Постанова № 26414569, 02.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2012 р. Справа №2а-10119/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представників позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився,

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості у сумі 200,00 грн.,

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 200,00 грн..

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Розмежування повноважень і функціональних обов'язків між контролюючими органами визначається цим Кодексом та Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок контролю митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість, акцизного податку та екологічного податку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти малого підприємництва -фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Абзац 2 статті 2 зазначеного Указу передбачав, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності й не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно з абзацом 6 пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пункт 5 зазначеного Указу передбачав, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність числення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 27.10.2009 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.07.2012.

Згідно з довідкою ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 32325 від 28.10.2009 відповідач з 28.10.2009 року перебуває на податковому обліку за № 62721.

На підставі наданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за видом діяльності -"рекламна діяльність", відповідачем отримано свідоцтво серії Ж № 965063 від 27.10.2009 про сплату єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у порушення вимог закону, не здійснював сплату єдиного податку у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед бюджетом за 2009 рік у розмірі 200,00 грн..

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинному на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У зв'язку з чим, позивачем на адресу відповідача були направлені:

- перша податкова вимога від 26.11.2009 №1/8361, яка у зв'язку з неможливістю вручення була розміщена на дошці податкових оголошень 13.05.2010;

- друга податкова вимога від 14.06.2010 №2/2172, яка у зв'язку з неможливістю вручення була розміщена на дошці податкових оголошень 27.09.2010.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена та становить 200,00 грн.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м.Сімферополя (код платежу 5318050203, р/р34211379700005 в ГУ ДКС України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558) 200,00 грн. заборгованості з єдиного податку.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.