Ухвала суду № 26412842, 02.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/28700/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року

по справі №2а/0570/1406/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» (надалі -ТОВ «СоюзПромінвестДонбас»)

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька (надалі -ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У січні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення №0000012344/0/669 від 12.01.2011р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2011р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011р., позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька №0000012344/0/669 від 12.01.2011р. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «СоюзПромінвестДонбас»витрати по сплаті судового збору у розмірі 03,40 грн.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, податковою інспекцією було здійснено документальну невиїзну перевірку ТОВ «СоюзПромінвестДонбас»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платником податків ЗАТ «Укрінтервугілля»за період квітень - липень 2010р., за наслідками проведення якої був складений акт №6610/23-313/31226834 від 24.12.2010р.

В зазначеному акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3, 7.2.4 п.7.2, п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищено суму податкового кредиту звітного податкового періоду квітня, травня та червня 2010р., що вплинуло на формування від'ємного значення податку відповідних звітних періодів.

На підставі вказаного акта 12.01.2011р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000012344/0/669, яким було зменшено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за травень 2010р, червень 2010р., липень 2010р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтованого виходили з наступного.

Так, судами встановлено, що на підставі умов договору №20/04 від 20.04.2010р., укладеного між ЗАТ «Укрінтервугілля»(постачальник) та ТОВ «СоюзПромінвестДонбас»(покупець), постачальник зобов'язався передати в установлений строк вугільну продукцію у власність покупця, а покупець зобов'язався у відповідності до умов договору прийняти цей товар та оплатити його згідно зі специфікаціями.

Згідно п.2.1 договору №20/04 від 20.04.2010р., товар, зазначений в Специфікаціях постачається покупцю на умовах станція відправлення», згідно Інкотермс у редакції 2000р. Товар постачається залізничним транспортом у полувагонах навалом (п.2.3 договору). Відповідно до пункту 2.5. договору по кожній партії товару протягом 5-ти календарних днів від дати відвантаження постачальник передає покупцю наступні товаросупровідні документи: залізничні квитанції, посвідчення якості, рахунок-фактуру, податкову накладну, лист про право власності , акт приймання-передачі.

Згідно специфікації від 20.04.2010р. сторони узгодили постачання вугільної продукції у квітні 2010р. у кількості 700т. вартістю 1645,50 грн. за тонну.

На виконання умов укладеного договору на користь позивача було поставлено вугілля у кількості 619950,00 кг. загальною вартістю 1020127,73 грн., що підтверджується актом приймання - передачі вугільної продукції від 23.04.2010р. Факт постачання вугільної продукції у квітні 2010р. підтверджується залізничною квитанцією №51758358. Згідно залізничної квитанції №51758358 відправником вугільної продукції є ВАТ «Шахта Красноармійська Західна № 1», одержувачем є ВАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг». Перехід права власності простежується за листами про право власності, копії яких наявні в матеріалах справи, згідно яких перехід права власності відбувався наступним чином: ВАТ «Шахта Красноармійська-Західна №1»- ТОВ «Флагман»- ТОВ «Авістапромторг»- ТОВ «Альвентус»- ТОВ «Вторснабгрупп»- ЗАТ «Укрінтервугілля»- ТОВ «СоюзПромінвестДонбас»- ВАТ «Арселор Мітал Кривий ріг».

Згідно специфікації від 19.05.2010р. сторони узгодили постачання вугільної продукції у травні 2010р. у кількості 600т. вартістю 1629,00грн. за тонну.

На виконання прийнятих зобов'язань позивачем за договором №20/04 від 20.04.2010р. за допомогою платіжного доручення №996 від 25.05.2010р. позивач перерахував постачальнику кошти в сумі 922185,00 грн., у тому числі ПДВ 153697,50 грн. Факт поставки вугільної продукції у травні 2010р. на суму 899383,27грн. (ПДВ 149897,21грн.) підтверджується актами приймання - передачі вугільної продукції від 25.05.2010р. та від 26 травня квітня 2010р. Транспортування вугільної продукції у травні 2010р. підтверджується залізничними квитанціями №52417078 та №52417091. Згідно залізничних квитанцій №52417078 та №52417091 відправником вугільної продукції є ВАТ ЦЗФ «Пролетарська»одержувачем є ВАТ «Арселор Мітал Кривий ріг». Перехід права власності простежується за листами про право власності, копії яких наявні в матеріалах справи, згідно яких перехід права власності відбувався наступним чином: ВАТ ЦЗФ «Пролетарська»- ТОВ «Флагман»- ТОВ «Авістапромторг»- ТОВ «Альвентус»- ТОВ «Вторснабгрупп»- ЗАТ «Укрінтервугілля» - ТОВ «СоюзПромінвестДонбас»- ВАТ «Арселор Мітал Кривий ріг».

Згідно специфікації від 21.06.2010р. сторони узгодили постачання вугільної продукції у червні 2010р. у кількості 1500т. вартістю 1710,00грн. за тонну. Згідно специфікації від 24.06.2010р. сторони узгодили постачання вугільної продукції у червні 2010р. у кількості 850т. вартістю 1660,00грн. за тонну. На виконання прийнятих зобов'язань позивачем за договором №20/04 від 20.04.2010р. за допомогою платіжного доручення №1282 від 25.06.2010р. позивач перерахував постачальнику кошти в сумі 1320000,00 у тому числі ПДВ 220000,00грн. Факт поставки вугільної продукції у червні 2010р. підтверджується актами приймання - передачі вугільної продукції від 28.06.2010р. Транспортування вугільної продукції у червні 2010р. підтверджується залізничними квитанціями №№52586355, 51799706, 52586382, 52586163, 51799763. Згідно залізничної квитанцій №51799706 відправником вугільної продукції є ТОВ ЦЗФ «Узловська»одержувачем є ВАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг». Перехід права власності простежується за листами про право власності, копії яких наявні в матеріалах справи, згідно яких перехід право власності відбувався наступним чином: ТОВ ЦЗФ «Узловська»- ТОВ «Флагман»- ТОВ «Авістапромторг» - ТОВ «Альвентус»- ТОВ «Вторснабгрупп»- ЗАТ «Укрінтервугілля»- ТОВ «СоюзПромінвестДонбас»- ВАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг».

Судами також встановлено, що податкові накладні, а саме:

- №9 від 23.04.2010р. сформовано за фактом постачання товарів. На підтвердження постачання товарів позивач надав Акт приймання-передачі партії вугільної продукції;

- №14 від 25.05.2010р. сформовано за фактом здійснення позивачем перерахування коштів в рахунок сплати поставленої продукції та здійснення передплати. Перерахування коштів підтверджено платіжним дорученням №996 від 25.05.2011р. Загальна сума вказаного платіжного доручення складає 922185,00грн. Із врахуванням наявної кредиторської заборгованості позивача станом на 01.05.2010р. в сумі 22801,73грн., в рахунок передплати позивачем перераховано 899383,27 грн. (ПДВ в сумі 149897,12 грн.). Постачання вугільної продукції на зазначену суму підтверджено актом приймання-передачі партії вугільної продукції;

- №23 від 25.06.2010р. сформовано за фактом здійснення позивачем перерахування коштів в рахунок сплати поставленої продукції та здійснення передплати. Перерахування коштів підтверджено платіжним дорученням №1282 від 25.06.2011р. Загальна сума зазначеного платіжного доручення складає 1320000,00грн. Постачання вугільної продукції на зазначену суму підтверджено актом приймання-передачі партії вугільної продукції.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це зазначено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного вище Закону).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Дослідивши спірні податкові накладні, які виписані ЗАТ «Укрінтервугілля», на підставі яких позивач відніс до складу податкового кредиту спірну суму ПДВ, суди попередніх інстанції вірно зазначили, що вони відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 даного Закону та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачений п.7.7 ст.7 цього Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного вище Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з правильними висновками судів попередніх інстанції щодо документального підтвердження ТОВ «СоюзПромінвестДонбас»формування податкового кредиту звітних податкових періодів квітня - червня 2010р. в спірній сумі та використання позивачем придбаних у ЗАТ «Укрінтервугілля»товарів у власній господарській діяльності, що підтверджується договором купівлі-продажу №523 від 10.02.2010р., видатковими накладними та податковими накладними, якими підтверджується здійснення позивачем подальшої реалізації придбаної вугільної продукції, що знайшло своє відображення в податковому обліку позивача у наступних звітних податкових періодах.

Спростовуючи твердження податкового органу про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ЗАТ «Укрінтервугілля», суди цілком вірно зазначили, що відповідачем не було надано доказів встановлення порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача - ЗАТ «Укрінтервугілля»при здійсненні спірних операцій. Зокрема, не встановлено, що спірні операції не відображені в податковому обліку цього підприємства, що відповідні об'єкти оподаткування, які виникають внаслідок реалізації продукції позивачу, не включені до податкових декларацій, що з них не сплачено у встановленому порядку податки та інші обов'язкові платежі. Крім цього, відповідачем також не було надано належних та допустимих доказів наявності вини (умислу) в позивача чи в третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами попередніх інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов