Постанова № 26417344, 21.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 вересня 2012 року № 2а-5146/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу у письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами

«Конкорд Ессет Менеджмент»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків

фінансових послуг

про скасування постанови №164-ДМ від 28.02.2011 р. та Розпорядження №45-Дм від 28.02.2011 р. дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Конкорд Ессет Менеджмент»звернулося з позовною заявою до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови №164-ДМ від 28.02.2011 р. та Розпорядження №45-Дм від 28.02.2011 р.

Обґрунтування позовних вимог базується на тому, що за повторне не виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери до позивача застосовано штрафні санкції. На думку позивача оскаржувана постанова є незаконною та такою, що прийнята відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

В матеріалах справи містяться заперечення проти позовних вимог. Відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване розпорядження та постанова прийнято в порядку та спосіб, встановлені законодавством України.

Як зазначено в Листі (роз'яснення) Вищого адміністративного суду України від 01.06.2012 р. №13, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не належать до суб'єктів, визначених частиною першою статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому її положення не поширюється на порядок розгляду та вирішення справ, у яких ці органи є відповідачами.

З урахуванням Листа (роз'яснення) Вищого адміністративного суду України від 01.06.2012 р. №13, дана справа розглядається суддею одноособово.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що Позивачем було отримано від Відповідача Постанову №164-ДМ про накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 28.02.2011 р. за повторне не виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, застосовано штрафні санкції у розмірі 150 000,00 грн. та винесено Розпорядження №45-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 28.02.2011 р.

Підставою для винесення вищезазначеної Постанови слугували: Постанова про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 07.07.2010 р. №422-ДМ в частині не виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 30.12.2008 р. №1290-ДМ; Постанова про накладання санкції від 12.08.2010 р. №527-ДМ в частині не виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 30.12.2008 р. №1293-ДМ; Постанова про накладання санкції від 06.12.2010 р. №829-ДМ в частині не виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 12.08.2010 р. №421-ДМ.

Виходячи з аналізу заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи Суд приходить до наступних висновків.

Указом Президента України «Про ліквідацію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України»від 23.11.2011 року постановлено ліквідувати Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України та утворити комісію з ліквідації Держфінпослуг. Цим же Указом визнано такими, що втратили чинність: Указ Президента України від 11.12.2002 року N 1153 «Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України», Указ Президента України від 04.04.2003 року N292 «Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України».

Одночасно, Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг»постановлено утворити новий орган, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та затверджено Положення про нього.

На підставі вказаних Указів Президента України 20.02.2012 року було зареєстровано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (і.к. 38062828).

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначено Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 5 цього Закону у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови, державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Частиною 2 статті 6 Закону визначено, що ДКЦПФР здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 10 частини 1 статті 8 Закону передбачено, що ДКЦПФР має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства, накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (пункт 14 частини 1 цієї статті Закону).

Згідно з пунктом 8 статті 11 названого Закону за повторне протягом року невиконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів застосовується санкція у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, розпорядженням ДКЦПФР від 28.02.2011 року № 45-ДМ зобов'язано ТОВ "КУА "Конкорд Ессет Менеджмент" у термін до 30 травня 2011 року усунути порушення законодавства про цінні папери, а саме: абзацу 10 частини 15 статті 4 Закону України "Про інститут спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди") та підпункту е). пункту 3 розділу III Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Комісії від 11 січня 2002 року № 12, та до 31 травня 2011 року письмово повідомити про виконання цього розпорядження шляхом надання інформації про склад, структуру та вартість активів пайового інвестиційного фонду диверсифікованого виду відкритого типу «Конкорд Достаток».

Водночас позивача попереджено про відповідальність відповідно до пункту 8 частини 1 статті 11 закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" за невиконання або несвоєчасне виконання розпорядження про усунення порушень, а також повідомлено, що до спливу терміну виконання розпорядження таке розпорядження може бути переглянуте або термін його виконання може бути продовжено за письмовим клопотанням порушника, уповноваженою особою, якою винесено розпорядження.

У відношенні до Позивача було прийнято постанову від 28.02.2011 року № 164-ДМ, якою на ТОВ «КУА "Конкорд Ессет Менеджмент»та накладено штраф у розмірі 150 000 грн.

З оскаржуваної постанови вбачається, що до товариства застосовувались санкції за невиконання Постанова про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 07.07.2010 р. №422-ДМ в частині не виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 30.12.2008 р. №1290-ДМ; Постанова про накладання санкції від 12.08.2010 р. №527-ДМ в частині не виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 30.12.2008 р. №1293-ДМ; Постанова про накладання санкції від 06.12.2010 р. №829-ДМ в частині не виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 12.08.2010 р. №421-ДМ, що свідчить про повторність правопорушення.

В матеріалах справи міститься Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2012 р. по справі №2а-622/11/2670, якою було скасовано постанову ДКЦПФР від 06 грудня 2010 року № 829-ДМ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року № 2а-17024/10/2670, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 вересня 2011 року, скасовано постанову ДКЦПФР від 07 липня 2010 року № 422-ДМ.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2011 року № 2а-16126/10/2670, яка набрала законної сили від 15 березня 2012 року скасовано постанову ДКЦПФР від 12 серпня 2010 року № 527-ДМ.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З аналізу вищезазначеної норми закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Постанови на підставі, яких було винесено спірну Постанову №164-ДМ від 28.02.2011 р. скасовано рішеннями судів, то в даному випадку Постанова №164-ДМ від 28.02.2011 р. винесена не за повторне невиконання вищезазначених Постанов.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати постанову №164-ДМ від 28.02.2011 р. та Розпорядження №45-ДМ від 28.02.2011 р.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук