Категорія №8.2.8
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6749/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ушакова Т.С.,
при секретарі судового засідання Вольвак М.О.,
за участю:
представників позивача: Крилової Л.Б. (довіреність від 30.08.2012),
Бірючкової О.В. (довіреність від 30.08.2012),
представників відповідача: Кулигіної О.М. (довіреність від 07.03.2012 № 1489/10),
Басакіна В.В. (довіреність від 22.03.2012 № 1990/10-09),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» до Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2012 року №00000611700/0,-
ВСТАНОВИВ:
3 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» до Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2012 року №00000611700/0.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що в період з 20.07.2012 до 30.07.2012 посадовими особами Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі на підставі направлення від 20.07.2012 №000099, від 20.07.2012 №000100, від 20.07.2012 №000101 та наказів на проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 15.06.2012 № 102, від 19.07.2012 № 117, від 26.07.2012 № 121, виданих ДПІ у Слов'яносербському районі, була проведена виїзна позапланова перевірка Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.30.8 ст. 30, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт від 06.08.2012 № 19/22-32672281, у висновках якого зазначено наступні порушення:
- порушення п.4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997(зі змінами та доповненнями) (який діяв на момент скоєння правопорушення), пп. «а» та «б» п. 187.1 ст. 187 ПКУ №2755 від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 75 133,00 грн., а саме по декларації ПДВ (загальна), в тому числі за лютий 2010 року на суму 58 333,00 грн., за квітень 2011 на суму 16 800,00 грн.;
- порушення п. 8-1.2 ст. 8-1, пп. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1, пп. 8-1.15.2 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.1997 №168/97-ВР (який діяв на момент скоєння правопорушення) зі змінами і доповненнями, п. 209.2. ст. 209, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 75 133,00 грн. а саме по декларації з ПДВ (загальна), в тому числі за лютий 2010 року на суму 58 333,00 грн., за травень 2011 року на суму 16 800,00 грн.;
- порушення норм підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, статті 16, абзацу а) пункту 17.2 статті 17, абзацу б) пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-ІV та підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 168.4 статті 168, підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169, абзац а) пункту 171.2 статті 171, абзац б) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями податковим агентом ПСП «Хлібороб» не нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2010 - 2012 роках на загальну суму 1 206,93 грн.
На порушення норм підпунктів 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, статті 16, абзацу а) пункту 17.2 статті 17 абзацу а) пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV, із змінами та доповненнями, згідно вимог статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 - III, та пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.168.4 ст. 168, абз. а) п. 171.2 ст. 171, абз. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, зі змінами і доповненнями. За період з 01.10.2010 по 31.03.2012 податковим агентом ПСП «Хлібороб» несвоєчасно перераховано податку з доходів фізичних осіб до бюджету у загальній сумі 46 867,75 грн.
На порушення норм пп.164.1.1, пп.164.1.2 п.164.1, пп.164.2.19 п. 164.2 ст.164, пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями, податковим агентом ПСП «Хлібороб» не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2010-2012 роках на загальну суму 3 823 617,88 грн.;
- в порушення п.46.5 ст.46 гл.2 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, та наказів ДПАУ № 230 від 27.04.1999, № 624 від 10.11.2009, №1016 від 24.01.2011, не надано до контролюючого органу податкові розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку з відміткою «загальний», а саме не надано загального розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік, за 2011 рік та за 2012 рік - загалом 3 розрахунки.
При підписанні акту перевірки керівником підприємства та головним бухгалтером була зроблена письмова відмітка про незгоду із висновками податкової інспекції.
14.08.2012 позивач подав до податкового органу письмові заперечення.
27.08.2012 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №00000611700/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежами з подату з доходів фізичних осіб у розмірі 3 348 552,88 грн. та штрафних санкцій у розмірі 793 835,64 грн. зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу, зробленими в акті перевірки від 06.08.2012 стосовно того, що договори в у кількості 186 шт., укладені між ПСП «Хлібороб» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_5, суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до частини 3 статті 238, частини 2 статті 92, статтям 202, 215, 228, частинам 1,3,5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з її дійсністю.
Позивач вважає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.
Позивач вважає, що посилання співробітників податкової служби на той факт, що укладені договори поворотної фінансової допомоги суперечать розумним інтересам юридичної особи, безпідставні, оскільки ніяких доказів наведених фактів не представлено, не вказується, яким саме інтересам юридичної особи це суперечить. Крім того, надана фінансова допомога постійно повертається у строки, встановлені у договорах.
Твердження співробітників податкової служби стосовно того, що укладені договори про надання поворотної фінансової допомоги не відповідають вимогам, передбаченим частинами 1, 3, 5 статті 203 ЦК України, на думку позивача, також не мають жодних підстав, оскільки зміст правочину не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення ПСП «Хлібороб» є вільним та відповідає його внутрішній волі; правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що підтверджується фактичною передачею коштів фізичній особі, та поверненням цих коштів юридичній особі.
Позивач зазначив, що на сторінці 45 акта перевірки зазначено, що суми поворотної фінансової моги, отримані фізичною особою ОСОБА_5 від ПСП «Хлібороб» є іншими доходами. Проте, згідно п. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога, це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. Згідно регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів, які не взято в повному обсязі перевіряючими особами до уваги, суми поворотної фінансової допомоги повертаються в касу підприємства. Так, у 2010 році до каси підприємства надійшло від ОСОБА_5 повернення поворотної фінансової допомоги у сумі 357 858,17 грн., у 2011 році - 593 944,65 грн., в 2012 році - 42 200,00 грн.
Крім того, позивач у своєму позові зазначив, що згідно наказу ДПI у Слов'яносербському районі №102 від 15.06.2012 позапланова виїзна документальна перевірка ПСП «Хлібороб» повинна була розпочатися після отримання підприємством копії наказу, чітка дата перевірки в наказі відсутня. Наказ №102 був направлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення, вручений вищевказаний з був 21.06.2012. У період з 22.06.2012 по 19.07.2012 перевірка розпочата не була, наказу про її перенесення, зі вказівкою про причини перенесення перевірки підприємству не надано.
Згідно з наказами №102 від 15.06.2012, №121 від 26.07.2012 та №117 19.07.2012 позапланова документальна перевірка проводилась відповідно пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПКУ, в якому вказано що, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Запит на адресу позивача не надходив, ніяких пояснень про відмови в поясненнях з тих питань, що перевірялися в ході позапланової виїзної документальної перевірки позивачем не надавалося. Тому позивач вважає проведення вищевказаної перевірки безпідставною.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, підтримали доводи, викладені у позові, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, підтримали доводи, викладені у раніше наданих суду письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначено, що позиція позивача щодо порушення податковим органом процедури організації проведення перевірки є безпідставною, оскільки позивач належним чином був повідомлений про проведення перевірки відповідно до наказу № 102. Листом від 22.06.2012 № 26, тобто в день отримання копії наказу № 102, за підписом керівника підприємства ПСП «Хлібороб» ОСОБА_5 ДПІ було повідомлено про врахування пропозиції платника податку про перенесення строків проведення перевірки на інший термін у зв'язку з неможливістю прийняття посадових осіб підприємства у перевірці з поважних причин. ДПІ було прийнято до уваги зазначений лист та з огляду на зазначені обставини строки проведення перевірки було змінено, про що належним чином було повідомлено позивача.
Податковий орган не вважає, що отримані ОСОБА_5, як фізичною особою, від «Хлібороб» грошові кошти на підставі укладених договорів, не є поворотною фінансовою домогою в розумінні п.14.1.257 р.1 Податкового Кодексу України, а є іншими доходами, отриманими вищеказаною фізичною особою відповідно до Закону № 889, а тому позивач, як податковий агент, у даному випадку, повинен перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
Податковий орган звертає увагу на те, що надання грошових коштів позивачем громадянину ОСОБА_5, як фізичній особі, відбувалося на підставі укладених відповідних угод між зазначеними сторонами.
Відповідно до ст.626 ЦК України договір - це є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
ДПІ не погоджується з позицією позивача стосовно того, що між юридичною особою та її органами не існує цивільних відносин представництва, це відносини внутрішні і це не є представництвом, оскільки вважає, що юридична особа забезпечує безпосередньо участь у договірних відносинах саме через уповноважену особу як, то укладання (підписання) угод, складання первинних документів, які враховуються у бухгалтерському та податковому обліку, зміна, припинення угод.
Виходячи з наведеного, юридична особа через уповноважену особу виступає як у внутрішніх та зовнішніх правовідносинах, у взаємовідносинах з іншими суб'єктами господарювання.
ДПІ вважає, що укладаючи та ставлячи свій підпис в угодах про надання поворотної фінансової допомоги гр-ну ОСОБА_5, як фізичній особі, ОСОБА_5, як директор, діяв від імені підприємства, тобто представляв його інтереси, оскільки це прямо передбачено Статутом ПСП «Хлібороб».
Як встановлено перевіркою та підтверджується наявними документами (договори, статутні документи), між позивачем, в особі директора ОСОБА_5 (який на момент підписання договорів і по теперішній час є також і засновником ПСП «Хлібороб» з часткою у статутному капіталі 50%) та фізичною особою, ОСОБА_5, укладено 186 договорів про надання поворотної фінансової допомоги за ідентичними умовами на загальну суму 20 05324,39 грн.
Предметом цих договорів є надання ПСП «Хлібороб» поворотної фінансової допомоги ОСОБА_5 на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується, терміном до 31 грудня 2015 року. Перелік цих угод та отримані по них грошові кошти наведено в акті перевірки - арк. 37.
З аналізу наведеної інформації вбачається, що угоди укладалися кожного місяця на протязі перевіряємого періоду, тим паче угоди укладалися на протязі 3-4 днів, які чередують один одного та за ними надавалися великі суми грошових коштів. З приводу чого надавалася зазначена поворотна фінансова допомога та зазначених обсягах, податковому органу є незрозумілим.
Представники відповідача вважають, що зазначені договори укладені за невигідними умовами для ПСП «Хлібороб», оскільки за цими договорами з каси підприємства видано готівкою понад 20 млн. грн. - приблизно 80% виручки підприємства на безоплатній основі і на тривалий термін. Тобто, внаслідок укладання зазначених угод з обігу господарської діяльності підприємства виводяться грошові кошти та акумулюються на стороні, хоча наявні всі умови та підстави для їх подальшого використання у господарській діяльності. Виходячи з наведеного, ДПІ вважає, що у даному випадку укладаючи вищезазначені угоди та діючи від імені ПСП «Хлібороб», ОСОБА_5 діяв не на його користь, а фактично у своїх інтересах.
З огляду на зазначене, ДПІ вважає, що зазначені обставини свідчать про те, що надання поворотної фінансової допомоги фізичній особі - гр-ну ОСОБА_5 суперечить розумним інтересам юридичної особи, а саме ПСП «Хлібороб».
Представники відповідача зазначають, що позивачем, як доказ повернення ОСОБА_5, як фізичною особою, частини отриманої поворотної фінансової допомоги надані первинні документи, які складені з порушенням нормативно-правових актів, а отже не можуть свідчити про повернення ОСОБА_5 саме отриманої фінансової допомоги.
Таким чином, виходячи з наведеного ДПІ вважає необгрунтованою позицію позивача стосовно того, що під час проведення перевірки податковому органу було надано всі належні первинні документи, які свідчать про часткове повернення гр-ном ОСОБА_6 отриманої фінансової допомоги та є доказом того, що вказана фізична особа отримала від позивача саме поворотну фінансову допомогу.
ДПІ вважає, що гр-ну ОСОБА_6 позивачем було надано грошові кошти, які не можливо вважати поворотною фінансовою допомогою, а це є доходи отримані фізичною особою і у даному випадку позивач, як податковий агент повинен сплатити податок з доходів фізичних осіб.
На підставі викладеного представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство «Хлібороб» (далі - ПСП «Хлібороб») має статус юридичної особи, ідентифікаційний код 32672281, місцезнаходження: 93720, Луганська область, Слов'яносербський район, смт. Фрунзе, вул.Інтернаціональна, 157, керівник - ОСОБА_5.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 20.07.2012 по 30.07.2012 на підставі направлення від 20.07.2012 №000098, від 20.07.2012 №000099, від 20.07.2012 №000100, від 20.07.2012 №000101, виданих ДПІ у Слов'яносербському районі Абрамовим Євгеном Олександровичем, головним державним податковим ревізором - інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу податкового контролю ДПІ у Слов'яносербському районі; Блищик Тетяною Олександрівною, головним державним податковим ревізором - інспектором, інспектор податкової служби І рангу відділу податкового контролю ДПІ у Слов'яносербському районі; Басай Сергієм Олексійовичем, головним державним податковим ревізором - інспектором, інспектор податкової служби І рангу відділу оподаткування фізичних осіб, ДПІ у Слов'яносербському районі; Трушиною Наталією Володимирівною головним державним податковим ревізором-інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС у Луганській області, радника податкової служби III рангу згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пунктом 30.8 статті 30 розділу І, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 глави 8 розділу II, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями та відповідно наказів ДПІ у Слов'яносербському районі від 15.07.2012 №102, від 19.07.2012 №117, від 26.07.2012 №121 проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного Сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2012.
За результатами перевірки складено акт від 06.08.2012 № 19/22-32672281, у висновках якого зазначено наступні порушення:
- порушення п.4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997(зі змінами та доповненнями) (який діяв на момент скоєння правопорушення), пп. «а» та «б» п. 187.1 ст. 187 ПКУ №2755 від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 75 133,00 грн., а саме по декларації ПДВ (загальна), в тому числі за лютий 2010 року на суму 58 333,00 грн., за квітень 2011 на суму 16 800,00 грн.;
- порушення п. 8-1.2 ст. 8-1, пп. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1, пп. 8-1.15.2 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.1997 №168/97-ВР (який діяв на момент скоєння
правопорушення) зі змінами і доповненнями, п. 209.2. ст. 209, п. 209.7 ст. 209 Податкового
кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті
чого завищено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму
75 133,00 грн. а саме по декларації з ПДВ (загальна), в тому числі за лютий 2010 року на суму 58 333,00 грн., за травень 2011 року на суму 16 800,00 грн.;
- порушення норм підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, статті 16, абзацу а) пункту 17.2 статті 17, абзацу б) пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-ІV та підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 168.4 статті 168, підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169, абзац а) пункту 171.2 статті 171, абзац б) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями податковим агентом ПСП «Хлібороб» не нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2010 - 2012 роках на загальну суму 1 206,93 грн.
На порушення норм підпунктів 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, статті 16, абзацу а) пункту 17.2 статті 17 абзацу а) пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV, із змінами та доповненнями, згідно вимог статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III, та пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.168.4 ст. 168, абз. а) п. 171.2 ст. 171, абз. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, зі змінами і доповненнями. За період з 01.10.2010 по 31.03.2012 податковим агентом ПСП «Хлібороб» несвоєчасно перераховано податку з доходів фізичних осіб до бюджету у загальній сумі 46 867,75 грн.
На порушення норм пп.164.1.1, пп.164.1.2 п.164.1, пп.164.2.19 п. 164.2 ст.164, пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями, податковим агентом ПСП «Хлібороб» не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2010 - 2012 роках на загальну суму 3 823 617,88 грн.;
- в порушення п.46.5 ст.46 гл.2 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, та наказів ДПАУ № 230 від 27.04.1999, № 624 від 10.11.2009, №1016 від 24.01.2011, не надано до контролюючого органу податкові розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку з відміткою «загальний», а саме не надано загального розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік, за 2011 рік та за 2012 рік - загалом 3 розрахунки.
На підставі зазначеного акту перевірки 27.08.2012 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 00000611700/0, яким збільшено суму грошового зобовязаня ПСП «Хлібороб» за платежем «Податок на доходи фізичних осіб» в загальній сумі 4 142 388,52 грн., з яких: 3 348 552,88 грн. - за основним платежем, 793 835,64 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями).
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Так, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на бов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
З акту перевірки від 06.08.2012 № 19/22-32672281 вбачається, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства грунтуються на твердженнях щодо нікчемності договорів, укладених між ПСП «Хлібороб» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_5
Так, на стор. 43-44 акту перевірки податковим органом зазначено, що за нормами ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що грубо порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. ОСОБА_5, будучи посадовою особою, що наділена організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарчими функціями, в порушення ст. 228 ЦК України уклав правочини, які суперечать інтересам ПСП «Хлібороб», моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету шляхом ухилення фізичних та юридичних осіб від спалти податку з доходів фізичних осіб, а отже є нікчемним.
На стор. 45 акту перевірки від 06.08.2012 № 19/22-32672281 податовим органом зазначено, що договори у кількості 186 штук, укладені між ПСП «Хлібороб» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_5, суперечать інтересам держави та суспільства, а отже, відповідно до ч. 3 ст. 238, ч. 3 ст. 92, ст.ст. 202, 215, 228, ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Податковий орган вважає, що виходячи з нікчемності укладених договорів про надання поворотної фінансової допомоги, суми отримані фізичною особою ОСОБА_5 від ПСП «Хлібороб» є іншими доходами, які згідно до п. 1.15 ст. 1, п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.12 п.4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, абз. А) п. 17.2 ст. 17, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-ІV та пп.164.1.1 тп пп. 164.1.2 п.164.1, пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ включаються до загального місячного (рфчного) доходу.
Відповідно до пп. 14.1 257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який діяв до 01.01.2011) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Згідно пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Подакового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Подакового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Згідно пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно абз. а) п.171.2 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
Згідно абз. а) п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Судом встановлено, що між ПСП «Хлібороб» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_5 укладено наступні договори про надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 22 848 324,39 грн.: № 1 від 18.03.2010, № 2 від 19.03.2010, № 3 від 24.03.2010, № 4 від 29.03.2010, № 5 від 06.04.2010, №6 від 09.04.2010, № 7 від 20.04.2010, № 8 від 26.04.2010, № 9 від 07.05.2010, № 10 від 11.05.2010, № 11 від 12.05.2010, № 12 від 13.05.2010, № 13 від 25.05.2010, № 14 від 26.05.2010, № 15 від 28.05.2010, № 16 від 31.05.2010, № 17 від 02.06.2010, № 18 від 04.06.2010, № 19 від 07.06.2010, № 20 від 11.06.2010, № 21 від 16.06.2010, № 22 від 17.06.2010, № 23 від 23.06.2010, № 24 від 02.07.2010, № 25 від 20.07.2010, № 26 від 29.07.2010, № 27 від 29.07.2010, № 28 від 29.07.2010, № 29 від 30.07.2010, № 29 від 30.09.2010, № 30 від 13.08.2010, № 31 від 16.08.2010, № 32 від 17.08.2010, № 33 від 18.08.2010, № 34 від 20.08.2010, № 35 від 21.08.2010, № 36 від 26.08.2010, № 37 від 27.08.2010, № 38 від 31.08.2010, № 39 від 01.09.2010, № 40 від 03.09.2010, № 50 від 13.09.2010, № 51 від 14.09.2010, № 52 від 24.09.2010, № 52 від 19.10.2010, № 54 від 21.10.2010, № 55 від 25.10.2010, № 56 від 26.10.2010, № 57 від 28.10.2010, № 58 від 09.11.2010, № 59 від 19.11.2010, № 60 від 25.11.2010, № 61 від 29.11.2010, № 62 від 30.11.2010, № 63 від 03.12.2010, № 64 від 10.12.2010, № 65 від 21.12.2010, № 66 від 23.12.2010, № 67 від 24.12.2010, № 68 від 27.12.2010, № 69 від 29.12.2010, № 1 від 14.01.2011, № 3 від 19.01.2011, № 5 від 21.01.2011, № 6 від 24.01.2011, № 7 від 23.02.2011, № 8 від 25.02.2011, № 9 від 03.03.2011, № 10 від 14.03.2011, № 11 від 14.03.2011, № 12 від 15.03.2011, № 13 від 07.04.2011, № 14 від 26.05.2011, № 15 від 27.05.2011, № 16 від 31.05.2011, № 17 від 10.06.2011, № 17а від 15.06.2011, № 18 від 01.07.2011, № 19 від 04.07.2011, № 20 від 08.07.2011, № 21 від 10.08.2011, № 23 від 26.08.2011, № 24 від 05.09.2011, № 25 від 06.09.2011, № 25а від 08.09.2011, № 26 від 12.09.2011, № 27 від 13.09.2011, № 28 від 14.09.2011, № 29 від 16.09.2011, № 22а від 25.08.2011, № 30 від 19.09.2011, № 32 від 30.09.2011, № 33 від 04.10.2011, № 34 від 05.10.2011, № 36 від 06.10.2011, № 37 від 13.10.2011, № 40 від 17.10.2011, № 41 від 20.10.2011, № 42 від 21.10.2011, № 43 від 24.10.2011, № 44 від 25.10.2011, № 45 від 26.10.2011, № 47 від 28.10.2011, № 48 від 31.10.2011, № 52 від 01.11.2011, № 53 від 01.11.2011, № 54 від 02.11.2011, № 55 від 03.11.2011, № 57 від 04.11.2011, № 58 від 07.11.2011, № 59 від 07.11.2011, № 60 від 09.11.2011, № 60а від 11.11.2011, № 62 від 15.11.2011, № 64 від 16.11.2011, № 65 від 30.06.2011, № 66 від 17.11.2011, № 67 від 18.11.2011, № 68 від 21.11.2011, № 70 від 22.11.2011, № 71 від 22.11.2011, № 72 від 23.11.2011, № 74 від 25.11.2011, № 76 від 28.11.2011, № 78 від 29.11.2011, № 80 від 30.11.2011, № 81 від 30.11.2011, № 82 від 01.12.2011, № 84 від 02.12.2011, № 86 від 05.12.2011, № 88 від 06.12.2011, № 90 від 07.12.2011, № 92 від 08.12.2011, № 94 від 09.12.2011, № 96 від 12.12.2011, № 97 від 13.12.2011, № 98 від 14.12.2011, № 99 від 16.12.2011, № 101 від 19.12.2011, № 102 від 20.12.2011, № 104 від 21.12.2011, № 105 від 22.12.2011, № 106 від 23.12.2011, № 107 від 26.12.2011, № 108 від 28.12.2011, № 109 від 29.12.2011, № 12 від 06.01.2012, № 13 від 17.01.2012, № 14 від 18.01.2012, № 15 від 19.01.2012, № 16 від 20.01.2012, № 17 від 23.01.2012, № 18 від 24.01.2012, № 19 від 25.01.2012, № 20 від 26.01.2012, № 21 від 27.01.2012, № 22 від 30.01.2012, № 23 від 31.01.2012, № 24 від 01.02.2012, № 25 від 02.02.2012, № 26 від 03.02.2012, № 27 від 06.02.2012, № 28 від 07.02.2012, № 29 від 08.02.2012, № 30 від 09.02.2012, № 31 від 10.02.2012, № 32 від 13.02.2012, № 33 від 14.02.2012, № 34 від 15.02.2012, № 34 від 16.02.2012, № 35 від 17.02.2012, № 36 від 20.02.2012, № 37 від 21.02.2012, № 38 від 22.02.2012, № 39 від 23.02.2012, № 40 від 24.02.2012, № 41 від 27.02.2012, № 42 від 28.02.2012, № 43 від 29.02.2012, № 44 від 01.03.2012, № 45 від 03.03.2012, № 46 від 05.03.2012, № 47 від 13.03.2012, № 48 від 15.03.2012, № 49 від 20.03.2012, № 50 від 21.03.2012, № 51 від 23.03.2012, № 52 від 26.03.2012, № 53 від 27.03.2012, № 55 від 30.03.2012.
Згідно п. 1 вищевказаних договорів, ПСП «Хлібороб» в особі директора ОСОБА_5 (Позикодавець) надає ОСОБА_5 (Позивачльник) поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даними договорами.
В підтверджуння виконання вищевказаних договорів суду надано відомості повернення фінансової допомоги, акти звірки взаєморозрахунків, прибуткові касові ордери, заяви ОСОБА_5 про повернення фінансової допомоги.
З наданої представниками позивача довідки № 57 від 01.10.2012 вбачається, що станом на 01.10.2012 ПСП «Хлібороб» згідно договорів було видано поворотну фінансову допомогу ОСОБА_5 у розмірі 20 053 824,39 грн., строк повернення фінансової допомоги 2015 рік. Станом на 01.10.2012 ОСОБА_5 повернуто 1 334 292,21 грн.
Крім того, представник відповідача в судовому засіданні зазначили, що податковий орган вже не вважає нікчемними вищевказані довори у кількості 186 шт., укладені між ПСП «Хлібороб» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_5
Статтями 213 та 637 Цивільного кодексу України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома субєктами: учасниками договору і судом.
Висновок відповідача щодо нікчемності укладених договорів між ПСП «Хлібороб» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_5 ґрунтується на тому, що правочини суперечать інтересам держави і суспільства, не створють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Суд вважає висновки відповідача про нікчемність укладених позивачем договорів з ОСОБА_5 безпідставними з огляду на таке.
Надаючи таку оцінку укладеним між позивачем та ОСОБА_5 договорам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.
Наводячи позицію про нікчемність правочину податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, суперечить інтересам држави і суспільства.
В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.
Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.
Податковий орган, формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.
Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу стосовно того, що укладені правочини суперечать інтересам позивача та моральним засадам суспільства, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.
Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між субєктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.
Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обовязковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між субєктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.
Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочинів між позивачем та ОСОБА_5 або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочинів, із застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.
Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд вважає, що податковий орган, роблячи висновок про нікчемність договорів про надання поворотної фінансової допомоги у кількості 186 шт., укладених між ПСП «Хлібороб» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_5, діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області від 27 серпня 2012 року №00000611700/0, винесене на підставі акту перевірки від 06.08.2012 №19/22-32672281, є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на безпідставність проведення первірки, оскільки позивачем у даному позові не ставилося питання про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПСП «Хлібороб» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2012.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку стосовно того, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 204,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 868 від 03.09.2012.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено 9 жовтня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» до Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2012 року №00000611700/0 задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області від 27 серпня 2012 року №00000611700/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 204,00 грн. (дві тисячі двісті чотири гривні 00 коп.), сплачені згідно платіжного доручення № 868 від 03.09.2012.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 9 жовтня 2012 року.
СуддяТ.С. Ушаков
Судове рішення № 26416648, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 04.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1270/6749/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: