Постанова № 26411856, 04.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5772/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі - Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представників позивача - Храпача О.В., Вертелецького А.Я..,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сервіс - комплект" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2012 року Приватне підприємство "Сервіс - комплект" (далі по тексту - ПП "Сервіс -комплект"; позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - ДПІ у м. Полтаві; відповідач) про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2012 №0000392308.

В обґрунтування вимог позивач посилався на безпідставність донарахування відповідачем грошового зобов'язання по податку на додану вартість з підстав здійснення позивачем господарської операції із Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група ДФМ", адже в позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарської операції з придбання товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група ДФМ".

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях відповідач посилався на правомірність винесення податкового повідомлення - рішення у зв'язку з відсутністю доказів фактичного виконання операції з продажу товарів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група ДФМ" до позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Сервіс - комплект" зареєстровано якості юридичної особи виконавчим комітетом Полтавської міської ради 31.01.2003.

В період 02.04.2012 по 03.04.2012 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Сервіс-комплект" з питань підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група ДФМ" (код 30661533) за жовтень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 09.04.2012 № 657/22-6/32317314 (по тексту - акт перевірки) у якому відображено порушення ПП "Сервіс-комплект" пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 12770 грн. в тому числі за жовтень 2011 року - 12770 грн.

За висновками акту перевірки податковим органом 14.05.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000392308 яким ПП "Сервіс-комплект" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 15963 грн. в тому числі за основним платежем -12700 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3193 грн.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням -рішенням у зв'язку із чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню- рішенню ДПІ у м. Полтаві суд виходить з наступного.

Як слідує із акту перевірки, висновок про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за жовтень 2011 року суму ПДВ в розмірі 12700 грн., що пов'язані з придбанням товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група ДФМ" в жовтні 2011 року.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 03.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група ДФМ" (далі по тексту - ТОВ "Промислова група ДФМ") (постачальник) в особі директора ОСОБА_4 та ПП "Сервіс-комплект" (покупець) в особі директора ОСОБА_5 укладено договір купівлі -продажу № 30/1, який підписаний та скріплений печатками підприємств.

Предметом вказаного Договору стало, те, що Покупець доручає, Постачальник зобов'язується на протязі дії цього Договору якісно і в обумовлені з Замовником строки постачати якісними запчастинами до автомобільної техніки (пункт 1.1. Договору).

Відносно зауважень відповідача, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, на те, що договір від 03.10.2011 укладений ПП "Сервіс-комплект" в особі директора ОСОБА_5 у той час коли керівником підприємства був ОСОБА_2, що підтверджується наданою позивачем копією довідки з ЄДРПОУ від 21.11.2011, суд враховує слідуюче.

Згідно із наявними в справі доказами судом встановлено, що згідно із наказом ПП "Сервіс-комплект" від 03.03.2003 ОСОБА_5 призначено директором ПП "Сервіс-комплект" по сумісництву з 03.03.2003, наказом від 15.11.2011 №43 ОСОБА_5 звільнено за власним бажанням згідно розпорядження №1 від 11.11.2011 з 15.11.2011.

Наказом ПП "Сервіс-комплект" від 16.11.2011 № 44 переведено з посади заступника директора ОСОБА_2 на посаду директора з усіма правами та обов'язками з 16.11.2011 згідно розпорядження № 1 від 11.11.2011, а відповідно до наказу №1 від 16.11.2011 ОСОБА_2 приступив до обов'язків директора ПП "Сервіс-комплект" на підставі розпорядження засновника від 11.11.2011.

Відтак доводи податкового органу про перевищення визначеної законом та установчими документами компетенції при укладенні договору від 03.10.2011 та відсутність правових наслідків для сторін такого договору є безпідставними.

Крім того, суд звертає увагу, що компетенція директора ПП "Сервіс-комплект" при укладенні договору від 03.10.2011 перевіряючими в акті перевірки не досліджувалася, а тому дані обставини не вплинули на прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.

В рамках виконання вказаного вище договору, позивачем в жовтні 2011 року придбано у ТОВ "Промислова група ДФМ" товар (запчастини до автомобільної техніки) на загальну суму 76620 грн. в тому числі ПДВ -12770 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ПП "Сервіс-комплект" та ТОВ "Промислова група ДФМ" з придбання товарно-матеріальних цінностей, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунки № 587-2 від 03.10.2011,№ 675-1 від 11.10.2011, видаткові накладні №587-2 від 03.10.2011, №675-1 від 27.10.2011, податкові накладні №2 від 03.10.2011, № 96 від 27.10.2011 на загальну суму 76620 грн., в тому числі ПДВ - 12770 грн.

Накладні відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: містить адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру, обсяг, ціну продажу послуг. До того ж, будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної не встановлено і під час перевірки, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар проведений позивачем на користь ТОВ "Промислова група ДФМ" в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями виписок по рахунку.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 184.1. статті 184 цього ж Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Податкові накладні №2 від 03.10.2011, № 96 від 27.10.2011 підписані та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група ДФМ", яке на момент їх виписування було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ. Анульовано реєстрацію платника ПДВ - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група ДМФ", за ініціативою податкової тільки 17.11.2011, тобто після здійснення спірної господарської операції.

При цьому, суд зауважує, що подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи та податкові накладні недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі податкового кредиту.

У відповідності до представлених позивачем доказів, судом з'ясовано, що транспортування придбаного у ТОВ "Промислова група ДФМ" товару здійснювалося фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 автомобілем марки "Мерседес" днз. НОМЕР_1, за договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.08.2011 з ПП "Сервіс-комплект", що підтверджується товарно-транспортними накладними від 03.10.2011 № 587-2,від 27.10.2011 №675-1, договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.08.2011, рахунками №16 від 03.10.2011, №17 від 27.10.2011, актами про виконання транспортно-експедиційних послуг від 03.10.2011, від 27.10.2011, квитанцією до прибуткового касового ордера серії №6 від 20.12.2011.

При цьому, суд вказує, що доводи податкового органу, викладені у письмових запереченнях на позовну заяву, про те, що з наданих позивачем товарно-транспортних накладних відсутня адреса пунктів навантаження та розвантаження, а зазначено лише назва міста, що унеможливлює встановлення точної адреси складів на яких відбулося навантаження товару та його отримання позивачем, а також на те, що з актів транспортно-експедиційних послуг з ФОП ОСОБА_6 неможливо встановити на виконання якого договору та яким автомобілем надавалися дані послуги та відсутнє посилання на та, що саме від ТОВ "Промислова група ДФМ" здійснювалося товару не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

З акту перевірки слідує, що висновок про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України у зв'язку із чим завищено податковий кредит на суму ПДВ 12770 грн. за жовтень 2011 року, зроблено перевіряючими без дослідження актів транспортно-експедиційних послуг з ФОП ОСОБА_6, а також зауважень до товарно-транспортних накладних щодо відсутності адреси пунктів навантаження та розвантаження не висловлено.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 № 984 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За змістом підпунктів 4, 6 вищевказаного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, дані перевірок у відповідності до положень підпункту 54.3.2 пункту 54.3. статті 54, статті 58, пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України є підставою для визначення грошового зобов'язання та винесення податкового повідомлення -рішення.

Враховуючі зазначене, вищевказані доводи податкового органу, викладені в письмових запереченнях не приймалися до уваги при винесенні спірного податкового повідомлення - рішення.

Крім того, зазначені вище судження про відсутність у товарно-транспортних накладних точної адреси складів, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки з інших даних можливо зробити висновок, що така операція мала місце.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей та копій довіреностей, судом встановлено, що придбані у ТОВ "Промислова група ДФМ" товари отримані уповноваженою особою ПП "Сервіс-комплект" ОСОБА_5 на підставі довіреностей типової форми №М-2 № 189 від 28.09.2011 (дійсної до 07.10.2011), №205 від 27.10.2011(дійсної до 05.11.2011), підпис якого мається у товарно-транспортних накладних від 03.10.2011 та 27.10.2011.

Крім того, позивач в ході судового розгляду справи надав пояснення, що придбані у ТОВ "Промислова група ДФМ" матеріали, комплектуючі вироби, запасні частини до вантажопідіймальних кранів та підйомників в жовтні 2011 року були використані під час ремонту вантажопідіймальних механізмів по операціям з АК "Харківобленерго", ПАТ "Полтаваобленерго", ПП "БФ "Будівельна фірма "Каріатида", СТОВ "Воскобійники" в підтвердження чого надав первинні документи: договори, рахунки - фактури, видаткові накладі, акти виконаних робіт, виписки по рахунку.

Також необхідно зазначити, що відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців видами діяльності ТОВ "Промислова група ДФМ" крім іншого, є інші види оптової торгівлі, а видами діяльності позивача, зокрема, визначено ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, установлення та монтаж машин і устаткування.

Отже, придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей відповідає меті та змісту господарської діяльності товариства та узгоджується з видами господарської діяльності його контрагента.

Доводи відповідача про те, що згідно податкової звітності у ТОВ "Промислова група "ДФМ" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що ТОВ "Промислова група "ДФМ" не було виробником поставлених позивачу товарів, а виступало посередником, такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Крім того, суд враховує, що на результати діяльності позивача не впливають обставини щодо того з використанням яких ресурсів, методів та способів ТОВ "Промислова група ДФМ" досягаються результати відповідної підприємницької та економічної діяльності.

Посилання податкового органу про відсутність ТОВ "Промислова група ДФМ" за місцезнаходженням суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців статус ТОВ "Промислова група ДФМ" (код 30661533) - підтверджено, місцезнаходження - м. Кременчук, квартал 101, будинок 3-Б.

Також, слід відмітити, що на запит позивача від 25.04.2012 вих. №60 про підтвердження взаємовідносин у вищевказаний період, ТОВ "Промислова група ДФМ" надано відповідь від 03.05.2012 № 9-17 за підписом директора ОСОБА_4, якою останній підтвердив взаємовідносини ПП "Сервіс-комплект" із ТОВ "Промислова група ДФМ".

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на доведеність позивачем зв'язку здійснених господарських операцій із ТОВ "Промислова група "ДФМ" із своєю господарською діяльністю та наявність всіх необхідних первинних документів, суд дійшов висновку про помилковість висновків перевірки щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства, зафіксованих актом перевірки від 09.04.2012, а відтак позивачем правомірно сформовано податковий кредит у відповідних податкових періодах із врахуванням результатів господарської операції в жовтні 2011 року із ТОВ "Промислова група "ДФМ".

За приписами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що відповідач, в ході судового розгляду справи, правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення від 14.05.2012 №0000392308 не довів, а відтак позовні вимоги ПП "Сервіс-комплект" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору згідно з квитанцією від 03.09.2012 у розмірі 159,63 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Сервіс - комплект" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 14 травня 2012 року №0000392308.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Сервіс - комплект" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 159 /сто п'ятдесят дев'ять/ гривень 63 /шістдесят три/ копійки.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 9 жовтня 2012 року.

Суддя С.О. Удовіченко