Постанова № 26415943, 11.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0870/6103/12

11 вересня 2012 року 16год. 29хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бєлікова К.Г.

відповідача: представник Ілляшенко В.В., Притула Л.Ж.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Василівський завод технологічного обладнання" до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Василівський завод технологічного обладнання» (далі по тексту постанови - ПАТ "ВЗТО", позивач) звернулося до суду з позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту постанови - відповідач). З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції від 06.04.2012 року № 0000342300 та № 0000332300.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені у акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, є безпідставними та упередженими, не відповідають фактичним обставинам.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що працівниками відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Василівський завод технологічного обладнання» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., результати якої оформлено актом перевірки від 03.01.2012 р. № 01/23/14313872. На підставі вказаного акта прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про завищення товариством валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток, та завищення податкового кредиту не ґрунтуються на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених даних, а лише на власній оцінці посадових осіб податкового органу характеру господарських операцій позивача з ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007». Представник позивача зазначив, що позивач здійснює діяльність з виготовлення і реалізації металопродукції (профілів з алюмінію, лінійної апаратури, євро бухти тощо). Для здійснення своєї господарської діяльності позивач придбавав у ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007» лом та відходи кольорових металів згідно первинних документів, наданих до перевірки. За отримані товари позивач сплатив кошти, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Усі операції з господарської діяльності щодо поставки товару були належним чином оформлені, документально підтверджені, документи мають необхідні реквізити, скріплені підписами уповноважених осіб і печатками підприємств. Реальність придбання товарів підтверджується первинними документами з отримання товару - видатковими та податковими накладними, актами приймання брухту та відходів кольорових металів, товарно-транспортними накладними. Акт не містить доказів безтоварності наведених операцій. Використання придбаного у ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007» товару у власній господарській діяльності ПАТ «ВЗТО» зумовлено видами діяльності, що здійснювалися позивачем у період, який підлягав перевірці податковим органом. Витрати позивача на оплату зазначеним контрагентам підтверджені відповідними платіжними дорученнями. На момент вчинення правочинів контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Акт перевірки не містить відомостей щодо анулювання свідоцтв платників ПДВ ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007». Податкові накладні, складені вказаними суб'єктами господарювання, відповідають вимогам чинного законодавства щодо форми та порядку їх оформлення.

Факти, зазначені в акті перевірки щодо відсутності перевізників товару за місцем їх реєстрації, складів у продавців для утримання товару, трудових ресурсів, виробничих активів тощо не є підставами для визнання правочинів недійсними. На даний час відсутні судові рішення про визнання недійсними описаних в акті перевірки правочинів. Господарські операції позивача з ТОВ «ВК «Союз-Метал» відбувалися за рік до порушення провадження у справі про банкрутство такого контрагента. У всіх контрагентів позивача на період вчинення правочинів були чинні ліцензії на ведення діяльності , пов'язаної із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів. Весь брухт, отриманий позивачем від вказаних підприємств, був оформлений відповідними актами приймання. Представник позивача просив позов задоволити повністю.

Токмацька об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби позовні вимоги не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представники відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що в ході проведення документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 року витрати в розмірі 7900574,63 грн.; та порушення п. 1.6, п. 1.7 ст. 1, п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3 , пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період; ч. 1 та ч. 5 ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662, ч. 2 ст. 689, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Вказані порушення виникли внаслідок того, що позивачем включено до податкового кредиту та валових витрат витрати та ПДВ по господарських операціях з:

ТОВ "ВК "Союз метал", яке у період взаємовідносин мало стан платника «0», на момент перевірки - стан «14». По вказаному контрагенту відсутня інформація щодо наявних власних основних фондів, невідома чисельність працюючих. У ході перевірки використовуючи первинні документи, надані позивачем по ТОВ "ВК "Союз метал" та матеріали допитів, надані ВПМ м.Енергодар; проведено візуальне співставлення підписів директора Бородая А.Н. (відображені в договорі № 16/08-10 від 16.08.2010 та товарно-транспортних накладних, у яких відображено, що відпуск здійснювався з дозволу Бородая А.Н.) - підписи не співпадають. Згідно товарно-транспортних накладних встановлено перевізника ТОВ «Аста Веста», зазначений транспортний засіб належить ОСОБА_7 Заходи з розшуку ОСОБА_7 результатів не дали, за місцем реєстрації ОСОБА_7 не проживає. А відтак, у ТОВ «ВК «Союз Метал» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період з 01.10.2010 по 30.09.2010р. У вказаного контрагента відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, та інше майно, яке економічно необхідне для виконання постачання та здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів;

ТОВ «Карат», яке у період взаємовідносин мало стан платника «0», на момент перевірки - стан «36». Вказане підприємство не могло фактично здійснювати господарські операції, у ТОВ «Карат» відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу; вказаним підприємством здійснювалися операції з товаром, який не придбавався; у товариства відсутній управлінський та технічний персонал, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби; за місцем реєстрації ТОВ «Карат» та його посадові особи відсутні;

ТОВ «Євротрейд-007» має стан платника «36», за юридичною адресою підприємство не знаходиться, свідоцтво платника ПДВ анульовано згідно акту № 91 від 25.08.2010 року.

Відповідач вважає, що висновки акта перевірки та податкові повідомлення рішення є правомірними, а адміністративний позов ПАТ «Василівський завод технологічного обладнання» є безпідставним. Просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні допитано свідка - директора ПАТ «Василівський завод технологічного обладнання» ОСОБА_1, який показав що в період з 2009-2010 років позивачу лом металу поставляли більше десяти підприємств, серед яких були ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007». Металобрухт поставлявся транспортом контрагентів, приймання здійснювалося на складі позивача. З лому алюмінію ПАТ «Василівський завод технологічного обладнання» виготовляло шини алюмінієві, які згодом позивачем продавалися.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 20.12.2011 року по 26.12.2011 року працівниками відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Василівський завод технологічного обладнання» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, результати якої оформлено актом перевірки від 03.01.2012 року № 01/23/14313872 (а.с.14-61, том 1).

На підставі акту перевірки та за результатами оскарження (а.с.65-71, том 1) відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №00000332300 від 06.04.2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 869213,88 грн., в тому числі за основним платежем 695371,11 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 173842,77 грн. (а.с.73 том 1);

- №0000342300 від 06.04.2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1086517,36 грн., в тому числі за основним платежем 869213,89 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 217303,47 грн.(а.с.72 том 1).

В основу вказаних податкових повідомлень-рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог п. 5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 1.7 ст. 1, пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, ст. 203, ст. 215, ст.ст. 91-93, ст.. 216, ст.. 234, ст.. 662, ст.. 655, ст.. 656 Цивільного кодексу України, в результаті чого, позивачем у перевіряємому періоді занижено податок на прибуток в сумі 869213,89 грн. та податок на додану вартість на 695371,11грн.

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «ВК «Союз метал», ТОВ "Карат», ТОВ «Євротрейд-007».

- По господарських операціях з ТОВ "ВК «Союз метал» публічним акціонерним товариством «Василівський завод технологічного обладнання» віднесено до складу валових витрат 717015,17 грн., а до складу податкового кредиту 143403,03 грн. Суть господарських операцій з даним контрагентом зводилась до поставки позивачу лому та відходів кольорових металів згідно договору № 16/08-10 від 16.08.2010 року (а.с. 83-84, том 4).

В документообігу позивача вказані операції оформлені договором від 16.08.2010 року (а.с. 83-84, том 4), податковими накладними (а.с. 92-96 том 4), платіжними дорученнями (а.с.86-88 том 4), видатковими накладними (а.с.89-91 том 4), актами приймання брухту та відходів кольорових металів (а.с.97-101 том 4), товарно-транспортними накладними (а.с.102-106 том 4), картками складського обліку матеріалів (а.с.177-221 том 2, 1-4 том 3) копії яких долучено до матеріалів справи та досліджено судом. Вказані первинні документи надавалися позивачем до перевірки, про що зазначено в акті перевірки.

На підтвердження факту використання придбаного у ТОВ "ВК «Союз метал» товару у власній господарській діяльності позивачем надано копію журналу плавок на печі САН-2,5 (а.с.165-171 том 2), копію журналу рапортів (а.с.171-176 том 2), здавальні накладні (а.с.5-10 том 3), накладні на внутрішнє переміщення (а.с.11-19 том 3), відомості (а.с.20-31 том 3), видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури на поставку виробленого з лому товару (а.с.32-37 том 3), копії довіреностей та копію з книги реєстрації довіреностей (а.с.38-65 том 3).

За змістом вказаних документів вбачається, що позивачем з лому та відходів кольорових металів виготовлялися шини алюмінієві, які згодом реалізовувалися, зокрема, для ЗАТ «Запоріженергокомплект» та ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури». Вказані обставини також підтверджені в судовому засіданні показаннями свідка.

Відповідач в акті перевірки констатував, що використовуючи первинні документи та матеріали допитів, наданих ВПМ м.Енергодар, проведено візуальне співставлення підписів директора Бородая А.Н. (відображених у договорі від 16.08.2010 року та товаро-супровідних накладних) - підписи не співпадають. Згідно товарно-транспортних накладних встановлено перевізника ТОВ «Аста Веста», транспортний засіб МАЗ НОМЕР_3 належить ОСОБА_7. Проведеними заходами щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_7 встановлено, що за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_7 не проживає. А відтак, відповідачем зроблено висновок, що у ТОВ «ВК «Союз Метал» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року.

На підтвердження таких висновків відповідачем до матеріалів справи долучено листи ДПІ у м.Енергодар (а.с. 6-7, а.с. 20 том 5), копії протоколів допиту ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, копію протоколу огляду території (а.с.22-49 том 5).

В ході перевірки встановлено, що укладена угода є нікчемна, згідно ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України по операціях придбання лому кольорових металів від ТОВ ВК «Союз Метал». Перевіркою встановлено, що підприємством документально не підтверджено факти поставки металу від ТОВ «Союз Метал», відсутня інформація щодо природи виникнення металобрухту. Відсутні документи, що засвідчують набуття права власності на лом алюмінію.

- По господарських операціях з ТОВ "Карат", Публічним акціонерним товариством «Василівський завод технологічного обладнання» віднесено до складу валових витрат 823076,89 грн., а до складу податкового кредиту 164615,38 грн. Суть господарських операцій з даним контрагентом зводилась до поставки позивачу лому та відходів кольорових металів. Згідно договору від 17.06.2010 року поставка здійснюється транспортом і за рахунок продавця (а.с.107 том 4).

В документообігу позивача вказані операції оформлені договором № 17/06-10 від 17.06.2010 року (а.с.107 том 4), видатковими накладними (а.с.114-139 том 4), платіжними дорученнями (а.с.140-152 том 4), актами приймання брухту та відходів кольорових металів (а.с.153-178 том 4), товарно-транспортними накладними (а.с. 179-204), податковими накладними (а.с.57-82 том 4).

Крім того, рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.04.2012 року, яке в апеляційному порядку не оскаржувалося, встановлено, що у період з липня 2010 року по вересень 2010 року здійснено поставку товару на суму 987692,26 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними. Товар прийнятий позивачем без претензій щодо його кількості та якості, позивач сплатив вартість поставленого товару ТОВ «Карат» в повному об'ємі в сумі 987692,26 грн. Надані ПАТ «Василівський завод технологічного обладнання» первинні документи підтверджують факт виконання зобов'язань за договором № 17/09-10 від 17.06.2010 року та спростовують висновок щодо оцінки договору як такого, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (а.с.110-113 том 4).

На підтвердження факту використання придбаного у ТОВ «Карат» товару у власній господарській діяльності позивачем надано докази, що досліджені в судовому засіданні (а.с.165-171 том 2, а.с.171-176 том 2, а.с.5-10 том 3, а.с.11-19 том 3, а.с.20-31 том 3, а.с.32-37 том 3, а.с.38-65 том 3).

За змістом вказаних документів вбачається, що позивачем з лому та відходів кольорових металів виготовлялися шини алюмінієві, які згодом реалізовувалися, зокрема, для ЗАТ «Запоріженергокомплект» та ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури». Вказані обставини також підтверджені представником позивача, показаннями свідка та відповідачем не заперечуються.

Податковий орган в акті перевірки констатує, що ТОВ «Карат» за адресою не знаходиться, відсутня фінансово-господарська діяльність, ТОВ «Карат» здійснювало операції з товаром, який не придбавався; у ТОВ «Карат» відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності (відсутній управлінський та технічний персонал, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби), за місцем реєстрації ТОВ «Карат» та його посадові особи відсутні.

- По господарських операціях з ТОВ «Євротрейд-007», Публічним акціонерним товариством «Василівський завод технологічного обладнання» віднесено до складу валових витрат 1936763,50 грн., а до складу податкового кредиту 387352,72 грн. Суть господарських операцій з даним контрагентом зводилась до поставки позивачу лому та відходів кольорових металів. Згідно договорів від 12.01.2009 року та від 06.01.2010 року поставка здійснюється транспортом продавця (а.с.147 том 3).

В документообігу позивача вказані операції оформлені договорами № 12/01/09 від 12.01.2009 року, № 06/01-10 від 06.01.2010 року (а.с.146-147 том 3), податковими накладними (а.с.66-145 том 3), платіжними дорученнями (а.с.165-205 том 3), видатковими накладними (а.с. 206-230 том 3, а.с. 1-56 том 4), актами приймання брухту відходів кольорових металів (а.с. 1-44 том 2, а.с. 89-125 том 2), товарно-транспортними накладними (а.с. 45-88 том 2, а.с.126 - 161 том 2).

Крім того, рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.04.2012 року, яке в апеляційному порядку не оскаржувалося, відмовлено Публічному акціонерному товариству «Василівський завод технологічного обладнання» у задоволенні позову до ТОВ «Євротрейд-007» про визнання недійсними правочинів на загальну суму 1435061,81 грн. (згідно договору № 06/01-10 від 06.01.2010), оскільки не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження заявлених вимог (а.с.150-159 том 3).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.2012 року, яке в апеляційному порядку не оскаржувалося, відмовлено Публічному акціонерному товариству «Василівський завод технологічного обладнання» у задоволенні позову до ТОВ «Євротрейд-007» про визнання правочинів, вчинених ПАТ «ВЗТО» з ТОВ «Євротрейд-007» в період з липня по грудень 2009 року щодо поставки брухту та відходів кольорових металів (згідно договору № 12/01/09), недійсними (а.с.160-164 том 3).

На підтвердження факту використання придбаного у ТОВ «Євротрейд-007» товару у власній господарській діяльності позивачем надано докази, що досліджені в судовому засіданні (а.с.165-171 том 2, а.с.171-176 том 2, а.с.5-10 том 3, а.с.11-19 том 3, а.с.20-31 том 3, а.с.32-37 том 3, а.с.38-65 том 3).

За змістом вказаних документів вбачається, що позивачем з лому та відходів кольорових металів виготовлялися шини алюмінієві, які згодом реалізовувалися, зокрема, для ЗАТ «Запоріженергокомплект» та ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури». Вказані обставини також підтверджені представником позивача, показаннями свідка та відповідачем не заперечуються.

Податковий орган в акті перевірки констатує, що ТОВ «Євротрейд-007» за адресою не знаходиться, у ТОВ «Євротрейд-007» відсутня достатня кількість працівників, відсутні будь-які складські приміщення, виробничі потужності, в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, у ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця.

Згідно з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного до 01.04.2011 року, у зв'язку з висновками про порушення якого позивачу донараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток спірним рішенням, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Що стосується витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) (чинна на дату вчинення господарських відносин) не встановлювала вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягали і підлягають застосуванню загальні вимоги до первинних документів, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пред'явлені до перевірки та досліджені судом документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, оформлені належним чином, підписані повноважними особами та завірені печатками підприємств, а відтак, повністю підтверджують факт здійснення відповідних господарських операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей (лому та відходів кольорових металів).

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного до 01.04.2011 року, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Позивачем факт використання придбаних у ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007» товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підтверджено первинною документацією, а саме оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 20, 25 (а.с.162-164 том 2), журналами плавок печі (а.с. 165), журналом рапортів (а.с.171-176 том 2), картками складського обліку матеріалів (а.с.177-221 том 2, а.с.1-4 том 3), накладними на здавання (а.с.5-10 том 3), накладними на внутрішнє переміщення (а.с.11-19 том 3), відомостями (а.с.20-31 том 3), видатковими накладними, податковими накладними на реалізацію позивачем шин алюмінієвих для ЗАТ «Запоріженергокомплект» та для ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури» (а.с.32-37 том 3), довіреностями, витягом з книги реєстрації довіреностей (а.с.38-65 том 3).

Разом з тим, відповідачем зроблено висновки про необхідність виключення зі складу валових витрат позивача сум коштів, сплачених на користь ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007», як таких, що за даними документальної перевірки не підтверджені, а відтак податковим органом констатовано факт заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток і здійснено його донарахування відповідним спірним податковим повідомленням-рішенням.

Вказані висновки базуються зокрема на переконаннях про неспроможність ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007» здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. Така неспроможність доводиться фактом відсутності реєстрації за вказаними суб'єктами господарювання транспортних засобів, об'єктів нерухомості та відсутністю у них необхідної кількості штатних найманих працівників, відсутністю юридичних осіб за місцезнаходженням.

Поміж того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, позаяк не залежать від волі останнього.

Аналогічним чином, не можуть вважатися підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань дані податкової звітності його контрагентів, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати при цьому, фінансові санкції.

ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007» набули прав юридичної особи з дня їх державної реєстрації (а.с.128-133 том 5), і відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України (якою визначено, що до дня внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення реєстрації юридичної особи остання не є такою, що припинилася) на час здійснення операцій з позивачем мали цивільну право- та дієздатність.

Згідно з п.1 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в силу вимог ч.2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою. Чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. До того ж, ні установчі, ні статутні документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає. Покликання відповідача на анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Євротрейд-007» не заслуговує на увагу, оскільки з акту про анулювання реєстрації платника ПДВ вбачається, що він затверджений лише 25.08.2010 року, в той час як господарські операції позивача з вказаним контрагентом здійснювалися в період з січня по липень 2010 року. ТОВ «ВК «Союз Метал» визнано банкрутом лише 01.09.2011 року, а позивач мав правовідносини з таким контрагентом в 2010 році.

В акті перевірки, в якості неспростовного доказу безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «ВК «Союз Метал» наведено письмові пояснення деяких фізичних осіб: ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Вказані пояснення були відібрані працівниками податкової міліції, і фактично, саме вони, стали основою для висновків про завищення позивачем суми валових витрат по операціях з таким контрагентом.

Разом з тим, визначення податковим органом суми податкових зобов'язань за допомогою інформації, одержаної з джерел інших ніж первинні документи, прямо суперечить вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 та зареєстр. в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772.

Відтак, вказані висновки відповідача, що лягли в основу винесення спірних податкових повідомлень-рішень у відповідній частині, не ґрунтуються на Законі, оскільки, письмові пояснення фізичних осіб, не є належними і допустимими доказами, з огляду на відсутність доказів законності їх отримання.

Суд також не може прийняти вказані письмові пояснення, як допустимі докази у справі, та й не вважає їх належними, позаяк вони не являються тими документами, які за своєю правовою природою можуть підтвердити чи спростувати факти здійснення певних господарських операцій, і ніяким чином не спростовують дійсність первинних документів обліку позивача.

За змістом приписів ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемним. Однак, жодних доказів того, що учасники правочинів, виконання яких було фактично предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду не надано.

З урахуванням вимог процесуального закону про допустимість доказів ці обставини можуть бути підтверджені, зокрема, вироком про визнання осіб, які видали видаткові накладні, податкові накладні тощо, винними в скоєнні відповідних злочинів. В той же час, жодних таких доказів суду не надано. Доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку суду також надано не було. А відтак, твердження податкового органу про нікчемність правочинів є передчасними та необґрунтованими.

Поряд з тим, рішеннями Господарського суду Запорізької області, які в судовому порядку не оскаржувалися, відмовлено Публічному акціонерному товариству «Василівський завод технологічного обладнання» у задоволенні позову про визнання недійсними правочинів з ТОВ «Євротрейд-007» та ТОВ «Карат» (а.с.150-164 том 3, а.с.110-117 том 4).

Враховуючи, що законодавством нікчемність таких правочинів не встановлена, а на момент розгляду даного спору судами рішень про визнання недійсними вищенаведених правочинів позивача з ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007», або первинних документів, що складені за участю названих сторін, у яких відображені вчинені правочини, не прийнято, правових підстав для кваліфікації їх як таких, що не створюють жодних правових наслідків, у адміністративного суду немає.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007» є надуманим та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного до 01.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного до 01.01.2011 року, у зв'язку з висновками про порушення якого позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Податковий кредит позивача сформовано на підставі виписаних ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007» податкових накладних, що були видані в порядку виконання господарських договорів, виконання яких повністю підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку позивача. На момент видачі податкових накладних, вказані суб'єкти являлися зареєстрованими платниками податку на додану вартість, тому на законних підставах видавали податкові накладні. Обставини щодо використання позивачем в своїй господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007», підтверджені дослідженими судовому засіданні доказами та показаннями свідка.

Під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки, про те, що господарські операції позивача з його контрагентами, є нікчемними. Зокрема, відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, в чому саме відповідні угоди порушують публічний порядок.

Самі по собі правочини позивача не є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, на час їх укладення та виконання сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, а якщо контрагент за договором не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи подачі звітності до податкових органів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, і не є підставою для визнання фіктивними укладених з ним угод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем були доведені ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог. В той же час, всупереч вимогам ст.71 КАС України, відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення на позов.

З огляду на викладене, та враховуючи вимоги п.1) ч.2 ст. 162 КАС України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкових повідомлень-рішень від 06.04.2012 року № 0000342300 та № 0000332300 протиправними та їх скасування.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.04.2012 року № 0000342300 та № 0000332300.

Присудити на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Василівський завод технологічного обладнання" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька