Постанова № 26417498, 27.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2012 року № 2а-9570/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грейд"до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

представника позивача: Марченко В.В. (довіреність № 94/2 від 10.07.2012)

представника відповідача: Сперкач С.В. (довіреність № 4297/9/10-209 від 30.05.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Кіттілар". Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є висновок податкового органу про те, що взаємовідносини позивача з зазначеним контрагентом мають ознаки нереального здійснення фінансово - господарських операцій.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що з ТОВ "Кіттілар" було укладено договір поставки № 010611 від 01.06.2011, який мав реальний характер, та за яким було поставлено товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.

Водночас представник відповідача зазначив про те, що відповідачем не надано належних доказів нікчемності правочинів укладених між позивачем та ТОВ "Кіттілар" та не надано рішення суду про визнання таких правочинів недійними, а також про те, що чинним законодавством на нього не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальниками вимог чинного законодавства

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 01.08.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали матеріали документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Кіттілар" (акт перевірки № 13/22-2/32045351 від 06.03.2012).

Відповідно до акту № 16892/2302/37268162 від 30.12.2011 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Кітіллар" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, встановлено відсутність у ТОВ «Кітіллар»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Кітіллар»створення правових наслідків, а також здійснення ТОВ «Кітіллар»діяльності спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.10.2011 по 31.10.2011 в розумінні пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

Управлінням податкового контролю юридичних осіб від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва отримано службову записку № 4223 від 27.12.2011, якою отримано копію висновку почеркознавчого дослідження № 468 від 14.11.2011 по підприємству ТОВ «Кітіллар», згідно якого підписи від імені громадянина ОСОБА_3, зображення якого наявне у копії договору №6602 від 28.07.2011, в графі «Платник податків»перед рукописним текстом «ОСОБА_3»та який був використаний в якості зразка при копіюванні - ймовірно виконані однією особою, а підпис від імені гр. ОСОБА_3. зображення якого наявне у копії особистого паспорту гр. ОСОБА_3 в графі: «Підпис власника паспорта»та який був використаний в якості зразка при копіюванні - ймовірно виконані іншою особою.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримав, надав додаткові усні пояснення та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 234 від 29.02.2012 проведена документальна виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейд" з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Кітіллар".

За результатами перевірки складено акт № 13/22-2/32045351 від 06.03.2012, відповідно до висновків якого встановлено порушення пунктів 198.1 та 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 141 673,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

На підставі наданих до перевірки документів було встановлено, що між ТОВ "Грейд" та ТОВ "Кітіллар" був укладений договір поставки № 010611 від 01.06.2011.

За зазначеним договором ТОВ "Кітіллар" на ім'я ТОВ "Грейд" були виписані податкові накладні сума ПДВ по яких була включена до податкового кредиту за жовтень 2011 року та відображені у Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Грейд».

Відповідно до акту № 16892/2302/37268162 від 30.12.2011 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Кітіллар" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, встановлено відсутність у ТОВ «Кітіллар»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Кітіллар»створення правових наслідків, а також здійснення ТОВ «Кітіллар»діяльності спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.10.2011 по 31.10.2011 в розумінні пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

На сторінках 4-5 акту № 13/22-2/32045351 від 06.03.2012 податковим органом зазначено наступне:

"Управлінням податкового контролю юридичних осіб від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва отримано службову записку від 27.12.2011 року №4227 (вих. № 7630/7/26-09/6 від 27.12.2011 року), якою отримано висновок щодо наявності ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Кітіллар». В пункті 14 даного висновку зазначено що проведено почеркознавче дослідження по підпису по копії паспорта, картки приєднання до договору про надання послуг з обробки даних, видачі та обслуговування поситених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису, картки реєстрації електронної заявки на посилений сертифікат підписувала ЕЦП ОСОБА_3.

Управлінням податкового контролю юридичних осіб від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва отримано службову записку від 27.12.2011 року № 4223 (вих. №7620/7/26-09/6 від 26.12.2011), якою отримано копію висновку почеркознавчого дослідження від 14.11.2011 року № 468 по підприємству ТОВ «Кітіллар».

Згідно висновку експерта сектору дослідження зброї та трасологічних досліджень НДЕКЦ при УМВС на Південно-західній залізниці лейтенант міліції Лонський Олександр Олегович, який має вищу юридичну освіту, спеціальну криміналістичну підготовку було проведено дослідження копій наступних документів:

- копія договору №6602 від 28.07.2011 року;

- копія особистого паспорту гр. ОСОБА_3.

Встановлено:

- Підписи від імені громадянина ОСОБА_3, зображення якого наявне у копії договору №6602 від 28.07.2011 року, в графі: «Платник податків»перед рукописним текстом «ОСОБА_3»та який був використаний в якості зразка при копіюванні - ймовірно виконані однією особою.

Підпис від імені гр. ОСОБА_3, зображення якого наявне у копії особистого паспорту гр. ОСОБА_3 в графі: «Підпис власника паспорта»та який був використаний в якості зразка при копіюванні - ймовірно виконані іншою особою."

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку про те, що правочини між ТОВ "Грейд" та ТОВ "Кітіллар" здійсненні без волевиявлення уповноваженої особи підприємства та без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, з огляду на що ТОВ "Грейд" порушено статтю 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

15.03.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби були подані заперечення на акт № 13/22-2/32045351 від 06.03.2012, за результатами розгляду яких листом № 465/10/22-210 від 21.03.2012 "Відповідь на заперечення" повідомлено про те, що висновки акту № 13/22-2/32045351 від 06.03.2012 залишаються без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки № 13/22-2/32045351 від 06.03.2012 було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001032202 від 26.03.2012, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 177 091,00 грн.

05.04.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейд" до Державної податкової служби в місті Києві була подана скарга № 56 на податкове повідомлення - рішення № 0001032202 від 26.03.2012, яку рішенням про результати розгляду первинної скарги № 3323/10/12-114 від 05.06.2012 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

14.06.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейд" до Державної податкової служби України була подана скарга № 85 на податкове повідомлення - рішення № 0001032202 від 26.03.2012, яку рішенням про результати розгляду скарги № 11942/6/10-2115 від 04.07.2012 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейд" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0001032202 від 26.03.2012 вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України . не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідач, як на обґрунтування правомірності встановлення фіктивності договору укладеного позивачем з ТОВ "Кітіллар" посилається на висновок спеціаліста № 563 від 26.12.2011 по підприємству ТОВ "Кітіллар", водночас зазначений висновок не може бути прийняти судом до уваги з огляду на те, що почеркознавче дослідження було проведено за копією договору № 6602 від 28.07.2011 та копією паспорту гр. ОСОБА_3, який підписав зазначений договір, без дослідження оригіналів зазначених документів, а також те, що як вбачається за акту перевірки № 13/22-2/32045351 від 06.03.2012 підчас проведення перевірки досліджувались взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ "Кітіллар" за договором поставки № 0106011 від 01.06.2011, а не за договором № 6602 від 28.07.2011. Водночас суд звертає увагу на те, що представник відповідача в судовому засіданні не зміг надати суду пояснень щодо підстав проведення почеркознавчого дослідження та можливості проведення такого дослідження за копіями документів без дослідження їх оригіналів.

Також суд звертає увагу на те, що відповідач на сторінках 4-5 акту перевірки № 13/22-2/32045351 від 06.03.2012 посилається на висновок почеркознавчого дослідження № 468 від 14.11.2011, у той час як суду відповідачем надано копію висновку спеціаліста № 563 від 26.12.2011.

Позивачем на підтвердження реальності та фактичного здійснення фінансово господарських операцій з ТОВ "Кітіллар" за договором поставки № 0106011 від 01.06.2011 надано суду копію зазначеного договору, копії видаткових накладних, копії податкових накладних, копії платіжних доручень, картку клієнта "Кітіллар" з 01.06.2011 по 01.08.2012, картку клієнта "Сток - сервіс" ПП з 10.05.2012 по 01.08.2012.

Відповідно до підпункту 2.1.4 підпункту 2.1 пункту 2 договору поставки № 010611 від 01.06.2011 зобов'язання щодо поставки товару виникають на підставі рахунку - фактури, який є належним погодженням між сторонами ціни, асортименту, сортаменту та кількості товару.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 зазначеного договору постачальник зобов'язаний видати покупцю товарно - транспортну накладну на кожну партію товару.

Підпунктом 3.7 пункту 3 договору поставки № 010611 від 01.06.2011, встановлено, що з партією товару постачальник зобов'язаний надати: видаткову накладну на партію товару (в разі необхідності акт прийому передачі), податкову накладну на партію товару, копію сертифіката якості виробника товару, завірену печаткою постачальника (окрема для кожного з найменувань товару).

Відповідно до підпункту 5.2 пункту 5 зазначеного договору при здійснені платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату договору.

Отже, відповідно до умов договору поставки № 010611 від 01.06.2011, документами, за наявності яких може бути підтверджено факт здійснення поставки товару є : рахунок - фактура, товарно - транспортна накладна, видаткова накладна, податкова накладна, копія сертифіката якості виробника товару, завірена печаткою постачальника та платіжне доручення з зазначенням в ньому номеру та дати договору.

Позивачем не було надано суду на підтвердження реальності та фактичного здійснення фінансово господарських операцій з ТОВ "Кітіллар" рахунків - фактур, товарно - транспортних накладних, копій сертифікатів якості виробника товару.

В платіжних дорученнях, копії яких надані позивачем суду, в графі призначення платежу міститься посилання на накладні, однак відсутнє посилання на договір № 010611 від 01.06.2011, при цьому накладні на які міститься посилання датовані за періоди до жовтня 2011 року.

Документів на підтвердження здійснення поставки товару та на підтвердження подальшого використання поставленої продукції у власній господарській діяльності позивачем суду надано не було.

Таким чином позивачем не надано суду належних доказів, як на підтвердження факту здійснення оплати за договором № 010611 від 01.06.2011, так і здійснення поставки товару за зазначеним договором та подальшого використання отриманої продукції у власній господарській діяльності, а отже позивачем не доведено реальність та товарність фінансово -господарських відносин за договором № 010611 від 01.06.2011.

Таким чином, хоча висновки акту перевірки суд вважає помилковими та такими, що грунтуються на неналежних доказах, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Кітіллар", оскільки позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 04.10.2012.