Постанова № 26411673, 27.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2012 р. № 2а-6261/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Іваськевич С.В.

за участю:

представника позивача -Равлюка Т.Б.

представника відповідача -Білецької О.О.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське»до Городоцької міжрайонної ДПІ Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське»звернулось до суду з адміністративним позовом до Городоцької міжрайонної ДПІ Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2012 року №0001031541 та №0001041541.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.11.2006 року ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське»придбало нежитлові будівлі, котрі знаходяться за адресою м. Городок, вул. Заводська, 14, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Земельну ділянку ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське»не придбавало, не мало договору оренди чи права постійного користування земельною ділянкою. Посилається на пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно якого земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також з постійних землекористувачів. Тобто необхідною умовою для виникнення у особи обов'язку сплачувати земельний податок є наявність у такої особи права власності на землю або права постійного користування землею. Оскільки позивач не є ні власником, ні орендарем, ні постійним користувачем зазначеної земельної ділянки, то вважає, що він не може бути платником земельного податку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, зазначає, що позивач неправильно трактує норми чинного законодавства і не враховує вимог усіх статей Податкового кодексу України, а також положень Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України. Стверджує, що власник жилого будинку, будівлі або споруди в розумінні наведених норм ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України та ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України визнається власником земельної ділянки або її частини, на якій розміщені зазначені об'єкти нерухомості. Відповідно, така особа повинна нести всі обов'язки власника земельної ділянки, в тому числі й сплачувати земельний податок згідно з положеннями Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з мотивів, вказаних в запереченні, просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

28.11.2006 року ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське»придбало у власність згідно договору купівлі-продажу (Р№2106) від 28.11.2006 року нежитлові будівлі, котрі знаходяться за адресою м. Городок, вул. Заводська, 14, що належали Городоцькому хлібоприймальному підприємству.

Згідно матеріалів справи, Городоцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової звітності по орендній платі за землю за 2012 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське»(код за ЄДРПОУ 20789952).

За результатами перевірки складено Акт від 18.06.2012 року № 5/153/20789952 (в подальшому - «Акт»), у відповідності до висновків якого встановлено порушення ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське»п.287.6, ст.287 розділу XIII Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки та на підставі Акту Городоцької МДПІ Львівської області ДПС винесено два податкових повідомлення-рішення від 02.07.2012 року № 0001031541, яким збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі - а саме застосована штрафна санкція на суму 3 060,00 грн., та від 02.07.2012 року № 0001041541, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем орендна плата на суму 61 155,68 грн., у тому числі за основним платежем - 48 924,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 231,14 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Земельного Кодексу України, питання земельних відносин регулюється Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Плата за землю визначається виходячи з положень розділу XII Податкового кодексу України.

Згідно з п. 14.1.72. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Пунктом 287.6 ст. 287 ПК України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель і споруд іншим підприємствам разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди, а також обов'язок сплачувати земельний податок з дня фактичного перебування землі у землекористувачів оскільки закон не передбачає звільнення від сплати цього податку землекористувачів у разі відсутності документів, що підтверджують право користування.

Закріплення такої норми обґрунтовується положеннями ч. 1 ст. 120 ЗКУ у якій передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, згідно з якою до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Враховуючи вищенаведені норми Податкового кодексу України, власник будівлі (споруди) сплачує земельний податок незалежно від оформлення/реєстрації прав на землю.

Це пояснюється також і тим, що будівля (споруда) як нерухома річ нерозривно пов'язана фундаментом із земельною ділянкою, на якій вона розміщена. Відповідно, неможливо володіти та користуватися будівлею (спорудою) без одночасного володіння та користування земельною ділянкою, на якій така будівля (споруда) розміщена.

ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське»здійснює фактичне користування земельною ділянкою, яка знаходиться під нежитловими будівлями за адресою м. Городок, вул. Заводська, 14 площею -3,87 га., що підтверджується листом Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області від 24.09.2012 року №3025.

В матеріалах справи міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Городоцького хлібоприймального підприємства (ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське») у м. Городок, вул. Заводська, 14 на 2012 рік яка становить 2 096 766.00 грн. Згідно листа Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області від 24.09.2012 року №3025 дана нормативно грошова оцінка земель протягом 2010 року, 2011 року та 2012 року не мінялась ( коефіцієнт індексації у 2010-2012 роках становив -1.00).

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що власник жилого будинку, будівлі або споруди в розумінні наведених норм Земельного Кодексу України та Цивільно Кодексу України визнається власником земельної ділянки або її частини, на якій розміщені зазначені об'єкти нерухомості. Відповідно, така особа повинна нести всі обов'язки власника земельної ділянки, в тому числі й сплачувати земельний податок згідно з положеннями Податкового Кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, позивачу не повертаються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р. Брильовський

повний текст постанови виготовлено 02.10.2012 р.