Постанова № 26416823, 11.10.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2012 р. Справа № 2a-1870/7913/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Козир І.С.,

представника позивача - Іванової Т.С.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_2) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4 925 грн. та пені в розмірі 130 грн. 68 коп. Свої вимоги мотивує тим, що всупереч вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до якого сплата адміністративно-господарських санкцій є обов'язковою для всіх підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 4 925 грн. у строки та в порядку, передбаченому цим Законом. За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в сумі 130 грн. 68 коп. У зв'язку з цим сума заборгованості відповідача перед Фондом соціального захисту інвалідів становить 5 055 грн. 68 коп.

В судовому засіданні, представник позивача Іванова Т.С. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, зазначивши, що заборгованість на момент розгляду справи відповідачем не погашена.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, пояснивши, що основним напрямком його підприємницької діяльності є здійснення послуг по перевезенню пасажирів. Відповідно, позивач не має можливості надати інвалідам робочі місця, оскільки керування автомобілем інвалідом може вплинути на життя та здоров"я пасажирів. Крім того, позмивач просить суд врахувати, що у 2009 році він звертався до Конотопського міськрайонного центру зайнятості з проханням направити до нього для працевлаштування інвалідів, але починаючи з 2009 року і по даний час інваліди на працевлаштування не правлялися.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів (ч.2 ст.19 Закону).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (ч.9 ст.19 Закону).

Частина 1 ст.20 Закону встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідачем був поданий до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік /а.с.6/, відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників за 2011 рік складала 8 осіб і відповідач відповідно до 4 % нормативу повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, однак на підприємстві відповідача не працювала жодна особа, якій відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 4 925 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів, на суму заборгованості станом на 27.08.2012 була нарахована пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 130 грн. 68 коп. /а.с.4/.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед Фондом соціального захисту інвалідів становить 5 055 грн. 68 коп.

Крім того, відповідно до листа Конотопського міськрайонного центру зайнятості від 12.09.2012 №1684/02 /а.с.5/, ФОП ОСОБА_2 протягом 2011 року звіти за формою 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" із зазначенням можливості працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями не надавав.

Що стосується заперечень відповідача, то суд їх не приймає до уваги, оскільки ФОП ОСОБА_2 не надав доказів звернення до Конотопського міськрайонного центру зайнятості у 2010 та 2011 роках. Крім цього, Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"передбачає обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів незалежно від роду діяльності, тобто без виключень.

Доказів, які б свідчили про погашення суми заборгованості перед Сумським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на день розгляду справи або ж спростування доводів позивача, суду не подано.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій -задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (41600, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40011, м. Суми, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 37970593, рах. 31212230700002, у ГУДКСУ у Сумській області, МФО, 837013, отримувач ГУДКСУ у Сумській області) адміністративно-господарські санкції в сумі 4 925 грн. (чотири тисячі дев'ятсот двадцять п'ять грн.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 130 грн. (сто тридцять грн.) 68 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 15.10.2012 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець