Постанова № 26416871, 10.09.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/5487/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - М.М. Шаповала

за участю секретаря судового засідання - А.Г. Вольської,

представників позивача - І.В. Черняк, Г.В. Джепи,

представника відповідача - Я.В. Сошенка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Експерт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.06.2012 року № 00004551503/21883, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 11080 грн., із них: 11079 грн. - основного платежу, 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції, і свої вимоги мотивує тим, що за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача, відповідачем було складено акт перевірки № 997/15-319/35384121 від 21.05.2012 р. "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Пром Експерт" з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість з ТОВ фірма "Ліон" за березень 2011 року." (далі - акт перевірки від 21.05.2012р.) на підставі якого було винесено вищевказане податкове повідомлення-рішення.

Підставами для збільшення суми грошового зобов'язання стали висновки, викладені в акті від 21.05.2012 р. про порушення вимог п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в наслідок чого збільшено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень 2011 на 11 079 грн.

Згідно акту перевірки підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 11079 грн. стало формування податкового кредиту позивача по удаваним операціям з ТОВ фірма "Ліон", оскільки відповідач вважає, що отримані ТОВ "Пром Експерт" податкові накладні не дають права на податковий кредит оскільки не засвідчують факт відвантаження продавцем товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), господарські операції з придбання ТМЦ мали безтоварний характер.

З урахуванням наданої ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова інформації про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірма "Ліон" відповідач зробив висновок про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та проведення ТОВ фірма "Ліон" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

В акті перевірки ТОВ "Пром Експерт", з посиланням на ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, ст. 228 ЦК України, зроблено висновок, що вчинені позивачем протягом перевіреного періоду правочини з ТОВ фірма "Ліон" по придбанню товару у березні 2011 року не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Покупець, як платник податку на додану вартість, не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця. Несплата контрагентами позивача податку не свідчить про те, що укладені позивачем правочини не відповідають інтересам держави і суспільства.

Враховуючи наявність всіх документів, підтверджуючих фактичне придбання та оплату товару, у позивача наявне право на податковий кредит по цій господарській операції, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі вказаних висновків акту перевірки, є незаконним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та зазначила, що фактичного здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ фірма "Ліон" не було, складені первинні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Правочини, вчинені позивачем в березні 2011 року з ТОВ фірма "Ліон" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно копії довідки "АА № 101148" з ЄДРПОУ (а.с. 92-96) Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Експерт" офіційно зареєстровано як юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності в м. Суми, по вул. Г "Правда", будинок № 9, квартира № 67.

ДПІ в м. Сумах після проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Пром Експерт" з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість з ТОВ фірма "Ліон" 21.05.2012 р. складено акт № 997/15-319/35384121, копія якого на а.с. 14-22. В акті перевірки викладено висновок про порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в наслідок чого збільшено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень 2011 на 11079 грн. Ці висновки контролюючим органом зроблено в зв'язку з тим, що правочини, укладені від імені ТОВ фірми "Ліон" не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і суспільства, є нікчемними.

Також із умов договору позивача з приватним підприємцем ОСОБА_3 від 11.03.2011 р. № 11/4 (а.с.131) слідує, що доставка товару здійснюється за маршрутом м. Харків - м. Суми, що обумовлює доставку товару транспортом постачальника до складу покупця.

Згідно п. 1.2. договору замовник зобов'язується оплатити за перевезення вантажу плату згідно виставленим рахункам. З копії акту виконаних робіт від 11.03.2011р. вбачається, що перевозились клапана КВУМ загальною вагою 112 кг (а.с.133).

Із копії податкового повідомлення-рішення № 0004551503/21883 від 13.06.2012 р. вбачається, що платнику податків ТОВ "Пром Експер" на підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ в м. Сумах збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11080 грн. (а.с. 13), із них за основним платежем 11079 грн. і 1 грн. складає штрафну (фінансову) санкцію.

Представником позивача в судове засіданні надано копії: видаткової накладної № РН-310743 від 11.03.2012р. (а.с.36), № РН-0000001 від 16.03.2012р. (а.с.42), виписки з банківського рахунку (а.с.37), податкової накладної №228 від 11.03.2011р. (а.с.39 -40) із яких слідує, що ТОВ фірма "Ліон" було відвантажено на адресу ТОВ "Пром Експерт" товар КВУМ - 62 у кількості 14 шт., на загальну вартість 66 473,40 грн., у тому числі ПДВ 11078,90 грн., вартість отриманого товару оплачено в повному обсязі шляхом безготівкового розрахунку грошовими коштами та відвантажено на адресу Державного підприємства центральне конструкторське бюро машинобудування "Донець" товар КВУМ - 63 у кількості 14 шт. на загальну вартість 69972 грн. Доставка товару здійснювалась із залученням служби доставки багажу, що підтверджується декларацією Гюнсел № 74112201 (а.с.44) та квитанцією №712402 від 15.03.2012р. (а.с.45). Як і договір поставки № 11/4 так і сама поставка товару, його прийняття і проведення по складу позивача було зроблено в один і той самий день.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України містить загальні норми щодо самого поняття "бюджетне відшкодування" та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 Кодексу передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно п. 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем.

Позиція відповідача про нікчемність правочину укладеного між позивачем та ТОВ фірма "Ліон" вважається судом не доведеною, оскільки в акті перевірки висновок ДПІ в м. Сумах базується лише на підставі отриманої інформації від ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова, в якому проведено аналіз податкової звітності за лютий - червень 2011 року, спірне податкове повідомлення- рішення прийнято за результатами роботи в березні 2011 року. При цьому, головною підставою для відповідних висновків ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова слугувало те, що ТОВ фірма "Ліон" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги ПК України щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством України документи.

Таким чином, на підставі наведених доказів суд вважає, представником відповідача в судовому засіданні не доведено правомірність прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Експерт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сумах № 0004551503/21883 від 13 червня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Пром Експерт" по податку на додану вартість на загальну суму 11080 грн., із них за основним платежем 11079 грн. та одна гривня штрафні (фінансові) санкції.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Шаповал

Повний текст постанови складено 15 вересня 2012 року.