Постанова № 26416799, 13.09.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1153/2012

13 вересня 2012 року 11год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Войтюк Ю.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Костецький Р.В.,

відповідача 1: представник Величко А.В.,

відповідача 2: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" (далі - ТОВ "СБЕ Україна Рівне") звернулося, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, з адміністративним позовом до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Млинівська МДПІ, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області (далі ГУДКСУ у Рівненській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.02.2012р. №0000192320 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 191186,43грн. та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 191186,43грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "СБЕ Україна Рівне" було дотримано вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) для отримання бюджетного відшкодування. Зокрема, податковий кредит було сформовано відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, у зв'язку з придбанням товарів, які у наступному використовувалися товариством у господарській діяльності. Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, що відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР. Відтак, викладені в акті перевірки висновки податкового органу є безпідставними, а прийняте податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Зокрема, пояснив суду, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту. Зауважив, що за результатами опрацювання відхилень, встановлених системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "СБЕ Україна Рівне" та ТОВ «Хімагромаркетинг», по податкових накладних за травень 2010 року та червень 2010 року розбіжностей не встановлено. Просив змінені позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач 1, Млинівська МДПІ, адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила суду, що відповідно до вимог п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР право платника податків на отримання бюджетного відшкодування виникає лише в разі фактичної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України. В результаті перевірки правомірності заявлення до бюджетного відшкодування ТОВ "СБЕ Україна Рівне" сум податку на додану вартість не можливо підтвердити факт надходження коштів до Державного бюджету України. Так, у ході проведеного дослідження постачання товарів по ланцюгах постачання встановлено, що ТОВ "СБЕ Україна Рівне" мало взаємовідносини з постачання отрутохімікатів з ТОВ «Хімагромаркетинг». Вказане підприємство є посередником у даних операціях, постачальником товарів у другій ланці постачання є ТОВ «Арден-Плюс». 13.12.2010р. Млинівською МДПІ було направлено запит за №6007/23-2 до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська для проведення зустрічної перевірки щодо підтвердження взаємовідносин між ТОВ «Хімагромаркетинг» та ТОВ «Арден-Плюс». На вказаний запит від ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська надійшов акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю ТОВ «Арден-Плюс» за вказаним в установчих документах місцезнаходженням. Крім того, у цьому акті зазначено про те, що подана ТОВ «Арден-Плюс» звітність за серпень 2010 року визнана неподатковою, вказане підприємство обліковується у ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська зі станом 1 «порушено провадження у справі про банкрутство». Оскільки сплати податку на додану вартість постачальником ТОВ «Арден-Плюс» не підтверджено, то у позивача відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування у сумі 191186,43грн. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача 2, ГУДКСУ у Рівненській області, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомлено. Про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Враховуючи положення ч.4 ст.128 КАС України, суд розглянув справу за відсутності відповідача 2, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 1, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07.11.2011р. посадовими особами Млинівської МДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «СБЕ Україна Рівне» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося з березня 2010 року по травень 2010 року та за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося з березня 2010 року по червень 2010 року.

За наслідками перевірки складено акт від 07.11.2011р. №429/23/34337505 (а.а.с.15-36), у висновках якого зазначено про порушення ТОВ «Арден-Плюс» п.1.8. ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 191186,43грн., у т.ч.: за червень 2010 року - в сумі 109813,170грн., за липень 2010 року - в сумі 81373,26грн.

На підставі акта від 07.11.2011р. №429/23/34337505 Млинівською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011р. №0000322320, яким ТОВ «СБЕ Україна Рівне» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 191186,43грн. та зобов'язано сплатити до бюджету штрафні санкції у сумі 95593,22грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене ТОВ «СБЕ Україна Рівне» в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України від 23.02.2012р. №3309/6/10-245 повторну скаргу позивача задоволено частково - податкове повідомлення-рішення Млинівської МДПІ від 16.11.2011р. №0000322320 скасовано в частині застосування штрафних санкцій в сумі 95593,22грн.

За наслідками адміністративного оскарження Млинівською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012р. №0000192320, яким ТОВ «СБЕ Україна Рівне» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 191186,43грн. (а.с.13).

Як вбачається з акта перевірки від 07.11.2011р. №429/23/34337505, Млинівською МДПІ зроблено висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у зв'язку з фактичною несплатою до бюджету податку на додану вартість постачальником товарів у ланцюгу постачання.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, зважаючи на таке.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового борг з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Зважаючи на похідний характер бюджетного відшкодування від правомірності формування платником податків податкового кредиту, при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, бюджетне відшкодування за червень 2010 року та липень 2010 року позивачем сформовано на підставі фактичної сплати податку на додану вартість у сумі коштів постачальнику за отрутохімікати у травні та червні 2010 року.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААА №352184, ТОВ «СБЕ Україна Рівне» зареєстроване як юридична особа 11.07.2007р. Основними видами діяльності підприємства за КВЕД є: 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур, 01.41.0 - надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, 15.41.0 - виробництво нерафінованих олії та жирів, 15.42.0 - виробництво рафінованих олії та жирів, 51.21.0 - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 51.33.0 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АБ №281238 (а.а.с.10-11). Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.10.2009р. №100251210, ТОВ «СБЕ Україна Рівне» зареєстроване платником податку на додану вартість 19.07.2007р. (а.с.193).

У періоді, що підлягав перевірці, ТОВ «СБЕ Україна Рівне» для вирощування зернових та технічних культур здійснювало придбання отрутохімікатів у ТОВ «Хімагромаркетинг».

Вчинення господарських операцій із вказаним контрагентом не заперечується Млинівською МДПІ у акті перевірки та підтверджується наявними в матеріалах справи наступними документами: договорами поставок від 29.06.2010р. №АП-21-0113, від 24.06.2010р. №АП-21-0110, від 21.06.2010р. №АП-21-0104, від 18.06.2010р. №АП-21-0103, від 10.06.2010р. №АП-21-0088, від 07.06.2010р. №АП-21-0081, від 21.05.2010р. №АП-21-0066, від 26.04.2010р. №АП-21-0035, від 21.04.2010р. №АП-21-0031, від 08.04.2010р. №АП-21-0019 з відповідними додатками (а.а.с.110-137), видатковими накладними від 25.05.2010р. №АП-21-0093, від 25.05.2010р. №АП-21-0095, від 08.06.2010р. №АП-21-0125, від 08.06.2010р. №АП-21-0140, від 10.06.2010р. №АП-21-0133, від 18.06.2010р. №АП-21-0147, від 21.06.2010р. №АП-21-0148, від 24.06.2010р. №АП-21-0157, від 29.06.2010р. №АП-21-0158 та відповідними товарно-транспортними накладними (а.а.с.138-151), платіжними дорученнями від 08.06.2010р. №3145, від 08.06.2010р. №3146, від 16.06.2010р. №3265, від 23.06.2010р. №3316, від 15.06.2010р. №3247 (а.а.с.154-158), податковими накладними від 25.05.2010р. №2147, від 25.05.2010р. №2148, від 08.06.2010р. №2652, від 08.06.2010р. №2653, від 10.06.2010р. №2722, від 08.06.2010р. №2763, від 18.06.2010р. №2881, від 21.06.2010р. №2902, від 24.06.2010р. №2980, від 29.06.2010р. №3019 (а.а.с.159-168).

Придбані у ТОВ «Хімагромаркетинг» отрутохімікати використовувалися ТОВ «СБЕ Україна Рівне» для вирощування зернових та технічних культур, що підтверджується актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (а.а.с.214-232).

Отже, дії позивача свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нараховано податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Таким чином, ТОВ «СБЕ Україна Рівне» було дотримано вимоги Закону №168/97-ВР, необхідні для отримання бюджетного відшкодування за червень 2010 року та липень 2010 року, а зменшення останньому бюджетного відшкодування у зв'язку з неможливістю підтвердити фактичне надходження податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачальників є нормативно необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відтак, суд, вирішуючи даний спір, врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах №21-47а10 та №10/82/21-573во10.

Частиною 2 ст.8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997р. №475/97-ВР (із змінами та доповненнями), України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Млинівською МДПІ не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 23.02.2012р. №0000192320 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 191186,43грн., а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 23.02.2010р. №0000192320 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 191186,43грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 191186,43грн.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 1911,86грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.