Постанова № 26415043, 20.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2012 р. Справа №2а-9159/12/0170/6

(15 г. 35 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А. ,

при секретарі Захаровій М.В.,

за участю представників позивача - Редкозубова О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №192 від 26.07.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія» та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 07.08.2012 року №0000144110 в частині нарахування суми за основним платежем у розмірі 62627,83 грн. та 15656,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 61/41-10/36499654 від 27.07.2012 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Закону України "Про податок на додану вартість".

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав до суду письмові заперечення на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Наказу № 192 від 26.07.2012 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь здійснила документальну невинну позапланову перевірку ТОВ «Кримська водочна компанія» з інших фінансово-господарських взаємовідносин із Приватним підприємством «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) за період з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р. та із Приватним підприємством «Ротонда-Торг» (ЄДРПОУ 36165656) за період з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р. таз 01.08.2010 р. по 30.09.2010 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 61/41-10/36499654 від 27.07.2012 року,

Як визначено у висновку акта, ТОВ «Кримська водочна компанія» порушила вимоги п.п. 7.4.5, п. 7.4., ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., відповідно чого ТОВ «Кримська водочна компанія» зависило податковий кредит на суму податку на додану вартість у розмірі 63 367 грн. 66 коп., у т.ч.:

за лютий 2010 р. - 62 627 грн. 83 коп.;

за травень 2010 р. - 268 грн. 33 коп.;

за серпень 2010 р. - 207 грн. 00 коп.;

за вересень 2010 р. - 264 грн. 50 коп.

Свої висновки виявлених порушень СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим обґрунтувало тим, що відповідно до акту Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Базис-Торг» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 р по 31.03.2012 р. та акту ДПІ у м. Сімферополь про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ротонда-Торг» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 р по 31.03.2012 р., ДПІ у м. Сімферополі зробило висновок про порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання посадових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання від ПП «Базис-Торг» та ПП «Ротонда-Торг» до реальних вигодонабувачів.

На підставі акту перевірки № 61/41-10/36499654 від 27.07.2012 року СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000144110 від 07.08.2012 р. на суму 79 209,58 грн.,у т.ч. за основним платежем - 63367,66 грн., за штрафними санкціями - 15 841,92 грн.

Не погодившись з зазначеним висновком ТОВ «Кримська водочна компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2012 року №0000144110 в частині нарахування суми за основним платежем у розмірі 62627,83 грн. та 15656,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП в Сімферополі АР Крим від 07.08.2012 року №0000144110 в частині нарахування суми за основним платежем у розмірі 62627,83 грн. та 15656,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та скасування наказу №192 від 26.07.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія», суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Щодо вимог позивача стосовно визнання протиправним та скасування наказу СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим №192 від 26.07.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України та п. 2.4 Наказу Державна податкова адміністрація, від 14.04.2011р. № 213 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 N 355. Підрозділи органу ДПС, ш очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному уповноваженому) представнику) під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за формою згідно з додатком 9 до Методичних рекомендацій.

Зазначене повідомлення підписується керівником (або заступником керівника) органу ДПС, завіряється гербовою печаткою цього органу та реєструється у єдиному Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків.

Наказом СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі № 192 від 26 липня 2012 року було призначено проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія» з питань фінансово-господарських взаємовідносин Приватним підприємством «Базис-Торг» (СДРПОУ 36165986) за період з 01.02.2010 р. по 28.02.2010р. та із Приватним підприємством «Ротонда-Торг» (СДРПОУ 36165656) за період з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р. та з 01.08.2010 р. по 30.09.2010 р.

Підставою для проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Кримської водочної компанії» в акті був зазначений п.п. 78.1.1, п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно якого органи державної податкової служби мають право на проведення такої перевірки, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або втримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, відповідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п.п. 9, 10, 13 Постанови КМ України "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" № 1245 від 27.12.2010 року органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту;

опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

При цьому, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення з податковою адресою або надано під розписку суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі, а в разі направлення в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням . тронного цифрового підпису органу державної податкової служби - у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.

Судом встановлено, що Державна податкова адміністрація своїм листом № 7971/6/23-4015/346 від 27.04.2011 року надала пояснення, щодо застосування норм, які регулюють направлення таких податкових запитів, та підтвердила, л лише не отримання відповіді від платника податків у встановлені законом строки може бути підставою для ведення такого виду перевірки.

Однак, ТОВ «Кримська водочна компанія» не отримувала жодного запиту від СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі щодо надання інформації про свої фінансово-господарські взаємовідносини з питань фінансово-господарських взаємовідносин ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) за період з 01.02.2010 р. 28.02.2010 р. та із ПП «Ротонда-Торг» (ЄДРПОУ 36165656) за період з 01.05.2010 р. по 05.2010 р. та з 01.08.2010 р. по 30.09.2010 р.

Отже, суд приходить до висновку, що у відповідача не було підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, а тому позовні вимоги в частині скасування наказу СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим №192 від 26.07.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія» підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим від 07.08.2012 року №0000144110 в частині нарахування суми за основним платежем у розмірі 62627,83 грн. та 15656,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає, що останні підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як убачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Закон України від 25.06.91р. № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

На час проведення перевірки позивача, прийняття податкового повідомлення-рішення платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

У п.1.4. ст.1 цього Закону було встановлено , що поставка товарів - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надавалось виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважаласья дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було вказано , що не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Судом встановлено, що 01.09.2009 року ТОВ «Кримська водочна компанія» уклала Контракт № 2/09/37 про надання маркетингових послуг з ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986).

Відповідно до п. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Перевірка стану ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) проводилась шляхом оформлення пошукового запиту на офіційному сайті Інформаційно-ресурсного центру, так як відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 року на веб-сайті Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців.

На момент подання позовної заяви, відповідно до даних пошукової системи Інформаційно-ресурсного центру, ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) не перебувало в процесі припинення.

Окрім цього, відповідно до п.п. 183.13. ст. 183 ПК України для інформування платників податку центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:

- дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника -:датку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номеру свідоцтва про реєстрацію платника додатку, дати початку його дії;

- інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника додатку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Відповідно до бази даних Державної податкової служби України, розміщеної на її офіційному сайті, свідоцтво платника ПДВ ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) на день складання позовної заяви анульовано витяг з офіційного сайту додається).

Однак, згідно до фактів, викладених у акті ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986) був платником податку на додану вартість.

Контракт між ТОВ «Кримська водочна компанія» та ПП «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986), був реально виконаний. Нарахована сума податкового кредиту підтверджена документами первинного обліку, а саме акт наданих послуг від 11.12.2009 року на загальну суму 375 766,98 грн., в т. ч. ПДВ - 62627,83 грн.; податкова накладна № 1005 від 11.12.2009 року на загальну суму 375 766,98 грн., в т. ч. ПДВ -62627,83 грн..

Отже, ТОВ «Кримська водочна компанія» повністю здійснила розрахунок за отриманий товар з контрагентом у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Судом досліджені вищевказані документи, зокрема контракт №01/09-09М від 01.09.2009р. про надання маркетингових послуг, акт наданих послуг до контракту №01/09-09М, реєстр отриманих податкових накладних, платіжні доручення №003809 від 12.01.2010 року.

Отже, податкові накладні, які ТОВ «Кримська водочна компанія» включило до складу податкового кредиту оформлені відповідно до вимог пп. 7.2.1 ст. 7 Закону "Про ПДВ" і надійшли до підприємства, що підтверджується відповідними записами у книзі реєстрації отриманих податкових накладних, законодавство про ПДВ не встановлювало обмежень та не забороняє включати до податкового кредиту суми податку по податкових накладних, отриманих із запізненням .

Податкові накладні оформлені відповідно до вимог діючого законодавства є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими і підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Таким чином, отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. І згідно з положеннями п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права в підприємства на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

З аналізу вищезазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що право на податковий кредит виникає у платника податку лише після отримання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ , яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Суд також зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" та інші не ставлять право платника податку на податковий кредит залежно від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді.

Оскільки ТОВ «Кримська водочна компанія» отримало від контрагента всі первинні документи з наданих послуг, і дані документи оформлені належним чином, то у нього як у платника податків виникло право на податковий кредит, оскільки воно підтверджується відповідними податковими накладними, і ним виконані вимоги п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо його формування.

Таким чином, ТОВ «Кримська водочна компанія» обґрунтовано була віднесена на податковий кредит сума податку на додану вартість у розмірі 62627,83 грн. у перевіряємий період, і відповідно саме ця сума була включена в декларацію з податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

ТОВ «Кримська водочна компанія» має первинні бухгалтерські документи, які відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, а також Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які надавалися ревізорам для перевірки.

Також, відповідачем не враховано, що до набрання чинності Податкового кодексу України, згідно з абз.1-3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство самостійно визначало облікову політику підприємства; обирало форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних принципів, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляло систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій, визначало права працівників на підписання бухгалтерських документів, і діючі раніше норми Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні "," Про бухгалтерський облік та фінансову звітність ", не передбачає прав податкового органу з перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку, оскільки володіли лише правом контролю за справлянням податкових зобов'язань.

Оскільки закон зворотної сили не має, і в період, який охоплювався перевіркою, платник податків самостійно визначав облікову політику і вів бухгалтерський облік з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим, за актом перевірки від 27.07.2012р. № 61/41-10/3699654 про завищення податкового кредиту на суму 62627,83 грн. у перевірений період, як порушення п.п. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, первинними бухгалтерськими документами та податкового обліку ТОВ «Кримська водочна компанія» не підтверджені та не знайшли свого підтвердження у суді.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з урахуванням належного підтвердження позивачем під час розгляду справи дійсності та реальності укладених угод висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим стосовно завищення підприємством суми податкового кредиту з ПДВ у період в розмірі 62627,83 грн. є непідтвердженими, оскільки право на його включення підтвердження відповідними податковими накладними, тому є протиправним нарахування суми фінансових (штрафних) санкцій з податку на додану вартість в сумі 15656,96 грн., а прийняте відповідне повідомлення - рішення в цій частині підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим від 07.08.2012 року №0000144110 в частині нарахування суми за основним платежем у розмірі 62627,83 грн. та 15656,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями не може бути визнано таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 792,10 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.09.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 24.09.2012 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №192 від 26.07.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000144110 від 07.08.2012 року в частині нарахування суми грошового зобов'язання у загальній сумі 78284,79 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 62627,83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15656,96 грн.

Стягнути з Державного бюджету України 792,10 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.