Постанова № 26417364, 19.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 вересня 2012 року 13:24 № 2а-10907/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., за участю представників сторін:

від позивача: Бойка Романа Юрійовича

від відповідача: Кошелєвої Анни Олексіївни

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»доОкружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2012 №0002074310,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС від 27.07.2012 №0002074310.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю порушень, за які до публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням накладено штраф. На думку позивача, відповідачем неправильно кваліфіковано суть правопорушення, допущеного ним, оскільки в діях банку міститься склад правопорушення, що безпосередньо передбачений приписами пункту 119.3 статті 119 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 27.07.2012 №0002074310, оскільки при поданні податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк»вказано недостовірні дані, а саме -невірно вказано частину ідентифікаційних номерів фізичних осіб, які отримали дохід від банку, у зв'язку із чим до позивача застосовані штрафні санкції, передбачені пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України. При цьому, відповідачем звернуто увагу суду на повторність вчиненого позивачем порушення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Окружною державною податковою службою -Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, що відображено в уточнюючому розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІІ кварталу 2011 року, поданого у вересні 2011 року.

За наслідками перевірки складний акт від 12.07.2012 №672/43-10/05839888 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2012 №0002074310, яким до публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»застосовано штрафні санкції у сумі 1020 грн. за порушення пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Під час судового розгляду справи позивач не заперечував наявність зафіксованого в акті перевірки від 12.07.2012 №672/43-10/05839888 факту невірного зазначення в податкових розрахунках ідентифікаційних номерів фізичних осіб, які отримали дохід від банку.

Разом з тим, позивач не погоджується із кваліфікацією даного порушення та сумою застосованого штрафу (застосування штрафу 1020 грн. замість 170 грн.). Незважаючи на це, позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС від 27.07.2012 №0002074310 в повному обсязі.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до змісту пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з підпунктом 47.1.3 пункту 47.1 статті 47 названого Кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть податкові агенти.

Стаття 119 Податкового кодексу України визначає відповідальність платника податків за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 названого Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Пунктом 119.3 статті 119 Податкового кодексу України передбачено, що оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.2 цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

Разом з тим, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1020 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за №46/18784.

Враховуючи, що Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку чітко визначає процедуру внесення певних відомостей до податкового розрахунку, суд погоджується із доводами відповідача, що неправильне зазначення ідентифікаційних номерів фізичних осіб у податковому розрахунку є зазначення недостовірних відомостей у податковому розрахунку.

Суд звертає увагу на те, що норма пункту 119.3 статті 119 Податкового кодексу України містить посилання на можливість її застосування за умови відсутності випадків порушень, визначених пунктом 119.2 цієї статті.

Враховуючи, що відповідальність до позивача застосовано відповідачем на підставі частини другої пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України за повторністю порушення, під час судового розгляду справи судом досліджувалось питання щодо вчинення платником податків протягом року такого самого порушення.

Представником відповідача в судовому засіданні 19.09.2012 надано суду докази застосування до позивача штрафних санкцій за те ж саме порушення, але за іншій податковий період, вказано на відсутність факту оскарження такого податкового повідомлення-рішення і сплати суми штрафу в повному обсязі (докази містяться в матеріалах справи).

Позивачем зазначені доводи відповідача спростовані не були.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наявність факту зазначення позивачем недостовірних відомостей у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, повторність зазначених порушень, податкове повідомлення-рішення від 27.07.2012 №0002074310 прийнято Окружною державною податковою службою -Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС обґрунтовано, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.