Ухвала суду № 26412877, 02.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/44057/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2010р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011р.

у справі №2а-4932/10/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»(надалі -ВАТ «Запоріжжяобленерго»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі)

про визнання дій протиправними, -

встановив:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними дій СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі щодо самостійного розподілу коштів та зміни призначення платежів, визначених підприємством у платіжних дорученнях: від 26.05.2010р. №6711; від 28.05.2010р. №6870; від 27.05.2010р №6818.; від 10.06.2010р. №7307; від 11.06.2010р. №7464; від 17.06.2010р. №7912.; від 23.06.2010р. №8200; від 24.06.2010 р. №8393, №8265; від 25.06.2010р. №8399.; від 29.06.2010р. №8432, №8433 №8435, №8436; від 30.06.2010р. №8444, №8437, №8438.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2010р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011р., позов було задоволено повністю. Визнано протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі по розподілу коштів та призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго»в платіжних дорученнях: від 26.05.2010р. №6711; від 28.05.2010р. №6870; від 27.05.2010р №6818.; від 10.06.2010р. №7307; від 11.06.2010р. №7464; від 17.06.2010р. №7912.; від 23.06.2010р. №8200; від 24.06.2010 р. №8393, №8265; від 25.06.2010р. №8399.; від 29.06.2010р. №8432, №8433 №8435, №8436; від 30.06.2010р. №8444, №8437, №8438.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, постановою Верховного Суду України від 01.09.2009р. у справі №5/325-5/329 скасовано судові рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які були прийняті на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»та залишив в силі податкове повідомлення-рішення №0000210203/2 від 07.10.2004 р., яким позивачеві визначено зобов'язання з ПДВ в сумі 37809687,50грн. у т.ч. 25206458,33 грн. основного платежу та 12603229,17грн. штрафних санкцій.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що підприємством перераховано до бюджету зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 18079921,00грн. із визначенням у призначеннях платежу про сплату ПДВ за квітень та травень 2010р., а саме:

- №6499 від 25.05.2010р. «податок на додану вартість за квітень 2010р.»в сумі 2300000,00грн.;

- №6711 від 26.05.2010р. «податок на додану вартість за квітень 2010р.»в сумі 700000,00грн.;

- №6870 від 28.05.2010р. «податок на додану вартість за квітень 2010р.»2435746,00грн.;

- №6818 від 27.05.2010р. «податок на додану вартість за квітень 2010р.»в сумі 2100000,00грн.;

- №7307 від 10.06.2010р. «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»в сумі 21,00грн.;

- №7464 від 11.06.2010р. «авансовий платіж по податку на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 1000000,00грн.;

- №7912 від 17.06.2010р. «авансовий платіж по податку на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 1000000,00грн.;

- №8200 від 23.06.2010р. «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»в сумі 44,00 грн.;

- №8393 від 24.06.2010р. «податок на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 500000,00грн.;

- №8265 від 24.06.2010р. «податок на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 800000,00грн.;

- №8399 від 25.06.2010р. «податок на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 1100000,00грн.;

- №8399 від 25.06.2010р. «податок на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 1100000,00грн.;

- №8432 від 29.06.2010р. «податок на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 850000,00грн.;

- №8433 від 29.06.2010р. «податок на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 1650000,00грн.;

- №8435 від 29.06.2010р. «податок на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 1300000,00грн.;

- №8436 від 29.06.2010р. «податок на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 1000000,00грн.;

- №8444 від 30.06.2010р. «податок на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 574000,00грн.;

- №8437 від 30.06.2010р. «податок на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 300135,26грн.;

- №8438 від 30.06.2010р. «податок на додану вартість за травень 2010р.»в сумі 469974,74грн.

Проте, податковий орган самостійно здійснив розподіл грошових коштів, сплачених вищевказаними платіжними дорученнями і пропорційно зменшив суму податкового боргу позивача, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000210203/2 від 07.10.2004р., про що позивачеві надіслані податкові повідомлення:

- №108240016127054 від 26.05.2010р. про розподіл суми 2300000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №6499 від 25.05.2010 р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016127695 від 27.05.2010р. про розподіл суми 700000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №6711 від 26.05.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016128947 від 31.05.2010р. про розподіл суми 2435746,00грн., сплаченої платіжним дорученням №6870 від 28.05.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016128091 від 28.05.2010р. про розподіл суми 2100000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №6818 від 27.05.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016133622 від 11.06.2010р. про розподіл суми 21,00грн., сплаченої платіжним дорученням №7307 від 10.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016134090 від 14.06.2010р. про розподіл суми 1000000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №7464 від 11.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016136456 від 18.06.2010р. про розподіл суми 1000000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №7912 від 17.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016138992 від 24.06.2010р. про розподіл суми 44,00грн., сплаченої платіжним дорученням №8200 від 23.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016139605 від 25.06.2010р. про розподіл суми 500000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №8393 від 24.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016139606 від 25.06.2010р. про розподіл суми 800000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №8265 від 24.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016140255 від 29.06.2010р. про розподіл суми 1100000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №8399 від 25.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016140706 від 30.06.2010р. про розподіл суми 850000,00грн., сплаченої латіжним дорученням №8432 від 29.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016140707 від 30.06.2010р. про розподіл суми 1650000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №8433 від 29.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016140708 від 30.06.2010р. про розподіл суми 1300000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №8435 від 29.06.2010 ., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016140705 від 30.06.2010р. про розподіл суми 1000000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №8436 від 29.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016141338 від 01.07.2010р. про розподіл суми 574000,00грн., сплаченої платіжним дорученням №8444 від 30.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016141326 від 01.07.2010р. про розподіл суми 469974,74грн., сплаченої платіжним дорученням №8438 від 30.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість;

- №108240016141332 від 01.07.2010р. про розподіл суми 300135,26грн., сплаченої платіжним дорученням №8437 від 30.06.2010р., в рахунок погашення податкового боргу за платежем податок на додану вартість.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованість позовних вимог з огляду на такі обставини.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинним на час правовідносин, визначено порядок сплати зобов'язань платників податків, зокрема п.п. 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону встановлено відповідальність у вигляді штрафу за порушення граничних строків сплати узгоджених сум зобов'язань.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(діючого на час виникнення спірних правовідносин) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому, згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дійсно, передбачено пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, вищезазначені норми цього ж Закону України не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому, слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам було надано право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п.1.3 Закону включає суму пені) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу; або, якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Крім того, дійсно п.п. 8.6.2 п. 8. 6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з урахуванням положень п.п. «б»п.п. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платників податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, цілком правомірно, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що на час виникнення правовідносин не було передбачено права у податкового органу за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) направляти кошти такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (і про це зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення заборгованості. При цьому, відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Таким чином, оскільки зміна призначення платежів за наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями здійснена податковим органом поза межами наданих законодавством повноважень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов