Постанова № 26417666, 14.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2012 року 16:30 № 2а-9462/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»до державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва ДПСпровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень -рішень від 02.07.2012 №0000832305, від 02.07.2012 №0000822305, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 02.07.2012 №0000832305, від 02.07.2012 №0000822305.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва необґрунтовано, на підставі хибних висновків акту планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012 від 15.06.2012 №1804/22-50/33298282 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «РІП», товариством з обмеженою відповідальністю «Укртурпром ВС», товариством з обмеженою відповідальністю «ДК Трейдинг ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «ОАСУ Енерго», товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬТРАВЕН», товариством з обмеженою відповідальністю «Українська цементна будівельна компанія», товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс», товариством з обмеженою відповідальністю «БС Консалтінг Юкрейн», товариством з обмеженою відповідальністю «Збутпроект -1»прийнято: податкове повідомлення-рішення від 02.07.2012 №0000832305, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 923 025,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від від 02.07.2012 №0000822305, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 216 982,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив, подавши письмові заперечення на адміністративний позов через канцелярію суду 24.07.2012, згідно з відмітки діловодства. Так, за посиланням державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва, товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»мало взаємовідносини, які за своїм змістом спрямовані на безпідставне отримання податкової вигоди, з постачальниками-контрагентами з ознаками фіктивності.

В судове засідання 08.08.2012 представник відповідача повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-9462/12/2670 у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах адміністративної справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.07.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК Центр»підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 та статті 22 Податкового кодексу України; а також підпункту 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 201.4 та 201.6 статті 201 Податкового кодексу України

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва ДПС складено акт перевірки від 15.06.2012 №1804/22-50/33298282 та винесено податкові повідомлення-рішення:

від 02.07.2012 №0000822305, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»визначено грошове зобов'язання із податку на прибуток підприємств у сумі 216 982,00 грн., у тому числі: 207 889,00 грн. -основний платіж, 9 093,00 грн. - штрафні (фінансової) санкції,

від 02.07.2012 №0000832305, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 923 025,00 грн., у тому числі: 770 728,00 грн. - основний платіж, 152 297,00 грн. - штрафні (фінансової) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У свою чергу, згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Таким чином, враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до увагу лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «РІП», суд виходить з наступного. У другому кварталі 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «РІП»було укладено ряд договорів підряду: від 04.04.2011 №040411, від 12.01.2011 №176/8-Р, від 07.06.2011 №070611, від 13.04.2011 №27. На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом, до позовної заяви додано: податкові накладні від 29.04.2011 №294, від 21.06.2011 №405, від 23.06.2011 №406; платіжні доручення від 24.06.2011, від 21.06.2011, від 23.06.2011; акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року №1, №2, акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року №1; довідки про вартість виконаних робіт за квітень та червень 2011року; локальний кошторис №2-1-1, №2-1-2, №2-1-3, №2-1-4, №2-1-5, №2-1-6, №4-1-1, №4-1-2, №4-1-3; підсумкова відомість ресурсів (витрати-по факту).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для визначення позивачеві оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання, стали висновки акту перевірки, які ґрунтуються на письмових поясненнях директора товариства з обмеженою відповідальністю «РІП»ОСОБА_1, який не є директором цього товариства, підприємство не реєстрував, жодних наказів чи протоколів на призначення директора та головного бухгалтера не складав та не підписував, та не здійснював жодних фінансово-господарських відносин з іншими підприємствами. Однак, сама по собі фіктивність реєстрації контрагента не може бути безпосереднім свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди без підтвердження факту відсутності реального здійснення господарських операцій. Доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що директор контрагента був номінальним керівником, податковим органом не подано, узгодженості дій позивача та контрагента, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкової вигоди, державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва не наведено. Під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «РІП». А також державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва не надано суду підтвердження наявності вироку у кримінальній справі на яку є посилання в акті перевірки від 15.06.2012 №1804/22-50/33298282.

Досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртурпром ВС», суд виходить з наступного. У першому кварталі 2011 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртурпром ВС»укладено договір поставки, на підтвердження реальності господарських операцій, позивачем надано суду: договір поставки від 23.02.2011 №121, специфікація до договору поставки від 23.02.2011 №121, накладна від 31.03.2011 №21, податкова накладна від 31.03.2011 №157, платіжне доручення від 18.04.2011 №332, видаткова накладна від 31.03.2011 №РН-0000002, довіреність від 30.03.2011 №1394, видаткова накладна від 31.03.2011 №РН-0000003, довіреність від 30.03.2011 №1395, видаткова накладна від 31.03.2011 №РН-0000004, довіреність від 30.03.2011 №1396.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для визначення позивачеві оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання, стали висновки акту перевірки, які ґрунтуються на письмових поясненнях директора товариства з обмеженою відповідальністю «Укртурпром ВС»ОСОБА_2, який не є директором цього товариства, підприємство не реєстрував, жодних наказів чи протоколів на призначення директора та головного бухгалтера не складав та не підписував, та не здійснював жодних фінансово-господарських відносин з іншими підприємствами. Однак, сама по собі фіктивність реєстрації контрагента не може бути безпосереднім свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди без підтвердження факту відсутності реального здійснення господарських операцій. Доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що директор контрагента був номінальним керівником, податковим органом не подано, узгодженості дій позивача та контрагента, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкової вигоди, державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва не наведено. Під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртурпром ВС». А також державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва не надано суду підтвердження наявності вироку у кримінальній справі на яку є посилання в акті перевірки від 15.06.2012 №1804/22-50/33298282.

Досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «ДК Трейдинг ЛТД», суд виходить з наступного. На підтвердження реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «ДК Трейдинг ЛТД»позивачем надано суду: податкова накладна від 21.12.2010 №2112, накладна від 21.12.2010 №б/н, рахунок від 21.12.2010 №37, платіжне доручення від 22.12.2010 №1470, локальний кошторис №4-1-1, довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2010 року, акт приймання виконаних робіт за грудень 2010 року №1, підсумкова відомість ресурсів (витрати-по факту). Згідно вказаних документів товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»придбало у товариства з обмеженою відповідальністю«ДК Трейдинг ЛТД»кабель, що було зумовлено виконанням зобов'язань по договору підряду від 26.10.2010 № 77, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник-сервіс». Виконання вказаних зобов'язань підтверджено актом приймання виконаних робіт за грудень 2010 року №1. Під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ДК Трейдинг ЛТД».

Посилання відповідача на наявність вироку Дзержинського районного суду міста Кривий ріг від 18.07.2010 по справі № 1-53 стосовно громадянина ОСОБА_3, який визнаний винним за частиною 2 статті 205, частиною 1 статті 209 та частиною 2 статті 358 Кримінального Кодексу України, не може братися до уваги, оскільки обставини, встановлені вироком, не стосуються товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Трейдинг ЛТД»чи його контрагента товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж». Крім того, державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва не надано суду підтвердження набрання законної сили вироку у кримінальній справі на яку є посилання в акті перевірки від 15.06.2012 №1804/22-50/33298282.

Висновок експерта від 27.07.2011 №248, на який є посилання в акті перевірки від 15.06.2012 №1804/22-50/33298282, не стосується правовідносин між позивачем та його контрагентом, оскільки містить дані лише щодо звітної документації товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Трейдинг ЛТД»

Крім того, як вбачається з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.07.2012 №14379360 товариство з обмеженою відповідальністю «ДК Трейдинг ЛТД»зареєстроване як юридична особа.

Досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «ОАСУ Енерго», суд виходить з наступного. На підтвердження реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «ОАСУ Енерго»позивачем надано суду: договір підряду від 04.11.2010 №04/11, довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2010 року, акт приймання виконаних робіт за грудень 2010 року №1, рахунок-фактура від 27.12.2010 №СФ-132, податкова накладна від 31.12.2010 №144, реєстр платіжних документів за 05.01.2011.

Крім того, як вбачається з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.07.2012 №14379458 товариство з обмеженою відповідальністю «ОАСУ Енерго»зареєстроване як юридична особа, і має підтверджений статус відомостей про юридичну особу.

Під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ОАСУ Енерго», доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

Досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬТРАВЕН», суд виходить з наступного. На підтвердження реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬТРАВЕН»позивачем надано суду: договір підряду від 21.02.2011 №15, податкова накладна від 28.02.2011 №28, видаткова накладна від 30.05.2011 №РН-000004, видаткова накладна від 28.02.2011 №РН-2802-2, платіжне доручення від 28.02.2011 №170.

Крім того, як вбачається з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.07.2012 №14379506 товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬТРАВЕН»зареєстроване як юридична особа, і має підтверджений статус відомостей про юридичну особу.

Під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬТРАВЕН», не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки та підтвердження нікчемності правочинів, вчинених контрагентами.

Досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська цементна будівельна компанія», суд виходить з наступного. На підтвердження реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська цементна будівельна компанія»позивачем надано суду: договір поставки від 23.12.2011 №112, податкова накладна від 27.12.2011 №54, видаткова накладна від 27.12.2011 №218, платіжне доручення від 27.12.2011 №1460.

Згідно вказаних документів товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»придбало у товариства з обмеженою відповідальністю «Українська цементна будівельна компанія»кабель, що було зумовлено виконанням зобов'язань по договору підряду від 19.10.2011 №94, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник-сервіс». Виконання вказаних зобов'язань підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року №1.

Крім того, як вбачається з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.07.2012 №14379048 товариство з обмеженою відповідальністю «Українська цементна будівельна компанія»зареєстроване як юридична особа, і має підтверджений статус відомостей про юридичну особу. На момент складання податкових накладних товариство було зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Українська цементна будівельна компанія»як платника податку на додану вартість від 23.08.2007 №100267335.

Під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська цементна будівельна компанія», не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки та підтвердження нікчемності правочинів, вчинених контрагентами.

Досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс», суд виходить з наступного. На підтвердження реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс»позивачем надано суду: рахунок-фактура від 21.01.2011 №СФ-0000611, рахунок-фактура від 24.01.2011 №СФ-0000657, рахунок-фактура від 30.03.2011 №СФ-0003902, рахунок-фактура від 14.04.2011 №СФ-0004963, рахунок-фактура від 28.04.2011 №СФ-0005606, видаткова накладна від 26.01.2011 №РН-0000364, видаткова накладна від 03.02.2011 №РН-0000542, видаткова накладна від 13.04.2011 №РН-0002290, видаткова накладна від 19.04.2011 №РН-0002455, видаткова накладна від 05.005.2011 №РН-0002736, податкова накладна від 24.01.2011 №337, податкова накладна від 01.02.2011 №538, податкова накладна від 07.04.2011 №193, податкова накладна від 18.04.2011 №525, податкова накладна від 28.04.2011 №766, платіжне доручення від 24.01.2011 №63, виписки з банківського рахунку позивача.

Під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс». Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва не надано суду доказів анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс»як платника податку на додану вартість або ж доказів відсутності у товариства статусу юридичної особи на момент здійснення господарських операцій та підтвердження нікчемності правочинів, вчинених контрагентами.

Досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «БС Консалтінг Юкрейн», суд виходить з наступного. На підтвердження реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «БС Консалтінг Юкрейн»позивачем надано суду: договір надання послуг від 24.06.2011 №24/06 та від 03.10.2011 №167, акт приймання виконаних послуг від 30.09.2011 №1 та від 30.12.211 №1, податкова накладна від 30.08.2011 №245 та від 13.10.2011 №185, платіжне доручення від 30.08.2011 №786 та від 13.10.2011 №1051. А також позивачем було додано свідоцтво про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «БС Консалтінг Юкрейн»як платника податку на додану вартість від 20.11.2009 №100255614.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для визначення позивачеві оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання, стали висновки акту перевірки, які ґрунтуються на письмових поясненнях директора товариства з обмеженою відповідальністю «БС Консалтінг Юкрейн»ОСОБА_4, який не є директором цього товариства, підприємство не реєстрував, жодних наказів чи протоколів на призначення директора та головного бухгалтера не складав та не підписував, та не здійснював жодних фінансово-господарських відносин з іншими підприємствами. Однак, сама по собі фіктивність реєстрації контрагента не може бути безпосереднім свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди без підтвердження факту відсутності реального здійснення господарських операцій. Доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що директор контрагента був номінальним керівником, податковим органом не подано, узгодженості дій позивача та контрагента, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкової вигоди, державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва не наведено. Під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «БС Консалтінг Юкрейн», не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки від 15.06.2012 №1804/22-50/33298282 та підтвердження того, що станом на час виписування податкових накладних товариство з обмеженою відповідальністю «БС Консалтінг Юкрейн»не мало статусу платника податку на додану вартість.

Досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «Збутпроект -1», суд виходить з наступного.

На підтвердження реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та товариством з обмеженою відповідальністю «Збутпроект - 1»позивачем надано суду: договори підряду від 12.10.2011 №121001, від 22.07.2011, від 02.11.2011 №021101; договір акти приймання будівельних робіт за жовтень 2011 року №1 та №2, за листопад 2011 року №1 та №2, за грудень 2011 року №1 та №2; податкові накладні від 31.10.2011 №179, від 21.12.2011 №550, від 30.11.2011 №189; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та ряд іншої первинної документації, що міститься в матеріалах справи. А також позивачем було додано свідоцтво про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Збутпроект - 1»як платника податку на додану вартість від 18.08.2011 №100348472 та ліцензію на здійснення господарської діяльності у будівництві товариством від 11.10.2011 №588935.

Крім того, як вбачається з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.07.2012 №14379016 товариство з обмеженою відповідальністю «Збутпроект - 1»зареєстроване як юридична особа, і має підтверджений статус відомостей про юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для визначення позивачеві оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання, стали висновки акту перевірки від 15.06.2012 №1804/22-50/33298282, які ґрунтуються на службовій записці від співробітників Головного управління податкової міліції у Деснянському районі міста Києва від 07.06.2012 №135/07-352, де зазначається про отримання пояснення від директора товариства з обмеженою відповідальністю Збутпроект - 1»про його непричетність до господарської діяльності товариства. Однак, ніяких доказів, що б підтверджували дану інформацію державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва не надано, як й інших доказів фіктивності нікчемності правочинів, вчинених контрагентами. Під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Збутпроект - 1».

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Із врахуванням приписів статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»та контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності. Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, не встановлювалась спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарських операцій, не встановлювався зв'язок між видами господарської діяльності позивача та його контрагентів.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж»про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 02.07.2012 №0000832305, від 02.07.2012 №0000822305, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 02.07.2012 №0000832305, від 02.07.2012 №0000822305.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова