Постанова № 26416673, 27.09.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5040/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представників позивача -Рябець Т.А., Носача Д.Л., Бондаренка С.О.,

представника відповідача -Давиденко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (надалі - позивач або ТОВ «Пирятинський делікатес») звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач або Лубенська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000242301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 806 704 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 201 676 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 09.04.2012 № 544/22-36313601, щодо безтоварності господарських операцій із контрагентами ТОВ «Окант -Україна»та ТОВ «Острів -Одесса». Зазначали, що поставки вказаними контрагентами виробничого та холодильного обладнання носили реальний характер, придбане обладнання змонтовано та запущено в експлуатацію на підприємстві позивача, облікується у складі основних засобів підприємства. Пояснювали, що господарські операції були оформлені всіма необхідними первинними документами, в т.ч. отримано належні податкові -накладні, на підставі яких вважають правомірно сформовано податковий кредит.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акту вищевказаної перевірки.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес»(ідентифікаційний код 36313601) зареєстровано юридичною особою Пирятинською районною державною адміністрацією 29.09.2009, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії АЄ № 888314 станом на 08.08.2012 (а.с. 164 -165 том 1).

Позивач перебуває на податковому обліку в Лубенській об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Пирятинське відділення), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 01.01.2010 № 100260924 серії НБ № 132803, індивідуальний податковий номер 363136016239 (а.с. 166 том 1).

Згідно вищевказаного Витягу з ЄДР позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 15.85.0 -виробництво макаронних виробів; 15.32.0 -оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами; 15.13.0 - виробництво м'ясних продуктів; 15.20.0 -виробництво рибних продуктів; 51.38.0 -оптова торгівля іншими продуктами харчування; 15.33.0 -перероблення та консервування овочів та фруктів , не віднесене до інших угрупувань.

В період з 27.03.2012 по 02.04.2012 на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовими особами Лубенської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Пирятинський делікатес» з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі 1 099 986 грн., яка набрала форму акту від 09.04.2012 № 544/22-36313601.

Перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено, що частина залишку від'ємного значення у розмірі 806 704 грн., фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг, у попередніх звітних періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за І квартал 2010 року сформована за рахунок взаємовідносин із ТОВ «Окант -Україна»та ТОВ «Острів -Одеса».

Так, перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивач (Покупець) мав фінансово - господарські взаємовідносини із ТОВ «Окант -Україна»(Продавець) на підставі укладених договорів від 26.02.2010 № 26/02/10 П-2, від 26.02.2010 № 26/02/10 П-3, від 26.02.2010 № 26/02/10 П-4, від 26.02.2010 № 26/02/10 П-5, від 26.02.2010 № 26/02/10 П-6, від 26.02.2010 № 26/02/10 П-7, від 26.02.2010 № 26/02/10 П-8, від 26.02.2010 № 26/02/10 П-9 на поставку промислово-виробничого обладнання.

Умовами пунктів 2.4 вищевказаних договорів було передбачено проведення Покупцем авансових платежів у розмірі 30% визначених договорами сум.

На виконання вищевказаних умов позивачем було проведено обумовлені авансові платежі (платіжні доручення на а.с. 99-105 том 6), на суму яких ТОВ «Окант -Україна»були видані наступні податкові накладні:

-№ 15 від 01.03.2010 на суму 124 471 грн. 79 коп., в т.ч. ПДВ 20 745 грн. 29 коп.;

-№ 16 від 01.03.2010 на суму 179 601 грн. 70 коп., в т.ч. ПДВ 29 933 грн. 62 коп.;

-№ 17 від 01.03.2010 на суму 220 703 грн. 53 коп., в т.ч. ПДВ 36 783 грн. 92 коп.;

-№ 18 від 01.03.2010 на суму 684 811 грн. 69 коп., в т.ч. ПДВ 114 135 грн. 28 коп.;

-№ 19 від 01.03.2010 на суму 407 992 грн. 68 коп., в т.ч. ПДВ 67 998 грн. 78 коп.;

-№ 20 від 01.03.2010 на суму 1 114 610 грн. 72 коп., в т.ч. ПДВ 185 768 грн. 45 коп.;

-№ 21 від 01.03.2010 на суму 1 256 722 грн. 25 коп., в т.ч. ПДВ 209 453 грн. 71 коп.

Позивачем включено ПДВ по вищевказаним податковим накладним до складу податкового кредиту у 1 кварталі 2010 року.

Поставка обладнання по вищевказаним договорам була здійснена контрагентом позивача протягом періоду з 28.05.2010 по 12.08.2010.

Під час дослідження документального, грошового, товарного потоків та їх співставлення по ланцюгу постачання перевіркою встановлено безтоварність проведених господарських операцій.

До таких висновків перевіряючі ревізори дійшли у зв'язку із наступним. ТОВ «Окант -Україна»було посередником у господарських операціях по поставці промислового обладнання, постачальником якого було ТОВ «Мегатрейд-77». Під час перевірки позивача перевіряючими було використано відповідь на запит відповідача, яка надана ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, де останній перебуває на податковому обліку, згідно якої з 12.04.2011 стан ТОВ «Мегатрейд-77»змінено на стан «8»- направлено повідомлення про встановлення місцезнаходження, оскільки за зареєстрованим місцезнаходженням підприємства не виявлено, та копію акту від 28.07.2011 № 19/1-07-20-36884818, за висновками якого встановлено ведення вказаним товариством податкового обліку безтоварних операцій, яка пов'язана з податковою вигодою третіх осіб внаслідок формування для них штучних валових витрат та податкового кредиту, оскільки видані ним податкові накладні не містили такого обов'язкового реквізиту як місце знаходження юридичної особи.

Також перевіряючі посилалися на довідку ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про результати зустрічної перевірки ТОВ «Окант -Україна»по взаємовідносинам із ТОВ «Мегатрейд-77»від 14.03.2011 № 565/23-815/33345850, де зазначено, що на звірку не було надано документів, які підтверджують факт здійснення даних господарських операцій по поставці обладнання, а саме на підприємствах відсутні товарно-транспортні накладні, у ТОВ «Мегатрейд-77»відсутні трудові ресурси, складські приміщення виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Приймаючи до уваги ту обставину, що в ході проведення перевірки ТОВ «Пирятинський делікатес»також не були надані товарно-транспортні накладні на перевезення вищевказаного обладнання від ТОВ «Окант-Україна», то ревізори дійшли висновку, що операції мали безтоварний характер, а відтак позивачем неправомірно сформовано податковий кредит з урахуванням цих операцій, що відповідно позбавляє його права на бюджетне відшкодування даної суми ПДВ.

Перевіркою також встановлено, що у перевіряємому періоді позивач (Замовник) мав фінансово - господарські взаємовідносини із ТОВ «Острів - Одеса»(Постачальник) на підставі укладеного договору від 03.12.2009 № 260-12/9 на поставку холодильного обладнання.

Додатково до авансових платежів за обладнання від 08.12.2009 та 21.12.2009 на загальну суму 1 676 282 грн., в т.ч. ПДВ -279 380 грн. 33 коп. (платіжні доручення № 13 та № 113 на а.с. 122-123 том 6), 12.01.2010 на виконання вищевказаного договору позивачем було перераховано на адресу ТОВ «Острів-Одеса»частковий платіж за обладнання в розмірі 40 259 грн. 70 коп., в т.ч. ПДВ - 6 709 грн. 95 коп. (платіжне доручення від 12.01.2010 № 29 на а.с. 125 том 6), та 17.02.2010 -було перераховано кошти в якості кінцевого розрахунку за обладнання в розмірі 811 050 грн., в т.ч. ПДВ - 135 175 грн. (платіжне доручення від 17.02.2010 № 115 на а.с. 124 том 6).

Судом встановлено, що на авансові платежі від 08.12.2009 та 21.12.2009 на загальну суму 1 676 282 грн., в т.ч. ПДВ -279 380 грн. 33 коп., позивач не отримував від ТОВ «Одеса-Острів»податкових накладних, оскільки в 2009 році не був зареєстрований платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію позивача платником ПДВ від 01.01.2010 № 100260924 серії НБ № 132803), тому вищевказана сума ПДВ не приймала участі у формуванні податкового кредиту позивача.

На частковий та кінцевий платіж від 12.01.2010 та від 17.02.2010 позивачу було видано ТОВ «Острів -Одеса»податкові накладні від 12.01.2010 № 1 на суму 40 259 грн. 70 коп., в т.ч. ПДВ - 6 709 грн. 95 коп., та від 17.02.2010 № 15 на суму 811 050 грн., в т.ч. ПДВ - 135 175 грн. (а.с. 35-36 том 1), які позивачем було включено до складу податкового кредиту у 1 кварталі 2010 року.

Згідно пояснень позивача поставка обладнання контрагентом була здійснена 26.02.2010, що підтверджується видатковою накладною ТОВ «Острів-Одеса»від 26.02.2010 № 260-12/9-2 на загальну суму 1 685 682 грн. 32 коп., в т.ч. ПДВ 280 947 грн. 05 коп. (а.с. 135 том 1).

Під час дослідження документального, грошового, товарного потоків та їх співставлення встановлено відсутність реальної діяльності постачальника, оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців внесено запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу, а отже податкові накладні видані покупцю виписані із порушенням вимог щодо їх заповнення, а саме ці накладні не містять такого обов'язкового реквізиту як місцезнаходження юридичної особи. Зазначене на думку перевіряючих свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків за результатами господарської операції, а угоди носять фіктивний характер.

Приймаючи до уваги, що на перевірку не надано позивачем товарно-транспортні накладні або інші документи, що підтверджують факт перевезення ТМЦ від ТОВ «Острів-Одеса»на адресу ТОВ «Пирятинський делікатес», то ревізори дійшли висновку про безтоварний характер проведених між ними операцій та, як наслідок, неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, за результатом фінансових взаємовідносин із ТОВ «Острів-Одеса».

При цьому перевіркою також встановлено, що позивачем суми ПДВ за результатами вищевказаних фінансово-господарських операцій з поставки обладнання із ТОВ «Окант -Україна»ТОВ «Острів-Одеса», які були включені до складу податкового кредиту 1 кварталу 2010, були заявлені до бюджетного відшкодування в 2 кварталі 2010 (з моменту реєстрації 01.01.2010 та протягом 2010 року платником ПДВ позивач подавав квартальну звітність по податку на додану вартість). Однак, згідно висновків акту від 10.09.2010 № 2997/23-36313601 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пирятинський делікатес»з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за 2 квартал 2010 та суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів»Лубенською ОДПІ було упереджено підприємству позивача бюджетне відшкодування в заявленій сумі 889 544 грн., як незаконно заявлене. Підставою для упередження стало те, що ТОВ «Пирятинський делікатес»згідно п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», діючий станом на момент виникнення зазначених правовідносин, протягом перших 12 календарних місяців після реєстрації платником ПДВ не мав права на отримання бюджетного відшкодування. Згідно діючого на той час законодавства право на декларування бюджетного відшкодування такий платник отримує лише за результатами звітного періоду, який настане після закінчення дванадцяти повних календарних місяців, наступних за місяцем, у якому здійснено його реєстрацію платником ПДВ.

Повторно ця сума була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування у січні 2012 року згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, поданого Лубенській ОДПІ 24.02.2012 (а.с. 74-79 том 6), яким було відкориговано показники рядків 23.2 та 24 декларації з ПДВ за січень 2012 року.

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду, під час упередження позивачу суми бюджетного відшкодування згідно акту від 10.09.2010 № 2997/23-36313601 Лубенською ОДПІ не надавалася оцінка правомірності формування позивачем податкового кредиту, така оцінка була надана лише при проведенні позапланової перевірки, яка набрала форму акту від 09.04.2012 № 544/22-36313601.

За результатами перевірки встановлено порушення п.п. 7.3.2, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.200.4, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за січень 2012 на суму 806 704 грн.

На підставі встановлених перевіркою вищевикладених порушень Лубенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000242301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 806 704 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 201 676 грн.

Із вищевказаними висновками перевірки та винесеним податковим повідомленням -рішенням позивач не погодився та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що спірний податковий кредит ТОВ «Пирятинський делікатес»було сформовано за період 1 кварталу 2010 року в той час, коли порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентувався Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, надалі - Закон «Про ПДВ»).

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Як пояснили представники позивача в ході судового розгляду податковий кредит по господарським операціям із ТОВ «Окант -Україна»в 1 кварталі 2010 року було сформовано по першій події списання коштів на проведення авансових платежів від 01.03.2010 із банківського рахунку позивача в оплату промислового обладнання, на які контрагентом було видано вищевказані податкові накладні. А щодо моменту виникнення права на формування податкового кредиту за результатами господарських операцій із ТОВ «Острів - Одеса»пояснили, що оплата часткового та кінцевого платежу за холодильне обладнання, на які даним контрагентом було видано податкові накладні, збіглися в одному періоді із фактичною поставкою цього холодильного обладнання 26.02.2010 (звітний податковий період - 1 квартал 2010).

Платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними первинними документами.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В цій же нормі надано визначення поняття «господарської операції»-це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій (документальне оформлення) не входять до складу поняття «господарська операція» (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, Вищий адміністративний суд України листом від 02.06.2011 № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми (документального оформлення). Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Приймаючи до уваги наведене та надаючи оцінку висновкам перевірки Лубенської ОДПІ про неправомірність формування позивачем податкового кредиту у 1 кварталі 2010 року із урахуванням вищевказаних господарських операцій, суд дійшов наступних висновків.

Щодо операцій поставки виробничого обладнання контрагентом ТОВ «Окант -Україна», судом встановлено, що на виконання договорів поставки промислового обладнання (а.с. 37-112 том 1) останнім було поставлено позивачу протягом періоду з 28.05.2010 по 12.08.2010 виробниче обладнання, яке було обліковано позивачем у складі основних засобів, таке як: лінії для виробництва млинців, лінії для виробництва вареників, лінії для виробництва пельменів, апарати для виробництва гамбургерів, фасувально -пакувальне обладнання, фаршемішалки, куттери швидкісні, машини для просіювання муки, формуючі барабани багатофункціональні апарати та інш.

За умовами вищевказаних договорів між даними контрагентами, поставка товару здійснювалася за рахунок постачальника на умовах DDP -с. Дейманівка, Пирятинського району Полтавської області згідно з правилами Інкотермс 2000.

Згідно пояснень представників позивача замовлене обладнання було поставлено ТОВ «Окант -Україна»на вищевказану адресу позивача власним автотранспортом та передано уповноваженій особі позивача за дорученням на отримання ТМЦ (витяг з Журналу видачі доручень на а.с. 91-98 том 6) згідно актів установки та підключення обладнання на підприємстві замовника (а.с. 156-158 том 1, а.с. 92, 127-128 том 2) та актів приймання -передачі обладнання, що не потребувало підключення та пусконалагоджувальних робіт (а.с. 102, 113, 126, 143, 157-158, 168, 180-181 том 2). При цьому, на дане обладнання постачальником було надано технічну документацію (а.с. 227 -259 том 2, том 3, том 4, том 5, а.с. 1-35 том 6) та сертифікати відповідності (а.с. 136-149 том 1).

Відвантаження поставленого товару було оформлено видатковими накладними, виданими контрагентом (а.с. 124 -134 том 1), та оприбутковані в бухгалтерському обліку підприємства позивача (прибуткові накладні та витяги з книг обліку придбання -а.с. 209 - 221 том 2).

Згідно умов договорів поставки постачальник зобов'язувався виконати пуско-налагоджувальні роботи обладнання та здати його в експлуатацію позивачу, вартість яких входила до ціни договору. Судом встановлено, що на виконання вищевказаних умов ТОВ «Окант -Україна»було змонтовано виробниче обладнання та здано позивачу в експлуатацію (акти вводу в експлуатацію -а.с. 93, 103, 114, 129-132, 144-146, 169-170 том 2).

Проведення обумовлених умовами договорів авансових платежів підтверджується платіжними дорученнями на а.с. 99-105 том 6.

На запит суду від 14.08.2012 № 2/2а-1670/5040/12 (а.с. 73 том 2) про підтвердження реальності фінансово - господарських взаємовідносин із позивачем ТОВ «Окант -Україна»надано відповідь, якою підтверджено вищевказані поставки виробничого обладнання у зазначених обсягах та періодах ( а.с. 78 -199 том 2). Даною відповіддю підтверджено укладення вищевказаних договорів із позивачем, проведення авансових платежів та видання на їх суму податкових накладних від 01.03.2010, зазначено, що суми ПДВ, визначені у виданих податкових накладних, ТОВ «Окант -Україна»включили до податкового зобов'язання податкової декларації з ПДВ за березень 2010 (а.с. 193-196 том 2). При цьому до відповіді також надано документальне підтвердження проведених операції, а саме договори, додатки до договорів, акти приймання -передачі обладнання та акти підключення обладнання, податкові накладні, реєстр виданих податкових накладних за березень 2010 року, податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року та витяг з розрахункового рахунку про надходження коштів від позивача в оплату вартості обладнання.

Вищезазначене виробниче обладнання було обліковано позивачем у складі основних засобів (інвентарні картки обліку основних засобів -а.с. 53-70 том 6, бухгалтерська довідка про балансову вартість основних засобів, придбаних у ТОВ «Окант -Україна»на а.с. 46-49 том 6, виписка з рахунку 104 бухгалтерського обліку по балансовій вартості -а.с. 73 том 6), використовується позивачем у виробничій діяльності (бухгалтерська довідка -а.с. 50-52 том 6, та відомостями амортизаційних нарахувань).

Таким чином, судом встановлено реальні зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємств контрагентів.

Наявність цього обладнання на підприємстві, його використання та повне відображення в бухгалтерському та податковому обліках ТОВ «Пирятинський делікатес»Лубенською ОДПІ не заперечується, претензій до документального оформлення безпосередніх операцій актом перевірки також не зафіксовано.

Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних про перевезення обладнання, за умови, що позивач не здійснював оплату перевезення вантажу, не є безумовною обставиною для встановлення відсутності поставок та безтоварний характер операцій, оскільки їх реальність та фактичне переміщення цього товару підтверджується як самим контрагентом так і іншими необхідними документами.

Висновки Лубенської ОДПІ про безтоварність проведених господарських операцій пов'язуються нею із довідкою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про результати зустрічної перевірки ТОВ «Окант -Україна»по взаємовідносинам із ТОВ «Мегатрейд-77»від 14.03.2011 № 565/23-815/33345850, де зазначено, що на звірку не було надано документів, які підтверджують факт здійснення даних господарських операцій по поставці обладнання, а саме на підприємствах відсутні товарно-транспортні накладні, у ТОВ «Мегатрейд-77»відсутні трудові ресурси, складські приміщення виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності.

Разом з тим, порушення контрагентами по ланцюгу постачання ведення бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій, незбереження первинних документів, на підставі яких сформовано показники бухгалтерської та податкової звітності, а також невиконання контрагентом свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Право платника податків на формування податкового кредиту та бюджетне відшкодування не поставлено в залежність від дотримання вимог щодо належного бухгалтерського і податкового обліку та виконання ними своїх зобов'язань по розрахункам із бюджетом іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

Така позиція ґрунтується на правильному застосуванні положень підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР та відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Наприклад, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа №21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобовязання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення Верховного Суду України узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також, суд приймає до уваги, що в довідці ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про результати зустрічної перевірки ТОВ «Окант -Україна»по взаємовідносинам із ТОВ «Мегатрейд-77»від 14.03.2011 № 565/23-815/33345850, на яку відповідач посилається як на підставу для своїх висновків, оцінювалися документи, яким оформлювали свої взаємовідносини ТОВ «Окант -Україна»та ТОВ «Мегатрейд-77». Оцінки документам, якими позивач оформлював свої відносини із ТОВ «Окант -Україна»в акті перевірки відповідача не надано.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про помилковість висновків податкового органу про безтоварний характер операцій та підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту в 1 кварталі 2010 року за результатами придбання у ТОВ «Окант-Україна»виробничого обладнання (основних засобів) на суму 664 819 грн. 05 коп.

Перевіряючи доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій позивача із ТОВ «Острів -Одеса»судом встановлено наступне.

У перевіряємому періоді між ТОВ «Пирятинський делікатес»(Замовник) та ТОВ «Острів -Одеса»(Постачальник) було укладено договір від 03.12.2009 № 260-12/9 на поставку холодильного обладнання (а.с. 85-90 том 6) кількістю та номенклатурою поставки згідно специфікації, наведеної в додатку до цього договору, на загальну суму 2 666 400 грн.

На виконання даного договору ТОВ «Острів -Одеса»видано позивачу видаткову накладну від 26.02.2010 № 260-12/9-2 на загальну суму 1 685 682 грн. 32 коп., в т.ч. ПДВ 280 947 грн. 05 коп. (а.с. 135 том 1), та податкові накладні від 12.01.2010 № 1 на суму 40 259 грн. 70 коп., в т.ч. ПДВ - 6 709 грн. 95 коп., та від 17.02.2010 № 15 на суму 811 050 грн., в т.ч. ПДВ - 135 175 грн. (а.с. 35-36 том 1), які позивачем було включено до складу податкового кредиту у 1 кварталі 2010 року.

Щодо підтвердження фактичності поставок, то позивачем на перевірку не надано товарно-транспортних накладних або інших документів, що підтверджують факт перевезення ТМЦ від ТОВ «Острів-Одеса»на адресу ТОВ «Пирятинський делікатес».

В ході судового розгляду, представники позивача пояснювали, що товарно-транспортних накладних їм контрагент не надавав, оскільки він самостійно ніс витрати на їх оплату.

Також, а ні на перевірку, а ні для судового розгляду позивачем не надано ніякої документації, передбаченої умовами договору та яка повинна була супроводжувати холодильне обладнання: ні технічної документації, ні сертифікатів якості (відповідності), а ні гарантійних зобов'язань продавця.

На запит суду від 14.08.2012 № 2/2а-1670/5040/12 (а.с. 74 том 2) про підтвердження реальності фінансово - господарських взаємовідносин із позивачем, направленого на адресу ТОВ «Острів -Одеса»65078, м. Одеса, провул. Генерала Вишневського, б. 5, кв. 64, що зазначена як місцезнаходження даної юридичної особи в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 13199983 станом на 01.03.2012 (а.с. 43-48 том 2), відповіді вказаною особою не надано. Поштовий конверт повернувся до суду із відміткою про відсутність за місцезнаходженням даної особи ( а.с. 76 том 2).

Таким чином, контрагентом не підтверджено реальність проведення господарських операцій із позивачем по поставці холодильного обладнання.

Одночасно судом встановлено, що між цими ж контрагентами було укладено технічну угоду від 03.12.2009 № 1 (а.с. 120-123), згідно з якою в обов'язки постачальника входить здійснення монтажних та пусконалагоджувальних робіт поставленого обладнання, та яка передбачала оформлення цілого ряду документів, які опосередковано могли б свідчити про реальність виконання договору поставки холодильного обладнання, а саме: проведення інструктажу спеціалістів постачальника по техніці безпеці, правилам пожежної безпеки, що фіксується у відповідному журналі, отримати необхідні дозволи та погодження на виконання таких робіт, забезпечити ведення монтажного журналу, який підписують представники сторін та інш.

Однак, в ході судового розгляду було встановлено, що вищевказана угода між сторонами не виконувалася, ТОВ «Острів -Одеса»не здійснювало ніяких пусконалагоджувальних робіт цього обладнання. При цьому обладнання запущено в експлуатацію та використовується на підприємстві, пояснень суду щодо того, хто ж таки здійснював його наладку та запуск в експлуатацію представниками позивача не надано.

А відтак, встановити будь-які причино -наслідкові зв'язки із належним документальним підтвердженням щодо фактичного переміщення вказаного холодильного обладнання та передачі його позивачу саме від ТОВ «Острів -Одеса»не надалося можливим.

Також, як було встановлено вище судом, на виконання цього договору позивачем було проведено оплату авансових платежів за обладнання від 08.12.2009 та 21.12.2009 на загальну суму 1 676 282 грн., в т.ч. ПДВ -279 380 грн. 33 коп. (платіжні доручення № 13 та № 113 на а.с. 122-123 том 6), 12.01.2010 на виконання вищевказаного договору позивачем було перераховано на адресу ТОВ «Острів-Одеса»частковий платіж за обладнання в розмірі 40 259 грн. 70 коп., в т.ч. ПДВ - 6 709 грн. 95 коп. (платіжне доручення від 12.01.2010 № 29 на а.с. 125 том 6), та 17.02.2010 -було перераховано кошти в якості кінцевого розрахунку за обладнання в розмірі 811 050 грн., в т.ч. ПДВ - 135 175 грн. (платіжне доручення від 17.02.2010 № 115 на а.с. 124 том 6). Всього платежів було проведено на загальну суму 2 527 591 грн. 70 коп., в т.ч. ПДВ -421 265 грн. 28 коп.

При цьому судом встановлено, що до складу податкового кредиту включалися лише суми ПДВ по частковому та кінцевому платежам від 12.01.2010 та від 17.02.2010, на які позивачу було видано ТОВ «Острів -Одеса»податкові накладні від 12.01.2010 № 1 на суму 40 259 грн. 70 коп., в т.ч. ПДВ - 6 709 грн. 95 коп., та від 17.02.2010 № 15 на суму 811 050 грн., в т.ч. ПДВ - 135 175 грн. (а.с. 35-36 том 1).

Згідно пояснень позивача контрагентом ТОВ «Острів -Одеса»була здійснена одна поставка обладнання 26.02.2010, що підтверджується видатковою накладною контрагента від 26.02.2010 № 260-12/9-2 на загальну суму 1 685 682 грн. 32 коп., в т.ч. ПДВ 280 947 грн. 05 коп. (а.с. 135 том 1).

Отже, різниця між фактичним перерахуванням позивачем коштів в рахунок вартості оплати ходильного обладнання та вищевказаною видатковою накладною, якою позивач підтверджує поставку обладнання, складає 841 909 грн. 40 коп. (2 527 591 грн. 70 коп. - 1 685 682 грн. 32 коп.). Тобто, на суму 841 909 грн. 40 коп. поставка обладнання взагалі не відбулася, а також на цю суму відсутні будь -які первинні документи (видаткові накладні, прибуткові накладні, податкові накладні та інш.). Сума, на яку контрагентом видано податкові накладні, складає 851 309 грн. 70 коп., в т.ч. ПДВ -141 884 грн. 95 коп., а на іншу суму фактично перерахованих коштів у 2009 році в розмірі 1 676 282 грн., в т.ч. ПДВ -279 380 грн. 33 коп. податкові накладні не видавалися, оскільки позивач зареєструвався платником ПДВ лише з 01.01.2010.

За таких обставин суд погоджується із висновками перевірки відповідача про не підтвердження реальності проведених операцій по поставці холодильного обладнання між ТОВ «Пирятинський делікатес»та ТОВ «Острів -Одеса»та порушення позивачем правил формування податкового кредиту, встановлених п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент його формування на суму -141 884 грн. 95 коп.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню з Держбюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено ст. 200 Податкового кодексу, що набрав чинності з 01.01.2011, оскільки позивачем сума в розмірі 806 704 грн. (664 819 грн. 05 коп. по ТОВ «Окант -Україна + 141 884 грн. 95 коп. по ТОВ «Острів -Одеса) заявлена до бюджетного відшкодування в періоді січня 2012 року.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з вищезазначеним пунктом Податкового кодексу, має від'ємне значення, то:

бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Приймаючи до уваги підтвердження судом правомірності формування позивачем податкового кредиту за наслідками фінансово-господарських відносин із ТОВ «Окант -Україна»у 1 кварталі 2010 року, а також проведену повну фактичну сплату позивачем ПДВ у ціни придбаних товарів їх постачальнику, що підтверджується копіями платіжними дорученнями із відмітками банку про списання коштів із розрахункового рахунку позивача (а.с. 99-122 том 6), суд дійшов висновку, що позивач мав право заявляти до бюджетного відшкодування ПДВ т.ч. за 1 квартал 2010 року у розмірі 664 819 грн. 05 коп.

За таких обставин, податкове повідомлення рішення від 23.04.2012 № 0000242301 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на суму 664 819 грн. 05 коп. та нарахування на цю суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 166 204 грн. 76 коп., винесено відповідачем не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, які повинні були бути взяті ним до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення, а відтак є неправомірним та підлягає в цій частині скасуванню.

Враховуючи не підтвердження позивачем правомірності формування податкового кредиту за наслідками фінансово-господарських відносин із ТОВ «Острів - Одеса»у 1 кварталі 2010 року у розмірі 141 884 грн. 95 коп., суд дійшов висновку, що Лубенською ОДПІ правомірно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування ПДВ на вищевказану суму.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто в цій частині оскаржуване податкове повідомлення -рішення є законним та обґрунтованим.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, адміністративний позов ТОВ «Пирятинський делікатес»підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення -рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, натомість визнати його протиправним і скасувати в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 664 819,05 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 166 204 грн. 76 коп.

Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000242301 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 664 819 грн. 05 коп. (шістсот шістдесят чотири тисячі вісімсот дев'ятнадцять гривень п'ять копійок) та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 166 204 грн. 76 коп. (сто шістдесят шість тисяч двісті чотири гривні сімдесят шість копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 800 грн. (одна тисяча вісімсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2012 року.

Суддя Л.О. Єресько