Постанова № 26417002, 09.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 жовтня 2012 р. № 2-а- 9829/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Плужнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Закрите акціонерне товариство "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" (далі - ЗАТ "АТГ "СПЕЦТЕХНІКА"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000222210 від 20.08.2012 року, прийняте на підставі акту перевірки №1411/2210/30884849 від 06.08.2012 року, в повному обсязі; скасувати податкове повідомлення - рішення №0000232210 від 20.08.2012 року, прийняте на підставі акту перевірки №1411/2210/30884849 від 06.08.2012 року, в повному обсязі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з висновками та доводами викладеними в акті перевірки та з винесеними на підставі даного акту спірними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та вважає їх незаконними та необґрунтованими, оскільки ЗАТ "АТГ "СПЕЦТЕХНІКА" виконало усі передбачені законом умови отримання відшкодування ПДВ та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Позивач вважає, що податковий кредит ним сформовано у повній відповідності з вимогами п.198.2 п.198.4. п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та вимогами п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач зазначив, що на час складення податкових накладних його контрагенти - ТОВ «ІНТЕХЛІС», ТОВ «Брокер-класік», ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» знаходились в Єдиному державному реєстрі підприємців та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, були у встановленому порядку зареєстрований в якості платника ПДВ, тому мали право на складання податкових накладних та нарахування податку. Позивач вважає, що покупець (замовник) не може нести відповідальності як за несплату податків як продавцями (виконавцями) та їх контрагентами, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, а сама по собі несплата податку виконавцем (продавцем) (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит замовника (покупця) та суму бюджетного відшкодування. Таким чином, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи. Надав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що під час проведення перевірки позивача були досліджені акти по контрагентами, відповідно до висновків яких по ТОВ «ІНТЕХЛІС», ТОВ «Право» та ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР» відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платниками податків за відповідні періоди; по ТОВ «Брокер-класік» неможливо провести зустрічну звірку, оскільки підприємство визнано банкрутом; у ПП «Дім споживчого побуту Бріз» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, угоди мають ознаки нікчемності. Таким чином, за результатами перевірки позивача встановлені порушення, зокрема, п. 137.16 ст.137 Податкового Кодексу України, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у податковому періоді - 2010 рік у сумі 143374 грн., у податковому періоді - 2-4 квартали 2011р. у сумі 44637 грн. та завищено податку на прибуток у податковому періоді 1 квартал 2011р. у сумі 25023 грн.; п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України та пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на

додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010р. у сумі 44573 грн., за липень 2010р. у сумі 156000 грн., за серпень 2010р. у сумі 68483 грн., за жовтень 2010р. у сумі 51285 грн., за листопад 2010р. у сумі 15591 грн., за січень 2011р. у сумі 3000 грн., за вересень 2011р. у сумі 156233 грн., за грудень 2011р. у сумі 210884 грн. та завищення у січні 2012р. у сумі 58 грн.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень від 10.07.2012 року №483, №№476-482, від 24.07.2012 року №524, від 25.07.2012 року №528 та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ЗАТ "АТГ "СПЕЦТЕХНІКА", код ЄДРПОУ 30884849, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №1411/2210/30884849 від 06.08.2012 року (а.с. 17-78 том 1).

Згідно висновків акту перевірки №1411/2210/30884849 від 06.08.2012 року встановлені зокрема порушення позивачем п. 137.16 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у податковому періоді - 2010 рік у сумі 143 374,00 грн., у податковому періоді -2-4 квартали 2011 року у сумі 44 637,00 грн. та завищено податок на прибуток у податковому періоді 1 квартал 2011 року у сумі 25 023,00 грн.; п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями та п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року за№168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010 року у сумі 44 573, 0 грн., за липень 2010 року у сумі 156 000,00 грн., за серпень 2011 року у сумі 3 000,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 156 233,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 210 884,00 грн. та завищення у січні 2012 року у сумі 58 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем 20.08.2012 року були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000222210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 973533,50 грн., у тому числі за основним платежем 705991,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 267542,50 грн.; № 0000232210, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 198831,00 грн., у тому числі за основним платежем 162988,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35843,50 грн. (а.с. 15-16 том 1).

Як вбачається з акту перевірки №1411/2210/30884849 від 06.08.2012 року, підставами для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем складу валових витрат та складу податкового кредиту з ПДВ по його господарським взаємовідносинам з ТОВ «ІНТЕХЛІС», ТОВ «Брокер-класік», ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» за період з березня 2010 року по січень 2012 року.

Суд зазначає, що правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ".

Так, положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Суд також зазначає, що до 01.01.2011 року порядок нарахування платником податку податкового кредиту встановлювався Законом України «Про податок на додану вартість», а з 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» (продавець) було укладено договір № 15/03 від 15.03.2010 року (а.с. 79 том 1), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю запчастини на автотехніку, згідно видаткових накладних від продавця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Фактичне виконання зобов'язань за вищезазначеним договором підтверджується видатковою накладною № 751 від 15.03.2010 року на загальну суму 688194,00 грн., у т.ч. ПДВ - 114699,00 грн. (а.с. 80 том 1). Товар за даним договором був отриманий ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності № 72 від 15.03.2010 року.

Оплата за даним договором на час проведення перевірки не була здійснена.

ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» було виписано та надано позивачу податкову накладну №755 від 15.03.2010 року на загальну суму 688194,00грн., у т.ч. ПДВ - 114699,00грн. (а.с. 81 том 1).

Дана податкова накладна позивачем включена до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду, що приєднані до матеріалів справи.

Вказана операція відображена у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотно-сальдових відомостях, що приєднані до матеріалів справи.

Позивачем по взаємовідносинам з ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» відповідні суми витрат та суми ПДВ були включені у 1 кварталі 2010 року до складу валових витрат та до складу податкового кредиту, що відображено в податковій декларації з ПДВ за березень 2010 року, що приєднана до матеріалів справи.

На час розгляду справи одна одиниця товару була реалізована ВАТ «Полтаваобленерго», залишок на складі позивача - 33 шт. одиниці товару, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281, приєднаною до матеріалів справи.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР» (продавець) було укладено договір № 27/09 від 27.09.2010 року, що приєднаний до матеріалів справи, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця Бортову платформу ГАЗ -3309 (1 од.) та Борт, тент, каркас на ГАЗ -3302 (1 од.), згідно видаткових накладних від продавця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Фактичне виконання зобов'язань за вищезазначеним договором підтверджується видатковою накладною № 121108 від 12.11.2010 року на загальну суму 3000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 500,00 грн. (а.с. 82 том 1). Товар за даним договором був отриманий Корнієнко В.С. - головним інженером ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА».

Оплата за даним договором на час проведення перевірки не була здійснена.

ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР» було виписано та надано позивачу податкову накладну № 121109 від 12.11.2010 року на загальну суму 3000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 500,00 грн. (а.с. 83 том 1).

Дана податкова накладна позивачем включена до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду, що приєднані до матеріалів справи.

Вказана операція відображена у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотно-сальдових відомостях, що приєднані до матеріалів справи.

Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР» відповідні суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, що відображено в податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року, що приєднана до матеріалів справи.

Товар був реалізований АТ «Спецстрой 3», що підтверджується видатковою накладною №12/11-01 від 12.11.2010 року, приєднаною до матеріалів справи.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Брокер-класік» (продавець) було укладено договір № 14/07 від 14.07.2010 року (а.с. 84-85 том 1), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця запчастини на автотехніку, згідно видаткових накладних від продавця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Фактичне виконання зобов'язань за вищезазначеним договором підтверджується наступними видатковими накладними: № 140707 від 14.07.2010 року на загальну суму 300000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн.; № 210704 від 21.07.2010 року на загальну суму 285000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 47500,00 грн.; № 230705 від 23.07.2010 року на загальну суму 351000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 58500,00 грн.; № 190808 від 19.08.2010 року на загальну суму 411000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 68500,00 грн. (а.с. 86, 88, 90, 92 том 1). Товар за даним договором був отриманий ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреностей № 193 від 21.07.2010 року, № 192 від 14.07.2010 року.

Оплата за даним договором на час проведення перевірки не була здійснена.

ТОВ «Брокер-класік» було виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: № 140707 від 14.07.2010 року на загальну суму 300000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн.; № 210704 від 21.07.2010 року на загальну суму 285000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 47500,00 грн.; № 230705 від 23.07.2010 року на загальну суму 351000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 58500,00 грн.; № 190808 від 19.08.2010 року на загальну суму 411000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 68500,00 грн. (а.с. 87, 89, 91, 93 том 1).

Дані податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду, що приєднані до матеріалів справи.

Вказані операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотно-сальдових відомостях, що приєднані до матеріалів справи.

Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Брокер-класік» відповідні суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, що відображено в податкових деклараціях з ПДВ за липень-серпень 2010 року, що приєднані до матеріалів справи.

На час розгляду справи частково отриманий товар реалізовано ДП «Укртрансгаз» та ВАТ «Полтаваобленерго», залишок товару знаходиться на складі позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, що приєднані до матеріалів справи.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «ІНТЕХЛІС» (виконавець) було укладено договір № 01-Д/12 від 01.12.2011 року (а.с. 94-96 том 1), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався здійснити роботи з передпродажної підготовки та доукомплектації, переобладнанню автотехніки, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (надані послуги) на умовах даного договору.

Фактичне виконання здійснення робіт за вищезазначеним договором підтверджується наступними актами виконаних робіт: № 01-Д/12-001 від 01.12.2011 року на загальну суму 18000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3000,00 грн.; № 01-Д/12-002 від 06.12.2011 року на загальну суму 270000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 45000,00 грн.; № 01-Д/12-003 від 07.12.2011 року на загальну суму 2000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 333,33 грн.; № 01-Д/12-004 від 08.12.2011 року на загальну суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1666,66 грн.; № 01-Д/12-005 від 12.12.2011 року на загальну суму 62000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10333,33 грн.; № 01-Д/12-006 від 20.12.2011 року на загальну суму 420000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 70000,00 грн.; № 01-Д/12-007 від 21.12.2011 року на загальну суму 252000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 42000,00 грн.; № 01-Д/12-008 від 27.12.2011 року на загальну суму 98000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16333,33 грн. (а.с. 97-104 том 1). Виконані роботи були прийняті генеральним директором ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» Стецовим О.М.

Позивачем здійснено часткову оплату за виконані роботи за вищезазначеним договором, що підтверджується виписками по рахунку за 06.02.12 року; за 22.03.12 року; за 23.03.12 року; за 26.03.12 року; за 13.04.12 року; за 11.04.12 року (а.с. 113-118 том 1).

ТОВ «ІНТЕХЛІС» було виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: № 20 від 01.12.2011 року на загальну суму 18000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3000,00 грн.; № 285 від 06.12.2011 року на загальну суму 270000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 45000,00 грн.; № 337 від 07.12.2011 року на загальну суму 2000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 333,33 грн.; № 398 від 08.12.2011 року на загальну суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1666,66 грн.; № 529 від 12.12.2011 року на загальну суму 62000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10333,33 грн.; № 878 від 20.12.2011 року на загальну суму 420000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 70000,00 грн.; № 935 від 21.12.2011 року на загальну суму 252000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 42000,00 грн.; № 1177 від 27.12.2011 року на загальну суму 98000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16333,33 грн. (а.с. 105-112 том 1).

Дані податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду, що приєднані до матеріалів справи.

Вказані операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотно-сальдових відомостей, що приєднані до матеріалів справи.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «ІНТЕХЛІС» (постачальник) було укладено договір № 05-Б/12 від 05.12.2011 року (а.с. 119-121 том 1), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця Бортову платформу на автомобіль ГАЗ-3309 комплект (2 од.) та Бортову платформу на автомобіль ГАЗ-3309 (10 од.), а останній зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Фактичне виконання зобов'язань за вищезазначеним договором підтверджується наступними видатковими накладними: № 09121 від 09.12.2011 року на загальну суму 3000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 500,00 грн.; № 14121 від 14.12.2011 року на загальну суму 4650,00 грн., у т.ч. ПДВ - 775,00 грн.; №20121 від 20.12.2011 року на загальну суму 4650,00 грн., у т.ч. ПДВ - 775,00 грн. (а.с. 122-124 том 1). Товар за даним договором був отриманий Корнієнко В.С. (головний інженер ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА»), що діяв на підставі довіреності № 410-1 від 09.12.2010 року.

Позивачем здійснено оплату за придбаний товар за вищезазначеним договором у повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку за 25.01.12 року (а.с. 128 том 1).

ТОВ «ІНТЕХЛІС» було виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: № 462 від 09.12.2011 року на загальну суму 3000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 500,00 грн.; № 640 від 14.12.2011 року на загальну суму 4650,00 грн., у т.ч. ПДВ - 775,00 грн.; № 877 від 20.12.2011 року на загальну суму 4650,00 грн., у т.ч. ПДВ - 775,00 грн. (а.с. 125-127 том 1).

Дані податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду, що приєднані до матеріалів справи.

Вказані операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотно-сальдових відомостей, що приєднані до матеріалів справи.

В подальшому отриманий від постачальника товар був реалізований ТОВ «ТЦ Грузавтосервіс» (видаткова накладна № РН-14.12/1 від 14.12.2011 року, видаткова накладна № РН-20/12-1 від 20.12.2011 року) та ТОВ «Гранд-Запчастина» (видаткова накладна № РН-09.12-1 від 09.12.2011 року) , що приєднані до матеріалів справи.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «ІНТЕХЛІС» (постачальник) було укладено договір № 7872 від 10.08.2011 року (а.с. 129-131 том 1), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар визначений у п.1.1 договору, а останній зобов'язався прийняти та оплатити товар в порядку визначеному в договорі.

Позивачем здійснено 100% попередню оплату за товар у розмірі 700 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку за 06.09.2011 року; за 08.09.2011 року; за 12.09.2011 року (а.с. 135-138 том 1). Поставка товару за вищезазначеним договором не відбувалась.

ТОВ «ІНТЕХЛІС» було виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: № 298 від 06.09.2011 року на загальну суму 500000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 83333,33 грн.; № 410 від 08.09.2011 року на загальну суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16666,67 грн.; № 538 від 12.09.2011 року на загальну суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. (а.с. 132-134 том 1).

Дані податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду, що приєднані до матеріалів справи.

Вказані операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотно-сальдових відомостей, що приєднані до матеріалів справи.

Також, позивачем згідно рахунку № 8/Н від 13.09.2011 року від ТОВ «ІНТЕХЛІС» (а.с. 144 том 1) було здійснено 100% попередню оплату за товар у розмірі 237400,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку за 13.09.2011 року; за 19.09.2011 року; за 23.09.2011 року; за 26.09.2011 року; за 29.09.2011 року; відомостями про стягнення плати заведення поточного рахунку за 13.09.2011 року; за 14.09.2011 року; за 22.09.2011 року (а.с. 157-163 том 1). Поставка товару за вищезазначеним договором не відбувалась.

ТОВ «ІНТЕХЛІС» було виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: № 592 від 13.09.2011 року на загальну суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.; № 649 від 14.09.2011 року на загальну суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.; № 844 від 19.09.2011 року на загальну суму 55000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9166,67 грн.; № 1015 від 22.09.2011 року на загальну суму 37400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6233,33 грн.; № 1084 від 23.09.2011 року на загальну суму 35000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5833,33 грн.; № 1140 від 26.09.2011 року на загальну суму 20000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.; № 1331 від 29.09.2011 року на загальну суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1666,67 грн. (а.с. 145-151 том 1).

Дані податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду, що приєднані до матеріалів справи.

Вказані операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотно-сальдових відомостей, що приєднані до матеріалів справи.

Також, позивачем згідно рахунку № 0110 від 01.10.2011 року від ТОВ «ІНТЕХЛІС» (а.с. 164 том 1) було здійснено попередню оплату за товар у розмірі 394500,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку за 07.10.2011 року; за 10.10.2011 року; за 11.10.2011 року; за 17.10.2011 року; за 18.10.2011 року; за 21.10.2011 року; за 24.10.2011 року; за 26.10.2011 року; за 28.10.2011 року; за 10.11.2011 року; за 14.11.2011 року; за 08.11.2011 року; за 07.11.2011 року (а.с. 174-186 том 1). Поставка товару за вищезазначеним договором не відбувалась.

ТОВ «ІНТЕХЛІС» було виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: № 345 від 07.10.2011 року на загальну суму 15000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2500,00 грн.; № 402 від 10.10.2011 року на загальну суму 19000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3166,67 грн.; №466 від 11.10.2011 року на загальну суму 23000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3833,33 грн.; № 695 від 17.10.2011 року на загальну суму 42000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7000,00 грн.; № 762 від 18.10.2011 року на загальну суму 38000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6333,33 грн.; № 938 від 21.10.2011 року на загальну суму 15000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2500,00 грн.; № 997 від 24.10.2011 року на загальну суму 11500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1916,67 грн.; № 1118 від 26.10.2011 року на загальну суму 66000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11000,00 грн.; № 1236 від 28.10.2011 року на загальну суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5000,00 грн. (а.с. 165-173 том 1).

Дані податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду, що приєднані до матеріалів справи.

Вказані операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотно-сальдових відомостей, що приєднані до матеріалів справи.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «ІНТЕХЛІС» (постачальник) було укладено договір № 5/Б від 19.01.2012 року (а.с. 187-189 том 1), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар визначений п.1.1. даного Договору, а останній зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Фактичне виконання зобов'язань за вищезазначеним договором підтверджується видатковою накладною № 20/01-1 від 20.01.2012 року на загальну суму 4650,00 грн., у т.ч. ПДВ - 775,00 грн. (а.с. 190 том 1). Товар за даним договором був отриманий Корнієнко В.С. (головний інженер ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА»), що діяв на підставі довіреності № 12-1 від 20.01.2012 року.

Позивачем здійснено оплату за придбаний товар за вищезазначеним договором, що підтверджується випискою по рахунку за 26.04.2012 року (а.с. 192 том 1).

ТОВ «ІНТЕХЛІС» було виписано та надано позивачу податкову накладну № 20014 від 20.01.2012 року на загальну суму 4650,00 грн., у т.ч. ПДВ - 775,00 грн. (а.с. 191 том 1).

Дані податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду, що приєднані до матеріалів справи.

Вказані операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотно-сальдових відомостей.

Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «ІНТЕХЛІС» відповідні суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, що відображено в податкових деклараціях з ПДВ за вересень, листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року, що приєднані до матеріалів справи.

В подальшому отриманий товар був реалізований ТОВ «ТЦ Грузавтосервіс» (видаткова накладна № РН-20.2-12 від 20.01.2012 року, що приєднана до матеріалів справи).

Поставка товару за договорами укладеними між ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» та його контрагентами (ТОВ «ІНТЕХЛІС», ТОВ «Брокер-класік», ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз») здійснювалась за рахунок коштів та транспортом постачальників.

Отже, позивачем, зі свого боку, виконано всі свої зобов'язання за вищезазначеними договорами з його контрагентами, здійснено оплату ПДВ в ціні придбаних товарів (наданих робіт), окрім тих по яким строк оплати ще не настав, та одержано від всі вищевказаних контрагентів податкові накладні, які містять усі необхідні реквізити, передбачені положеннями норм чинного законодавства.

З наданих позивачем до суду копій балансів, оборотно-сальдових відомостях та виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, що приєднані до матеріалів справи, вбачається наявність фактичного руху активів та відповідних змін у власному капіталі позивача у зв'язку зі здійсненням вищезазначених господарських операціях.

Під час розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару (робіт) у спірних правовідносинах, невикористання товару (робіт) у господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаних товарів (робіт), оплаті вартості придбаного товару (робіт) не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Окрім цього, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки №1411/2210/30884849 від 06.08.2012 року відповідачем не спростовується, що на час здійснення вищевказаних фінансово-господарських операцій ТОВ «ІНТЕХЛІС», ТОВ «Брокер-класік», ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» були зареєстрованими як платники податку в податковому органі та їм було присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, а отже, мали право на складання податкових накладних та нарахування податку.

Суд також зазначає, що вказані первинні документи відповідають приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) та не спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

Вказані господарські операції пов'язані з основними напрямками діяльності ЗАТ "АТГ "СПЕЦТЕХНІКА", зокрема, якими є оптова торгівля автомобілями, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, оптова торгівля сільськогосподарською технікою, ремонт, технічне обслуговування і монтаж інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства тощо.

Придбанні товари та роботи у вищевказаних контрагентів було в подальшому використано у господарській діяльності ЗАТ "АТГ "СПЕЦТЕХНІКА".

Як вбачається з матеріалів справи, для здійснення господарської діяльності позивач на підставі договорів оренди землі від 05.03.2005 року та від 18.10.2005 з актами прийому - передачі та додатковими угодами, що приєднані до матеріалів справи, орендує земельні ділянки загальною площею 0,1705 га та 0,1053 га несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 111, строком до 01.08.2029 року та 01.12.2029 року. Нежитлова будівля за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 111 знаходиться у приватній власності позивача, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 05.08.2008 року, приєднаним до матеріалів справи.

ЗАТ "АТГ "СПЕЦТЕХНІКА" має дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 111, реєстраційний номер 02-2080 від 29.01.2008 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «ІНТЕХЛІС», ТОВ «Брокер-класік», ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи (видатковими та податковими накладними, договорами та іншими первинними документами), а саме реальне понесення витрат у власній господарській діяльності та фактичне придбання товару (робіт), які було використано у господарській діяльності позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем по взаємовідносинам з його контрагентами правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідні суми витрат та суми ПДВ.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків, викладених в акті перевірки позивача №1411/2210/30884849 від 06.08.2012 року, є виключно висновки податкових органів, викладені в актах перевірок контрагентів - ТОВ «ІНТЕХЛІС», ТОВ «Брокер-класік», ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», про відсутність факту реального вчинення господарських операцій та нікчемність укладених з покупцями угод.

З цього приводу суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Суд також зазначає, що правочин визнається недійсним, якщо його зміст суперечить вимогам закону, а порушення вимог закону, допущені стороною після укладення правочину, не можуть спричиняти його недійсність, а призводять до інших правових наслідків, передбачених законом. Отже, порушення вимог податкового законодавства з боку контрагентів позивача не свідчить про недійсність правочинів вказаних підприємств.

В матеріалах справи відсутні судові рішення про визнання недійсними правочинів позивача з ТОВ «ІНТЕХЛІС», ТОВ «Брокер-класік», ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», докази наявності умислу сторін спірних правочинів на порушення публічного порядку.

Окрім цього, в акті перевірки №1411/2210/30884849 від 06.08.2012 року не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність факту реального виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару (робіт) у своїй господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по його господарським взаємовідносинам з ТОВ «ІНТЕХЛІС», ТОВ «Брокер-класік», ТОВ «ТЕХЦЕНТР «ВЕКТОР», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» за період з березня 2010 року по січень 2012 року.

Відтак, донарахування відповідачем позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000222210 від 20.08.2012 року, прийняте на підставі акту перевірки №1411/2210/30884849 від 06.08.2012 року, в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000232210 від 20.08.2012 року, прийняте на підставі Акту перевірки №1411/2210/30884849 від 06.08.2012 року, в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11.10.2012 року.

Суддя Піскун В.О.