Постанова № 26415548, 09.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/8095/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Булизі В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж - 21»

до Слов»янської об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення від 18 травня 2012 року №0000001224

за участю представників сторін:

від позивача: Якубаш І.В. - за дов. від 04.05.2012 року

від відповідача: Полторацька Т.В. - за дов. від 19.03.2012 року; Куліш О.В.- за дов. від 04.09.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж - 21» заявлено позов до Слов»янської об»єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення від 18 травня 2012 року №0000001224.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. у зв'язку з проведенням реорганізації органів державної податкової служби здійснено заміну неналежного відповідача Слов»янської об»єднаної державної податкової інспекції на належного - Слов»янську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність нарахування податковим органом податкових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки висновки податкового органу про здійснення господарської операції без наявності настання реальних наслідків, не відповідають фактичним обставинам. Так, перевіркою встановлено, що договір постачання обладнання від 29.07.2011р. № 20/10-К, укладений з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 на постачання дизель-генераторної установки укладено без настання реальних наслідків в силу того, що виконання господарської операції не підтверджується первинними документами. Вважає, що вказане не відповідає дійсності, з підстав того, що фактично господарська операція підтверджується виписаними податковими накладними, договором, платіжними дорученнями на перерахування передплати за дизель-генераторну установку.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що за наслідками документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж - 21» складено акт від 07.05.2012р. № 1248/22-4-35957544, висновки, викладені в акті перевірки є такими, що відповідають приписам чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж - 21» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 35957544, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 39 - 40).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 82 - 83) Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж - 21» з питань дослідження господарських відносин з підприємцем - фізичною особою ОСОБА_5 та правомірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.

Серед прав, наданих податковим органам, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, передбачено здійснення документальної невиїзної перевірки платника податків. Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В матеріалах справи наявний наказ Слов'янської ОДПІ Донецької області Державної податкової служби від 19.04.2012р. № 142, який вручено під підпис ТОВ «Дінар» (арк. справи 45, 83).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства щодо підстав проведення перевірки.

З 23.04.2012р. по 27.04.2012р. Слов'янською ОДПІ Донецької області ДПС проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Укрпроммонтаж-21» з питань дослідження господарських відносин з підприємцем - фізичною особою ОСОБА_5 та правомірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.

За результатами перевірки начальником податкового органу 18.05.2012р. згідно із п. 54.3 ст. 54, за п. 198.1, 198.3 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України прийняте податкове повідомлення-рішення № 00000012244, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 13 333,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 3 333,25 грн. (арк. справи 13).

В акті перевірки зазначено, що відділом контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Слов'янської ОДПІ проведена документальна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р., за результатами якої встановлено, що ФОП ОСОБА_5 сформував податкові зобов'язання з ПДІ з контрагентами-покупцями продукції, послуг тощо (в тому числі ТОВ «Укрпроммонтаж-21») безпідставно, необґрунтовано та без підтвердження відповідними первинними та іншими документами. Перевіркою не підтверджено наявність об'єкту оподаткування з ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р., вбачається відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р.

Як вбачається з акту перевірки № 1248/22-4-35957544 від 07.05.2012р., позивач включив до суми податкового кредиту з податку на додану вартість суму коштів за усною угодою поставки товарів, укладеною з ФОП ОСОБА_5, за якою ФОП ОСОБА_5 продає, а ТОВ «Укрпроммонтаж-21» покупає товар - дизель-генераторну установку.

За результатами проведення перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.3 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 13 333,00 грн. (арк. справи 6 - 12).

Судом встановлено, що позивачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір постачання товарів № 20/10-К від 29.07.2011р., згідно з яким ФОП ОСОБА_5 (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «Укрпроммонтаж-21» дизель-генераторну установку, а ТОВ «Укрпроммонтаж-21» (Покупець) - прийняти та вказаний товар (арк. справи 109).

Позивачем отримано по вказаному договору від фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 податкову накладну № 19 від 29.07.2011р. (арк. справи 28).

На підставі отриманої від ФОП ОСОБА_5 податкової накладної (арк. справи 28) позивач сформував податковий кредит та відобразив вказані операції у декларації за липень 2011р.

Предметом доказування в цій справі щодо правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, яким донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні санкції на загальну суму 16 666,25 грн. є доведення обставини виконання позивачем договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, а також доведення порушення позивачем приписів п. 198.1, 198.3 ст. 198, пп. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні норми містяться у ст. 180 Господарського кодексу України, згідно із якою господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з договору постачання товарів № 20/10-К від 29.07.2011р., сторони домовилися про всі істотні для них умови договору. При цьому, слід зазначити, що вказаний договір, як вбачається з акту перевірки, перевіряючим до перевірки не надавався, в акті перевірки вказано, що сторонами було укладено усну угоду з цього питання.

На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначались ст. 185, 188, 198, 201 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Пунктом 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Сам факт отримання податкової накладної не заперечується сторонами. Сплата коштів по передплаті у розмірі 80 000,00 грн. підтверджується позивачем платіжним дорученням від 29.07.2012р. № (арк. справи 121).

Однак, слід зазначити, що відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку. Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції та з метою формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Правила ведення податкового обліку, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, однак, вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі ст. 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд бере до уваги, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Судом за власною ініціативою ухвалою від 24.09.2012р. витребовувались у позивача наступні документи та інформація: видаткові накладні, рахунки-фактури, акти приймання-передачі установки, документи на установку, її введення в експлуатацію на підприємстві, докази використання в господарській діяльності, докази проведення капітального ремонту крана, для якого придбавалась дизель-генераторна установка, банківські виписки з відміткою банку про перерахування передплати в сумі 80 000,00 грн., товарно-транспортні накладні на перевезення товару, або пояснення щодо їх відсутності, довіреності на отримання товару, специфікації або додатки до договору поставки від 29.07.2011р., пояснення - чи перерахований залишок суми за договором та докази перерахування коштів, оригінал договору поставки від 29.07.2011р. для огляду судом. У разі неможливості надати будь-які з вказаних вище документів, надати письмові пояснення щодо причин їх ненадання.

Позивачем на виконання вказаної ухвали зазначено, що дизель-генераторна установка придбавалась ним з метою використання в господарській діяльності, а саме, у зв'язку з необхідністю проведення капітального ремонту крану КЖДЕ-25, на підтвердження чого надано паспорт на вказаний кран (арк. справи 117). Однак, станом на день розгляду справи, дизель-генераторна установка не отримана, документів на неї у позивача в наявності не має, в експлуатацію вона не вводилась та капітальний ремонт крана, задля якого вона начебто придбавалась не здійснювався. Документи, що витребовувались вищевказаною ухвалою на підтвердження здійснення господарської операції, позивачем суду не надано.

Слід зазначити, що згідно з п. 8 договору від 29.07.2011р. № 20/10-К, договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його повного виконання, але в будь якому разі до 31.12.2011р. (арк. справи 109).

Тобто, як вбачається з вказаного, термін дії договору сплинув, а зобов'язання щодо передачі у власність позивача дизель-генераторної установки залишились невиконаними.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання позивача на скасування судом апеляційної інстанції податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_6 у справі № 2а/0570/891/2012, оскільки вказане донарахування мало місце за період 1 квартал 2009 року та не має ніякого відношення до предмету спору у даній справі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню .

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж - 21» до Слов»янської об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 18 травня 2012 року №0000001224 - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 жовтня 2012 року. Постанова у повному обсязі буде складена 12 жовтня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.