Ухвала суду № 26413292, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2012 р. м. Київ К-11433/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2010 року по справі № 2-а-8435/08/2070 за позовом Державного підприємства «Куп'янський ветеринарно-санітарний завод «Ветсанзавод»до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2010 року, позовні вимоги Державного підприємства «Куп'янський ветеринарно-санітарний завод «Ветсанзавод»до Куп'янської ОДПІ Харківської області про задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000582310/0 від 23.07.2008, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 62614,60грн., у тому числі 50507,50грн. основного платежу та 12107,10грн. штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що викладені в акті перевірки висновки відповідача не підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Крім того, в результаті встановлених судом обставин, які свідчать про необгрунтованість претензій відповідача щодо віднесення позивачем до складу валових витрат у період з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року сум у загальному розмірі 64739,00грн. та необґрунтованість претензій відповідача щодо не віднесення позивачем до складу валових доходів сум у загальному розмірі 404361,00грн., інші встановлені відповідачем порушення податкового законодавства на формування об'єкту оподаткування з податку на прибуток не впливають.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 22.02.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 11.03.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2010 року, в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3, п.п.5.1.10 п.5.4, п.5.9 ст.5, п.п.12.1.1. п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі акту №1005\23-05495325 від 25.06.2008, складеного за результатом виїзної планової перевірки Державного підприємства «Куп'янський ветеринарно-санітарний завод «Ветсанзавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2008, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000582310/0 від 23.07.2008, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 62614,60грн., у тому числі 50507,50грн. основного платежу та 12107,10грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення податкових зобов'язань слугував висновок контролюючого органу про порушення позивачем п. 4.1.6 п.4.1ст. 4, п. 5.1, п.п.5.2.5, п.5.2, п.п. 5.3.1, п. 5.3.2 п. 5.3., абз. 1,5 пп. 5.4.10 п.5.4, п.п. 5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п. 6.1 ст. 6, пп.8.7.1. п. 8.7, пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за період перевірки з 01.10.2007 по 31.03.2008 в сумі 263292,00грн., в тому числі за період з 01.10.2007 по 31.12.2007 в сумі 35890,00грн. та за період з 01.01.2008 по 31.03.2008 в сумі 227402,00грн. та донараховано податок на прибуток за період перевірки з 01.10.2007 по 31.03.2008 в сумі 50507,50грн., в тому числі за період з 01.10.2007 по 31.12.2007 - в сумі 20056,00грн. та за період з 01.01.2008 по 31.03.2008 - в сумі 30451,50грн.

Відповідно до ч.1 с. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні бухгалтерські документ, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Встановлене законодавцем правило, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), однак, не означає, співпадання правил щодо ведення податкового і бухгалтерського обліків. Дозволяючи платнику податку зменшувати оподатковуваний прибуток на суму валових витрат, законодавець робить наголос на тому, що такими витратами є витрати, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Для цілей податкового обліку господарська діяльність пунктом 1.32 ст. 1 цього Закону визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За змістом правового регулювання законодавець дозволяє включати до валових витрат і тим самим зменшувати об'єкт оподаткування, а відтак і податкові зобов'язання, будь-які витрати виробництва і обігу, які пов'язані з власною господарською діяльністю платника податку, тобто виправдані цілями господарської діяльності -отримання доходу.

Разом з тим, за більшістю виявлених порушень, відображених в акті перевірки, відсутні посилання на характерні складові господарської операції, а висновки щодо порушень зроблені лише на підставі записів в регістрах бухгалтерського обліку, що унеможливлює надати їм оцінку та вжити заходи щодо забезпечення доказів для повного та об'єктивного розгляду справи.

Вирішуючи справу відносно порушення позивачем п.п. 4.1.6 п.4.1ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо не включення до валового доходу коштів отриманих з бюджету України, виходячи з положень п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та Постанови Кабінету Міністрів України №1059 від 19.08.2004 року, суди дійшли висновку, що кошти були отримані на виконання державної програми реконструкції та модернізації державних спеціалізованих ветеренарно-санітарних заводів на 2005-2010 роки, а тому є капітальними трансферами.

Підпунктом 4.1.6 пункту статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено оподаткування сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді. Із визначення терміна «безповоротна фінансова допомога», наведеного п. 1.22 ст. 1 цього Закону, випливає, що безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Виходячи з понять, встановлених Наказом Державного Казначейства України від 04.11.2004 року за №194 «Про затвердження Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету»бюджетні дотації, субсидії та субвенції -це три види прямих бюджетних трансфертів. Трансфертні платежі -невідплатні та безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу. Під субсидіями розуміють невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.

Дотації - це асигнування з державного бюджету на покриття збитків, доплати на безповоротній основі. Розрізняють бюджетні дотації та дотації окремим організаціям. Субвенція -це певна сума коштів, що видається з бюджету нижчого рівня з чітко обумовленим цільовим призначенням, як допомога на програми і заходи соціального розвитку. Розміри та умови надання і використання дотацій і субвенцій з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів затверджуються законом про Держбюджет на поточний рік, а також відповідними постановами КМУ. Розрізняють поточні та капітальні трансферти підприємствам.

Враховуючи викладене вище, поняття «субвенція»не є тотожним таким поняттям, як «дотації»та «субсидії».

У бюджеті з метою державного регулювання цін можуть передбачатися відповідні асигнування для компенсації витрат підприємств і організацій певних галузей, пов'язаних з подорожчанням сировини, матеріалів, обладнання, збільшенням інших виробничих витрат тощо, які за бюджетним законодавством є субсидіями, дотаціями (поточними трансфертами).

Дохід платника податку, одержаний з бюджету у вигляді дотацій, субсидій, є доходом з інших джерел і включається з метою оподаткування до складу його валових доходів (підпункт 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону).

Щодо трансфертів, які надаються суб'єктам господарювання у цілях фінансової підтримки з метою, інших, ніж державне регулювання цін, не включаються до валового доходу платників податку.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що зазначені кошти не відповідають ознакам валового доходу платника податку, установленим п. 4.1 Закону України «Про оподаткування підприємств» і не підлягають оподаткуванню відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону як доходи з інших джерел, оскільки їх одержання з бюджету прямо не пов'язане з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.

Вирішуючи справу відносно порушення позивачем п.п.5.3.1, п.п.5.3.3, п.п.5.3.6 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», судом було встановлено, що вказані порушення не впливають на формування об'єкту оподаткування з податку на прибуток.

Отже, за встановлених обставин, суди дійшли вірного висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 210, 222, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв