Постанова № 26412380, 11.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 жовтня 2012 року 16 год. 58 хв. № 2а-13794/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників заявника Бондаренко Ю.В., Туман Н.В., представників платника податків Саєнка О.Д., Терлецької О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва о 16 год. 22 хв. 08 жовтня 2012 року надійшло подання Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (також далі за текстом - заявник) до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (також далі за текстом - платник податків) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування подання законний представник заявника зазначив, що всупереч чинному законодавству платник податків відмовив заявнику у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки (також далі за текстом - перевірка) та у допуску до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, що, відповідно до положень Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України), є підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні о 16 год. 00 хв. 10 жовтня 2012 року.

У судових засіданнях представник заявника подання підтримала та просила задовольнити його повністю.

Представники платника податків заперечували проти подання та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях на подання, наданих суду у судовому засіданні 10 жовтня 2012 року. Пояснили, що рішення заявника про застосування адміністративного арешту майна платника податків є необґрунтованим та не відповідає чинному законодавству, отже не може бути законною підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" (ідентифікаційний код 00481212) як юридична особа зареєстровано Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією та як платник податків перебуває на обліку в Окружній державній податковій службі - Центральному офісі з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Заявником 05 жовтня 2012 року складено акт № 146 засвідчення факту неможливості розпочати документальну позапланову виїзну перевірку платника податків, у якому зазначено, що посадові особи платника податків відмовили у проведенні перевірки та у допуску службових осіб заявника до проведення перевірки. Підставою відмови у допуску до проведення перевірки зазначено відсутність законних підстав для її проведення.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що 04 жовтня 2012 року заявником оформлено наказ № 587 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" (також далі за текстом - наказ № 587), у якому підставами для проведення перевірки зазначено підпункт 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпункт 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а 05 жовтня 2012 року - направлення на перевірку № 458, у якому зазначено, що метою проведення перевірки є дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства при виплаті роялті на користь нерезидентів за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року.

У зв'язку з відмовою платника податків у проведенні перевірки та у допуску службових осіб заявника до проведення перевірки, о 18 год. 30 хв. 05 жовтня 2012 року законним представником заявника прийнято рішення № 1/40-30 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а саме застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Суд погоджується з позицією заявника щодо необхідності застосування адміністративного арешту майна платника податків, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, згідно з п. 81.2 ст. 81, абзацу 1 п. 87.1, п. 87.2 ст. 87, п. 94.1, підпункту 94.2.3 п. 94.2, абзацом 2 п. 94.5, п. 94.6, п. 94.10 ст. 94 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що перевірку платника податків заявником призначено за наявності законних підстав для її проведення та з додержанням вимог щодо призначення перевірки.

Посилання представників платника податків на відсутність підстав для проведення перевірки, за переконанням суду, є безпідставними, виходячи з наступного.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи, у наказі № 587 зазначено, що проведення перевірки призначено на підставі, зокрема, підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Так, згідно з абзацом 11 п. 73.3. ст. 73 ПК України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Разом з тим, відповідно до підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У матеріалах справи міститься копія доповідної записки начальника управління податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва від 04 жовтня 2012 року № 2793/40-337, у якій зазначено, що відділом податкового супроводження підприємств хімічної та медичної промисловості управління податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва 28 серпня 2012 року направлено платнику податків письмовий запит № 7948/10/40-378 "Про надання інформації" про надання інформації та її документального підтвердження щодо відображення у податковому та бухгалтерському обліку операцій по виплаті доходів нерезидентам із застосуванням міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України для проведення перевірки правомірності застосування правил міжнародних договорів України та своєчасності відображення таких операцій в податковій звітності з податку на прибуток за 2011 рік та І півріччя 2012 року.

На вказаний запит платником податків направлено відповідь від 21 вересня 2012 року № 41/2397 із зазначенням у ній інформації та документального підтвердження (копії вказаних документів також містяться у матеріалах справи), однак не у повному обсязі та, за переконанням суду, з порушенням строків, встановлених ст.ст. 73, 78 ПК України.

Таким чином, враховуючи, що платником податків відповідь на вказаний запит заявника надано не у повному обсязі та з порушенням встановленого підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України десятиденного строку на надання відповіді, застосування заявником адміністративного арешту майна платника податків, за переконанням суду, є обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник заявника надала достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується подання.

Представники платника податків у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти подання, не надали.

На підставі викладених норм і обставин, суд прийшов до висновку, що подання Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 183-3 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити повністю подання Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

2. Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (ідентифікаційний код 00481212, місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13), застосованого рішенням Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 05 жовтня 2012 року № 1/40-30.

3. Роз'яснити Окружній державній податковій службі - Центральному офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, що згідно з абзацом 2 п. 94.20 ст. 94 ПК України, у разі якщо рішення про звільнення майна з-під арешту прийнято щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим, орган державної податкової служби повідомляє про своє рішення відповідний суд не пізніше наступного робочого дня.

4. Постанова підлягає негайному виконанню.

5. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин