КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2008 № 18/234
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Алданової С.О.
Шапрана В.В.
при секретарі: Камінська Т.О.
За участю представників:
від позивача - Коротюк М.Г. (довіреність № 46-д від 25.11.2008 р.)
від відповідача – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Новий"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.09.2008
у справі № 18/234 (Мандриченко О.В.)
за позовом Акціонерного комерційного банку "Новий"
до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Добробут та Захист"
про стягнення 71716,92 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерний комерційний банк „Новий” звернувся до Господарського судум. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства Страхової компанії „Добробут та Захист” про стягнення з відповідача 71716,92 грн. за договорами добровільного страхування кредитів № 14/13-0001 та № 14/13-0002 від 31.07.2007 р., укладеними між позивачем та відповідачем.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму здійснених страхових платежів у розмірі 71716,92 грн. за договорами добровільного страхування кредитів № 14/13-0001 та № 14/13-0002 від 31.07.2007 р., укладеними між позивачем та відповідачем.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.09.2008 р. в позові відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що відмова відповідача у виплаті страхових відшкодувань є правомірною, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного виконання позивачем зобов’язань за договорами добровільного страхування кредитів № 14/13-0001 та № 14/13-0002 від 31.07.2007 р.
Акціонерний комерційний банк „Новий”, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги позивача.
Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано як доказ лист відповідача № 1665 від 15.04.2008 р., згідно якого укладені договори підлягають розірванню не через порушення умов договору позивачем, а через суб’єктивні причини, що склалися у відповідача, отже, враховуючи зазначену обставину, на думку позивача, страхові виплати у розмірі 71716,92 грн. підлягають поверненню останньому.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України „Про страхування” (далі – Закон), страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону, страховий випадок – це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як встановлено ч. 2 ст. 9 Закону, страхова виплата – це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Згідно умов договорів добровільного страхування кредитів № 14/13-0001 та № 14/13-0002 від 31.07.2007 р. (далі – договори добровільного страхування кредитів) позивач передає, а відповідач приймає на страхування фінансовий ризик, пов’язаний з невиконанням або неналежним виконанням позичальниками обумовлених кредитними договорами зобов’язань по сплаті суми кредиту та відсотків.
Об’єктом страхування за договорами є майнові інтереси позивача, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані зі збитками, які завдані позивачеві внаслідок повного або часткового неповернення позичальниками позивачеві кредитів та/або відсотків за користування кредитами на умовах, встановлених діючими кредитними договорами між позивачем та позичальниками.
Згідно п. 9.1. договорів добровільного страхування кредитів, у разі настання події, що має ознаки страхового випадку або може призвести до страхового випадку, позивач зобов’язаний письмово повідомити про це відповідача протягом трьох робочих днів з дати настання такої події.
Пунктом 10.3.5 договорів добровільного страхування кредитів встановлено перелік документів, які позивач повинен надати для отримання страхового відшкодування.
Згідно п. 10.7. договорів добровільного страхування кредитів з моменту отримання всіх необхідних документів відповідач протягом 15 робочих днів складає страховий акт, в якому зазначаються (додаються) розрахунок страхового відшкодування, а також рішення щодо його виплати або приймає обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що письмово повідомляє позивача протягом 10 робочих днів від дня прийняття такого рішення.
Пунктом 11 договорів добровільного страхування кредитів встановлені підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, серед яких: невиконання або неналежне виконання позивачем своїх обов’язків згідно з договорами, якщо він не доведе, що виконання було неможливим внаслідок дії непереборної сили.
Посилаючись на вищевказані обставини, суд першої інстанції, вважаючи, що позивач неналежним чином виконував умови договорів, а саме п. 10.3.5., відмовив у стягненні з відповідача суми страхових виплат.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно п. 12.5. договорів добровільного страхування кредитів при достроковому припиненні дії Договору за вимогою Страховика, Страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога Страховика обумовлена невиконанням Страхувальником умов Договору страхування, Страховик не повертає Страхувальнику страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії Договору страхування і виплачених страхових відшкодувань за Договором.
В матеріалах справи міститься лист Закритого акціонерного товариства Страхової компанії „Добробут та Захист”, адресований позивачу, згідно якого відповідач повідомляє, що суб’єктивні обставини, які склались на сьогоднішній день, диктують йому необхідність звернутися до позивача з пропозицією дострокового розірвання спірних договорів добровільного страхування кредитів.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що саме суб’єктивні обставини, а не невиконання умов договору з боку позивача, змусили відповідача звернутись з пропозицією про дострокове розірвання договорів.
У судовому засіданні не знайшов свого підтвердження той факт, що договори добровільного страхування кредитів № 14/13-0001 та № 14/13-0002 від 31.07.2007 р. достроково припинили свою дію саме з вини позивача.
Таким чином, з огляду на п. 12.5. договорів добровільного страхування кредитів, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені останнім страхові платежі в розмірі 71716,92 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, за таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст.103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку „Новий” задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2008 р. у справі № 18/234 скасувати повністю.
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхової компанії „Добробут та Захист” (юридична адреса: 02232, м. Київ, вул. Бальзака, 81/1, фактична адреса: 02098, м. Київ, вул. Шумського, 1, код ЄДРПОУ 31471133, р/р 26508178 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в м. Києві, МФО 300335), а у випадку відсутності грошових коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Акціонерного комерційного банку „Новий” (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 93, код ЄДРПОУ 19361982, п/р 373970100002 в АКБ „Новий” МФО 305062) 71716 (сімдесят одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 92 коп. страхових платежів, 717 (сімсот сімнадцять) грн. 16 коп. державного мита за подання позовної заяви, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 358 (триста п’ятдесят вісім) грн. 58 коп. державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Матеріали справи № 18/234 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Алданова С.О.
Шапран В.В.
10.12.08 (відправлено)
Судове рішення № 2641351, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 03.12.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/234. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: