Постанова № 26412482, 05.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2012 року 10:30 № 2а-11920/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби

про

визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04 травня 2012 року Приватне акціонерне товариство “Київ–Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (далі по тексту –позивач, ПрАТ “Київ–Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС), в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2012 року №0001112653 та №0001122653.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-11920/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2012 року позовні вимоги в адміністративній справі №2а-6479/12/2670 роз’єднано в окремі провадження.

30 серпня 2012 року за наслідками ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про роз’єднання позовних вимог від 07 серпня 2012 року, позовні вимоги в частині визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 квітня 2012 року №0001112653 на підставі повторного автоматичного розподілу передано на розгляд судді Кузьменку В.А. та присвоєно адміністративній справі №2а-11920/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2012 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 10 вересня 2012 року.

Розгляд справи, призначений на 10 вересня 2012 року відкладено за клопотанням представників сторін на 24 вересня 2012 року.

У судовому засіданні 24 вересня 2012 року сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 25 квітня 2012 року №0001112653 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, підпункту 135.5.4 пункту 135.4 статті 135, підпунктів 139.1.9, 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 18 097,00 грн., в тому числі за основним платежем –18 096,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 06 квітня 2012 року №425/22-222-04737111 “Про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (код ЄДРПОУ 04737111) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 по 31.12.11” (далі по тексту –Акт перевірки).

При цьому Акт перевірки складений на підставі актів перевірок філій позивача, що складені регіональними податковими органами, у тому числі: акт про результати документальної планової виїзної перевірки Миронівської філії ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 19 березня 2012 року №59/22/34292700, складений Єнакієвською об’єднаною державної податковою інспекцією Донецької області, та акт про результати планової виїзної перевірки Сімферопольської філії ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 01 березня 2012 року №19/22-8/04737022, складений Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Як свідчить Акт перевірки та акти регіональних державних податкових інспекцій, сума грошового зобов’язання з податку на прибуток визначена позивачу на підставі наступних епізодів щодо порушень:

- пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що виявилось у наступному: підприємством завищено валові витрати по рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства “Убуток балансової вартості запасів” за І квартал 2011 року на суму 50 000,00 грн.; згідно даних бухгалтерського обліку, а саме головної книги, матеріального звіту, фактична вартість запасів по рахунку 2070 “Запчастини” станом на 01 квітня 2011 року складає 83 708,36 грн., згідно розшифровки залишків балансової вартості запасів, відповідно до якої заповнено додаток К1/1 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, задекларована балансова вартість запасів складає 33 708,36 грн., різниця між фактичною балансовою вартістю та задекларованою –50 000,00 грн.;

- підпунктів 139.1.9, 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що виявилось у тому, що до складу валових витрат за ІІ, ІІІ, IV квартал 2011 року підприємством неправомірно віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, та витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок.

Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки дані бухгалтерського обліку та декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року в частині балансової вартості запасів співпадають, а у головній книзі вартість запасів по рахунку 2070 “Запчастини” рахується залишок запасів у сумі 33 708,36 грн., який і увійшов до додатку К1/1.

В частині завищення валових витрат внаслідок віднесення до їх складу витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, та витрат, понесених у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок, жодних пояснень та спростувань позивачем не наведено.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ”, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.9 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.

За правилами пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З наведених правових норм вбачається, що до складу валових включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті за умови коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду.

Як зазначено в Акті перевірки та не заперечується позивачем, у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства “Убуток балансової вартості запасів” за І квартал 2011 року задекларовано 50 542,00 грн.

Судом на підставі головної книги по рахунку 2070 “Запчастини”, копія сторінок якої залучена до матеріалів справи, встановлено, що станом на 01 квітня 2011 року балансова вартість запасів складає 33 708,36 грн., а не 83 708,36 грн., як помилково вказано в Акті перевірки, відповідно різниці між задекларованою та фактичною балансовою вартістю запасів не виявлено.

Таким чином, висновки Акта перевірки про різницю між фактичною балансовою вартістю запасів та задекларованою на рівні 50 000,00 грн. спростовуються матеріалами справи, доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Інших підстав для висновку про заниження валових витрат по убутку балансової вартості запасів, ніж наведені вище, судом не встановлено, а відповідачем не наведено.

Враховуючи викладене, на думку суду, висновки Акта перевірки про порушення ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, та завищення валових витрат по рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства “Убуток балансової вартості запасів” за І квартал 2011 року на суму 50 000,00 грн. є помилковими, а збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток за даним епізодом порушення –протиправним.

Між тим, суд погоджується з висновками Акта перевірки про неправомірне формування позивачем витрат за ІІ, ІІІ та IV квартал 2011 року.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

В Акті перевірки, який в силу пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, зафіксовано, що у листопаді 2011 року позивачем до складу витрат віднесено витрати у сумі 1 639,00 грн., що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивач не навів суду доводів на спростування вказаних висновків та не надав відповідних доказів.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включається до складу витрат також витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Як встановлено в Акті перевірки та не спростовано позивачем, Сімферопольською та Миронівською філіями ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” включались до складу витрат витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок.

Доводів на спростування висновків Акта перевірки позивачем не наведено та не надано відповідних підтверджуючих документів.

За таких підстав, суд вважає, що висновки Акта перевірки про порушення ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” норм Податкового кодексу України в частині завищення витрат за ІІ, ІІІ, IV квартал 2011 року нормативно підтверджуються, тому сума грошового зобов’язання за даним епізодом порушення визначена правомірно.

Як вказано відповідачем у письмовому запереченні проти позову, за епізодом порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” щодо завищення валових витрати по рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства “Убуток балансової вартості запасів” за І квартал 2011 року на суму 50 000,00 грн., позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 12 521,00 грн.

З урахуванням того, що суд вище встановив необґрунтованість висновків Акта перевірки про порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 25 квітня 2012 року №0001112653 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток за даним епізодом порушення, тобто на 12 521,00 грн., у тому числі за основним платежем на 12 521,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва частково доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 25 квітня 2012 року №0001112653 в частині збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток на 12 521,00 грн., у тому числі за основним платежем на 12 521,00 грн.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов’язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 125,21 грн. (сто двадцять п’ять гривень двадцять одна копійка).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменк