Постанова № 26416981, 13.09.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/5252/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - М.М. Шаповала,

за участю секретаря судового засідання - А.Г. Вольської,

представників позивача - А.В. Кисіль, С.В. Литвиненко,

представника відповідача - М.П. Васильченко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач у своєму позові просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000832314/1468 від 02 квітня 2012 року про визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі 53146 грн., із них: 42517 грн. за основним платежем і 10629 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Це податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі акту "Про результати планової виїзної перевірки ВАТ "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" (далі по тексту - ВАТ "ВНДІАЕН") з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2011року" № 9425/2314/00220477/92 від 21 грудня 2011 року (далі по тексту - акт перевірки від 21.12.2011р.), в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.5.1, п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.5 ст. 215 ЦК України.

Згідно акту перевірки від 21.12.2011р. порушення податкового законодавства полягають в тому, що позивачем неправомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по господарський операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), оскільки в ході перевірки було встановлено факт відсутності реального здійснення операцій з транспортування, відвантаження, приймання-передачі ТМЦ (днища ДУ) між ВАТ "ВНДІАЕН" та ТОВ "Юніфіт Трубодеталь", а також ТОВ "Укр-Авто-Газ", товар фактично не перевозився і не зберігався, послуги по транспортуванню товару не надавались. Відповідно до наданих до перевірки документів можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати не було. Таким чином правочини між ВАТ "ВНДІАЕН" та ТОВ "Юніфіт Трубодеталь", ТОВ "Укр-Авто-Газ" не мали реального характеру, а тому є нікчемними.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Несплата контрагентами позивача податку не свідчить про те, що укладені позивачем правочини не відповідають інтересам держави і суспільства.

Факт перевезення вантажів, наявність транспортних засобів підтверджується подорожніми листами, розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, прибутковими ордерами, довіреностями на отримання ТМЦ, карткою складського обліку та вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Враховуючи наявність всіх документів, підтверджуючих отримання ТМЦ від ТОВ "Юніфіт Трубодеталь" та ТОВ "Укр-Авто-Газ", позивач мав право формувати валові витрати по цих господарських операціях, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі вказаних висновків акту перевірки, є незаконним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та зазначила, що угоди укладені між позивачем та ТОВ "Юніфіт Трубодеталь", ТОВ "Укр-Авто-Газ" є безтоварними, оскільки позивачем не були надані товарно-транспортні накладні на транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей, окрім того ТОВ "Укр-Авто-Газ" не задекларувало свої податкові зобов'язання які виникли за наслідками правовідносин з позивачем.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

На підставі направлень від 10.11.2011р. № 3044, 3045, 3046 та від 16.11.2011р. № 3131 ДПІ в м. Сумах 21.12.2011 р. проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ "ВНДІАЕН" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2011р. за результатами якої складено акт № 9425/2314/00220477/92 (а.с.12-68), в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 5 ст. 215 ЦК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 79 002 грн.

11.01.2012 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032314/0/1836, яким збільшено суму грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток за основним платежем 79002 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 16473 грн. (а.с.69). Не погодившись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою від 20.01.2012р. № 172/ЮБ до Державної податкової служби в Сумській області.

Рішенням Державної податкової служби в Сумській області від 20.03.2012р. № 2871/10/10-105-16/19ск "Про результати розгляду первинної скарги" (а.с.75-78) було скасоване податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012р. № 0000032314/0/1836 в частині основного платежу в сумі 36485 грн. і застосованих штрафних санкцій в розмірі 5844 грн. В іншій частині дане податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

За наслідками адміністративного оскарження позивачу було зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, яка була визначена податковим повідомленням-рішенням від 11 січня 2012 року № 0000032314/0/1836, у зв'язку з чим відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення від 02 квітня 2012 року №0000832314/1468 про визначення відкритому акціонерному товариству "Науково-дослідний і проектно конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі 53146 грн., із них: 42517 грн. за основним платежем і 10629 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до преамбули Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила перевезення вантажів), правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

При цьому замовником вважається вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

Перевізником - є особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

Тобто, з цього слідує, що Правила перевезення вантажів, та, відповідно, застосування ТТН, поширюється лише на ті випадки, коли перевезення вантажу здійснюється третьою особою - перевізником на підставі укладеного з ним договором.

Згідно із п.п. 11.1. Правил перевезень вантажів, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344, документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 (далі - Перелік), ТТН обов'язкова лише для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.

А для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, обов'язковим є лише накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж (п. 2 Переліку). При цьому для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Тобто, що доказом перевезення вантажу власним транспортом та для власних потреб є не ТТН, а дорожній лист, який виписується водію транспортного засобу та вантажоодержувачу не надається.

На підтвердження факту перевезення вантажів власним транспортом позивачем надані дорожні листами від 17.06.2009 року № 031508, від 22.05.2009 року № 031452, від 30.07.2009 року № 030965, від 22.07.2009 року № 030980 (а.с.101-104) та зазначено, що спірні ТМЦ забирались власним транспортом позивача на складських приміщення контрагентів які знаходились в м. Суми.

При цьому наявність власних транспортних засобів підтверджується розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2009 рік та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.125).

Також в акті перевірки зазначено, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Юніфіт Трубодеталь" № 23/03/09 від 23.03.2009р. (а.с.79-80), ТОВ "Укр-Авто-Газ" від 12.12.2008р. № 173, від 22.12.2008р. № 185 (а.с. 81-82, 91-92), є нікчемними, оскільки не мали реального товарного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 4 статті 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тому основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договори купівлі - продажу ВАТ "Науково-дослідний і проектно конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" з його контрагентами недійсними.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України і до них відносяться:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Наявність ТТН не є обов'язковою вимогою, з причин того, що доставка ТМЦ від постачальників здійснювалась власними транспортними засобами, оприбуткування товарів позивачем здійснювалось шляхом оформлення прибуткових ордерів, а саме: від 21.07.2009 року № 450 та 451, від 22.07.2009 року № 419 та 420, від 30.04.2009 року № 203 (а.с.109-113).

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 (далі - Інструкція), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей (п. 6 Інструкції).

У відповідності до журналу реєстрації довіреностей позивачем було видано своїм працівникам довіреності на отримання ТМЦ від ТОВ "Юніфіт Трубодеталь" та ТОВ "Укр-Авто-Газ", а саме: від 29.07.2009 року № 317, від 22.04.2009 року № 150 та від 20.07.2009 року № 294 (а.с.120-122).

В судовому засіданні достовірно встановлено що, для складського обліку ТМЦ отриманих позивачем від ТОВ "Юніфіт Трубодеталь" та ТОВ "Укр-Авто-Газ", були заведені картки складського обліку матеріалів № 2009 днищ ДУ та корпусів ресивера відповідно (копії цих карток в матеріалах справи на а.с.114).

Внутрішнє переміщення днищ ДУ та корпусів ресивера підтверджується копіями вимог від 03.08.2009 р. № 763, від 28.07.2009 р. № 728 та від 25.09.2009 р. № 1014 (а.с.98-100).

Окрім того, відповідач зазначає, що в ході перевірки встановлено розбіжності при автоматичному співставленні даних податкової звітності з податку на додану вартість позивача та ТОВ "Укр-Авто-Газ" у зв'язку з чим, відповідач вважав безпідставне право позивача на податковий кредит, який виник за наслідками правовідносин позивача з ТОВ "Укр-Авто-Газ".

Однак під валовими витратами виробництва та обігу відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) належить розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, г) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положення ч. 2 і 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 11.2.1. ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На підставі викладеного суд визнає, що відповідачем не доведено існування як на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення так і на день розгляду судом справи обґрунтованих підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток, а також визнавати дії позивача порушенням податкового законодавства та нараховувати за них штрафні (фінансові) санкції.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000832314/1468 від 02 квітня 2012 року про визначення Відкритому акціонерному товариству "Науково-дослідний і проектно конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі 53146 (п'ятдесят три тисячі сто сорок шість) грн., із них 42517 грн. за основним платежем і 10629 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Шаповал

Повний текст постанови складено 18 вересня 2012 року.

З оригіналом згідно

Суддя М.М. Шаповал