Ухвала суду № 26413270, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2012 р. м. Київ К-4331/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Куйбишевський комбікормовий завод» на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року по справі №3/390/08-АП за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Куйбишевський комбікормовий завод»до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Куйбишевський комбікормовий завод»до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00003123/0/413 від 21.12.2007, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 29161,50грн., у тому числі 19441,00грн. - за основним платежем та 9720,50грн. -штрафними санкціями.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року, в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 18.01.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 04.03.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Куйбишевський комбікормовий завод»просило скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Куйбишевський комбікормовий завод» посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.1.7 ст.1, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі-Закон України №168/97-ВР).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №266/23-014/00688290 від 14.12.2007, складеного за результатом комплексної документальної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006 по 30.06.2007, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00003123/0/413 від 21.12.2007, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 29161,50грн., у тому числі 19441,00грн. - за основним платежем та 9720,50грн. -штрафними санкціями.

Підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно абз.1 п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

За результатом розгляду справи було встановлено, що на момент вчинення спірної господарської операцій та видачі податкових накладних приватний підприємець Костеля Т.Б. не була зареєстрована платником ПДВ, що виключає можливість видачі останньою податкових накладних.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованістю висновку судів попередніх інстанцій щодо неправомірного віднесення позивачем сум податку до податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Куйбишевський комбікормовий завод»залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв