Ухвала суду № 26417463, 01.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

01 жовтня 2012 року № 2а-13343/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., перевіривши матеріали подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби про зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, та зобов’язання виконати законні вимоги податкового керуючого Товариства з іноземними інвестиціями «Спілловер»,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську ДПС звернулась до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, та зобов’язання виконати законні вимоги податкового керуючого Товариства з іноземними інвестиціями «Спілловер»(код ЄДРПОУ 22950423).

Як вбачається із матеріалів подання, відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 47 902,56 грн., у зв’язку з чим позивачем було виставлено ТОВ з ІІ «Спілловер»податкову вимогу від 31 липня 2012 року № 1494 та вручено її відповідачу того ж дня.

22 серпня 2012 року ДПІ у м. Івано-Франківську винесено рішення № 14246/10/19150/3164 про опис майна у податкову заставу.

24 вересня 2012 року відповідачу вручено лист від 24.09.2012 р. № 16573/140/19150/3859 з проханням надати інформацію щодо переліку ліквідованого майна із зазначенням його залишкової вартості, яке може бути використане як об’єкт застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

В зв'язку з неподанням відповідачем зазначеного вище переліку майна, ДПІ 26.09.2012 р. о 16 год. 00 хв. складено Акт № 16778/10/19150/3939 від 26 вересня 2012 року відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Згідно п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби визначені ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Частиною 2 даної статті встановлено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, обставиною, яка зумовила звернення до суду, слугувало ненадання ТОВ «Спілловер»документів, необхідних для складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, внаслідок чого було складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 16778/10/19150/3939 від 26 вересня 2012 року.

Отже, з урахуванням наведеного суд вважає, що право позивача на звернення до суду із даним поданням виникло 27 вересня 2012 року, тобто наступного дня після складення Акту.

При цьому, дане подання було надіслано до суду поштою та надійшло до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва 01 жовтня 2012 року, тобто, з пропущенням строку, встановленого частиною 183-3 КАС України.

Доводи позивача щодо своєчасного направлення подання засобами поштового зв’язку 27.09.2012 р., суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч.10 ст. 183-3 КАС України на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу, зокрема ч. 9 якої визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Відповідна правова позиція викладена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.09.2011 р. по справі № К/9991/35476/11.

Отже, ДПІ у м. Івано-Франківську порушено строк звернення до суду з поданням, що перешкоджає суду здійснити розгляд подання у строк, визначений ч.7 ст. 183-3 КАС України.

Строк звернення заявника з поданням, передбачений частиною другою статті 183-3 КАС України, є різновидом спеціальних строків звернення до суду, які передбачені ст. 99 КАС України.

Зокрема, ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Як зазначено в абз.2, 3 п. 7 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 р. №149/11/13-11, ст.183-3 КАС України не передбачає спеціальних наслідків пропущення строків звернення до суду, визначених цією нормою. Тому, недотримання заявником строків звернення до суду, визначених ст.183-3 КАС України, тягне за собою застосування приписів ст. 100 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Згідно з ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 103 КАС України («Поновлення та продовження процесуальних строків») правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

Беручи до уваги вищенаведене, оскільки податковий орган звернувся з пропуском строку звернення до адміністративного суду та враховуючи те, що суд на підставі внесеного ним подання та доданих до нього матеріалів не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними внаслідок відсутності у матеріалах позовної заяви будь-яких доказів які б свідчили про поважність причин пропуску зазначеного строку, суддя дійшов висновку про наявність підстав для залишення подання податкового органу про зупинення видаткових операцій без розгляду.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу «про зобов’язання виконати законні вимоги податкового керуючого», яка не передбачена ч. 1 ст. 183-3 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначена норма, як наголошено в п. 8 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 р. №149/11/13-11, застосовується також у разі, якщо в поданні вимогу, передбачену частиною першою статті 183-3 КАС України, поєднано з іншими вимогами, які можуть розглядатися виключно в загальному порядку позовного провадження.

Так, згідно з підпунктом 20.1.16 статті 20 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Реалізація приписів зазначеного підпункту Податкового кодексу України неможлива шляхом внесення подання з одночасними вимогами і щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, і щодо зобов'язання виконати вимоги податкового керуючого. При цьому вимога щодо зобов'язання виконати вимоги податкового керуючого підлягає розгляду виключно в порядку позовного провадження.

Відтак, у прийнятті подання в частині неналежних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 100, ст. 160, ст. 165, ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду України -

У Х В А Л И В:

1. Подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби в частині вимог про зупинення видаткових операцій Товариства з іноземними інвестиціями «Спілловер»- залишити без розгляду.

2. В прийнятті подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби в частині вимог про зобов’язання Товариства з іноземними інвестиціями «Спілловер»виконати законні вимоги податкового керуючого, - відмовити.

3. Роз’яснити Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби право звернення до адміністративного суду в порядку позовного провадження відповідно до Кодексу адміністративного судочинства.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала подання, разом із поданням та всіма доданими до нього матеріалами.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Патратій О.В.