Постанова № 26417844, 01.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2012 року 10:03 № 2а-10150/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон»(надалі -позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 липня 2012 року № 0003292202 та визнання протиправними дій щодо проведення перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у ТОВ «Кіберплата».

Також позивач звертав увагу на відсутність підстав для проведення перевірки податковим органом у зв'язку з чим дії по її проведенню є неправомірними.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з питань взаємовідносин з ТОВ «Кіберплата» було встановлено заниження податку на додану вартість, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами мають фіктивний характер.

Щодо правомірності проведення перевірки відповідач зазначив, що податковий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Регіон», код ЄДРПОУ 32523248, з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Кіберплата» за січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 07.06.2012р. №4088/22-02/32523248.

Згідно висновків Акту перевірки позивачем порушено п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді що перевірявся на загальну суму 82 336,00 грн.

16 липня 2012р. ТОВ «Регіон»поштою отримало від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкове повідомлення-рішення № 0003292202 від 05.07.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 102 920, 00 грн., в тому числі основний платіж - 82 336,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 20 584,00 грн.

Як встановлено судом, приводом проведення перевірки позивача став акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 28.04.2012р. № 193/22-3/36883128 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кіберплата», згідно якого, враховуючи службову записку від 28.04.2011р., директор зазначеного підприємства ймовірно не підписував первинні документи податкового та фінансового обліку.

З огляду на це відповідач прийшов до висновку, що на ТОВ «Кіберплата»має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі такого висновку відповідач стверджує, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Кіберплата».

Проте, суд не може погодитись із таким висновком у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2012 року між ТОВ «Регіон»(Покупцем) та ТОВ «Кіберплата»(Продавцем) було укладено Договір купівлі-продажу товарів №01/10-1 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що на умовах даного Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити Товар в кількості та за ціною (вартістю), що наводяться в Специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору передача Товару у власність Покупця здійснюється Продавцем протягом терміну та за адресою, яка визначається в рахунках - фактурах або Специфікаціях.

Товар, був переданий (проданий) ТОВ «Кіберплата»у строк та на умовах, визначених Договором, та прийнятий ТОВ «Регіон», що відповідає ст. 655 Цивільного кодексу України.

На підтвердження факту передачі та отримання товару були підписані видаткові накладні №Р-00011201 від 12 січня 2012 року, №Р-00011301 від 13 січня 2012 року, №Р-00011601 від 16 січня 2012 року, №Р-00011701 від 17 січня 2012 року, №Р-00011901 від 19 січня 2012 року, №Р-00012001 від 20 січня 2012 року, №Р-00012401 від 24 січня 2012 року, №Р-00012501 від 25 січня 2012 року, №Р-00012601 від 26 січня 2012 року, №Р-00012701 від 27 січня 2012 року, №Р-00013101 від 31 січня 2012 року.

Загальна вартість товарів, що постачались ТОВ «Кіберплата»та були отримані ТОВ «Регіон»складає 494 017,70 грн.

На суму поставки ТОВ «Регіон»було видано в січні 2012 року ряд податкових накладних, загальна сума податку на додану вартість в яких становить 82 336, 28 грн.

Також, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ «Кіберплата»представником позивача було надано до суду квитанції, специфікації, товаро-транспортні накладні, вантажно-розвантажувані накладні, довіреності, акт звірки взаєморозрахунків, ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва та Господарського суду м. Києва, з яких вбачається, що контрагент позивача оскаржує дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Крім того, в матеріалах справи наявні лист директора ТОВ «Кіберплата»від 08.06.2012р. про підтвердження особистого підпису на первинних документах бухгалтерського та податкового обліків, що також підтверджується висновком спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВС України Київської області від 15.06.2012р.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Кіберплата»було і є зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало і має свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Кіберплата»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, квитанції, специфікації, товаро-транспортні накладні, вантажно-розвантажувані накладні, довіреності, акт звірки взаєморозрахунків, видаткові накладні, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Припущення податкового органу про фіктивність контрагента позивача не підтверджені належними документальними доказами та ґрунтуються лише на службовій записці, твердження якої спростовані директором ТОВ «Кіберплата»та висновком спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВС України Київської області від 15.06.2012р.; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Також суд звертає увагу на те, що ТОВ «Кіберплата» декларувало податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем.

Доказів несплати такого зобов'язання відповідачем не надано.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон».

Вказана перевірка була проведена на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 07.06.2012р. № 794 із врахуванням пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, а позивачем не заперечується, що запит про надання інформації був вчасно вручений позивачу.

Пунктом 78.4 наведеної статті передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Наказ № 794 від 07.06.2012року є по суті рішенням керівника ОДПС та дає право відповідачу проводити документальну перевірку.

Суд звертає увагу, що актом про неможливість проведення зустрічної звірки встановлено ознаки щодо можливої фіктивності контрагента позивача ТОВ «Кіберплата», що дає підстави для перевірки правильності обчислення та декларування сум податкового кредиту Товариства, а тому податковий орган зобов'язазаний виконати покладені на нього обов'язки, які заключаються в контролі за своєчасністю та повнотою сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків та зборів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, позивач не навів достатніх обґрунтованих доводів щодо неправомірності спірного наказу.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 05 липня 2012 року № 000329202.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 08 жовтня 2012 року