсязі, оскільки в даному випадку права позивача порушуються рішенням, а не його конкретними частинами.

В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити з огляду на те, що позивачем не було доведено те, що ним була дотримана процедура, передбачена розділом ІІІ Порядку повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364, зокрема в частині подання відповідної заяви до відповідача -1 з наданням підтверджуючих документів, а тому суд не вбачає порушеного права позивача в даному випадку.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України здійснені та документально підтверджені позивачем судові витрати в розмірі 32, 19 грн. присуджуються йому відповідно до задоволених немайнових вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс»задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів Київської регіональної митниці від 07 березня 2012 року № 100000003/2012/011520/2.

3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Напої Плюс»(місцезнаходження: 01033, м. Київ, м. Київ, Спортивна площа, буд. 3, ідентифікаційний код 36843876) 32 (три дві) грн. 19 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова