Постанова № 26416396, 28.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2012 р. № 2а-10892/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря -.Козьмін А.М.

за участю представника позивача Талалаєвої О.Ю.,

представника відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ «Сталевий дім»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталевий дім»звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані дії, зумовлені обставинами податкової перевірки без дослідження відповідних первинних бухгалтерських документів, які б підтвердили чи спростували факт отримання/передачі товару, вважає висновки податкового органу про те, що товар по господарських операціях не передавався непідтвердженим та недоведеним належним чином, а тому і висновки Акту з цього приводу не можуть бути носієм інформації. Крім цього, що стосується відмови у прийнятті податкової звітності, то позивач стверджує про не правомірні дії щодо відмови у прийнятті, оскільки податкові декларації відповідають нормам Податкового кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням зміни позовних вимог, просить позов задовольнити в повному обсязі. В усних поясненнях зазначив, що висновки про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між ТзОВ «Сталевий дім»та його контрагентами - постачальниками та покупцями можуть негативно вплинути в майбутньому на діяльність контрагентів позивача, проте прав ТзОВ «Сталевий дім» такі висновки безпосередньо не порушили.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

В судовому засіданні за клопотанням представника відповідача у відповідності до ст.52 КАС України здійснено заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

ДПІ у Франківському районі м. Львова за травень 2011 року проведено перевірку ТОВ „Сталевий дім" з питань достовірності декларування показників декларації з податку на додану вартість, за результатами якого податковим органом складено акт №1189/23-4/37399035 від 18.07.11, якими встановлено факт укладення підприємством угод, які мають ознаки нікчемності.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Франківському районі м. Львова ініційовано проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Сталевий дім" з питань достовірності декларування показників декларації з податку на додану вартість за травень 2011 р.

Підпунктом 78.4 Податкового кодексу України передбачено, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, з огляду на неможливість проведення документальної позапланової перевірки ТОВ „Сталевий дім" за травень 2011 р., в зв'язку з неврученням наказу на її проведення посадовим особам підприємства, ДПІ у Франківському районі м. Львова здійснено аналіз діяльності ТОВ „Сталевий дім" на підставі даних АІС РПП, АРМ „Бест-Звіт", інформаційно-аналітичних довідок та іншої податкової інформації наявної в ДПІ у Франківському районі м. Львова, право на проведення якого регламентовано ст.72, 73 Податкового кодексу України.

Згідно п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України - податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавств, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, одним із способів здійснення податкового контролю є проведення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (п.п.62.1.2 п.61.1 ст.62 Податкового кодексу України)

Положеннями ст.71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на неї функцій та завдань.

Відповідно до п.п.72.1.1 п.п.72.1.2 ст.72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема від платника податків та податкових агентів, що міститься в податкових розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронному вигляді копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронному вигляді, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів; про фінансово-господарські операції платників податків, інформація, що надійшла від органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, Національного банку України, зокрема про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами, про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків.

Згідно з п.73.1, п.73.2 ст.73 Податкового кодексу України інформація визначена у ст.72 цього кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені підпунктом 73.2 цього Кодексу. До інформації, що надається періодично, належить інформація, визначена у підпунктах 72.1.1.1, 72.1.1.1.2, 72.1.1.3 (в частині обов'язку платника податків надавати розшифровку податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів).

В ході проведення аналізу діяльності підприємства за період травень 2011 року, за наслідками якого ДПІ у Франківському районі м. Львова складено акт №1189/23-4/37399035 від 18.07.11, на підставі матеріалів податкової звітності, встановлено відсутність матеріально-технічних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт и надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України - підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року №375, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використання певних ресурсів: сировини, устаткування, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Таким чином, ДПІ у Франківському районі м. Львова, встановивши за результатами проведеного аналізу відсутність у ТОВ „Сталевий дім" робочої сили, основних фондів для здійснення будь-якого виду діяльності, правомірно дійшов до висновку, про нездійснення Позивачем господарської діяльності, відтак і неправомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з підприємствами постачальниками та податкового зобов'язання по взаємовідносинах з підприємствами-покупцями.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 № 34/18772 (далі - Порядок).

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу І Порядку визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 6 Порядку в акті перевірки факти виявлених порушень викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Сталевий дім»з питань достовірності декларування показників декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, складено Акт від 18.07.2011 р. за №1189/23-4/37399035. За результатами перевірки ДПІ прийшла до висновку про не підтвердженість викладених у податковій звітності даних

Згідно з п. 86.7 статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Проте таких заперечень на акт перевірки від 18.07.2011 року за № 1189/23-2/37399035 Товариством подано не було.

Як вбачається зі змісту Акту, відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем вимог ст.203, ст.215, ст.228 ЦК України, проте, відобразивши в Акті певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, оскільки під час перевірки не були досліджені первинні документи, які містять інформацію про кількісні та якісні показники господарських операцій. Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Суд бере до уваги те, що складання акту перевірки за встановлених судом обставин правомірності прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про проведення спірної перевірки жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів платника податків, бо акт не впливає на права Товариства як платника податків та не покладає на Товариства податкових обов'язків, а містить лише судження податкового органу з приводу обставин, викладених в ньому.

Згідно п.7 розділу IV Порядку зазначено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб

платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення. До теперішнього часу податкове повідомлення-рішення не прийнято.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб'єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способами, визначеними законодавством, є підставою для прийняття рішення про відмову в позові.

З вищевикладеного вбачається, що оскільки акт перевірки є лише документом, який підтверджує факт проведення перевірки та є носієм доказової інформації, то дії по викладенню певних висновків в такому акті не порушують жодних прав, свобод та інтересів позивача, а тому у суду відсутні підстави для визнання їх протиправними. Висновки, викладені в акті перевірки є предметом судового дослідження при розгляді спірного податкового повідомлення-рішення.

07 вересня 2011 року ТОВ „Сталевий дім" подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявленої помилки за червень 2011 рік, та Додаток № 5.

09 вересня 2011 року, ДПІ листом за № 21417/10/28-008, не визнано податкову декларацію за червень 2011 року, оскільки податкова звітність складена з порушенням норм п.48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме не проставлено номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.49.8.ст. 49 Податкового Кодексу України (надалі- ПК України) прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірністьзаповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України. Обов'язкові реквізити, що визначені у пунктами 48.3 ст. 48 ПК України, це: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з ч. 2. п. 49.9.ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Як вбачається із уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявленої помилки за червень 2011 рік, не проставлено номер свідоцтва про рєстрацію платником ПДВ, тому у ДПІ у Франківському районі м.Львова були правові підстав для не визнання податкової звітності.

19 вересня 2011 року, позивачем надіслало цінним листом з описом вкладення податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 рік, Додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 рік та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 рік. Листом за № 22122/10/28-008 від 13.09.2011 ДПІ не визнано податкову декларацію за серпень 201 року, оскільки податкова звітність Позивача, складена за порушенням норм п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме не завірена печаткою підприємства.

09 вересня 2011 року Позивач надіслав листом на адресу ДПІ у Франківському районі м.Львова, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявленої помилки за червень 2011 рік, та Додаток № 5.

13 вересня 2011 року, ДПІ листом за № 21556/10/28-008, не визнає декларацію за червень 201 року, оскільки податкова звітність складена з порушенням норм п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме не завірило поданий розрахунок печаткою підприємства.

Оцінюючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, які заявлені особою, права, свободи чи інтереси якої не порушені, оскільки факт не визнання податкової декларації не позбавило право платника податків звернутися до податкового органу повторно після виправлення неточностей викладених в листах ДПІ.

Враховуючи те, що оскаржуваними діями відповідача не порушуються права позивача, позовні вимоги останнього не підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративне судочинства України, судові витрати у формі судового збору, покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03.10.2012 року.

Суддя Гулкевич І.З.